Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Л.В.Резнічук,
зав.відділом обслуговування НБ
КПНУ ім. Івана Огієнка

Обслуговування користувачів у центральному абонементі наукової бібліотеки університету

У статті висвітлено проведення семінару "Якість і комфортність обслуговування у центральному абонементі"

   Важливим питанням в умовах модернізації освіти є якість і комфортність обслуговування користувачів. Ця актуальна проблема не залишилася поза увагою нашої бібліотеки. 16 червня відбувся семінар бібліотечних працівників на тему "Якість і комфортність обслуговування у центральному абонементі". Завідувачка центральним абонементом Резнічук Л.В. ознайомила присутніх з технологіями обслуговуваня читачів у підрозділі. Відмітила, що кожен відвідувач повинен бути певним, що знайде у бібліотеці не тільки цікаву книжку, але й привітну людину, помічника, висококваліфікованого фахівця, який намагатиметься задовольнити його інформаційні потреби. Колектив центрального абонемента прагне відповідати цим вимогам. Користувачів обслуговує 10 кваліфікованих, досвідчених бібліотекарів з вищою бібліотечною і педагогічною освітою. Серед них – ветерани бібліотеки, нагороджені знаком "Ветеран праці Кам’янець-Подільського державного університету" Л.П. Смолінська, Л.С. Нижник, В.П. Чопик, Д.В. Лінкевич, Л.І. Савчук, а також І.Л. Озімовська, Л.А. Гульман, Л.В. Юсипчук, В.О. Кінзерська. За успіхи в роботі працівники абонемента відзначалися грамотами, подяками, отримували премії, а провідний бібліотекар Л.П. Смолінська стала першим лауреатом премії ім. Й.І. Токара – завідувача бібліотеки 1948-1993 років в галузі бібліотекознавства.
    Колектив абонемента надає великого значення професійному зростанню. Всі працівники пройшли курси підвищення кваліфікації. 2007 та 2008 років шестеро працівників підтвердили або підвищили свою кваліфікаційну категорію. Цього року буде атестуватися ще троє бібліотекарів. Л.В. Юсипчук відвідує заняття школи молодого бібліотекаря, Л.В. Резнічук і В.П. Чопик - школу передового бібліотечного досвіду з питань наукового дослідництва. Співробітники підрозділу беруть активну участь в семінарах, практичних заняттях, фахових конференціях.
    Останні три роки колектив центрального абонемента займає 2-3 місця за підсумками роботи бібліотеки. 2008-2009 навчального року абонемент обслуговує 9381 користувача. З початку року при 46370 відвідуваннях (план - 65000) користувачам видано 79957 примірників документів (план 127000). Динаміка роботи підрозділу за останні 5 років виглядає так: читачів збільшилося з 9218 до 9381 (на 163), відвідування з 56800 до 66364 (на 9564), документовидача з 104588 до 125335 (на 20747). Фонд абонемента 2004 року нараховував 754022 документа, на 1 травня він складає 763832, тобто зріс на 9029 примірників. Налагодилося проведення масових заходів, збільшилася кількість книжкових виставок, довідок.
    Основні напрями роботи абонемента:

Забезпечення якісного й оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів згідно з їх інформаційними запитами;
Сприяння вихованню гармонійної морально досконалої особистості, відкритої для інтелектуального, духовного та творчого розвитку;
Пропагування та розкриття через книгу змісту загальнолюдських цінностей, історичної, наукової і культурної спадщини, ідей національного державотворення;
Популяризація літератури з питань національного відродження, самобутності української культури, історії українського народу, світової культури та літератури за допомогою книжкових виставок, оглядів літератури, інформаційних списків.

Реалізація завдань бібліотеки здійснюється за допомогою комплектування книжкового фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу, інформаційних потреб читачів, на допомогу навчально-виховному та науковому процесам в університеті. Комплектування фонду літературою з різних галузей знань здійснюється з відділу комплектування за накладними, з інших підрозділів бібліотеки по актах.
Багатогалузеві фонди абонемента розкриті системою каталогів і картотек: загальнобібліотечним алфавітним і систематичним каталогами, тематичними картотеками, як от:

Все для вчителя;
Історія української літературної критики;
Незгасимий вогонь Олімпіади;
Шкідливі звички молоді ХХ століття;
Освіта - ХХІ століття;
Із забуття в безсмертя;
Дар Є.Паранюка;
День Перемоги;
Про хліб;
Про новорічні свята;
Про Міжнародний жіночий день 8 березня

    Абонемент одночасно обслуговує користувачів і є книгосховищем більш ніж 763000 примірників книг, брошур і періодичних видань за минулі роки. Скористатися фондом можуть студенти, викладачі, співробітники та науковці університету. Книги у фонді згруповані за галузями знань і розставлені на полицях згідно таблиць ББК. Кожен стелаж забезпечений паспортом, поличними роздільниками. З усього масиву документів виділено окремі фонди. Так, окремо зберігаються методички з різних галузей знань – мовознавства, літературознавства, спорту, соціальних наук тощо. Окремо виділені енциклопедії.
    Значний вплив на якість і повноту обслуговування має фонд періодичних видань. Провідний бібліотекар Л.А.Гульман повідомила, що у абонементі зберігається 35 назв літературно-художніх і наукових журналів за минулі роки. Найстаріші – випуску 1939 року "Вестник древней истории", 1940 – "Доклады АН СССР", 1945 – "Вопросы истории", "Дружба народов", "Звезда", "Вестник АН СССР", "Вестник Ленинградского университета", "Дніпро", "Вітчизна", "Доповіді АН УРСР" та інші. Окремі видання почали друкуватися наприкінці сорокових років ХХ ст. і мають велике наукове значення. Це так званий архів періодичних видань випуску минулого століття. До них часто звертаються студенти й магістранти при написанні курсових і дипломних робіт, наукових праць. Викладачі та науковці університету використовують журнали для підготовки лекцій, написання дисертацій, статтей, монографій, інших матеріалів. Студенти використовують журнали за галузевою ознакою: філологи працюють з "Вітчизною", "Дружбою народів", "Всесвітом", "Жовтнем", "Вопросами языкознания", іншими літературними журналами; студенти історичного факультету цікавляться "Вопросами истории", "Вестником древней истории", "Вестниками Московского, Ленинградского университетов". Журнали "Биохимия", "Архив анатомии и гистологии", "Вопросы питания", "Журнал эволюционной биохимии и физиологии" користуються попитом у студентів природничого, психологічного факультетів, фізичної культури, а математики опрацьовують журнали "Экспериментальная и теоретическая физика", "Дифферинциальные уравнения", ін.
    Періодичні видання зберігаються на окремих стелажах, розміщені за алфавітом назв, роками видання, номерами.
    Є у складі фонду абонемента і стародруки та рідкісні видання. Відповідає за організацію і збереження цього фонду провідний бібліотекар Л.П. Смолінська. Вона доповіла, що документи виділені і згруповані в окремій кімнаті для того, щоб в загальному масиві літератури не втратити їх наукову значимість. Фонд нараховує 2884 примірників видань і користується попитом у науковців університету, зокрема, у декана історичного факультету С.А. Копилова, кандидата історичних наук В.В. Малого, доктора філологічних наук С.О. Волковинського, інших. Початок комплектування цих видань поклав колишній завідувач бібліотеки Й.І. Токар. Він знав історію придбання кожного документа – коли, у якому році, якому місті куплено дане видання. Проводиться популяризація стародруків – організовуються книжкові виставки, огляди літератури, екскурсії тощо. Свого часу з фондом знайомилися знані в Україні люди – В.Смолій, І.Вишневський, М.Дарманський, О.Григоренко, В.Степанков.
    Про те, що допомогу в комплектуванні фондів бібліотеки надають дарителі та меценати, повідомила зав. абонементом Л.В. Резнічук. Багато книг, що зберігаються на абонементі, надійшло від ректора університету О.М. Завальнюка, проректорів В.М. Федорчука, В.О. Савчука, О.М. Федькова, директора бібліотеки В.С. Прокопчука, викладачів та студентів. З закордонних меценатів найбільший вклад у поповнення фонду зробили Є.М. Паранюк – відомий громадський діяч, історик і краєзнавець зі США. Він подарував близько 1500 цінних, рідкісних видань, здебільшого англійською, французькою та німецькою мовами. Серед них помітне місце займають 32-томна енциклопедія "Британіка", 23-томна "Універсальна енциклопедія" французькою мовою, 11-томна "Історія цивілізації Дуранта" (англійською мовою), 10-томна енциклопедія "Гранд Лярус" з кольоровими ілюстраціями, енциклопедія Брокгауза німецькою мовою, тлумачні словники, довідники тощо. Дар упорядковано у книгосховищі, виділено в окремий іменний фонд, складено картотеку видань. Особливий інтерес до видань - з боку студентів та викладачів факультету іноземної філології.
    Багату колекцію книг польською мовою зібрано завдяки дарункам польських гостей з міст Санок і Варшава та проректору В.О. Савчуку й завідувачці кабінету полоністики    В. Р. Лічкевич. Серед них - підручники, посібники, наукова й методична література, словники, довідники, путівники по історичних місцях Польщі, художні твори польських митців. Переважна кількість цієї літератури передана в кабінет полоністики.
    Про роботу обмінного фонду бібліотеки, що функціонує у складі центрального абонемента розповіла під час екскурсії по бібліотеці провідний бібліотекар В.П. Чопик. Фонд нараховує 3523 примірники документів, 2926 з них виділено з основного книгосховища. До його складу увійшли праці викладачів університету, матеріали конференцій, видання про університет, інші документи, надані ректором, навчальною частиною університету, твори, подаровані митцями хмельниччини. Розпочато обмін документами з національною бібліотекою       ім. В. І. Вернадського, бібліотекою ім. М. П. Драгоманова, Ужгородського національного університету. Інформацію про обмінний фонд бібліотеки можна отримати на сайті університету.
    Щоб максимально наблизити книгу до читача, при 19 кафедрах і кабінетах університету діють книгозбірні, що обслуговують користувачів фондом центрального абонемента. Видана на кафедри література облікується в картотеці - це 14453 примірника підручників, посібників, методичних розробок, періодичних видань та інші матеріали, які використовуються під час проведення занять. 2008 року ці книгозбірні обслужили 12886 користувачів. При 31192 відвідуваннях їм видано 47950 примірників документів.
    Важливим завданням кожної бібліотеки є не тільки поповнення фонду новими документами, сприяння широкому і повному їх використанню, а й зберігання фонду як матеріальної та духовної цінності. Адже це головна складова для успішного забезпечення всіх читацьких запитів. Збереження фондів – не тільки професійна, технологічна, а й гостра соціальна проблема, якій на абонементі приділяється неабияка увага. Через індивідуальні бесіди, пам’ятки, звернення бібліотекарі виховують у користувачів почуття відповідальності за стан одержаної книги, дбайливе ставлення до неї. При прийомі-видачі літератури бібліотекарі ретельно відстежують заборгованість кожного читача, нагадують про терміни користування документами, відповідальність. При довготривалій заборгованості користувачу може бути відмовлено в бібліотечному обслуговуванні до повного розрахунку. У підрозділі поміщено оголошення-нагадування про завершення терміну користування раніше взятими документами 1 липня.
    Якість обслуговування залежить від інформаційної роботи в бібліотеці. На абонементі вона ведеться з урахуванням нових освітніх технологій, основних положень Болонського процесу, індивідуальних потреб читачів. Інформаційна робота має на меті своєчасне ознайомлення користувачів з новими надходженнями навчальної, наукової, методичної літератури. З цією метою друкуються інформаційні списки нових надходжень в газеті "Студентський меридіан", проводяться бібліографічні огляди, організовуються книжкові виставки, тематичні полички, проводяться рекомендаційні бесіди, інші заходи. Працівниками підрозділу цього року організовано 13 виставок – постійнодіючі: "Мова калинова", "Красо України, Поділля", "Освіта ХХІ століття", тематичні: "С.Бандері 100 років", "День Перемоги", до 100-річчя Ю.Словацького, польського письменника та інші.
    Щоб рухатися вперед, потрібно не лише любити Батьківщину, а й знати та поважати своїх сусідів, вивчати їхній досвід розбудови громадянського суспільства. Українці - за Європейський вектор розвитку інтеграції нашої держави. Відносини Євросоюзу і України досить інтенсивні та охоплюють практично кожен куточок повсякденного життя. Для учасників семінару провідний бібліотекар І.Л. Озімовська провела бібліографічний огляд літератури "Європейський вибір України". Серед продемонстрованої літератури книги "Стан, проблеми та перспективи інтеграції України у Європейський освітній і науковий простір", "Теорія і практика євроінтеграційних процесів вищої освіти і науки" та ін.
    Колектив центрального абонемента проводить масову роботу. Організовано ряд зустрічей з відомими людьми – внучатим небожем Т.Г. Шевченка О. Відоменком, місцевими поетесами Л. Кур’ян та Л. Дрезнань, минулого року відбулася зустріч з ветераном війни і праці П.І. Свідером, проведено огляд літератури про війну, відбулося покладання вінків до могили Невідомого солдата. В лютому цього року під час проведення заходу, присвяченого Дню рідної мови, експонувалася виставка "Мова – дар слова", здійснено перегляд літератури. Бібліотекарі відділу брали участь в організації і проведенні заходів до дня закоханих "Любов вічна" та в організації святкувань до 100-річчя Юліуша Словацького.
    Складовою частиною семінару стало проведення анкетування серед студентів-користувачів абонементу 11.06.09р. і колег з інших структурних підрозділів бібліотеки. Дослідження проведено з метою покращення роботи і виявило чималі резерви в організації роботи абонемента та комплектуванні фонду новими надходженнями.
    Підготовка та проведення семінарів, інших заходів дозволяє згуртувати колектив, мобілізувати всі сили для вирішення спільних питань.

Литвиненко О.В., завідувачка відділу комплектування
та наукової обробки літератури
НБ КПНУ ім. Івана Огієнка

Організація, збереження та захист бібліотечних фондів

У статті розглядається питання щодо організації, збереження бібліотечних фондів, названо шляхи збереження та захисту бібліотечного фонду.

   Одним з важливих елементів поняття управління фондом майже всі дослідники називають збереження бібліотечного фонду. На думку американського вченого Ч. Осберна, збереження протягом останньої чверті ХХ ст. перемістилося на передній край управління фондом. Якщо раніше переймалися переважно збереженням рідкісних книг та стародруків, то нині одна з основних функцій бібліотеки – меморіальна. Бібліотеки розглядаються як обереги пам’яті, й це є одним з їх головних завдань, з точки зору суспільства [9].
    Забезпечення збереження бібліотечних фондів – це безперервний процес, який починається з моменту надходження документа до бібліотеки і триває весь час його зберігання та використання.
    Питанню використання бібліотечних фондів приділяється особлива увага, працівники бібліотеки повинні забезпечувати належні умови при їх збереженні (стаття 18 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу") [1].
    Міжнародною Федерацією бібліотечних асоціацій (ІФЛА) ще в 1984 році була ухвалена програма „Збереження та консервація"(РАС), спрямована на розроблення правил зберігання та використання бібліотечних фондів. Організацією Об’єднаних Націй (ЮНЕСКО) були ухвалені „Директиви можливих міжнародних дій щодо збереження бібліотечних матеріалів". ІФЛА разом з ЮНЕСКО розробили документ „Планування заходів щодо забезпечення готовності до стихійного лиха, природних катастроф та ліквідації їх наслідків у бібліотеках та архівах". У рамках цього проекту в багатьох країнах світу (Росія, Франція, Канада, Японія, Індія) були створені національні програми щодо забезпечення збереження бібліотечних фондів [5].
    Такі документи було розроблено і в Україні. Це – "Державна програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000 - 2005 роки" (1999 р.), "Інструкція з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", затверджена наказом Головуправління Держказначейства України від 30.10.1998 № 90 (зареєстр. в Мін'юсті України 16.11.1998 за №728/3168).
    Державним замовником робіт з виконання Програми було визначено Міністерство культури і мистецтв України (МКіМ України), а організаційно-методичне, координаційне та матеріальне забезпечення, відповідно до чинного законодавства, здійснювала Національна парламентська бібліотека України (НПБ України).
    Основними завданнями Програми були такі:
    – державний облік документів, які є національним культурним надбанням;
    – консервація і репрографія бібліотечних та архівних фондів, зокрема, аналіз їх фізичного стану, проведення низки досліджень;
    – охорона бібліотечних та архівних фондів, кадрове та технічне забезпечення.
    Слід зазначити, що складність проблеми забезпечення збереженості фондів полягає в її багатоплановості. Бібліотеки не завжди спроможні охопити всі напрями. Відсутність належних умов зберігання, необхідного обладнання і матеріалів, незабезпеченість бібліотек автоматизованими системами пожежно-охоронної сигналізації і газового пожежогасіння прискорюють безповоротну втрату національних цінностей.
    Сьогодні збереження фондів - це відповідальна ділянка роботи бібліотеки, яку можна вирішити за такими напрямами: правильна організація книжкового фонду у бібліотеці та створення умов зберігання; попередження й ліквідація читацької заборгованості; контроль за переміщенням й наявністю документів; дотримання правил обліку. У бібліотеках розроблено технологічні інструкції, що стосуються різноманітних питань збереженості фондів: від обліку документів до забезпечення умов їх фізичного зберігання. У науковій бібліотеці університету розроблено Положення про наукову бібліотеку, Правила користування бібліотекою, Положення про відділи бібліотеки, у тому числі про відділ рідкісних видань, Правила внутрішнього трудового розпорядку та ін., на даний час розробляються Правила користування рідкісними книгами [4].
    Облік бібліотечного фонду наукової бібліотеки КПНУ імені Івана Огієнка здійснюється відповідно до "Інструкції з обліку бібліотечних фондів України". Облік цінних і рідкісних документів ведеться згідно з "Інструкцією про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань бібліотечних фондів до Державного реєстру національного надбання", затвердженої наказом МКіТ України № 708 від 20.11.2001 р.
    Питання збереження бібліотечного фонду набуває особливої актуальності в ході проведення його інвентаризації та оформлення її результатів. Обов’язковість інвентаризації визначено Законом України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", саме тому розпочато роботу з переобліку бібліотечного фонду, складено графік проведення інвентаризації фонду усіх підрозділів. На даний час проходить інвентаризація документів абонемента мистецької літератури [7]. Інвентаризація бібліотечних фондів здійснюється з метою забезпечення достовірності даних обліку шляхом зіставлення їх із фактичною наявністю документів у фонді, відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують порядок її проведення.
    Під час інвентаризації з’ясовуються питання:
    – фактичної наявності документів, з’ясування причин відсутності їх;
    – встановлення відповідності документів обліковим даним;
    – виявлення помилок, допущених при шифруванні документів (об’єктів бібліотечного фонду), та їхнє виправлення;
    – правильності розстановки фонду;
    – правильності оформлення видачі документів користувачам, виявлення заборгованості;
    – виявлення документів, що не відповідають профілю комплектування фонду відділу, передача їх до інших структурних підрозділів та для перерозподілу між іншими бібліотеками;
    – встановлення об’єктів, що потребують ремонту, оправи тощо.
    Відділом комплектування та наукової обробки літератури у 2008 році було проведено семінар – практикум "Організація та збереження бібліотечного фонду", на якому розглядалися такі питання: "Робота бібліотеки з організації та збереження бібліотечного фонду"; "Моніторинг книгозабезпечення"; "Опрацювання документів у секторі наукової обробки літератури"; "Організація роботи каталогів у науковій бібліотеці"; "Науково-теоретичні засади формування електронного каталога". Працівники підрозділів бібліотеки отримали корисну інформацію та ознайомилися з практичним досвідом роботи своїх колег з організації та збереження бібліотечних фондів.
    До важливих факторів, що впливають на збереження бібліотечних фондів, належать також температурний режим зберігання, постійний нагляд за системами пожежної безпеки, а також захист фондів від шкідників.
    Санітарно-гігієнічний режим у приміщеннях бібліотеки підтримується щоденним вологим прибиранням, регулярним знепилюванням обладнання і фондів у санітарні дні (здійснюється співробітниками відділів) [8].
    Важливою передумовою для реалізації положень програми збереження бібліотечних фондів є вивчення фізичного стану бібліотечного фонду. Вивчення складу фонду книгосховища, аналіз документів, виданих користувачам, дали змогу зробити висновки про їх подальше використання.
    Одним із перспективних напрямків роботи зі збереження документних ресурсів є створення страхових фондів шляхом мікрофільмування запису на оптичні диски, носії, оцифровування тощо. Страховий фонд створюється з метою виключення з процесу обслуговування користувачів оригіналів документів особливого історико-культурного значення, захисту пам’яток друку і писемності, документів, що користуються підвищеним попитом, а також груп документів, фізичний стан яких є незадовільним, оцифровування пам’яток друку як з метою їх збереження, так і для забезпечення доступу до них користувачів [4].

Література

Про бібліотеки і бібліотечну справу (Електронний ресурс) : Закон України від 27 січня 1995 р. №32/95 – Режим доступу: http//www.nbuy.ua. – Назва з екрана
Васильченко М.П. Бібліотечні фонди / М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко , В.А. Мільман – Х., 1993. – 150с.
Данова Р.С. Друкований каталог – важливе джерело інформації про бібліотечні фонди / Р.С. Данова // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 3. – С.20–23.
Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України: нова політика і нові технології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 20–22 листоп. 2006 р.). - Х. : ХДНБ, 2007
Новікова Г. До питання впровадження системи збереження фондів (в НБУ імені В.І.Вернадського) / Г. Новікова // Бібліотечний вісник. – 1996. – № 5. – С.9–11.
Пермінова О. Збереження і консервація документів: (З досвіду Російської державної бібліотеки) / О. Пермінова // Бібліотечний вісник. – 2001. – №2. – С. 34-37.
Про затвердження інструкції з обліку документів, що знаходяться фондах : Наказ Міністерства культури і туризму України від 3 квіт., 2007р. №22 // Бібл. планета. – 2007. – №3. – С. 40-41.
Санітарно-гігієнічна обробка документів, каталогів та засоби їх зберігання в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського: інструкт.-метод. рекомендації. – К., 1997. – 18 с.
Стрішенець Н. Від управління фондом до управління знаннями / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник . - 2009 – С. 19 — 25

І.І.Грінішина
зав читальним залом №1
НБ КПНУ
ім. Івана Огієнка

Пропаганда естетичного виховання читачів засобами просвітницької роботи у бібліотеках вищих навчальних закладів

В статті йдеться про проведення масових заходів у науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та про естетичне виховання читачів засобами просвітницької роботи.

   Незважаючи на неперервні зміни в житті сучасного суспільства, в освіті, динамізм перетворень книгозбірні, не дозволяють прекрасному, поетичному залишатися осторонь. Бібліотеки вищих навчальних закладів при проведенні масових заходів відіграють велику пізнавальну роль, сприяють формуванню молодої людини, її інтелектуальному та естетичному вихованню.
    Бібліотеки ВНЗ разом з освітніми установами все більше переймаються формуванням не лише інформаційної, а й загальної культури студентів. Проводять значну роботу з естетичного виховання студентів, озброюючи їх знаннями, які допомагають глибше розуміти мистецтво, виховувати добрі художні смаки.
    Для успішного розгортання масової роботи з естетичного виховання використовуються різноманітні форми і методи просвітницької роботи.
    Естетичне виховання нерозривно пов’язане з етичним і починається з прищеплення правил поведінки, виховання добрих манер, ввічливості, чуйного ставлення до оточуючих, словом, всіх тих рис, які є неодмінною ознакою кожної культурної людини.
    Культура спілкування в бібліотеці – це передусім доброзичливі, етичні взаємини, які складаються між користувачем і бібліотекарем, під час першої екскурсії студентів до бібліотеки.
    Роль книги в пропаганді мистецтва серед студентів дуже велика, але книга не може підмінити собою сприймання творів мистецтва. Неможливо навчитись розуміти і любити музику, не слухаючи її, найкращі описи неспроможні передати красу картини. На перший погляд здається, що безпосереднє ознайомлення з творами мистецтва виходить за межі чисто бібліотечної роботи. Проте, навіть невеликий досвід показує, що форми пропаганди мистецтвознавчої книги стають більш ефективними, коли рекомендація її тісно переплітається з самим мистецтвом.
    Масові заходи, що супроводжуються показом репродукцій, музикою, виступами учасників художньої самодіяльності, стають по-справжньому дійовими і цікавими.
    З цього погляду заслуговує на увагу усний літературний журнал "Слався, Тарасе Великий", складовими якого були чотири розгорнуті сторінки:
    - "Цікаві сторінки із біографії"
    - "І мертвим і живим …" як чинник нацєтворення"
    - Літературно-музична композиція "Слався, Тарасе Великий"
    - Книжко-ілюстративна виставка "Тарас Григорович Шевченко – світоч української нації"
    Сплетіння творчого доробку поета і виконання музичних творів на слова автора створили атмосферу шани, поваги, гордості, щирості і любові.
    Невід’ємною частиною багатьох процесів бібліотечної роботи, особливо наочної пропаганди є образотворче мистецтво. Найчастіше бібліотекарі використовують фотографії, портрети, репродукції творів художників, різноманітні вирізки.
    Під час проведення в університеті Всеукраїнського круглого столу, присвяченого 130-річчю від дня народження Петра Івановича Холодного (1876-1930), українського державного діяча, педагога, художника, вченого - хіміка, патріота-інтелігента, особливий колорит незабутності заходу надала виставка репродукцій картин в читальному залі, зібрана Ю.В. Телячим й організована за допомогою відомого українського художника Б.М. Негоди. Виставка була представлена високоякісними фотографіями (63 мистецьких твори П.І. Холодного), віднайдених у музейних установах України та приватних колекціях Росії.
    Отже, наші користувачі змогли побачити чудові картини, переглянувши які, виявили бажання прочитати про художника.
    Тісна співпраця працівників читального залу № 1 з абонементом мистецької літератури допомогла нашим читачам поринути у світ кобзарського мистецтва, світ, де честь і доблесть мандрують сторінками історичних дум, звучать у піснях кобзарів.
    Метою літературно-музичної композиції "Кобзарська слава України" була допомога студентській молоді пізнати життя українського народу через думи та історичні пісні, навчити їх розуміти вітчизняне мистецтво. Довести, що кобзарі – це патріоти, вчителі народних мас, пропагандисти демократичних ідей і народної моралі. Виховувати інтерес до історії нашого народу, почуття гордості та громадського обов’язку, патріотизму.
    Щорічне проведення днів поезії стало невід’ємною частиною просвітницької роботи.
    Великий критик В.Г. Белінський писав, що ні архітектуру, ні живопис і навіть музику не можна порівняти за своїм впливом на людину з поезією, тому що поезія ... "є і звук, і картина, і певне ясно вимовлене уявлення" [2; С. 296].
    Отже, поезія містить в собі всі елементи інших мистецтв. В бібліотеці стало традицією проводити зустрічі з поетами, презентації, прем’єри їх книг.
    Так, відбулась прем’єра книги члена Національної спілки письменників України, кандидата філологічних наук, викладача І.П. Прокоф’єва. "Підводне сяйво". – Хмельницький. – 2004 р. Працівники бібліотеки організували виставку надрукованих видань.
    Присутні із захопленням сприймали світ поезії. Автор збірки підкорив слухачів, розкрив всю силу натхненного поетичного слова, яке надовго запам’яталось студентам.
    Проведено зустріч з поетом-подолянином Йосипом Осецьким. Присутні прослухали поетичні твори в авторському виконанні із збірок "Офіцерський вальс", "Червоний сад", "Грона любові" (2004), "На майдані Надії" (2005). Мали змогу прослухати вірші, покладені на музику. Між поетом та аудиторією встановились теплі невимушені відносини. Дружня манера ставлення до читачів, сердечність, відверта розмова про свої творчі задуми та плани на майбутнє – все це сприяло взаєморозумінню і симпатії.
    До дня поезії в читальному залі № 1 відбулась зустріч із членами Національної спілки письменників України Оксаною Почапською, Віталієм Нечитайло, поетами-початківцями, на якій панували теплі, дружні взаємини.
    Неперевершеною була прем’єра збірки поезій "CONSECUTIO TEMPORUM" Семена Абрамовича, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри слов’янської філології. Крім прочитаних віршів, присутні мали можливість познайомитися із картинами С. Абрамовича. Були задіяні мультемедійні засоби. Зустріч надихнула присутніх на добро і творчість.
    Працівники бібліотеки університету в постійному пошуку нових форм роботи з читачами, створюють всі можливі умови для них.
    Проведення масових заходів у бібліотеці сприяє вихованню у молодого покоління якісно нових ціннісних орієнтацій та пріоритетів, позитивно впливає на особистість студента.
    У бібліотеці має існувати така атмосфера, в якій кожен одержав би задоволення від творчості, від спілкування один з одним. Таке спілкування існує в колективі "Активу бібліотеки", членами якого є бібліотекарі, студенти, викладачі, де кожен може проявити свій талант, творчий потенціал, ініціативу. Студенти беруть активну участь в організації і проведенні культурно-масових заходів.
    Вирішуючи питання організації дозвілля, бібліотека постає центром культури, активно практикує форми культурно-дозвіллєвої діяльності, використовуючи елементи театрального мистецтва, музичного оформлення, мультемедійні засоби.
    Особливе місце у виховній роботі бібліотек вищих навчальних закладів займають різноманітні масові заходи, які сприяють естетичному вихованню особистості, прищеплюють студентам любов до прекрасного.

Література

Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 27 січ. 1995 р. // Голос України. – 1995. – 2 берез. (№ 1). – С. 9-10.
Белінський В.Г. Разделы поезии на роды и виды // В. Г. Белінський Собр. Соч.: в 9 т. – М., 1978. – Т. 3. – С. 299-350.
Грабар Н. Культура дозвілля студентської молоді у бібліотеках вищих навчальних закладів. / Н. Грабар // Вісник Клихепової палати. – 2007. – № 7. – С. 16-19.
Борисович С. Кобзарська слава України. / С. Борисович // Студентський меридіан. – 2006. – 16 лист.

Лук’янчук І.М.,
НБ КПНУ ім. І.Огієнка

Ефективність використання періодики в читальному залі факультетів психології і соціальної та корекційної педагогіки і психології Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка

У статті подано огляд наявності періодичних видань у читальному залі факультетів психології і соціальної та корекційної педагогіки і психології Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка, висвітлено ефективність їх використання та обґрунтовано доцільність більш тривалого зберігання.

   Задоволення інформаційних потреб користувачів – основне завдання бібліотек, що функціонують у національній системі наукової інформації. Періодичні видання містять велику частину інформації, яка використовується в найрізноманітніших сферах життя, зокрема, в наукових роботах, і здійснюють найбільш повне інформування різних категорій читачів [4].
    У професійній періодиці друкується багато матеріалів про роботу бібліотек ВНЗ в умовах реформування вищої освіти України. Про це писали Т. Ярошенко [5], В.Г. Дригайло, Т.М. Костирко. Проте, діяльності окремих підрозділів бібліотек науковці не приділяли особливої уваги, а надто наявності в цих підрозділах періодики, ефективності використання її на даному етапі розвитку та доцільності довготривалого зберігання. Цією темою цікавилися, в основному, документознавці Н.М. Кушнаренко та О.І. Пахомов.
    Традиційно до періодичних видань, що знаходяться у бібліотечних фондах, відносять газети і журнали.
    Газета – періодичний опублікований документ, що складається з випусків (номерів), які виходять через певні проміжки часу і містять офіційні матеріали, оперативну інформацію. Статті з актуальних суспільно – політичних, виробничих і наукових питань та літературні твори і рекламну інформацію[3].
    Журнал – періодичний документ, що містить такі ж матеріали, як газета, реферативні відомості, огляди, ілюстрації тощо. Але статті в журналі, в порівнянні з газетою, мають більший обсяг та постійну рубрикацію[3].
    Бібліотечняй фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігаються в бібліотеці [1].
    Періодичні видання, як матеріали, що не підлягають довгостроковому зберіганню у бібліотечних фондах, вилучаються за причиною "закінчення термінів зберігання"[2].
    Термін зберігання періодики у 5 років регламентувався "Реєстраційною журнальною карткою" (або газетною), яка одночасно була формою індивідуального обліку цих видань. Далі терміни зберігання цих документів визначала кожна бібліотека самостійно. Проте, cьогодні терміни зберігання регламентуються кодом економічної класифікації: короткотривале (1131) чи довготривале (2110) зберігання [3].
    Постає питання: чи за нинішнього розвитку інформаційних технологій доцільно зберігати періодику в фондах довше, ніж 5 років? Відповідь на це питання дає аналіз ефективності використання періодики в окремо взятому підрозділі – читальному залі факультетів психології і соціальної та корекційної педагогіки і психології Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
    Бібліотечний фонд читального залу даного підрозділу налічує 61 найменування періодичних видань. З них 16 – газети, 45 – журнали. Переважно це фахові видання, виняток складають газета Верховної Ради "Голос України", де друкуються нормативні документи, газета Міністерства освіти "Освіта України" та місцева преса: газети "Подолянин", "Край Кам’янецький", "Подільські вісті", а також журнал "Пожежна безпека".
    Місцева преса надходить в бібліотеку факультетів з другого півріччя 2008 року за вимогою користувачів і не відіграє визначальної ролі в дослідженні.
    Про ефективність використання періодики в читальному залі факультетів психології і соціальної та корекційної педагогіки і психології свідчить "Тематична картотека посиленого попиту читачів", де фіксуються теми, які найбільше і найчастіше цікавлять користувачів читального залу, що супроводжуються списками газетно – журнальних статей, а також картотека ДОК. В зв’язку з тим, що фонд читального залу вельми специфічний і невеликий, а забезпеченість фаховою літературою недостатня, значна частина уваги користувачів зосереджена на періодичних виданнях.
    На кінець 2008 року фонд читального залу нараховував 939 примірників журналів та 602 примірники газет, а документовидача становила 6620 і 6911 примірників відповідно.
    Велику частину фонду періодики складають журнали, видані в Росії. Серед них варто виділити журнал "Дефектология", окремі номери якого передані з кафедри дефектології при створенні факультетської бібліотеки, датовані ще 80-ми роками ХХ ст., знаходяться постійно в русі. Журнали "Дефектология" і "Дефектологія" користуються підвищеним попитом, порядку 170 описаних статей з цих журналів входять до "Тематичної картотеки посиленого попиту читачів" (ТКППЧ). Разом з журналами "Логопедия", "Логопед" та "Воситание и обучение детей с нарушениями развития", їх постійно використовують в своїй роботі як студенти, так і викладачі та професорський склад факультету соціальної та корекційної педагогіки і психології
    До журналів, які не залежуються на стелажах і статті з яких внесено до ТКППЧ, належать також "Коррекционная педагогика" (60 статей), "Практична психологія та соціальна робота" (90 статей), "Воспитание школьников" (50 статей) та ін.
    Серед журналів з психології, що користуються найбільшим попитом, варто назвати "Вопросы психологи", "Вестник психотерапии", "Психология изучения детей с отклонениями развития" російською мовою та "Педагогіка і психологія" - українською.
    З ними часто працюють викладачі кафедр психології освіти, праці і управління та медичної психології.
    Окрему нішу займають журнали, адресовані соціальним педагогам і психологам, що висвітлюють теми, особливо актуальні в нинішньому суспільстві. Це "Социальная педагогика", "Педагогическая диагностика", "Педагогическое творчество", "Специальная техника", "Инновационные образовательные технологи", "Педагогическая техника" російською мовою, та "Соціальна педагогіка: теорія і практика", "Соціальний захист", "Світ виховання", "Початкова школа", "Дошкільне виховання", "Розкажіть онуку" - українською. Серед них слід виділити два останніх, практично кожна стаття з яких використовується студентами спеціальності "соціальний педагог"
    Журнали "Шлях освіти", "Вища школа", "Гуманітарні науки", "Школьные технологии" найчастіше використовують магістранти, аспіранти і викладачі, які займаються науковою роботою та активно цікавляться інтеграцією нашої освіти в Болонську систему.
    Стосовно фахових газет, то важко виділити окремі, усі вони користуються великим попитом, саме з газетних статей сформовано тематичні теки "Ігротека", "Обдаровані діти", "Арт-терапія", "Інтегроване навчання", "СНІД, наркоманія та шкідливі звички".
    До ТКППЧ входять статті з газет "Психолог" (210 статей), "Дефектолог" (180 статей), "Психологічна газета" (90 статей), "Соціальний працівник" (110 статей), "Соціальний педагог" (90 статей), "Дитячий садок" (60 статей), "Виховна робота в школі" (70 статей), "Початкове навчання і виховання" (65 статей), "Початкова освіта" (50 статей). Тобто, всі газети, що надходять в читальний зал факультетів, затребувані в значній мірі.
    Враховуючи вищезазначене, стає ясно, що періодика, наявна в читальному залі факультетів психології і соціальної та корекційної педагогіки і психології, використовується вельми інтенсивно та ефективно, особливо та, що зберігається тривалий час, і доступ до якої утруднено в зв’язку з закінченням терміну зберігання в інших підрозділах. Газети і журнали, що зберігаються в підшивках, можна перечитувати і використовувати знов і знов за обережного з ними поводження, навіть за наявності документів в електронному варіанті, а надто за їх відсутності. Періодика задовольняє потреби користувачів у науковій, популярній, актуальній та об’єктивній інформації, а також забезпечує її новизну і відповідність до сучасних тенденцій. Таким чином, цілком доцільно зберігати періодику в підрозділах бібліотек ВНЗ за кодом 2110.

Література

Закон України Про бібліотеки і бібліотечну справу// Відомості Верховної Ради України, 1995, - № 7. - С. 45
Бесклинская Л.П. Роль библиотеки в обеспечении учебного процесса вуза: проблемы и опыт: Электронный ресурс. – Способ доступа: http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea99/doc2/Doc75.html
Бібліотекар України: Електронний ресурс.- Спосіб доступу: http://profy.nplu.org/guestbk.php?Ing=uk
Коваленко І. Й. Організаційно-методичні засади створення реферативної інформації з психолого-педагогічних питань державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О. Сухомлинського//Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет, 2008. – Випуск 1. – С.320
Ярошенко Т. Університетська бібліотека в інформаційному суспільстві// Бібліотечний форум України. – 2006. - №2. – С.34-38

Крючкова Н.Д.,
Кам’янець-Подільський

"Обзоры Подольской губернии" як джерело історії бібліотечної справи в Подільській губернії 90-х років ХІХ-початку ХХ століття

У статті йдеться про щорічники "Обзор Подольской губернии", в яких наведені статистичні дані як джерело вивчення розвитку бібліотечної справи в Подільській губернії 90-х рр. ХІХ - початку ХХ ст.

   Для вивчення історичних подій, явищ велике значення мають статистичні джерела як точний інструмент пізнання процесів, що відбувалися в суспільстві, зокрема – розвитку бібліотечної справи. Порушене питання, на жаль, не знайшло глибокого висвітлення в спеціальних дослідженнях. Однак бібліотеки займали і займають важливе місце в підвищенні культурно-освітнього рівня населення як м. Кам’янця-Подільського, так і Подільської губернії. Власне, ця обставина, а також потреба привернути увагу до необхідності використання оглядів губернії в дослідницькій роботі і спричинили постановку розгляду вказаної проблеми.
    Основним завданням автора є аналіз щорічних оглядів стану бібліотечної справи в Подільській губернії через призму використання статистичних даних.
    Хронологічні межі дослідження визначають наявні у відділі рідкісних видань наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка огляди Подільської губернії. Хоча вони почали виходити з 1871 року, у нас збереглися "Обзоры Подольской губернии" лише за 1890, 1891, 1892, 1893, 1895, 1896, 1897, 1898, 1901, 1903 і 1905 роки. Щорічники висвітлюють господарську діяльність населення, стан освіти, охорону здоров’я, благоустрою з інших галузей життя.
    Серед малодосліджених питань регіональної історії України є бібліотечна справа, яка в ці часи відігравала велику роль в культурному житті українців. Спроба відкрити в Кам’янці-Подільському публічну бібліотеку була зроблена ще в 30-х роках ХІХ ст. відповідно до розпорядження Міністерства освіти. На жаль, точні відомості про дату її заснування, що знаходилися в архіві Подільського губернського правління, загинули під час пожежі ще 1862 року [1].
    Перша спроба відкриття публічної бібліотеки із-за браку коштів та наявності в ній літератури переважно релігійного змісту закінчилась невдачею. Після тривалого підготовчого періоду 1 січня 1866 р. було відкрито вдруге Кам’янець-Подільську публічну бібліотеку [2]. У ці роки розпорядчий комітет бібліотеки очолювали Л.С. Лебедєв (1870 р.), Є.І. Цвет (1871 р.), М.Г. Островський (1872 р.), Ф.В. Оміров (1873-1878 рр.), Ф.П. Івков [3].
    Протягом цих років значно покращилось фінансування бібліотеки, головним чином, за рахунок збільшення кількості відвідувачів і поступового збільшення абонентської плати читачів. Різноманітним став фонд видань. Крім російської публічної бібліотеки в м. Кам’янець-Подільському була заснована ще одна - єпархіальна, яка розмістилася в кафедральному соборі, а згодом відкрились і працювали ще три публічні бібліотеки в Бару, Могилеві та Немирові [4].
    Протягом 80-90-х рр. кількість публічних бібліотек залишилась незмінною – 5, лише в 1893-1895 рр. їх кількість зросла до 6 за рахунок відкриття 1893 року бібліотеки в м. Проскурові, а 1895 року – м. Могилеві. Крім державних публічних і народних бібліотек, згодом з’явилися бібліотеки різних товариств, приватні книгозбірні, які активно почали відкриватись на початку ХХ ст. У 1908 році в м. Кам’янець-Подільському читачів обслуговували:
    1. Бібліотека для безплатного користування членами пожежного товариства (відкрита 27.02.1898 р.);
    2. Бібліотека пушкінського дому;
    3. Бібліотека українського товариства "Просвіта" (відкрита 10.05.1908 р.);
    4. Дві приватні бібліотеки (відкриті в 1906 р.).
    Функціонування бібліотек сприяло підвищенню освітнього рівня подолян, відігравало відчутну роль у культурно-освітньому житті краю. Зростали кількість відвідувачів, читалень, книжкова зала. Проаналізовано статистичні звіти, які готувалися щорічно губернським управлінням, з наявних в нашій бібліотеці – одинадцяти щорічників.
    Обзор Подольской губернии за 1890 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1890]. – ІІІ, 172, 77 с.
    В губернії у звітному році було п’ять бібліотек, крім бібліотек при навчальних закладах. Дві в м. Кам’янці-Подільському, одна в Могилеві, одна в м. Балта і одна в м. Немирові Брацлавського повіту. Всіх абонентів на протязі року було 1096, із них: 943 брали книги додому, 143 – відвідувачі читальні. Порівняно з 1889 роком, фінансові витрати бібліотеки в звітному році зменшились на 423 крб. 84 коп., або на 41,6% [6].
    Книжних магазинів і лавок працювало – 17.
    Обзор Подольской губернии за 1891 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1891]. – ІV, 155, 12, 21, [38] с.
    Бібліотек було п’ять. Порівняно з 1890 роком, витрати бібліотеки збільшилися на 258 крб. 92 коп., або на 9,9%. Надходження фінансові збільшились на 310 крб. 85 коп., або на 11,5%. Всіх абонентів було 983, в т.ч.: 305 брали книги додому і 178 – відвідувачів читальні. Порівняно з 1890 роком, кількість абонентів зменшилась на 103 (9,5%), а кількість відвідувачів з читальні, навпаки, збільшилась на 35 (24,4%) [7].
    1 січня 1891 р. – 25 років від дня офіційного відкриття Кам’янець-Подільської російської публічної бібліотеки. За цей період на утримання бібліотеки затрачено 62026 крб. 49 коп. Книжних магазинів і книжних лавок в губернії – 18.
    Обзор Подольской губернии за 1892 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1892]. – ІV, 181, 83 с.
    Бібліотек було п’ять. Із двох бібліотек, що знаходились в м. Кам’янці-Подільському, одна – публічна російська бібліотека, а друга – приватна. Порівняно з 1891 роком, фінансові витрати бібліотеки за звітній рік збільшились на 34 крб. 94 коп., а надходження зменшились на 37 крб. 66 коп. Кількість абонентів бібліотеки, які брали книги додому – 685, а відвідувачів читальні – 600. Порівняно з 1891 роком, кількість абонентів зменшилась на 120, а кількість відвідувачів читальні, навпаки, збільшилась на 422, або майже втричі.
    Кількість періодичних видань в губернії – 16005, із них: щомісячних – 1175, що недільних – 8868, щоденних – 5187 і інших – 775.
    Книжкових магазинів і книжних лавок в губернії – 18.
    Як досліджено, серед читацьких уподобань, як і у попередній період, найбільше цікавились творами російської і, особливо, іноземної літератури, а також книгами з історії. Серед періодичних видань перевага надавалась журналам "Дело", "Отечетсвенные записки", "Вестник Европы" та іншим. Варто підкреслити, що попит на журнали був таким, що задовольнити його було неможливо, не зважаючи на постійне збільшення коштів [8]. Найменшу зацікавленість, як зазначають звіти, читачі проявили до церковної літератури (всього 75 замовлень за 1890 р.). Серед журналів найбільшою популярністю користувалися "Наблюдатель", "Русская мысль", "Вестник Европы" та інші.
    Обзор Подольской губернии за 1893 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1893]. – ІV, 170, [181] с.
    "Обзор Подольской губернии" вказує, що станом на 1893 р. в Подільській губернії нараховувалось 6 бібліотек.
    Фінансові витрати бібліотеки зменшились на 119 крб. 76 коп., а прибуток зменшився теж на 150 крб. 68 коп. Бібліотека поповнилась 69 назвами нових книг. Абонентів було 706, відвідувачів читалень – 558. Порівняно з 1892 роком, абонентів збільшилось на 21, а відвідувачів читалень, навпаки, зменшилось на 42. Книжних магазинів і книжних лавок – 20.
    Обзор Подольской губернии за 1895 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1895]. – ІV, 208, [101] с.
    Бібліотек було шість.
    Фінансові витрати і надходження Кам’янець-Подільської російської публічної бібліотеки слідуючі:
    Витрати – 2469 крб. 75 коп.
    Надходження – 2599 крб. 41 коп.
    Залишок – 129 крб. 66 коп.
    Витрати бібліотеки за звітній рік зменшились на 43 крб. 01 коп. і надходження зменшились на 55 крб. 90 коп. В бібліотеки надійшло 192 назви нових книг в 557-ми томах.
    Кількість абонентів – 725, відвідувачів читалень – 626.
    Книжних магазинів і книжних лавок – 21.
    Обзор Подольской губернии за 1896 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1896]. – ІV, 204, [122] с.
    Бібліотек було п’ять. Порівняно з 1895 роком, витрати бібліотеки в звітному році зменшились на 127 крб. 84 коп. [9]. Бібліотека отримала протягом року 163 назви нових книг, в 485-ти томах.
    Абонентів в звітному році – 822; відвідувачів читалень – 564. Статистичні звіти зафіксували слідуюче: кількість абонентів збільшилась на 97, або на 13,4%, а кількість відвідувачів читалень, навпаки, зменшилась на 62, або на 9%.
    Книжних магазинів і книжних лавок – 21.
    Обзор Подольской губернии за 1897 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1897]. – ІV, 171, [93] с.
    Бібліотек в губернії в 1897 році було п’ять. Порівняно з минулим роком кількість їх залишилась незмінною. Фінансові витрати збільшились на 377 крб. 32 коп., а надходження збільшились на 364 крб. 56 коп. [10]. Протягом року бібліотека отримала 169 назв книг, в 489-ти томах.
    Абонентів в звітному році – 700; відвідувачів читальні – 452. Статистичні звіти зафіксували слідуюче: кількість абонентів зменшилась на 122, або на 14,8%, а кількість відвідувачів читальні – на 112, або на 19,8%.
    Книжних магазинів і книжних лавок – 23.
    Обзор Подольской губернии за 1899 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1899]. – 252, [193] с.
    Як свідчать дані, кількість бібліотек залишилася незмінною – 5. Фінансові витрати бібліотеки в звітному році збільшились на 1585 крб. 05 коп. Протягом року бібліотека отримала 52 назви нових книг, в 419-ти томах.
    Абонентів – 732, відвідувачів читалень – 319.
    Порівняно з 1898 роком, кількість абонентів збільшилась на 14, або на 2%, а кількість відвідувачів, навпаки, зменшилась на 224, або 41,2 % [11].
    Книжних магазинів і лавок – 28.
    Обзор Подольской губернии за 1901 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1901]. – ІV, 215, [208] с.
    Кількість бібліотек залишається незмінною – 5. Порівняно з 1900 роком, витрати бібліотеки в звітному році збільшились на 3095 крб. 29 коп. [12].
    Абонентів – 776, відвідувачів читальні – 695.
    Як засвідчують статистичні дані, кількість абонентів збільшилась на 25, або на 3,5%.
    Збільшилась кількість і відвідувачів читальні на 14, або на 2% [13].
    Книжних магазинів і книжних лавок – 40.
    Обзор Подольской губернии за 1903 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], [1903]. – ІV, 195, [87] с.
    Бібліотек -5.
    Порівняно з 1902 роком фінансові витрати бібліотеки зменшились на 105 крб. 63 коп.
    Абонентів 766, а відвідувачів читальні – 682. порівняно з 1902 роком, кількість абонентів зменшилась на 68, або на 9,2%; і зменшилась кількість відвідувачів на 43, або на 9,4% [14].
    Книжних магазинів і книжних лавок – 55.
    Отчет Подольской губернии за 1905 год. Приложения к всеподданнейшему отчету Подольского губернатора. – [Б.м.] : [Б.н], 1905. – 164, [47] с.
    Бібліотек – 5. Фінансові витрати бібліотек в звітному році зменшились на 362 крб. 33 коп. і надходження зменшились на 710 крб. 17 коп. Бібліотека отримала 106 томів нових творів, 232 томи журналів.
    Абонентів – 641; відвідувачів читальні – 896. Порівняно з 1894 роком, кількість абонентів зменшилась на 89, або на 12,2%, а кількість відвідувачів читальні, навпаки, збільшилась на 232, або на 34,9% [15].
    Книжних магазинів і книжних лавок працювало – 86.
    Узагальнену картину розвитку бібліотечної справи на Поділлі в означений час представляє зведена таблиця:

	1890	1891	1892	1893	1895	1896	1897	1899	1901	1903	1905
Кількість бібліотек	5	5	5	6	6	5	5	5	5	5	5
Кількість абонентів	1086	983	685	706	725	822	732	732	776	786	641
Кількість відвідувачів читалень	143	178	600	558	626	561	452	319	635	682	896
Книжні магазини і лавки	17	18	18	20	21	21	23	28	40	55	86

Література

Бойцова М.О. З історії Кам’янець-Подільської бібліотеки // Хмельницькому – 500: Тези науково-теоретичної конференції. – Хмельницький, 1991. – С.139.
Двадцатилетие Каменец-Подольской русской публичной библиотеки (1866-1890 гг.) / сост. И.К. Михалевич. – Каменец-Подольск, 1891. – С.5.
Хоптяр Ю.А. Розвиток бібліотечної справи в Подільській губернії (70-ті рр. ХІХ-початку ХХ ст.) // Наукові праці Кам’янець-Подільського університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2001. – Т. 5 (7). – С.310.
Гульдман В.К. Подольская губерния: опыт географическо-статистического описания. – Каменец-Подольский, 1889. – С.323-330.
Обзор Подольской губернии за 1892 год. Приложение к всеподданецшему отчету Подольского губернатора. – С. 172; Обзор Подольской губернии за 1895 г. – С. 199.
Обзор Подольской губернииза 1890 год. – С. 137.
Обзор Подольской губернии за 1891 год. – С. 147.
Двадцатилетие Каменец-Подольской русской публичной библиотеки (1866-1890 гг.) / сост. И.К. Михалевич. – Каменец-Подольск, 1891. – С. 32-33.
Обзор Подольской губернии за 1896 год. – С. 180.
Обзор Подольской губернии за 1897 год. – С. 162.
Обзор Подольской губернии за 1899 год. – С. 216.
Обзор Подольской губернии за 1901 год. – С. 185.
Обзор Подольской губернии за 1901 год. – С. 185.
Обзор Подольской губернии за 1903 год. – С. 173.
Обзор Подольской губернии за 1905 год. – С. 154.

Корисна інформація

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 вересня 2009 р. N 1073
Київ

Про підвищення заробітної плати
працівникам бібліотек

Кабінет Міністрів України постановляє:

   1. Установити працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. N 84 (84-2005-п) (Офіційний вісник України, 2005 р., N 4, ст. 217, N 15, ст. 758), надбавку за особливі умови роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу.
   2. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2009 року.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

частина 1 частина 2