5.7.15 В область серии могут быть помещены сведения о многочастном (многотомном, многолистном, многосерийном) документе любого вида – книге, карте, кинофильме, электронном ресурсе и т. п. В качестве основного заглавия приводят общее заглавие многочастного документа, частью которого является объект описания. Остальные общие сведения о многочастном документе в этом случае также помещают в области серии по правилам, изложенным в данном разделе.
    . – (Блок и русский символизм : избр. произведения : в 3 кн. / З. Г. Минц ; кн. 3)
    . – (Библиотека юридических и справочных данных ; 1997, вып. 4)
    5.7.16 Если объект описания входит в две разные серии, область серии повторяют. Сведения о каждой серии заключают в отдельные круглые скобки и разделяют пробелом.
    . – (Последние романсы А. Д. Вяльцевой) (Цыганская жизнь ; № 336)
    . – (Полное собрание сочинений : для фортепиано ; т. 1) (Классика мировой музыки)
    . – (Библиотека "Первого сентября") (Серия "Я иду на урок")
    5.8 Область примечания
    5.8.1 Область примечания содержит дополнительную информацию об объекте описания, которая не была приведена в других элементах описания. Сведения, приводимые в области, заимствуют из любого источника информации и в квадратные скобки не заключают.
    5.8.2 Каждому примечанию предшествует знак точка и тире либо примечание начинают с новой строки. Вводные слова отделяют от основного содержания примечания двоеточием с последующим пробелом; перед двоеточием пробел не оставляют.             
    . – В тексте приведены наименования  разработчиков и изготовителей
    . – Авт. указаны на 7-й с. – Прил. содерж. законодат. и норматив. материалы
    . – Содерж.: стихотворения, поэмы, пьесы
    . – Доп. схемы: Метро Санкт-Петербурга ; Схема движения пригород. поездов5.8.3 Область примечания в целом факультативна, однако при составлении описания некоторых объектов отдельные примечания являются обязательными, например примечание об источнике основного заглавия, о системных требованиях при описании электронных ресурсов, сведения о депонировании при описании депонированной научной работы и др.
    . — Загл.  с этикетки видеодиска
    . – Систем. требования: WINDOWS 95 ; Pentium 90Mhz ; 16Мb RAM ; CD-ROM drive ; VIDEO 2Mb ; Sound card ; mouse
    . – Деп. в ВИНИТИ 18.05.02, № 14432
    5.8.4 Текст примечания не регламентируется. Внутри примечаний, содержащих фрагмент описания, области и элементы приводят с предписанными им знаками, кроме знака точка и тире, который заменяют точкой.    
    – Загл., авт. и вых. дан. установлены по справ.: Подробный словарь русских гравированных портретов / Д. А. Ровинский. СПб., 1888. Т. 3. № 654 
    5.8.5 Последовательность приведения примечаний соответствует последовательности областей и элементов описания, к которым примечания относятся (см. 5.1). Однако при необходимости первым может быть приведено примечание, которое признано наиболее важным для поиска, идентификации или использования документального носителя данного вида. Так, например, для сериального документа первым может быть приведено примечание о его периодичности или истории существования – перерыве, возобновлении, прекращении издания (см. 6.3.3.7.1), для электронного ресурса – примечание о системных требованиях или режиме доступа и т. п.
    . – Перерыв в изд.: 1941–1998. – Возобновлен в 1999
    . – В 1997–1998 выходил объед. журн.: Турист. Мир путешествий. – С 1999 выходит самостоят. изд.
    . – Режим доступа: www.un.org
    5.8.6 После примечаний, относящихся к областям и элементам, приводят примечания общего характера, относящиеся к объекту описания в целом. Примечания общего характера могут раскрывать содержание объекта описания, являющегося сборником произведений или комплектом документов на нескольких носителях; информировать о наличии приложений, библиографических списков, указателей и иных компонентов справочного аппарата, имеющегося в объекте описания, и т. п.; могут включать имеющиеся в документе номера, не указанные в других областях описания; информировать о тираже, об особенностях полиграфического оформления всего тиража в целом; об особенностях конкретного экземпляра, имеющегося в фонде (дефектность, приплет, наличие наклеек, автографов и т. п.), а также содержать любые другие необходимые сведения.                  
    5.8.7 Если это возможно, то два и более примечания объединяют в одно.
    . – Загл. и текст парал. рус., исп., фр.
    . – Выходные сведения, легенда, таблицы и текст прил. парал. рус., англ.
    5.9 Область стандартного номера (или его альтернативы) и условий доступности
    5.9.1 В области приводят международные стандартные номера, присвоенные объекту описания: Международный стандартный номер книги (ISBN) или Международный стандартный номер сериального издания (ISSN), либо любой другой международный номер, присвоенный объекту описания в установленном порядке. Стандартные номера приводят с принятой аббревиатурой и предписанными пробелами и дефисами.
    . – ISBN 5-7975-0063-9
    . – ISSN 1563-0102
    5.9.2 Если номеров несколько, приводят тот, который относится к объекту описания. Если это трудно определить, приводят все международные стандартные номера, имеющиеся в источнике информации.
    Может быть приведен международный стандартный номер многотомного издания в целом и номер тома, а также стандартный номер сопроводительного материала. В таких случаях номера сопровождают дополнительными пояснениями, заключенными в круглые скобки.
    . – ISBN 5-02-011752-8. – ISBN 5-02-011751-Х (т. 1)
    . – ISBN 0-376-00550-6 (set). – ISBN 0-376-00551-4 (v. 1)  
    5.9.3 Если известно, что номер неправильный, в описании указывают правильный номер, если его можно установить. Неправильный номер приводят в том виде, как он указан в источнике информации, с пояснением в круглых скобках "ошибочный".
    . – ISBN 5-8103-0093-3. –  ISBN 5-8103-00093-3 (ошибоч.)
    5.9.4 Если международный стандартный номер отсутствует, в качестве  его альтернативы допускается приводить номер государственной регистрации, издательский номер, номер доски музыкального произведения, другие номера.
    . – № гос. регистрации 0329600098
    (В области приведен номер государственной  регистрации электронного      ресурса)
    . – Изд. № 2515, Н. д. 34688
    (В области приведен издательский номер и номер доски музыкального произведения)
    5.9.5 Ключевое заглавие – заглавие, устанавливаемое для идентификации и регистрации сериального  издания в процессе присвоения ISSN. Его приводят в данной области после ISSN с предшествующим знаком равенства.
    . – ISSN 0340-0352 = IFLA journal
    5.9.6 Условия доступности включают информацию о цене или краткие сведения о других условиях доступа к объекту. Им предшествует знак двоеточие.
    : 175 р.
    : беспл. для студентов ин-та
    : напрокат
    5.9.7 Сведения о тираже помещают в области примечания (см. 5.8.6).
    5.9.8 Дополнительные сведения приводят в круглых скобках в качестве необходимого пояснения к любому элементу области.
    . – ISBN 0-387-08266-2 (USA). – ISBN 3-540-08266-2 (Germany)
    . – ISBN 5-7867-0057-7 (Бонус). – ISBN 5-224-00744-5 (ОЛМА-пресс)
    . – ISBN 5-04-004366-Х (ЭКСМО-пресс) (в пер.)
   
   

ПРИМЕРЫ БИБЛИОГРАФИЧЕСКИХ ЗАПИСЕЙ
КНИГИ
ОДНОТОМНЫЕ ИЗДАНИЯ


Семенов, В. В. Философия:итог тысячелетий. Философская психология [Текст] / В. В. Семенов ; Рос. акад. наук, Пущин. науч. центр, Ин-т биофизики клетки, Акад. проблем сохранения жизни. – Пущино : ПНЦ РАН, 2000. – 64, [3] с. ; 22 см. – Рез.: англ. – Библиогр.: с. 60–65. – 200 экз. –  ISBN 5-201-14433-0.

Мюссе, Л. Варварские нашествия на Западную Европу [Текст] : вторая волна / Люсьен Мюссе ; перевод с фр. А. Тополева ; [примеч. А. Ю. Карчинского]. – СПб. : Евразия, 2001. – 344, [7] с. : ил. ; 21 см. – (Barbaricum). – Загл. пер. и корешка: Варварские нашествия на Европу. – Библиогр.: с. 304–327. – Указ. имен., геогр. назв.: с. 328–337. – Перевод изд.: Les invasions : le second assaut contre l’Europe Chretienne / Lucien Musset. Paris, 1965. –  2000 экз. – ISBN 5-8071-0087-5 (в пер.).

 Владимир (Котляров В. С.). Обитель севернойстолицы[Текст] : Св.-Троиц.Сергиева пустынь : ист. очерк / митр. Санкт-Петербургский и Ладожский Владимир ; [послесл. игум. Николая и др.]. – СПб. : Сатисъ : Домострой, 2002. – 222, [1] с., [17] л. ил. : портр. ; 24 см. – Библиогр.:
    с. 207–208, библиогр. в примеч.: с. 158–185. – 3000 экз. – ISBN
    5-7373-0233-4 (в пер.).

Перроун, П. Д. Создание корпоративных систем на базе Java 2 Enterprise Edition [Текст] : рук. разработчика : [пер. с англ.] / Поль Дж. Перроун, Венката С. Р. "Кришна", Р. Чаганти. – М. [и др.] : Вильямс, 2001. – 1179 с. ; 24 см + 1  электрон. опт. диск. – На пер. 1-й авт.: Пол Дж. Перроунж. – Предм. указ.: с. 1167–1179. – Перевод изд.: Building Java Enterprise systems with J2EE / Paul J. Perrone, Venkata S. R. (Krishna), R. Chaganti. Indianapolis. – 5000 экз. – ISBN 5-8459-0168-5 (в пер.).

Бочаров, И. Н. Кипренский [Текст] / Иван Бочаров, Юлия Глушакова. – 2-е изд., знач. доп. – М. : Молодая гвардия, 2001. – 390 с., [24] л. ил. ; 21 см. – (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ : сер. биогр. : осн. в 1890 г. Ф. Павленковым и продолж. в 1933 г. М. Горьким ; вып. 1009 (809). – Библиогр.: с. 385–389. – 5000 экз. –  ISBN 5-235-02408-7 (в пер.).

Ерина, Е. М. Обычаи поволжских немцев [Текст] = Sitten und Brauche der Wolgadeutchen / Екатерина Ерина, Валерия Салькова ; худож. Н. Стариков ; [Междунар. союз нем. культуры]. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Готика, 2002. – 102 с. : ил. ; 20 см. – На обл. авт. не указа-
    ны. – Текст парал. рус., нем. – Библиогр.: с. 92–93. – 3000 экз. – ISBN
    5-7834-0066-1.

Агафонова, Н. Н. Гражданское право [Текст] : учеб. пособие для вузов / Н. Н. Агафонова, Т. В. Богачева, Л. И. Глушкова ; под. общ. ред. А. Г. Калпина ;  авт. вступ. ст. Н. Н. Поливаев ; М-во  общ. и проф. образования РФ, Моск. гос. юрид. акад. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2002. – 542 с. ; 22 см. – (Institutiones ; т. 221). – Библиогр.: с. 530–540. – 50000 экз. – ISBN 5-7975-0223-2 (в пер.).  

Бахвалов, Н. С. Численные методы [Текст] : учеб. пособие для физ.-мат. специальностей вузов / Н. С. Бахвалов, Н. П. Жидков, Г. М. Кобельков ; под общ. ред. Н. И. Тихонова. – 2-е изд. – М. : Физматлит :     Лаб. базовых знаний ; СПб. : Нев. диалект, 2002. – 630 с. : ил. ; 25 см. –    (Технический университет. Математика). – Библиогр.: с. 622–626. – Предм. указ.: с. 627–630. –  30000 экз. – ISBN 5-93208-043-4 (в пер.).

Российская Федерация. Президент (2000–     ; В. В. Путин). Послание Президента Российской Федерации Федеральному Собранию Российской Федерации [Текст] : (о положении в стране и основных направлениях внутр. и внеш. политики государства). – М. : [б. и.], 2001. – 46, [1] с. ; 20 см. – 47000 экз.

Российский профсоюз работников судостроения. Устав общественной общероссийской организации"Российский профсоюз работников судостроения" – РПРС [Текст] : принят учред. конф. 17 дек. 1991 г. : изм. и доп. внес. I съездом профсоюза 22 дек. 1995 г., II съездом профсоюза 15 дек. 2000 г. – М. : ПрофЭко, 2001. – 43, [5] с. : ил. ; 21 см. – 1000 экз.

Государственный Эрмитаж (Санкт-Петербург). Отчетная археологическая сессия (2002). Отчетная археологическая сессия за 2002 год [Текст] : тез. докл. / Гос. Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2001. – 62 с. : ил. ; 22 см. – 300 экз. –  ISBN 5-93572-047-7.

"Воспитательный процесс в высшей школе России", межвузовская науч. - практическая конф. (2001 ; Новосибирск). Межвузовская научно - практическая конференция "Воспитательный процесс в высшей школе России", 26–27 апр. 2001 г. [Текст] : [посвящ. 50-летию НГАВТ : материалы] / редкол.: А. Б. Борисов [и др.]. – Новосибирск : НГАВТ, 2001. – 157 с. ; 21 см. – В надзаг. : Мэрия г. Новосибирска, Новосиб. обл. отд-ние Междунар. ассоц. по борьбе с наркоманией и наркобизнесом, Новосиб. гос. акад. вод. трансп. – 300 экз.

Золотой ключик  [Текст] :сказки рос. писателей :[для мл. и сред. шк. возраста] / составитель И. Полякова ; худож. В. Бритвин, Н. Дымова, С. Муравьев. – М. : Оникс, 2001. – 381, [2] с. : ил. ; 22 см. – (Золотая библиотека). – Содерж. авт.: А. Н. Толстой, Б. В. Заходер, А. М. Волков, Е. С. Велтистов, К. Булычев. – 10000 экз. – ISBN 5-249-00334-6 (в пер.).

История России [Текст] : учеб. пособие для студентов всех специальностей / В. Н. Быков [и др.] ; отв. ред  В. Н. Сухов ; М-во образования Рос. Федерации, С.-Петерб. гос. лесотехн. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. / при участии Т. А. Суховой. – СПб. : СПбЛТА, 2001. – 231 с. ; 21 см. – 10000 экз. – ISBN 5-230-10656-5.

Объединенная Германия: десять лет [Текст]  = United Germany: ten years : проблем.-темат. сб. / Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам, [Центр науч.-информ. исслед. глобал. и регион. проблем, Отд. Зап. Европы и Америки ; отв. ред. и сост. А. А. Амплеева]. – М. : ИНИОН, 2001. – 273, [2] с. : ил. ; 21 см. – (Актуальные проблемы Европы, ISSN 0235-5620 ; 1’2001) (Серия "Европа. XXI век"). – Библиогр. в конце ст., библиогр. в примеч. в конце ст. – 360 экз.
   
   
   

Консультує фахівець

Чабан К.А.,
    зав. Науково - методичним відділом
    бібліотеки ХНУ

Рекаталогізація:
технологія і організація проведення в бібліотеці ХНУ

   Для здійснення автоматизованої документовидачі користувачам видань із фонду бібліотеки, як відомо, потрібні дві умови: наявність бази даних користувачів (та штрихкодованих читацьких квитків) з одного боку, з іншого - наявність огранізованої бази даних бібліотечного фонду (та штрихкодованих документів). Під час створення електронного каталогу (в подальшому ЕК) бібліотека проводить одночасно два процеси:
  • Каталогізує нові надходження, отримані в процесі комплектування
  • Заносить в ЕК бібліографічні записи ( в подальшому БЗ) на документи попередніх років видання.
   Останній процес, так звана рекаталогізація, вимагає продуманої організації,  часу, кваліфікованої праці та супроводжується неабияким навантаженням співробітників (якщо дану операцію виконує перcонал бібліотеки в поєднанні з основними бібліотечними процесами). Тому для бібліотек, які приступають до даної операції, важливо знати досвід інших бібліотек, зокрема, бібліотеки ХНУ.
   Але спочатку про термінологію. Як називати процес створення БЗ у ЕК на видання попередніх років?  Відомі різні визначення даного процесу у фахових бібліотечних виданнях. Як сказано у підручнику "Бібліотечні каталоги" (М., 2001) відомого бібліотекознавця Сукіасяна Е.Р. , "Конверсія" (з лат. "конверсіо"- перетворення) - це переведення бібліотечних каталогів із однієї форми в іншу, наприклад, машиночитану. Відомі різні технології конверсії карткових каталогів в ЕК: 1) сканується зображення з каталожної картки, 2) ручне введення елементів БЗ з карток вибраного масиву відповідно до прийнятого формату каталогізації. Як відомо, багато бібліотек йде саме таким шляхом, створюючи бази даних з існуючих карткових каталогів.
    Проте є й інший досвід – створення БЗ в ЕК на основі опрацювання не карток, а самих видань, що згідно чинного ГОСТ 7.76-96 трактується як "Каталогізація" (сукупність процесів, що забезпечують створення та функціонування бібліотечного каталогу). До них входять бібліографічна обробка (формування бібліографічного запису, індексування та предметизація), введення даних та тиражування карток, робота з каталогами тощо.
    За відсутністю в нормативних документах України загальновживаного терміна, рішенням методичної ради бібліотеки ХНУ вирішено:
  • Опрацювання нових надходжень в ЕК називати прийнятим терміном "Каталогізація"
  • Для процесів створення БЗ на документи попередніх років (включаючи формування запису, предметизацію та індексування) вживати термін "Рекаталогізація".
   Процес рекаталогізації у бібліотеці ХНУ проходив у 2 етапи: підготовчого та безпосереднього введення в ЕК. Найскладніший – етап підготовчий, бо вимагав прийняття цілої низки управлінських рішень та організації процесу. Схематично складові подготовчого етапу представлено на діаграмі. Коротко охарактеризую сутність етапів, через які пройшла наша бібліотека.
1
   Вибір методу ( конверсії чи каталогізації) залежав від мети, яку ставила бібліотека  на початку процесу. Проаналізувавши досвід інших бібліотек, бібліотека ХНУ обрала для себе метод рекаталогізації,- створення нового БЗ на кожний документde-visu. На противагу конверсії, цей метод давав змогу:
  • Провести упорядкування фонду (очищення, звірку, оправу та ремонт, пересистематизацію, роботу із боржниками-викладачами з повернення книг).
  • Краще заповнити всі необхідні поля форми "Бібопис документа" в ЕК (оскільки відомості брались не з картки, а з книги), правильно заповнити місце збереження примірника, усунути помилки попередньої каталогізації, максимально повно розкрити зміст документу предметними рубриками.
  • Обклеїти документи штрихетикетками одразу після опрацювання.
   Сутність технічного забезпечення полягала у створенні АРМ бібліотечних працівників в читальних залах та на абонементах, підтримці їх у робочому стані.
    Технологічне забезпечення полягало у підготовці бібліотекою ряду регламентуючих документів, включаючи "Методику рекаталогізації", "Програму ретроспективного введення фондів в ЕК". Складено кістяк БД "Тематичний каталог" (масив лексичних одиниць предметних рубрик), прийнято ряд інструкцій та пам’яток з методики заповнення полів форми "Бібопис документа", техніки безпеки.
    Стратегічний план рекаталогізації передбачав визначення обсягів робіт та графіків рекаталогізації фондів окремих структурних підрозділів бібліотеки. Згідно плану фонди проходили рекаталогізацію в ЕК у наступній послідовності: спочатку активні фонди читальних залів, потім навчальних абонементів (з урахуванням того, що більшість книг уже занесена в ЕК працівниками читальних залів, залишалось додавати лише примірники), на останньому етапі - фонди книгосховища та кафедральних бібліотек. Нормування процесу введення БЗ в ЕК спочатку становило 20 назв документів на день на один АРМ  (з урахуванням того, що працівники одночасно виконували основне навантаження з обслуговування читачів). Як показала практика, в подальшому норма була змінена від 15 до 40 назв документів й більше, бо залежала від навантаження, навичок працівників роботи на ПК та практики предметизації.
    Кадрове питання бібліотека вирішила так:
  • Безпосередньо підготовку підсобних фондів та їх рекаталогізацію de-visu проводили провідні фахівці відділів обслуговування.
  • Відділ каталогізації був відповідальний за організацію рекаталогізації підсобних фондів у відділах обслуговування, редагування індексів на документах, введення нових тематичних рубрик. Працівники відділу надавали допомогу операторів, проводили практичні заняття з персоналом з методики каталогізації, готували щонедільні довідки для адміністрації бібліотеки про хід рекаталогізації та щомісячні довідки для методради або Ради при директорові.
  • Відділ автоматизації займався технічним забезпеченням, проводив навчання працівників роботі в програмі, перевіряв введені записи в процесі рекаталогізації.
  • Технологічним забезпеченням займався методичний відділ.
  • Кожен працівник, хто заносив БЗ в ЕК, самостійно вивчав нормативні та методичні матеріали.
   В процесі підготовки фондів до рекаталогізації було проведено звірку документів з картотекою контрольних талонів ( таким чином одночасно перевірялась наявність книжкових фондів), вилучення застарілої та зношеної літератури.
    В процесі навчання кадрів потрібно було акцентувати увагу не лише на знаннях стандартів з опису, але й на можливостях програмного забезпечення "УФД. Бібліотекка". Важливо було визначити, яка інформація в яке поле повинна бути занесена, яка інформація обов’язкова, яка - факультативна, відмінності між описом каталожної картки та заповненням полів форми "Бібопис документа" ЕК.
    Так, наприклад, при описі каталожної картки книги двох авторів прізвище першого наводять у заголовку опису, а потім прізвища всіх – у відомостях про відповідальність. Зовсім інша справа - заповнення полів форми "Бібопис документа" ЕК. У поле "Автор" потрібно заносити всіх авторів, незалежно від їх кількості. В поле "Відомості про відповідальність" авторів не заносять. А вже потім, при виведенні на екран каталожної картки програма виводить усі дані в потрібній послідовності (про це заздалегідь подбали розробники програми). Цей та інші нюанси зафіксовані в інструкціях.
    Експеримент з рекаталогізації розпочався наприкінці 2000 р. Фактично до процесу рекаталогізації бібліотека приступила  з січня 2001 р., при цьому облік показників проведеної роботи та результати процесу були предметом пильної уваги на нарадах при директорові та методичних радах. Заплановані графіком обсяги робіт були виконані достроково із випередженням на 2 роки. В результаті, наприкінці 2003 р. на всіх пунктах видачі 5 читальних залів, а в 2004 р. й на абонементах запроваджено автоматизований облік документовидачі.
    З огляду на весь обсяг роботи, що була проведена бібліотекою з рекаталогізації, можна дати кілька рекомендацій:
    Важливо вчасно максимально повно розкрити зміст документу предметними рубриками. Хто, як не працівники відділів обслуговування, тримаючи перед собою книгу, можуть впевнено сказати, який розділ цієї книги слід виділити окремою рубрикою. І хто, як не вони, знаючи назви дисциплін та предметів, запити читачів, можуть давати пропозиції з відкриття нових тематичних рубрик електронного каталогу, а потім додавати ці рубрики в БЗ документу.
  • При рекаталогізації надзвичайно важливо правильно занести інформацію у відповідні поля. Не правильно заповнене поле, не виявлена вчасно та не виправлена дрібна помилка може потім значно зашкодити.
   Наприклад, якщо не вірно заповнити поле "Тип літератури", й замість "Наукова" занести "Виробнича", то може виявитись потім, що обсяг наукової літератури у фонді та книговидача даного типу літератури не буде відповідати дійсності. Це стосується як книг, так і періодичних видань.
    Помилка у  занесенні назви документа може бути такою, що її на перший погляд і не побачиш  (мова не йде про граматичні чи орфографічні помилки).  А саме, літера в англійському регістрі, що виглядає як українська; зайвий або відсутній пробіл між знаками, крапка в кінці назви, цифра нуль замість літери "О" тощо. Наслідки цього можуть бути поганими:
    1) Для бібліотекарів. За логікою одна й та ж книга у різних підрозділах заноситься не одночасно. Коли працівник читального залу заніс підручник з певною помилкою ( наприклад, "Історію України" з англійською літерою "І" замість української), а потім працівник абонементу хоче відкрити запис, щоб додати 12 примірників абонементу, ЕК покаже, що книги "Історія України" з українською літерою І немає в системі. Що робить працівник абонементу? Заносить новий БЗ. Й виявляється, що в ЕК є 2 БЗ "Історії України" того ж року видання, що неприпустимо. Ліквідувати цю помилку не вдасться, якщо  книга з помилкою вже хоч раз видавалась.  В такому разі БЗ з системи вилучити неможливо.
    2) Для читачів. Читач в залі ЕК ніколи не знайде книгу, назва якої починається з пробілу або літери в англійському регістрі. Він буде шукати книгу, назва або автор якої починається з української літери. Щоправда, і у цьому випадку теж бувають вийнятки. А саме, коли читач теж при пошуку набере слово з помилкою або почне з пробілу і тоді отримає те, що шукав. Така ситуація чимось нагадує Інтернет. Іноді його називають звалищем сміття, на запит з помилкою він видасть купу помилкової інформації. У випадку ЕК бібліотеки ми не можемо допустити такого стану, - адже це інформаційний продукт солідної установи.Якісний електронний каталог бібліотеки - це основа автоматизованого пошуку та  документовидачі в самій бібліотеці, статистики показників обслуговування користувачів. Виставлений у Інтернет ЕК - це обличчя бібліотеки для віртуального користувача, а в подальшому - основа кооперації з іншими бібліотеками для створення корпоративних каталогів та баз даних.


Сергеєва Л.О.,
головний бібліотекар
відділу наукової обробки документів
бібліотеки ХНУ

Лінгвістичні проблеми забезпечення функціонування електронного каталогу в бібліотеці
(Досвід створення предметного рубрикатора)

   В усьому світі інформація є найважливішим об’єктом виробничої діяльності та  споживання, оскільки має великий вплив на напрямок  та результат прогресу в науковій, технічній, культурній, економічній та інших сферах життя. Інформація стала одним із значущих ресурсів людського суспільства і у державному плані розглядається як стратегічній ресурс. Бібліотеки завжди були центрами накопичення, систематизування та збереження інформації. Процес автоматизації  надав бібліотекам унікальну можливість опрацювання інформації та здійснення автоматизованого багатоаспектного її пошуку.
    Перший крок на шляху до автоматизованої документовидачі - це створення електронного каталогу. Наступний, і дуже важливий крок, -  створення інструменту для швидкого пошуку потрібної інформації. Велику роль у цьому процесі відіграють тематичні рубрикатори, в основу яких покладено давно забутий принцип предметизації. Єдиного рецепту створення тематичного рубрикатора для бібліотек різного типу немає і, напевно, не може бути. Існують  лише загальні положення, а в залежності від складу фонду кожна бібліотека буде створювати свій, притаманний лише їй, інтелектуальний продукт. Тому це є суто творчий, суб’єктивний процес. Найперше, і головне, з чого потрібно розпочинати роботу по створенню бази даних  "Тематичний каталог", це визначення мети. Основна мета створення БД "Тематичний каталог" - максимально задовольнити найрізноманітніші й найнепередбачувані запити читачів. При цьому потрібно вирішити для себе досить важливе питання: чи ми хочемо мати тематичні рубрики з великим накопиченням інформації (і в такому випадку їхня кількість буде не великою, тому що ми будемо звертати увагу лише на загальні поняття), чи таку кількість, яка більш точно відповідає наявній інформації та запитам наших читачів?
    Перший шлях - більш легкий для фахівців бібліотеки, особливо для тих, хто лише починає рух у напрямку створення бази даних  "Тематичний каталог". Але у такому випадку, по мірі наповнення відбувається дуже швидке захаращення інформацією, яка не  здатна задовольняти конкретні запити.  Інший варіант - складніший, але  саме він найбільше наближений до максимального тематичного розкриття фонду бібліотеки.
    Саме таким шляхом пішла бібліотека ХНУ. Цьому сприяли можливості інформаційно - бібліотечної системи "УФД/Бібліотека", де для класифікації документів передбачено єдиний апарат ("Каталоги тем"). Теми організуються в ієрархії, що називаються каталогами тем. Документ може бути віднесений до багатьох тем одночасно.
    Мета даної консультації - розповісти про те, як цей процес відбувається практично в бібліотеці ХНУ.
    Створення бази даних  "Тематичний каталог" розпочалося з формулювання переліку тематичних рубрик. Тільки сьогодні, здобувши чималий досвід,  ми маємо можливість чітко сформулювати методику цього процесу.
    Кожна наука і галузь практичної діяльності мають справу з явищами, процесами, об’єктами, які виступають предметами пізнання і предметами праці. Предмети можуть розглядатися як:
  • матеріальні об’єкти, природні та штучні, що сприймаються органами почуттів (планети, електрика, верстати);
  • суспільно - історичні явища, події, процеси (політичні партії, війни, держави);
  • явища і процеси духовного життя, мислення, свідомості (мистецтво, пам’ять, думка).
   Предметами вивчення можуть виступати окремі частини, властивості, риси, функції предметів (органи організму, теплопровідність рідини, дихання рослин), взаємодія предметів. Відомості про процеси і пізнання їх відзеркалюються в документах. У вузькоспеціальному значенні "предмет" – це поняття або комбінація понять, які розкривають тему документа. Ці відомості стають темами документів під час предметизації та при створення тематичних рубрик.
    Виходячи із практики бібліотеки ХНУ, можна визначити наступні етапи формування бази даних "Тематичний каталог". Перший і  головний етап - визначення напрямків, галузей знань, з яких саме і буде створюватись тематичний каталог. Другий -  первинне накопичення інформації через формулювання тематичних рубрик.
    Як свідчить досвід багатьох бібліотек, відображений на сторінках фахової періодики, під час формування тематичного рубрикатора (а частіше за все це "ключові слова"), бібліотеки використовують вже готові  алфавітно - предметні покажчики, предметні покажчики до таблиць ББК або готові тезауруси. Практика свідчить, що потрібно розробляти нові тематичні рубрики самим, виходячи із запитів читачів та по факту наявних фондів. А для того, щоб формулювання рубрики було коректним, потрібно звертатись по допомогу до фахівців та до різних галузевих довідкових видань.
    При створені тематичних рубрик ми враховували існуючі запити читачів та прогнозували майбутні. Ця робота покладалась на фахівців - систематизаторів з відділу наукової обробки літератури.
    Кожна нова рубрика виникає в процесі наукової обробки нових надходжень документів. Щоб створити нову рубрику, потрібно проаналізувати назву, зміст, анотацію, вступ, а інколи і сам текст видання. Той самий принцип діє при наповненні інформацією вже існуючої тематичної рубрики. Поповнення рубриками бази даних "Тематичний каталог" відбувається водночас у всіх тематичних каталогах. При цьому ми дотримуємось принципів синонімії, омонімії і полісемії.
    Більш за все звертаєм увагу на синонімію, так як пошук у тематичному каталозі ведеться за контекстом. Частіше синонімія зустрічається в економічних, суспільних та природничих науках – там, де нерідко з’являються нові терміни і поняття. Щоб відобразити різні варіанти запитів читачів та різні видання, ми використовуємо знак "="(дорівнює), наприклад:
  • світовий ринок = міжнародний ринок
  • перехідна економіка = транзитивна економіка
  • пригодницький туризм = екстремальний туризм
  • соціальні структури = соціальні системи
   Знак  "=" (дорівнює) використовується також у випадках,  коли назва може бути як повною, так і складатися з початкових літер. Тоді подаємо усі існуючі варіанти написання скорочення (абревіатури):
  • Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація = PANA=Pacific Asia Travel Association
  • Міжнародний торгівельний центр = ЮНКТАД/ВТО-МТЦ=UNCTAD/WTO-ITS
  • Організація економічного співробітництва і розвитку = ОЕСР=OECD=ОЭСР
  • Арабський банк економічного розвитку Африки = АБЕРА = АБЭРА = BADEA
  • економіка агропромислового комплексу = економіка АПК
  • спільні підприємства = СП
   Зустрічаються ще окремі моменти, в яких використовується знак "=" (дорівнює)
  • коли термін вживається різними мовами:
  • Internet = Інтернет = Интернет
  • коли існує декілька варіантів перекладу та написання.
  • Семюелсон П. = Сэмюэльсон П. = Самуэльсон П. = Samuelson P.
  • Сен-Вікторський Г. = Гуго Сен-Вікторський
   Явище омонімії в нашому тематичному каталозі не зустрічається. Полісемія - багатозначність одного і того ж слова, наприклад: крило (птаха або літака), крило (будівлі), крило (партії). На практиці ми прагнули уникати цього принципу при формулюванні рубрик в межах одного тематичного каталогу.   Проте, допускається однакова рубрика в тематичних каталогах різного цільового призначення.
    Наприклад, назва рубрики "Економіка праці" зустрічається тричі:
  • для предметизації словників з питання  "економіка праці" (в тематичному каталозі "Довідкові видання"),
  • як галузь (в тематичному каталозі "Економічні науки"),
  • як назва  навчальної дисципліни ( в тематичному каталозі "Навчальні дисципліни ХНУ")
   Інформація, яка розміщена за кожною з цих рубрик, має різні призначення. Але  зустрічаються випадки, коли одне і те ж поняття потрібно відобразити у різних тематичних каталогах одного цільового призначення (наприклад, в межах "Галузевих тематичних каталогів "):
  • Адсорбція (теорія) - знаходиться в розділі "Хімія",
  • Адсорбція як процес -  знаходиться в розділі "Хімічна технологія".
   Мова тематичних рубрик – українська. В деяких випадках – англійська, якщо термін не має офіційного перекладу українською мовою або є власною, загальновживаною назвою,  яка не перекладається, наприклад, мови програмування:
    3D Studio MAX
    AutoLIPS
    Borland C++
    Delphi
    Foxpro
    Створення тематичних рубрик відбувалося також з використанням двох методів: наукової розробки структури понять та із наявного фонду документів бібліотеки з подальшим доповненням його термінами з допоміжних джерел.
    Попервах тематичні рубрики розташовувалися у межах галузі в абетковому порядку. Та при максимально точному відображенні предметів їхня кількість почала швидко зростати. Виникла необхідність групувати усі створені тематичні рубрики. Так почали з’являтися "гніздові" тематичні рубрики, структура яких зумовлювала підпорядкованість від загального до більш дробового. У межах кожної галузі були збудовані, так би мовити, ієрархічні дерева по відношенню "рід — вид", які розподіляли тематичні рубрики по більш вузьких семантичних категоріях.  Це призвело до багатоступеневості в структурі  бази даних  "Тематичний каталог".
    На сьогодні база даних "Тематичний каталог" налічує 97 тематичних каталогів.  Всі тематичні каталоги можна розподілити на три категорії.
  • Галузеві тематичні каталоги ( таких 76, в середньому по 159 тематичних рубрик у кожному)  та персоналії ( 4879 рубрик).Загальний ряд тематичних каталогів в ЕК представлено наступним поділом за абеткою:
    2
  • Бібліотечна справа
  • Економічні науки
  • Комп’ютерна техніка
  • Медицина
  • Мистецтво
  • Мова. Мовознавство
  • Наука
  • Організації та інші види співробітництва
  • Освіта.Виховання.Навчання
  • Прикладні науки.Техніка
  • Природничі науки
  • Спорт
  • Суспільні науки
  • Художня література.Літературознавство
  • Юридичні науки.
  • Тематичні каталоги довідкового напрямку ( довідники, словники, енциклопедії).
  • Тематичні каталоги для службового використання:
  • АПП. Це електронний варіант допоміжної бази даних, яка використовується систематизаторами під час опрацювання нових надходжень.
   Навчальні дисципліни ХНУ. Тематичними рубриками цього каталогу  є навчальні дисципліни,  які викладаються на певній кафедрі певного факультету.
  • Цей тематичний каталог дає можливість побачити, яка навчальна література є в бібліотеці по конкретній навчальній дисципліні. До неї належать підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації.
3
  • Дарчі видання. Картотека "Дарчі видання" раніше  існувала в бібліотеці лише у картковому виді. Це було  незручно. В електронному варіанті  кожна тематична рубрика – це дарувальник, а інформація, яка знаходиться за рубрикою – це видання, які вони подарували.
   Створення бази даних  "Тематичний каталог" у нашій бібліотеці розпочось з січня  2000 року. Загальна кількість тематичних рубрик на 01.01.2006 року складала 32037. З них 15081 ( 47,1%) -  рубрики   тематичних  каталогів довідкового напрямку та і каталогів для службового використання. Тематичні рубрики галузевих каталогів (це саме ті рубрики, які розкривають зміст бібліотечного фонду, з урахуванням БД "Бібліотечна справа" та БД "Персоналії") становили  16956 ( 52,9%). Кожна нова тематична рубрика – це показник наявності інформації та її цінності. Кількісний склад БД "Тематичний каталог" представлено на графіку.
   База даних  "Тематичний каталог" буде поповнюватися новими тематичними рубриками:
  • введення нових понять в АПП;
  • наповнення тематичного каталогу довідкового напрямку "Персоналії";
  • коригування навчальних дисциплін університету;
  • нова інформація у друкованих виданнях та інших видах носіїв.
продовження бюл. № 3