|
Міністерство освіти і науки України Бібліотека Інноваційна діяльність бібліотек вищих закладів освіти Хмельниччини Хмельницький Видається за рішенням методичної ради наукової бібліотеки Головний редактор видання — директор наукової бібліотеки ХНУ Бібліотека в освітньому просторі. Інноваційна діяльність бібліотек вищих закладів освіти Хмельниччини [Текст] : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. №10. / редкол.: О.О. Мацей, Т.К. Онищук, В.М. Петрицька, О.О. Костюк ; гол. ред. О.Б. Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2010. – 80с. У десятому випуску бюлетеня відображено матеріал, який розкриває рівень готовності до інновацій у книгозбірнях Хмельницького методичного об'єднання, показує накопичений інноваційний досвід у цих бібліотеках, а також плани та перспективи щодо розробки нововведень у книгозбірнях вишів Хмельниччини. Видання призначене широкому загалу працівників бібліотек вищих навчальних закладів. ЗМІСТ Слово редактора Перехід суспільства від екстенсивного до стійкого типу розвитку вимагає від бібліотек пошуку нових напрямків діяльності. Кожна бібліотека, як і будь-яка інша організація, котра функціонує в сучасних умовах, повинна використовувати резерви інтелектуалізації усіх сфер своєї діяльності ще активніше, ніж раніше, запроваджувати інновації для поновлення та удосконалення своєї діяльності. Професійній бібліотечній спільноті слід усвідомлювати, що перспективи успішного розвитку є лише у бібліотек, які обирають інноваційний шлях — шлях перетворень. В останні десятиріччя аналіз напрямків діяльності українських бібліотек в умовах постійних змін, які відбуваються в нашій державі, вказує на проблеми інноваційного розвитку бібліотечної сфери. Інновації в бібліотечно-інформаційній діяльності становлять різнопланове, багатоаспектне, до кінця не осмислене, не завжди структуроване і в багатьох випадках творче явище. Та при цьому вони є реальним і, можливо, єдиним способом зробити бібліотечне життя кращим, цікавішим та ефективнішим. Для спеціалістів бібліотечної справи стає очевидним той факт, що саме інноваційний шлях розвитку бібліотек, оновлення усіх сторін їх життєдіяльності забезпечує виконання покладеної на них місії. Слід відмітити, що питання вивчення сучасного стану інноваційної діяльності бібліотек та готовності її працівників до нововведень (удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, вивчення сучасного стану інформаційних послуг, визначення шляхів подальшого розвитку інновацій та запровадження нових послуг, технологій, розширення бачення працівниками бібліотечних інновацій) набуло широкого розгляду у бібліотеках, що свідчить про розуміння керівництвом книгозбірень необхідності запровадження інновацій як результату змін. Впровадженням нововведень у бібліотечну практику, інноваційною діяльністю активно займаються книгозбірні вищих закладів освіти Хмельницького обласного методичного об'єднання. З метою навчання та поглиблення знань з основ інноваційної діяльності провідних фахівців бібліотек вищої школи Хмельницької області 14 — 15 квітня 2010 року на базі наукової бібліотеки ХНУ проводився науково-практичний семінар "Основи бібліотечної інноватики. Висвітленню інноваційної діяльності бібліотек об'єднання присвячений черговий номер інформаційного бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі. На його сторінках вміщені статті, які показують рівень готовності книгозбірень до інновацій, розкривають накопичений інноваційний досвід; плани та перспективи розробки нововведень у бібліотеках вишів Хмельниччини. Матеріал подається в авторському варіанті. Консультує фахівець Великосельська О.М., вчений секретар НБ ХНУ Інноваційна діяльність бібліотек: теоретичні аспекти та проблеми У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві. Неперервні і постійні інновації стають необхідністю та природною формою існування будь-якої організації, забезпечують її конкурентоспроможність і виживання на ринку. Поняття "інновація (слово латинською означає оновлення, зміна) набуло в наш час найширшого вжитку. Виникає навіть така нова наука - "інноватика.Узагальнивши теоретичні дослідження, розпочаті українським вченим-економістом світового рівня Михайлом Туган-Барановським, австрійський вчений Йозеф Шумпетер на початку ХХ ст. вперше ввів в науку термін "інновація та "інноваційний процес. Інновацію Й. Шумпетер поділив на три стадії: винахід — нововведення — розповсюдження. Інновація як економічна категорія, - зазначав Шумпетер, - це не просто нововведення, а нова функція виробництва, зміна технології виробництва, яка має історичне значення і є необхідною. Інновація — це стрибок від старої виробничої функції до нової. Також інновація - це нововведення, використання якого призводить до якісних змін у виробництві з метою отримання соціально-економічної вигоди або ефекту. Потрібно розуміти, що інноваційний розвиток бібліотечної справи — не мода, а стійкий тренд, що інновації в бібліотечній справі мають свою специфіку, вони відрізняються від інновацій в інших сферах. У термінологічному словнику "Библиотечное дело" термін інновація тлумачиться як відновлення продукції і послуг, здійснюваних бібліотекою, її технологій, форм та методів управління і т.д., що забезпечують підтримку сучасного іміджу, якості обслуговування, конкурентоздатності (Библиотечное дело: Терминолог. словарь.- М.: 1997.- С. 45.). Бібліотечна інновація розуміється як кінцевий результат інноваційної діяльності, що втілюється у вигляді нового чи вдосконаленого інформаційного продукта або послуги, нового підходу до технологічного процесу, що використовується в бібліотеці. Інновація — новий результат інтелектуальної діяльності, який відрізняється від попередніх кількома параметрами. Основна відмінність полягає в тому, що інновація вважається принципово новою реалізованою ідеєю, яка отримала втіленняв новому продукті, в новій технології або в новому підході до інформаційних послуг. Друга відмінна якість інновації полягає в тому, що інновація повинна забезпечувати підвищення ефективності, а також бути стимулом та передумовою народження наступної інновації. Бібліотечні інновації можна класифікувати за низкою ознак. Основними аспектами характеристики бібліотечних інновацій є обєкт змін і рівень новизни. З точки зору об'єкта змін, бібліотечні інновації можна поділити на продуктивні, технологічні та управлінські. Продуктивні інновації підкреслюють винятковість бібліотеки, її диференційовані переваги в умовах ринку. Технологічні — орієнтують бібліотеку на використання стандартизованих типових рішень, які дозволяють виконувати притаманні їй функції та створювати умови для її входження в кооперативні бібліотечні системи. Реалізацію управлінських інновацій пов'язують з модернізацією соціальних відносин, які обумовлені особливостями внутрішнього середовища, залежні від кваліфікації і професійності керівництва. Поняття новизни інновації може належати до послуг або технологічного процесу в цілому у разі його абсолютної новизни, або тільки до деяких його елементів. За ступенем новизни виділяють радикальні та модифіковані інновації. Радикальні інновації:
Для всіх типів бібліотек важливими є продуктивні інновації (інноваційні послуги/продукти). Їх розробка здійснюється згідно з напрямками стратегічного розвитку бібліотеки та забезпечується різними видами асортиментних стратегій (диверсифікації, спеціалізації, диференціації, інтеграції), які застосовуються у взаємозв'язку. Кожна асортиментна стратегія передбачає комплекс необхідних заходів, в цілому забезпечує підвищення комфортності бібліотечного обслуговування, раціональне використання ресурсів та скорочення витрат. Кожній продуктивній інновації притаманні основні та додаткові (сервісні) властивості. Властивості нового продукта бібліотеки визначаються на основі встановлення його споживацької цінності, ресурсних можливостей і потенційних вигод як для користувача, так і для бібліотеки. Додаткова послуга є обов'язковим компонентом продуктивної інновації, "сервісним підкріпленням основного бібліотечного обслуговування. Якість нового продукта та "сервісне підкріплення забезпечують диференційні переваги бібліотеки, унікальність її можливостей в умовах ринкових відносин. Інноваційна діяльність — це діяльність, яка направлена на впровадження інновацій (формування ідеі, її впровадження та відтворення нових ідей). В інноваційній діяльності сучасній бібліотеці притаманні постійні незначні зміни — це фон, постійна діяльність та точки змін — це різноманітні проекти або радикальні зміни в діяльності, структурі та організаціі бібліотек. Інноваційні зміни торкнулися всієї сфери функціонування бібліотек, причиною котрих є як зовнішні, так і внутрішні фактори. Зовнішні фактори — соціально-економічний та культурно-інформаційний фон, який оточує бібліотеку; внутрішні фактори пов'язані з діяльністю бібліотек як організаційно оформленою, самостійно діючою структурою в системі інформації, культури, соціальних комунікацій. Спонукальним мотивом появи інновацій, звичайно, є бажання творчої людини по-іншому показати звичну професійну ситуацію, по-новому подивитися на будь-яку соціально або особистісно значиму проблему. Частіше за все таке бажання виникає через незадоволення рутинною організацією процесів або встановленими правилами, які перешкоджають підвищенню ефективності роботи. Поява оригінальних ідей взаємопов'язана з фантазією, гарною інтуїцією, здатністю неординарно мислити й передбачати. Протягом останнього часу частіше за все авторами інновацій виступають молоді співробітники і ті, хто прийшов в бібліотеку з суміжних галузей знань (педагоги, музейні робітники, журналісти). Ця категорія працівників розглядає бібліотечну діяльність не з позицій бібліотечних стереотипів, а неупереджено, з точки зору користувачів, на яких і спрямована діяльність бібліотеки. Ось чому сьогодні гостро стоїть питання про широту бібліотечних знань, про необхідність вивчення фахівцями суміжних наук: соціології, психології, суспільствознавства. В США бібліотечна кар'єра починається не з опанування спеціальністю: професійним бібліотекарем там стають, вже маючи будь-яку іншу освіту. На перше місце спеціалісти з області інноватики ставлять унікальні особисті якості творчої людини — не мрійника з сміливими ідеями, а професіонала, який має сильну енергетику та волю для впровадження інновацій. Друге місце посідає сприятливе середовище, своєрідне багатоальтернативне поле для творчого вибору. Серед елементів, які формують таке середовище, можна назвати зацікавленість керівництва бібліотеки в її оновленні, розробку відповідної стратегії, постановку загальних цілей. Другий елемент середовища — створення надійної команди, яка серед інших функцій виконує роль головного експерта при оцінці неординарних ідей, а також вміння "заразити цими ідеями колектив. Саме команда здатна створити атмосферу творчої конкуренції, коли під час "мозгових атак та "штурмів пропонуються десятки ідей. В інноваційному колективі людей спонукає не наказ, а яскрава особистість, яка проявляє ініціативу, бере на себе відповідальність та показує приклади діяльності. Ця обставина робить актуальною проблему лідерства. Через лідера реалізується управлінський механізм. Якщо раніше говорили, що керівник повинен дійти до кожного, то сьогодні говорять: дійти до потрібного, а потрібний дійде до кожного. Потрібні люди — це і є лідери, які обіймають ключові позиції. Перед усім, у лідера є бачення проблеми, і він вміє це пояснити людям чітко та ясно, до того ж, готовий повторювати одне і теж багато разів. Важливо, щоб лідери користувалися визнанням та авторитетом, володіли привабливою силою, були справжніми професіоналами та хорошими людьми. Також потрібно не забувати про зворотній зв'язок, постійно відслідковувати психологічне самопочуття людей, перевіряти творчий імпульс в команді. Велике значення для підтримки гарного тонуса команди відіграє гумор. В бібліотеках, які відомі своїми інноваційними досягненнями, за правило, працюють не просто талановиті, але й дотепні люди, які знають ціну гумору та вміють застосувати його у найнепередбачуваних ситуаціях: при оформленні виставки-пародії, шутливих стендів, приміщень, де проходять серйозні дискусії; сама атмосфера радості, де посмішка бібліотекаря створює у читача добре ставлення до бібліотеки, допомагає розкрити творчий потенціал. Вважається, що темпи поширення новацій в багатьох випадках залежать від наявності відпрацьованої системи заохочення інноваторів. Люди, які здатні нестандартно мислити та приймати нестандартні рішення, проявляти "самодіяльність в її позитивному розумінні, створюють так званий "золотий запас бібліотеки, тому потрібно свідомо виділяти таку категорію працівників, подолати формально-зрівняльну оцінку новаторської праці. Форми заохочення різноманітні: доплати, премії, підвищення категорії, посади. Важливим завданням та складовою частиною впровадження нововведень є навчання бібліотекарів творчого відношення до своєї роботи. Навчання творчої активності можна умовно поділити на три послідовні стадії:
На другій стадії потрібно допомогти бібліотекарю самостійно знаходити задачі, які заслуговують аналізу та раціоналізації. Тут допоможе навчання навикам проведення соціологічного дослідження, моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища бібліотеки, реальних та потенційних користувачів. На третьому етапі потрібно обговорювати їх власні напрацювання, спроби інноваційної творчості, проводити оцінку ефективності нововведень. Таким чином, можна зробити висновки, що інноваційна діяльність — це праця, яка потребує великих знань, винахідливості, творчості. Виконавці повинні бути старанні, наполегливі та цілеспрямовані. Без цих якостей неможливе введення інновацій. По-друге, щоб бути успішним, новатори повинні виходити із своїх власних сил та здібностей, нести відповідальність за прийняття рішень. Здійснення інноваційної діяльності передбачає:
Література
З досвіду колег В. С. Прокопчук, д. іст. н., Деякі аспекти інноваційної діяльності наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Реформування вищої освіти, впровадження нових освітніх технологій в руслі Болонських ініціатив значно посилюють роль бібліотеки вишу в інформаційному забезпеченні навчально-педагогічної і наукової діяльності університету та вимагають посилення її інноваційної діяльності [5, с.28-29].Проблема сутності та різноманітних аспектів інноваційної діяльності бібліотек ВНЗ знайшла відображення в низці публікацій науковців і практичних працівників. За оцінкою Л. Туровської, істотний внесок в осмислення новітніх підходів до роботи бібліотек на сучасному етапі зробили такі українські бібліотекознавці, як М. С. Слободяник, Л. Й. Костенко, В. Н. Горовий, А. С. Чачко та російські дослідники А. І. Земсков, Я. Л. Шрайберг, К. К. Колін, Ю. М. Столяров та ін. [11, с.8]. У науковій літературі інновації в освітній практиці розглядаються як процес творення, запровадження та поширення нових ідей, засобів, педагогічних й управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану [2, с.338-340]. Що ж до інновацій у бібліотечній справі, то вони трактуються як процес творення, запровадження й поширення в бібліотечній практиці нових ідей, засобів, бібліотечних та управлінських технологій, завдяки яким підвищуються показники бібліотечної роботи. Іншими словами, це внутрішньо структурована, цілісна система нових знань технологій і методів, що охоплюють різні етапи та аспекти бібліотечно-інноваційного процесу, логічно пов’язаних загальною концептуальною схемою. Інноваційна діяльність важлива для будь-якої бібліотеки, незалежно від її профілю, масштабу і статусу, але особливо актуальною вона є для бібліотек вишів, передусім університетів. У Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка інноваційна діяльність книгозбірні ґрунтується на більш як 90-річному досвіді функціонування, упродовж якого вона виступала органічною складовою підготовки національних фахівців і здійснення наукових студій. Сьогодні це – авторитетна в регіоні і усій Україні наукова бібліотека, що функціонує в статусі наукової і є головною ланкою інформаційної інфраструктури університету [1, с.7]. У її структурі – 4 загальнобібліотечних відділи (комплектування та наукової обробки літератури, науково-бібліографічний, обслуговування користувачів, інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення), центральний абонемент з основним книгосховищем, 2 загальноуніверситетські читальні зали, 14 абонементів і читальних залів на факультетах. Щорічно бібліотеку поповнюють 10 – 15 тис. документів, понад 560 назв періодики. Фонд бібліотеки налічує 940500 примірників документів, книгозбірня щорічно обслуговує понад 9500 користувачів, які в середньому відвідують підрозділи 480000 разів і отримують понад 700000 документів, у тому числі більше 12000 електронних видань. За обсягом фонду та масштабами діяльності вона – у числі найбільших книгозбірень південно-західного регіону України [7, с.138-139]. Вище зазначена структура бібліотеки університету сформувалася в процесі розвитку вишу і бібліотеки. У 80-х роках ХХ століття намітилася тенденція спеціалізації фонду, наближення його до користувача. Зокрема, 1986 року було відкрито абонемент на фізико-математичному факультеті та абонемент і читальний зал – на педагогічному. 2004 року розпочав функціонування відділ рідкісних видань з фондом близько 30 тис. документів, 2005 року – читальний зал економічного факультету, 2006 – читальний зал факультетів корекційної та соціальної педагогіки і психології й природничого факультету; 2007 року – відділ інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення, а також комп’ютерний читальний зал, який має 20 робочих місць з виходом у мережу Інтернет [8]. Така модернізація була об’єктивно необхідною і посприяла поліпшенню бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Останнім часом у колективі бібліотеки сформоване переконання в тому, що інновації в бібліотечній діяльності є цілком закономірним явищем, і що саме їх застосування здатне впливати на загальний рівень професійної діяльності та розширювати інформаційне поле бібліотечного середовища. У цьому доброю підмогою стало соціологічне опитування, проведене з метою з’ясування готовності працівників наукової бібліотеки до змін та інноваційної діяльності. У дослідженні взяло участь більше половини працівників, що забезпечило об’єктивну репрезентативність отриманих даних. Як результат, 93,75 відсотка респондентів серед головних ознак інноваційної діяльності наукової бібліотеки на перше місце поставили відповідність її діяльності запитам читачів і прагнення поліпшити якість їх обслуговування, на друге – новизну роботи книгозбірні (81,25 відсотка) і на останнє – отримання бібліотекою прибутку. Оцінюючи стан інноваційної діяльності бібліотеки, 81,25 відсотка опитаних відзначили інноваційну орієнтованість її роботи, трохи більше 15,6 відсотка визнали, що їм важко відповісти на це питання і лише 3,12 відсотка поставилося до цього негативно. Роблячи висновок щодо якісних змін у бібліотеці, 87,5 відсотка респондентів вказали на оновлення ресурсної і технологічної бази, зокрема, комп’ютеризацію бібліотечних процесів, запровадження нових технологічних процесів і послуг; ще майже дві третини наголосили на організаційних змінах (створення нових відділів, проведення досліджень, нових форм реклами, підтримання зв’язків із громадськістю тощо) та роботі з оновлення методів підвищення кваліфікації, у тому числі завдяки участі працівників у роботі шкіл, різноманітних наукових форумів. На їх думку, найбільш активно нововведеннями займаються передусім відділ інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення бібліотеки, комп’ютерний читальний зал, абонемент фізико-математичного факультету та науково-бібліографічний відділ. Орієнтуючи працівників книгозбірні на інноваційні підходи в роботі, її керівництво виходить із того, що потреба в інноваціях визначається на основі вивчення інноваційної ситуації, сильних і резервних сторін діяльності. У свою чергу, це створює умови для розробки цілей, стратегії й тактики новацій. Зрештою, дозволяє вирішувати суперечності між старою системою бібліотечної практики та потребами в якісно нових бібліотечних послугах, формах і методах роботи. З урахуванням цілей і завдань бібліотеки її керівництво та бібліотечна рада ініціювали створення інновацій за трьома основними напрямами – організаційним, технологічним і продуктним. Реалізуючи перший, розгорнули підготовку членів колективу до роботи в автоматизованому режимі, виробили вимоги і засоби стимулювання високої культури обслуговування. Відповідно до другого напряму приділяємо більшу увагу вивченню читацьких запитів, і на його основі внесли корективи й посилили співпрацю підрозділів, міжбібліотечну взаємодію й водночас робимо акцент на модернізації бібліотечного обладнання тощо. У контексті третього напряму націлюємо зусилля працівників на пошук й запровадження нових видів послуг, удосконалення бібліотечного сервісу. Цілком зрозуміло, що ці та інші підходи зумовили необхідність приділення більшої уваги створенню умов для інноваційної діяльності. Відтак, у числі першочергових виступило формування належного мікроклімату, створення атмосфери творчої активності, підтримки новаторів, розвитку зацікавленості до змін у роботі. Більш системно підійшли до: а)підвищення поінформованості персоналу щодо нових підходів, форм і змісту інноваційної діяльності; б)вироблення та впровадження морального і матеріального заохочення авторів інноваційних ідей; в)запровадження нових форм підвищення кваліфікації за допомогою Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та проведення атестації працівників; г)пошуку шляхів для просування нових ідей. При цьому перевага надається ідеям, які сприяють реалізації місії бібліотеки, що полягає в забезпеченні літературою та інформацією навчально-виховного і наукового процесу, сприяння втіленню в життя державної політики в галузі освіти й культури, дотримання принципів гуманізму, демократії. Вона враховує потреби користувачів бібліотеки, тому її можна сформулювати таким чином: формування, належне зберігання, використання та створення системи доступу до інформації для всіх категорій користувачів, надання їм рівних можливостей у задоволенні інформаційних потреб. Виходячи з місії, бібліотека визначає довгострокові цілі і короткотермінові завдання. Місія, цілі і завдання відповідають інтересам користувачів бібліотеки [10, с.44]. Інноваційна політика бібліотеки університету відображена в різних документах: Концепції розвитку наукової бібліотеки К-ПНУ імені Івана Огієнка, яка є стратегічним документом, поточних планах. Кожний з цих документів має своє призначення, забезпечує послідовну конкретизацію цілей, завдань, ресурсних затрат при реалізації інновацій. Цілі виступають вихідною точкою планування бібліотечної діяльності. На цілях будується система мотивації. Зокрема, враховується її становище в зовнішньому середовищі. По-друге, інновації та цільові установки в цій сфері характеризуються визначенням нових методів бібліотечної діяльності, інформатизацією бібліотечних процесів, збереженості бібліотечно-інформаційних ресурсів, диференціацією бібліотечного обслуговування, освоєння нових технологій чи способів організації роботи бібліотеки. По-третє, береться до уваги, як вона вплине на ефективність діяльності колективу. По-четверте, визначається потреба в усіх видах ресурсів. По-п’яте, окремо продумуються відповідні управлінські рішення. І, нарешті, приділяється увага умовам, оплаті й стимулюванню праці персоналу. Концепцією розвитку наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка до 2012 року визначені такі пріоритетні напрями її діяльності:
Особливе значення в управлінні бібліотечними новаціями мають маркетингові дослідження. Вони охоплюють весь інноваційний процес від пошуку нових ідей до реалізації їх в інновації і злиття з практикою [3, с. 3-5]. Але визначальним фактором бібліотечної інноваційної діяльності є творчість бібліотечних працівників – ініціаторів і виконавців інноваційних ідей. Виокремимо декілька умов, важливих для розвитку професійної бібліотечної творчості:
Сучасний бібліотекар, окрім знання новітніх технологій, повинен мати високий рівень культури, бо він не тільки виховує читача, але й сприяє його інтелектуальній діяльності. Він виступає в ролі консультанта, аналітика, технолога, порадника, викладача. Головною метою інновацій, які впроваджуються в практику роботи відділу обслуговування, абонементів і читальних залів, є покращення обслуговування читачів, створення комфортних умов для якісного задоволення читацьких запитів, а також забезпечення розумного балансу між необхідністю інновацій і збереженням цінних бібліотечних традицій. 2009 року у бібліотеці проведено семінар на тему: "Якість і комфортність обслуговування в центральному абонементі", було підкреслено, що якість обслуговування залежить від інформаційної роботи в бібліотеці, яка ведеться з урахуванням нових освітніх технологій, основних положень Болонського процесу, індивідуальних запитів читачів і має на меті своєчасне ознайомлення користувачів з новими надходженнями літератури. Для цього інформаційні списки нових надходжень друкуються в газеті "Студентський меридіан", проводяться бібліографічні огляди, організовуються книжкові виставки, інші заходи. Щоб з’ясувати і ліквідувати вузькі місця в цій ділянці роботи, під час семінару було проведено анкетування студентів і викладачів [9, с.56-57]. Структурні та якісні зміни в діяльності наукової бібліотеки університету, як ніколи раніше, зумовлюють особливе ставлення до штатного розпису, підбору та розстановки кадрового потенціалу, виходячи з появи нових структурних підрозділів, розширення функцій і зміни змісту їх роботи. У нашій книгозбірні працюють досвідчені професіонали, передусім це провідні бібліотекарі, бібліографи, більшість – понад 20 років. Засобом адаптації бібліотечних працівників до більш високих професійних вимог, до інноваційної діяльності є виробниче навчання, організоване в рамках ШПБД з проблем наукового дослідництва, що функціонує з 2007 року. На заняттях школи бібліотекарі знайомляться з шляхами й підходами до модернізації змісту бібліотечної діяльності, методологією та методикою бібліотечної науково-дослідної праці, набувають власних фахових і комунікативних навичок та умінь з питань роботи з інформаційними потоками, електронними каталогами та інформаційними ресурсами, що дозволяє кожному з них більш успішно реалізувати знання на своїх робочих місцях. Працівники постійно удосконалюють свою професійну майстерність через самоосвіту, систему курсів підвищення кваліфікації та участь у роботі школи молодого спеціаліста. Зосередження зусиль на вивченні історії нашої бібліотеки, передового бібліотечного досвіду, стратегічного бачення організації бібліотечної справи роблять можливою для кожного члена колективу перспективу зробити особистий внесок у розвиток бібліотечної справи, що, в свою чергу, створює додаткову мотивацію для власного фахового зростання [12, с.15]. Діяльність бібліотеки університету, як і інших книгозбірень вищої школи, позначена вступом у нову еру – еру мереж, електронних документів і віртуальної реальності. Це зумовило не тільки переведення її в центр доступу до інформації, а й важливий осередок власних інформаційних ресурсів, обсяг яких дедалі зростає, особливо з отриманням статусу наукової. Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів – це лише частина роботи з впровадження нових інформаційних технологій у бібліотечну практику. Адже самі по собі інформаційні технології не здатні вирішити жодної проблеми, вони є лише інструментами в руках фахівців. Сучасне покоління читачів уже оцінило такі переваги електронних бібліотек як оперативність розміщення, швидкість пошуку інформації та зручність її використання. Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів, інформаційні технології в обслуговуванні читачів, створення електронних каталогів і бібліотек, Інтернет та Інтернет-технології, формування бібліотечно-інформаційних систем і мереж, взаємодія бібліотек в електронному інформаційному просторі, доставка документів, он-лайнові ресурси – це далеко не повний перелік питань, які охоплюють нову реальність, в якій функціонують сучасні бібліотеки [11, с.9]. Комп’ютеризація бібліотечних процесів книгозбірні університету розпочалася в 2006 році з придбання комп’ютерної програми "УФД Бібліотека". Перевагу їй віддали з кількох міркувань: по-перше, вона оцінюється як одна з кращих; по-друге, тому, що поширена в системі бібліотек вищої школи України, а відтак полегшує інтеграцію в їх інформаційний простір; по-третє, підтримує паперові технології: друк каталожних карток, книжкових формулярів і списків, обслуговування користувачів в автоматизованому режимі за допомогою комп’ютера, сканера, штрих-кодування читацьких квитків, книг і закріплення конкретного документа в електронному формулярі читача. Акцент робиться на комплексному підході від комп’ютерного опрацювання документів, через бібліографування, реферування, підготовку аналітичних матеріалів, проведення різноманітних досліджень і до безпосереднього обслуговування користувачів. У справжній центр збирання, зберігання і надання доступу читачам до інформації на електронних носіях перетворився за короткий час відкритий 2007 року в центральному корпусі комп’ютерний читальний зал. У ньому здійснюється інформаційне обслуговування навчально-виховного процесу та наукових досліджень на основі сучасних комп’ютерних технологій. У його фонді 550 примірників електронних носіїв інформації, на яких записано близько 11 тис. повнотекстових електронних документів. Організація поповнення фонду електронних видань відбувається шляхом:
Важливим джерелом інформаційних ресурсів в університеті є веб-сторінка наукової бібліотеки, завдяки якій забезпечено вільний доступ до інформації. На ній представлена також інформація про бібліотеку, її історію, структуру, події та акції, про дарителів літератури, переліки видань, які містяться в обмінному фонді, про нові надходження літератури, рекомендовані списки літератури тощо. На внутрішньому веб-сайті університету в рубриці "Бібліотека" розпочав роботу ЕК, завдяки якому став можливий пошук документів за автором видання або його назвою. Звернемо увагу і на те, що бібліотека стає в такий спосіб репрезентатором своїх власних ресурсів як в українському, так і світовому інформаційному просторі. У пріоритетний напрям діяльності бібліотеки перетворюється наукова робота. В її основу покладено вивчення книги, наукове формування та розкриття змісту фондів, досконале вивчення і дослідження явищ й фактів бібліотечної практики, їх критичний аналіз, постановка експериментів з метою одержання науково обґрунтованих висновків для поліпшення бібліотечної справи. Складовими частинами наукової роботи бібліотеки є: науково-бібліографічна, науково-методична та науково-дослідна. Упродовж декількох останніх років намітився досить динамічний розвиток регіональних досліджень, української біографістики як складової загальноукраїнської науки, що зумовило необхідність та актуальність їх інформаційно-бібліографічного забезпечення. Ініціатором цієї ділянки в нашому університеті виступив ректор професор О. М. Завальнюк, автор багатьох видань з історії університету. Укладачами бібліографії до цих видань є працівники науково-бібліографічного відділу. На сьогодні підготовлено та видано друком 12 біобібліографічних покажчиків серії "Постаті в освіті і науці", укладачами яких є не тільки бібліографи, а й працівники інших структурних підрозділів бібліотеки. Щороку друкуються "Бюлетень з проблем вищої школи" (з 2003 р.), "Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка" (з 2006 р.). Заслуговує на увагу бібліографічний покажчик "Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2008)". Матеріали покажчика систематизовано в хронологічному порядку, у межах одного року – за алфавітом, вміщено іменний покажчик. У його підготовку вагомий внесок зробив професор О. М. Завальнюк, який не лише очолив редакційну колегію видання, а й підготував історіографічний огляд вказаних джерел (1667 назв) й відзначив основні віхи розвитку закладу. Важливим видом науково-бібліографічної діяльності бібліотеки є створення реферативної інформації. Початок формування повноцінного галузевого інформаційного ресурсу з психолого-педагогічних питань на корпоративних засадах поклав лист Президента АПН України академіка НАН і АПН України В. Г. Кременя від 10.11.2008 року, який закликав до участі в створенні всеукраїнського реферативного ресурсу, загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" та її паперового варіанту українського реферативного журналу "Джерело" Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво. Особливу роль у цьому відіграла "Угода про інформаційну співпрацю між ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та науковою бібліотекою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. На її виконання інтелектуальний власник надав інформацію про такі наукові видання, як: "Вісник Кам’янець-Подільського національного університету. Корекційна педагогіка і психологія: зб. наук. праць", "Проблеми дидактики історії: зб. наук. праць". Ці збірники прореферовано, а інформацію надіслано замовнику [6, с.46-47]. Значного новаційного спрямування сьогодні зазнає традиційна сфера бібліотечної діяльності – бібліотечне краєзнавство, яке є пріоритетним напрямом діяльності, забезпечує повне та оперативне задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, сприяє відновленню історичної пам’яті народу України, формуванню його національної самосвідомості, вихованню патріотизму. Наукова бібліотека університету проводить роботу з бібліотечного краєзнавства за такими напрямами:
Для сучасного етапу розвитку бібліотечної галузі України характерні дві основні тенденції: інтеграція, тобто об’єднання документних ресурсів бібліотек, яка базується на спеціалізації, координації, кооперації на локальному, регіональному, національному та світовому рівнях; комп’ютеризація та інтернетизація міжбібліотечних зв’язків, збагачення складу краєзнавчих фондів бібліотек електронними (на СД-РОМах та мережевими) краєзнавчими документами. 23 вересня 2009 року укладено угоду про співпрацю ХОУНБ ім. М. Островського та науковою бібліотекою К-ПНУ імені Івана Огієнка, у рамках угоди розпочато роботу зі створення корпоративного краєзнавчого каталога, а також зведеного електронного краєзнавчого каталога дореволюційних видань, цінної та рідкісної літератури, яка є в фондах бібліотек. Співпрацюємо й з відділом бібліографії і краєзнавства Російської Національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург). Науково-методична робота бібліотеки проводиться за такими напрямами:
Аналізувати діяльність бібліотеки з формування науково обґрунтованої бібліотечної політики допомагає реалізація дослідницької функції в проведенні різного роду вивчення аудиторії користувачів – як студентів, так і науково-педагогічних працівників. Вони дають змогу, з одного боку, аналізувати статистичні показники, з іншого – вивчати попит, інформаційні потреби, що дозволяє формувати завдання на перспективу. Робота в бібліотеці ставить працівника перед потребою постійного оновлення знань, оволодіння новими технологіями. Бібліотекарі систематично підвищують свою професійну майстерність, беручи участь у семінарах, оглядах спеціальної літератури, науково-практичних конференціях, географія яких дедалі розширюється, й інших заходах. У свою чергу, бібліотека виступає організатором проведення конференцій на своїй базі, в тому числі й міжнародних. Восени 2007 року була проведена міжнародна науково-практична конференція "Бібліотека ВНЗ – центр науково-інформаційного забезпечення підготовки національних кадрів". У жовтні 2010 року планується міжнародна науково-практична конференція "Роль і функції бібліотек ВНЗ у контексті модернізації освіти". Чільне місце посідає науково-видавнича діяльність. З цією метою в 2008 р. започатковано серійне видання збірника наукових праць. Справжньою подією наукового життя бібліотеки стала підготовка й опублікування нарису про її історію [7]. Видавнича діяльність
Джерела та література
|