Міністерство освіти і науки України Бібліотека в освітньому просторі: Інформаційний бюлетень для працівників ВНЗ III-IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. №4.-Хмельницький, 2007.- 62 с. У четвертому випуску бюлетеня вміщені повні тексти доповідей наради-семінару "Роль бібліотеки вищого навчального закладу в інформаційній підтримці освіти та науки на сучасному етапі", які присвячені проблемам розвитку університетського бібліотечно-інформаційного комплексу на основі сучасних комп’ютерних технологій. Зміст На початку третього тисячоліття університетські бібліотеки починають відчувати значний вплив глобалізації освіти, а також інформатизації простору вищої школи. Ці явища вимагають безперервної модернізації у відповідності з динамічним розвитком навчального процесу і все більш високою інформаційною культурою користувачів бібліотечних послуг. Сучасна університетська книгозбірня має величезні резерви в плані використання як традиційних форм обслуговування, так і нових комп’ютерних технологій. Але, як би бурхливо і швидко не розвивався Інтернет, які б інформаційні електронні ресурси не вливались в фонди, головним джерелом забезпечення навчального процесу для наших бібліотек поки що залишаються книги і журнали на паперових носіях. Перед вами - четвертий випуск інформаційного бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі", присвячений проблемам розвитку університетського бібліотечно-інформаційного комплексу на основі сучасних комп’ютерних технологій та досвіду роботи зарубіжних колег. Саме ці питання стали основною тематикою доповідей науково-практичної конференції "Роль бібліотеки вищого навчального закладу в інформаційній підтримці освіти та науки на сучасному етапі", яка відбулася 24 жовтня на базі бібліотеки Кам’янець-Подільського державного університету. Тексти доповідей розміщені відповідно до програми конференції, подаються в авторському варіанті і будуть цікавими фахівцям, які запроваджують інноваційні технології в роботу книгозбірень. З побажанням успіхів у Ваших справах, Айвазян О.Б. Чабан К.А. Діяльність бібліотек вищих навчальних закладів Хмельницького обласного методичного об’єднання: Огляд за матеріалами щорічної планово-звітної В структурі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області бібліотеки проводять величезну роботу відповідно до своїх функціональних обов’язків та розуміння високої місії. Проте, із створенням у 2001 році обласного методичного об’єднання, їхня діяльність стала більш відкритою, прозорою, а для бібліотеки ХНУ в окремий напрямок виділилось надання допомоги іншим бібліотекам об’єднання. Коротка історія: Наказом міністерства освіти та науки України від 14.03.2001 року затверджено перелік бібліотек, на які покладено обов’язки обласних методичних центрів. До 21 бібліотеки ВНЗ України різних регіонів ввійшла тоді бібліотека Технологічного університету Поділля. Мета об’єднання полягала в:
Структура методичного об’єднання представлена 4 бібліотеками - двома в м. Хмельницькому: ХУУП, ХГПІ (з 2003 року) та двома бібліотеками в м. Кам’янці-Подільському: КПДУ, ПДАТУ. Фонди Найбільші фонди в книгозбірнях Кам’янця-Подільського: КПДУ – 890,5 тис. примірників документів, ПДАТУ - 606,6 тис. Їм поступаються бібліотеки Хмельницького: ХНУ – 585 тис., ХГПІ – 109 тис., ХУУП – 60,7 тис. Кількість та склад фондів визначені історією бібліотек. Так, бібліотека КПДУ заснована ще 1918 році (невдовзі відзначить своє 90-річчя). Її основу заклала особиста колекція І. Огієнка. Тут працювали видатні просвітителі С. Сірополко (який написав перші правила користування бібліотекою), Плевако, Ясинський, Драй-Хмара, Книшенко та ін. Велику частину фондів бібліотеки становлять дарчі колекції викладачів та губернаторів міста, передані з семінарії та з архіву. На сьогодні фонд рідкісної книги складає близько 27 тисяч примірників. Бібліотека ПДАТУ створена в 1955 році як бібліотека Кам’янець-Подільського сільгоспінституту. Чітко окреслене галузеве спрямування фонду визначило місце бібліотеки як регіонального центру сільськогосподарського профілю. Фонд рідкісної книги - більш як 700 примірників документів. Бібліотека ХНУ (створена 1962 р. як бібліотека загально-технічного факультету Українського поліграфічного інституту, потім бібліотека інституту побутового обслуговування, зараз національного університету) має універсальні фонди. Але більшу частину складають фонди технічної літератури. Рідкісних книг немає, зате фонд електронних видань більше 500 примірників. Бібліотека ХГПІ створена 1921 р. разом із створенням в м. Хмельницькому педагогічних курсів. Потім була бібліотекою педкурсів, педучилища, тепер ГПІ. 2003 р. окремі кафедри вузу акредитовано до 3-4 рівня, з цього часу бібліотека є членом методичного об’єднання. Остаточна акредитація ВНЗ пройшла 2005 р. Фонд педагогічного спрямування. Бібліотека ХУУП заснована 1993 р. як бібліотека Хмельницького філіалу Одеського відкритого університету, далі інституту, а тепер університету УП. Фонд переважно юридичного спрямування. Склад фонду за видами літератури (навчальна та наукова) представлено на діаграмі. Найбільше наукових видань та статус наукової має ПДАТУ (346 тис. прим., 57% від загального фонду). Бібліотека КПДУ не набагато поступається їй (343 тис. прим., 38% до фонду). Бібліотека ХНУ має 151 тис. наукових видань (26% фонду), а в бібліотеках ХУУП та ХГПІ - відповідно по 4% та 6% від фонду. Періодичні видання у фондах бібліотек складають від 0,8 % (бібліотека ХГПІ) до 14 % (у фонді бібліотеки ХНУ). Стосовно нових надходжень для усіх бібліотек є загальною тенденція їхнього зменшення у зв’язку зі скороченням асигнування, зростанням цін на книги та періодичні видання. Так, в бібліотеці ХГПІ на 12% скоротилась кількість нових надходжень до цифри попереднього року, в бібліотеці ХНУ на 35%, в бібліотеці ХУУП – в 2 рази, а в КПДУ – ще більше - на 62% Завдяки даним нових таблиць звітності бібліотек можна прослідкувати кошти, що виділялись бібліотекам в 2005 р. на придбання нових книг та періодики. Як видно, сума витрат на придбання книг коливається в межах від 200 тис (ХНУ), 63,5 тис КПДУ до 13 тис. (ХГПІ). В придбанні періодики бібліотеки змогли отримати від 82 тис. (КПДУ), 62 тис. (ХНУ) до 6 тис. (ХУУП, де вдвічі скорочені асигнування на періодику). При такому стані бібліотекам слід переглянути свою традиційну практику списання з фондів. Недопустиме вилучення з фондів, що майже дорівнює цифрі нових надходжень (ХУУП, ХНУ). Принагідно тут згадати про ті заходи, що проводять бібліотеки для збереження власного фонду: санітарні дні, реставраційні роботи по відновленню зіпсованих читачами книг (при цьому важливо, аби не бібліотека проводила такі заходи, а самі порушники). Вартий для наслідування досвід КПДУ. 23 квітня, у Всесвітній день книги і авторського права, адміністрацією та профспілкою університету проведено акцію "Живи, Книго!", під час якої студенти відремонтували ряд примірників з книжкового фонду. Проводяться заходи з ліквідації читацької заборгованості (так, бібліотека ПДАТУ подає в деканат списки студентів-боржників, а по читанню співробітників університету двічі на рік проведено аналізи читання, результати доведені до Вченої ради). Та все-таки заборгованість краще попереджувати, ніж ліквідовувати. Тому першочергового значення набувають інформаційні заходи бібліотек в рамках Місячника першокурсника, під час запису до бібліотеки. Проте, бібліотеки в комплектуванні літератури шукають додаткові джерела надходження. Бібліотекам дарують книги видавництва, в т.ч. видавничі центри ВНЗ, викладачі ВНЗ. Бібліотека ХГПІ налагодила тісний зв’язок з науково-методичним центром вищої освіти, який виділяє резерв науково-методичних посібників на комплектування бібліотеки. Позитивний та заслуговує на увагу інших бібліотек досвід бібліотеки КПДУ по роботі з дарувальниками. Залучались книги не лише викладачів (більше 500 прим.) та видавничого центру університету, але й приватних колекцій дарувальників з Польщі (більше 800 прим.), фондів та організацій - Вільної академії наук США (близько 400 прим.), Фонду "Хесед-Бешт" (145 прим.). Цього року бібліотека ХНУ провела благодійну акцію "Подаруй бібліотеці книгу", в рамках якої надійшло більше 1000 прим. різних паперових документів. Окрім того, студентами ХНУ подаровано електронні версії 6 тисяч художніх творів, електронну версію підручника з психології, 2 CD-ROM-а "Бібліотеки світової літератури". Позитивним є досвід НБ ПДАТУ в організації обміну між бібліотеками як шляху поповнення фонду. За попередній рік шляхом безкоштовного обміну з іншими ВНЗ вони отримали 105 прим. книг. Ця ж бібліотека за рахунок платних послуг придбала літератури на 500 грн. Взагалі-то обмінні фонди - це питання особливої турботи, оскільки організація та функціонування всієї системи знаходиться на низькому рівні. Один із шляхів виходу із кризи - створення електронних бібліотек та розвиток кооперації по обміну електронними копіями праць викладачів (як це проводить бібліотека ХНУ). Книга, що доступна по мережі з багатьох комп’ютерів, забезпечує студентів недостатніми примірниками паперових видань, обліковується до книгозабезпеченості так, як і паперова. Звернемось до показників бібліотечного обслуговування.За єдиною реєстрацією бібліотеки обслуговують від 14 тис. в бібліотеці ХНУ, 9,2 тис. – КПДУ, майже 6 тис. - ПДАТУ, 2,5 тис. ХГПІ, майже 2 тис. - ХУУП. Серед них студенти складають в середньому 85% читачів, інші - науковці, аспіранти, працівники структурних підрозділів ВНЗ. Останні роки в бібліотеках з’являються сторонні ВНЗ читачі за рахунок укладання угод про обслуговування студентів інших навчальних закладів міста, видачі разових читацьких карток на день, місяць для тих, хто вже полишив навчання у вищому закладі, а користуватись бібліотекою ще має бажання (ХНУ-959; ПДАТУ – 135; КПДУ не надали цифри, по 35 і 45- в бібліотеках ХУУП та ГПІ). Показники читачів в деяких бібліотеках зростають за рахунок збільшення обсягів набору студентів, наприклад, ХГПІ в 2005 р. остаточно пройшов акредитацію, і збільшилась кількість читачів майже на 600, ХУУП – на 200, КПДУ – на 1400, ПДАТУ – на 213. Показники відвідування теж зростають в порівнянні з попереднім роком КПДУ – на 2 тис., ПДАТУ – 217, ХГПІ – на 5,7 тис., ХУУП – 1,1 тис. Книговидача зросла на 1,8 тис. в КПДУ, на 2 тис. в ПДАТУ, на 169 тис. в ХГПІ, на 233тис. в ХУУП. Зростанню показників обслуговування сприяє відкриття нових пунктів видачі. Так, відкрито додатковий абонемент, 2 читальні зали в КПДУ, ХГПІ – 1 читальний зал. В цілому по системі на 50 читацьких місць збільшено читальні зали. Бібліотеки використовують можливості кафедральних бібліотек та кабінетів (КПДУ - 23 кабінети, в т.ч. відкрито 6 нових, навчально-консультаційний центр в м. Шепетівка.); та МБА (ХНУ – 41 абонент, ПДАТУ - 5, ХУУП - 7). При обслуговуванні широко застосовується відкритий доступ до фондів, складаються добірки за планами занять. Окремий напрямок роботи бібліотек ВНЗ - інформаційна та бібліографічна робота, що починається із створення ДБА, інформування та допомоги в пошуку необхідної інформації, бібліографуванні творчого доробку науковців ВНЗ. Й тут доречно згадати про величезну копітку роботу по створенню каталогів та картотек. Традиційними для кожної бібліотек є АК, СК, СКС та ряд тематичних картотек. Новим в роботі є запровадження електронних каталогів – ефективних помічників не лише читачів, а й бібліотекарів, бо звільняють від низки трудомістких операцій. Серед наших бібліотек ЕК мають ХНУ (програма "УФД.Бібліотека"), ХУУП (з 2002 р. в програмі "Ірбіс"), ПДАТУ (міні Ірбіс). Позитивним фактом в напрямку комп’ютеризації КПДУ є придбання програми "УФД. Бібліотека", що дало змогу лише за 4 квартал 2005 р. ввести в ЕК більше 5,5 тис записів. Бібліотеки проводять велику консультаційну та роз’яснювальну роботу про користування ДБА індивідуально - в процесі ДБО, масово - під час занять основам інформаційної культури. Формування інформаційної культури читачів - великий пласт роботи кожної бібліотеки. В залежності від кількості читачів кожна бібліотека проводить заняття (ПДАТУ-10 годин, ХУУП - 12, КПДУ - 24 години, ХНУ – 94). Загальною проблемою для кожної бібліотеки є те, що дані заняття не включені в навчальний розклад, що створює певні проблеми як для бібліотеки при веденні таких уроків, так і для користувачів, які в побільшому не вміють користуватись ДБА. Позитивним хочеться відзначити досвід бібліотеки ХГПІ - в 2005 р. їй виділили в навчальному розкладі місце, й тому прочитано 132 години таких уроків для кожної групи першокурсників. В бібліотеці ПДАТУ бібліотечні уроки були частиною цілої системи заходів в рамках декади Першокурсника. Проведені екскурсії, бібліотечний урок (15 уроків), озвучена книжкова виставка. Декада завершилась літературно-музичним вечором "Шлях до професії". Бібліотеками проводиться велика робота по індивідуальному інформуванню в системі ВРІ та ДОК. Найбільше (28 абонентів в системі ВРІ) має ПДАТУ; бібліотеки ХНУ та КПДУ- по 18. Масово користувачів інформують про нові надходження на Днях інформації (ПДАТУ - 10, ХГПІ - 12 Днів, ХУУП - 4, КПДУ - 1). Хотілось би, щоб інші бібліотеки, які отримують в кілька разів більше літератури, не забували про таку форму. Проводяться Дні дипломника, кафедр, фахівця. (ХНУ-18, КПДУ-2, ПДАТУ-10, ХГПІ-1). Бібліотека ХНУ має гарний досвід з проведення таких заходів, під час яких інформує про новинки як книг, так і баз даних для спеціалістів певної галузі, разом вирішуються проблемні питання, складається спільний план дій. Гарний досвід використання університетської газети для інформування про новинки у фонді запровадила бібліотека КПДУ. Працівниками науково-бібліографічного відділу готуються бібліографічні огляди, які потім друкуються разом із списками літератури на шпальтах газети "Студентський меридіан" (всього 8 оглядів). Такі ж списки друкують в ПДАТУ (щомісяця анотовані списки літератури публікуються в газеті). Серед списків та покажчиків, підготовлених бібліотеками хочеться згадати про наступні:
На останнє хотілось би процитувати Станіслава Ніколаєнка, міністра освіти та науки України, який записав в "Книзі відгуків" нашої бібліотеки такі слова: "Глибоко переконаний, що серцем кожного університету є потужна бібліотека. Добре, що колектив Хмельницького національного університету має таку потужну бібліотеку". Тож давайте обмінюватись кращими напрацюваннями, аби усі бібліотеки нашого об’єднання були серцем свого університету. В.С. Прокопчук, Роль бібліотеки ВНЗ в інформаційному забезпеченні потреб освіти та науки на сучасному етапі. Бібліотека Кам’янець-Подільського державного університету започаткована 5 вересня 1918 року, ще до офіційного відкриття університету, подарованими ректором професором Огієнком І.І. книгами з власної бібліотеки. У липні 1919 року бібліотеку очолив відомий бібліограф-книгознавець Степан Сірополко, працювали Лев Биковський, Юхим Сіцинський та інші. Книгозбірня мала абонемент і читальний зал. 1920 року фонд склав - 35951 примірників. Бібліотека разом з ВНЗ пережила багато реорганізацій, різні катаклізми. Із закриттям К-ПДУУ, еміграцією багатьох викладачів та студентів, утворенням Інституту теоретичних наук, 1921 – ІНО та СГІ бібліотека була розформована, багато чого втратила. Частина фонду потрапила за кордон. 1926 року бібліотека отримала статус наукової. 1930 року ІНО були перетворені в інститути соціального виховання. 1932 року бібліотека видала 14615 книг, у середньому - по 29 на студента. 1933 року ІСВ був реорганізований в педагогічний. Велася активна робота по формуванню фонду бібліотеки, замовлялись академічні видання, література закуплялася в букіністичних крамницях, у приватних осіб, виписувалися стенограми лекцій Вищих партійних курсів. Того ж року в бібліотеці та навчальних кабінетах було зосереджено близько 20 тис. книг і брошур. У травні 1935 року інститут був розформований, а література розподілена між Ніжинським, Одеським, Черкаським, Київським, Вінницьким педінститутами. Значну частину стародруків і рідкісних видань було передано ВУАН, до Кам’янець-Подільської обласної бібліотеки, облдержархіву та краєзнавчого музею. 1939 року в Кам’янець-Подільському відновлено учительський інститут з дворічним строком навчання. Перед війною бібліотека мала 10678 підручників та художньої літератури і 9262 примірники різних брошур. У роки війни бібліотека зазнала збитків на суму 220 тис. крб. 1944 року інститут відновив роботу. Через брак приміщень бібліотека займала всього дві кімнати - книгосховище і читальний зал на 40 чоловік. 1948 року її очолив Й.І.Токар. Цього року учительський інститут був реорганізований у педагогічний, а фонд зріс до 32000 книг і журналів. 1963 року, після відбудови, у головному корпусі відкрився читальний зал, відділ комплектування і обробки літератури, відділ бібліографії, запроваджений вільний доступ до фонду. 1972 року у прибудові до головного корпусу розмістились центральний абонемент і читальні зали. У 1986 році абонемент з читальним залом було відкрито на фізико-математичному і педагогічному факультетах – намітилася тенденція спеціалізації фонду, наближення його до користувача. 1997 року, на час реорганізації інституту в педуніверситет, обслуговування читачів проводилося в 4-х читальних залах, 4 абонементах та 15 кабінетах, лабораторіях інституту, фонд склав 798623 примірників. У березні 2003 року університет набув статусу класичного. Ректор університету професор Завальнюк О.М. великої уваги надав поповненню фонду актуальною, відповідною новим спеціальностям і спеціалізаціям літературою. Фонд зріс до 840945 примірників. На початку 2004 року відкрито бібліотеку рідкісних видань, фонд якої нараховує 24066 примірників. У вересні 2005 року відкрито абонемент та читальний зал природничо-економічного факультету, у вересні 2006 року - Інституту реабілітології та природничого факультету. На сьогоднішній день бібліотека налічує 14 читальних залів і абонементів, бібліотечний фонд складає майже 900 тис. книг, до послуг читачів близько 450 назв вітчизняних та зарубіжних газет і журналів. Організаційна структура забезпечує стійкі зв’язки і взаємодію, спеціалізацію фонду, наближення його до користувача. Управлінський центр складають директор, заступник, провідний методист, вчений секретар. Колектив бібліотеки стабільний, здатний до інновацій, пошуку шляхів удосконалення обслуговування читачів. У ньому працює 57 фахівців: 14 осіб – завідуючими відділами, 3 – провідних бібліотекарів, 1 – провідний редактор, 3 – провідних бібліографів, 9 – бібліотекарів І категорії, 5 – бібліотекарів ІІ категорії, 18 – бібліотекарів. За освітою: 1 – кандидат історичних наук, 30 – з вищою педагогічною освітою, 14 – з вищою бібліотечною, 1 – з вищою юридичною, 11 працівників - з середньою спеціальною освітою. Проводиться робота по підвищенню професійного рівня кадрів, підготовлено проект власного положення про атестацію працівників, графік атестації. Наступні структурні зміни передбачають відкриття читального залу іноземної літератури, перехід бібліотеки в статус наукової. Комплектування книжкових фондів бібліотеки ведеться відповідно до потреб навчального процесу на основі моніторингу книгозабезпеченості. Бібліотека комплектується книгами видавництв "Вища школа", "Світ", "Кондор" , "Слово", "Либідь", "Новий світ", "Знання", "Центр учбової літератури", "Саміт – книга", "Освіта України".Значну частину поповнення фонду складає подарована література. Для активізації цього процесу і стимулювання дарувальників вироблене положення й оголошена акція "Подаруй бібліотеці книгу". Цього року отримано в дар твори викладачів університету, літературу з ВУАН, США, Канади, Польщі, Росії, Тернополя й інших міст України. За рахунок подарованої літератури відкрито кабінет полоністики на 4 тис. польськомовних книг. Днями надійшло 39 контейнерів англомовних книг від нашого давнього дарувальника Є.Паранюка зі Сполучених Штатів Америки. Ведеться "Картотека книгозабезпечення", елементи топографічного каталогу інтегровано з алфавітним. За рік обслуговуємо понад 40 тис. користувачів, видаємо їм більше 600 тис. документів. Розпочали роботу над формуванням альтернативних джерел наукової інформації. Придбано програму "УФД. Бібліотека". Опрацьовуються картки генерального каталогу – формується електронний каталог. На жовтень 2006 року опрацьовано 18252 назв - 108374 примірники літератури, що складає чверть активного фонду 1995 – 2006 років. Почав формуватися фонд електронних видань, виділено окремого працівника, який займається збором і використанням літератури. Постало питання створення відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення. Розроблено проект положення, посадові інструкції, вироблено план комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів в університеті. З огляду на специфіку нашої бібліотеки, кожна факультетська бібліотека переносить картковий каталог у комп’ютерну програму. Після завершення створення електронної версії каталогу на фізико-математичному факультеті розпочався перевід бібліотечних процесів в автоматизований режим: виготовлення читацьких квитків зі штрих-кодами, облік книговидачі через електронний формуляр як і книг інвентарного та сумарного обліку, аналіз відмовлень та врахування пропозицій користувачів, контроль заборгованості, контроль партії літератури, складання і друк актів прийому та списання видань. Значна увага приділяється бібліографічній роботі, наданню різноманітної бібліографічної допомоги викладачам і студентам. Видається "Бюлетень з проблем вищої школи". Гарний відзив знайшов бібліографічний довідник "Календар знаменних дат університету". Бібліографічний відділ готує семінар "Бібліографія: роль в інформаційному просторі". Бібліотека тісно співпрацює з університетською газетою "Студентський меридіан" - інформує читачів про нові надходження, свою роботу, привертає увагу громадськості до бібліотечних проблем. Згідно плану в усіх підрозділах організовуються актуальні книжкові виставки, тематичні полиці, проводяться літературні вечори, зустрічі, презентації, інформаційні години. Управління бібліотекою – це постійне здійснення функцій аналізу, прогнозу, планування, організації виконання, контролю. Важелі управління розподілені між директором, заступником, провідним методистом і 3 завідуючими загально-бібліотечних відділів, які не тільки генерують ідеї, а й втілюють їх у життя. Напрями їх управлінської роботи зафіксовані в посадових інструкціях. Робота бібліотеки чітко планується й аналізується. Крім традиційного плану, який передбачає основні напрями й показники діяльності, виробляємо план управлінських дій по місяцях, напрямах – організаційні питання, методична робота, масова, популяризаторська робота, матеріально-технічне забезпечення. Це своєрідний графік, в якому більш детально і конкретно визначені заходи дирекції, відділів і бібліотечних підрозділів, дати й відповідальні за їх організацію. Його перевага полягає в тому, що співробітники знають, які заходи будуть в бібліотеці за місяць наперед. План враховує норми, що забезпечують його наукову обґрунтованість. Організація виконання плану, координація діяльності відбувається шляхом проведення щопонеділкової наради при директорові, щомісячної - першого вівторка – координаційної наради з участю керівників підрозділів. Діють бібліотечна рада, яку очолює проректор Федорчук В.М., методична рада. Планування виступає як провідний інструмент і стратегічна форма управління, вирішення ключових питань. Така система забезпечує планування, координацію роботи всіх бібліотечних ланок, підпорядкування їх діяльності єдиній меті.Управління бібліотекою неможливе без прогнозування. Саме життя – вступ у Болонський процес, динамічний розвиток університету – вимагає перспективного бачення шляхів розвитку, постановки нових цілей і завдань. З урахуванням цього та на виконання рекомендацій листа методичної бібліотечної комісії МОН України №1/9-131 від 17.03.05 ми розробили проект концепції розвитку бібліотеки на 2007-2012 рр. Робота аналізується, морально і матеріально стимулюється. Основний метод аналізу - порівняння з підсумками роботи за минулий рік, нормами. У бібліотеці існує рейтингова система оцінки роботи, з 2004 року діє "Положення про підведення підсумків роботи структурних підрозділів бібліотеки Кам'янець-Подільського державного університету". На підсумкових нарадах – 2 рази в рік – аналізуються результати роботи кожного підрозділу, по закінченню року за певними критеріями виявляють успіхи, невдачі, причини та заходи поліпшення діяльності. Відповідно до критеріїв визначаються і місця, колективи – переможці нагороджуються Грамотами університету, Подяками, грошовими преміями. Ряд працівників у відповідності з Положенням отримує надбавки. Високоякісна праця окремих бібліотекарів відзначається встановленою в університеті премією імені колишнього директора Йосипа Івановича Токара, який очолював бібліотеку протягом 1948-1993 рр., власне – 45 років. Посвідчення лауреата за номером один отримала провідний бібліотекар Людмила Петрівна Смолінська. У бібліотеці є чимало проблем і резервів: відстаємо з комп’ютеризацією та автоматизацією бібліотечних процесів, бракує приміщень для спеціалізації фонду, створення ряду важливих підрозділів, не впроваджено додаткових платних послуг, є кадрові диспропорції тощо. Але це не лякає нас, це – проблеми росту й вдосконалення. Колектив, опираючись на підтримку ректора, професора Завальнюка О.М., проректорів, в першу чергу – голови бібліотечної ради Федорчука В.М., деканів факультетів, прагне вийти на кращі позиції, щоб ефективно забезпечувати зростаючі потреби навчально-виховного та наукового процесу. Валентина Глухенька Інформаційна система бібліотечно-бібліографічного обслуговування
Інформаційна система – автоматизована система, яка організовує дані та видає інформацію. Більшість інформаційних систем відносяться до класу складних динамічних систем, які функціонують в умовах безперервних змін. Структура інформаційної системи конкретизується з урахуванням умов та вимог практики для успішного оперування будь-якою інформацією. Умовно в інформаційній системі доцільно виділити наступні складові:
Користувачі – це люди, яким інформаційні бази даних необхідні для виконання їх прямих службових обов’язків (викладачі та науковці, співробітники бібліотеки) або навчання (студенти, аспіранти). На сьогодні в системі зареєстровано12885 користувачів, а всього з 2002 року нею скористалось 26968 абонентів в стінах бібліотеки та більш 800 тисяч через Web-сайт бібліотеки. Персонал – це люди, прямим обов’язком яких є створення та підтримка інформаційної системи та відповідного програмного забезпечення. Це співробітники інформаційно-бібліографічного та методичного відділів, відділу комплектування та наукової обробки документів, відділу інформаційних технологій, відділу електронної бібліотеки. Впровадження нових інформаційних технологій вимагає від усіх співробітників бібліотеки чіткої взаємодії між структурними підрозділами для ефективної роботи системи. Технічні засоби, обладнання – це набір фізичних приладів, на яких існують бази даних. Для підтримки та управління великою кількістю даних та для потреби виконувати швидко великі обсяги звернень до даних великою кількістю користувачів в бібліотеці ХНУ є 2 потужних сервери (2*Xeon 2400/RAM 2048 Mb/HDD 2*80 G, на якому міститься електронний каталог та повнотекстові ресурси та Cel 2400/RAM 512 Mb/HDD 120G, який виконує функцію проксі-сервера та Web-сервера бібліотеки), 62 персональних комп’ютера (15 – для користувачів в залі електронної інформації), 5 сканерів, 22 принтери, 3 ксерокси, сканери для зчитування штрих-кодів, мультимедійний відеопроектор, ламінатори, телевізор, відеомагнітофон, музичний центр. Всі ПК об’єднані в локальну мережу за принципом клієнт/сервер, маючи вихід в Інтернет. Інформаційна система включає в себе два види програмного забезпечення:
Програма "УФД. Бібліотека" впроваджена в роботу бібліотеки ХНУ в вересні 1999 року, і вже на початок 2002 року всі основні технологічні процеси були автоматизовані. На даний момент в бібліотеці відсутні такі традиційні паперові форми, як читацький формуляр, прикнижкові формуляри, законсервовано читацькі карткові каталоги та картотеки. Обслуговування користувачів ведеться тільки в автоматизованому режимі. Але "УФД. Бібліотека" - це програмний продукт, який орієнтовний в першу чергу на створення електронного каталогу і в якому не передбачено створення цілісної інформаційної системи сучасної бібліотеки вищого навчального закладу. Всі програмні продукти, які впроваджені впродовж 2002 – 2005 років в бібліотеці ХНУ, орієнтовані на роботу в комп’ютерній мережі, побудовані за архітектурою клієнт-сервер, базуються на системах управління базами даних реляційного типу, які підтримують стандарт SQL. Програми розроблені в середовищі DELPHI 7, Visual FoxPro 6.0. З 2001 року ведеться база даних читачів бібліотеки, яка входить до системи "УФД. Бібліотека". Розроблена силами відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення підсистема "Читачі" дозволяє в автоматизованому режимі вводити дані про студентів-першокурсників в систему "УФД. Бібліотека", користуючись базою даних приймальної комісії, та проводити відбір по факультетах згідно до затверджених списків із деканатів. Для ідентифікації читача застосовується технологія штрих-кодування, в код вноситься не тільки прізвище та ініціали читача, а також шифр факультету та групи. Програма "Реєстраційний документ" призначена для друку читацьких карток і використовується сектором реєстрації читачів. Представляє собою закінчену програму, яка бере дані з БД "Читачі" системи "УФД. Бібліотека". Дозволяє в автоматизованому режимі проводити друк читацької картки як для цілої групи студентів, так і для окремого читача. При цьому автоматично вибирається тип читацької картки, інформація про місце роботи або навчання (факультет, група). Є дати початку та кінця обслуговування, вказується в яких відділах бібліотеки може обслуговуватися читач. З березня 2004 року в інформаційно-бібліографічному відділі бібліотеки діє розроблена відділом інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення програма "Облік довідково-бібліографічного обслуговування". Програма передбачає облік бібліографічних довідок, консультацій, додаткових послуг. На основі даних, які заводяться, швидко можна зробити аналіз використання різних БД, аналіз звернень до електронного та традиційних каталогів.Програма "Облік довідково-бібліографічного обслуговування" використовує спільну з системою "УФД. Бібліотека" базу "Читачі" і призначена для вводу даних по довідках, консультаціях та додаткових послугах, що надає інформаційно-бібліографічний відділ бібліотеки в залі електронної інформації та виводу довідок за даними режимами роботи за вказаний період на екран або принтер. Реєстрація користувача в системі виконується шляхом зчитування штрих-коду з читацької картки черговим бібліографом. Всі інші дані заносяться з використанням файлів авторитетних записів, розроблених відділом. Головне призначення – проводити ґрунтовні дослідження з використання інформаційних ресурсів бібліотеки: електронного каталогу, повнотекстових баз даних, мережі Інтернет, а також тематичних запитів користувачів, додаткових послуг (використання ПК з навчальною метою, сканування, друк текстів та інше). Однією із складних задач, що стоїть перед бібліотекою, є забезпечення бібліотечного фонду документами певної тематики. Для цього відділом комплектування ведеться база даних "Книгозабезпеченість навчального процесу", яка складається з трьох взаємопов’язаних, і в той же час автономних баз даних: навчальних дисциплін, кількість груп і студентів, бібліографічної БД навчальних посібників, методичної літератури і т.п. Програма "Книгозабезпеченість" призначена для вводу кількості студентів по кожній з навчальних дисциплін та виводу показників книгозабезпеченості даних дисциплін та кафедр на екран або принтер. Використовується відділом комплектування для вивчення та аналізу книгозабезпеченості навчальних дисциплін. Застосовує дані таблиць: cards, ref_card, ref_doc, document – бази даних, створеної в середовищі "УФД. Бібліотека". Основні можливості програми:
Важливою складовою обслуговування читачів є розміщення інформації на Web-сайті бібліотеки університету. Web-сайт книгозбірні має розгалужену структуру, а інформаційні ресурси згруповані за видами діяльності. Максимально повно представлено власні інформаційні продукти. Для зручності доступу користувачів не тільки до власних, а й до Інтернет-ресурсів в окремих розділах сайту створені точки доступу для оперативного пошуку інформації. Книгозбірня не зупиняється на досягнутому у впровадженні нових технологій: планується впровадити в автоматизованому режимі замовлення користувачами документів з електронного каталогу на абонементи та в читальні зали, ввести в дію модуль замовлення літератури для комплектування фондів бібліотеки на Веб-сайті кафедрами університету, перевести в автоматизований режим роботу МБА тощо. Малина Л.І., Наукова бібліотека Подільського державного аграрно-технічного університету – Аграрна галузь сьогодні потребує систематичного та якісного інформаційно-бібліотечного забезпечення, що формує нові знання. Але інформаційне забезпечення аграрної сфери нині відстає від світового рівня. Задоволення інформаційних потреб користувачів стає дедалі більш проблематичним. Оперативне і систематичне комплектування фонду – основа створення власного інформаційного ресурсу, але недостатнє фінансування затримує формування фонду. Розпад мережі книгорозповсюдження і централізованого розподілу видавничої продукції, підвищення цін на книги поглибили проблеми комплектування фондів та спричинили зменшення кількості надходжень нових видань. Періодичні видання також немає можливості повністю придбати. Держава повинна прийняти низку законодавчих актів щодо налагодження системи постачання бібліотечних фондів. Зрозуміло, що без належного поповнення фондів не можна говорити про якісний інформаційний продукт. Фонд нашої бібліотеки - 606645 Кількість користувачів – 5940 Надано послуг всіма структурними підрозділами 21921 Відвідування – 201518. На базі нашої бібліотеки в 1983 році створено об’єднання сільськогосподарських бібліотек Хмельницької області. До об’єднання входять чотири бібліотеки. Територіальне об’єднання сільськогосподарських бібліотек на сучасному етапі є актуальним, ми проводимо методичну роботу, але не в повному обсязі в зв’язку з недостатнім фінансуванням. У нас немає можливості часто відвідувати наші бібліотеки і надати їм практичну і методичну допомогу. Головною метою діяльності нашої бібліотеки є інформаційне забезпечення професорсько-викладацького складу та студентів, забезпечення їх навчальною та науковою літературою. Щоб наблизити видання до користувачів та оперативно інформувати про нові надходження, проводимо "Дні інформації" та "Дні аспіранта", "Дні спеціаліста". Відвідувачі цих заходів знайомляться з новинками наукових, навчальних та інших видань, а також мають змогу замовити їх для подальшої роботи у читальному залі чи зробити ксерокопію потрібних документів. Організовуємо виставки нових надходжень. Проводимо "Місячник першокурсника", у період проведення якого готуємо цілий комплекс заходів: екскурсії до бібліотеки, консультації з правил користування бібліотекою, каталогами, знайомимо з книжковими виставками "Тобі, першокурсник". Систематично проводимо аналіз книгозабезпеченості навчальних дисциплін на факультетах. В усіх відділах ведеться картотека незадоволеного попиту, проводимо дослідження з вивчення читацьких запитів за допомогою анкетування, що дає змогу глибше визначити мотиви інформаційних потреб користувачів. Інформаційну діяльність бібліотеки здійснюємо шляхом підготовки науково-допоміжних бібліографічних покажчиків, списків, бібліографічних добірок. Готуємо бібліографічні покажчики наукових праць професорів, доцентів нашого університету. В бібліотеці впроваджуються у роботу нові технології - придбано 23 комп’ютери, створюються бази даних: "Праці співробітників ПДАТУ", "Надходження у бібліотеку ПДАТУ", "Передплатні видання" та інші. Бібліотека виступила ініціатором прийняття наказу по університету про передачу обов’язкової копії електронних версій усіх друкованих видань кафедр університету до книгозбірні. Організація і проведення інформаційно–масових заходів на допомогу навчальному і виховному процесам в бібліотеці є одним з напрямків нашої діяльності. У 2005 році бібліотекою проведено понад 90 масових заходів: книжкові виставки, перегляди літератури, конференції, літературні вечори, Дні кафедр. Про сучасний стан освіти в Україні в читальному залі суспільних наук був проведений предметний тиждень "На шляху до Болонського процесу", "Молодь і здоровий спосіб життя". До 75-річчя від дня народження Ліни Костенко проведений літературний вечір "Єдина стеля мистецтва – правда". До 70-річчя дня народження В. Симоненка проведена читацька конференція: "Україна! Ти - моя молитва". Змістовними і цікавими були заходи, присвячені вшануванню сімейних традицій і обрядів в українській культурній спадщині спільно з кафедрами філософії, історії іноземних мов.В бібліотеці постійно проводимо зустрічі з духовними наставниками, поетами, лікарями, провідними спеціалістами сільського господарства. Зміст інформаційно–масових заходів тісно пов’язували з темами наукових робіт кафедр та навчальним процесом. Перевага надавалась проведенню "Днів інформації", "Днів кафедр", "Днів аспіранта", "Днів науки". Характерним було те, що вони мали комплексний характер і були присвячені актуальним проблемам навчального закладу. Через дефіцит бюджетного фінансування у нас виникають проблеми комплектування фондів, які бібліотека намагається вирішувати за рахунок книгообміну, благодійників, дарувальників та коштів, отриманих за рахунок платних послуг. Велику роботу проводимо по збереженню і використанню фондів. Виділили цінні та рідкісні видання. Систематично проводимо реставрацію. Добились дотримання студентами терміну користування літературою. Боржники–студенти у нас відсутні. Покращилась матеріальна база бібліотеки, цього року ми зробили капітальний ремонт двох читальних залів, систематично проводимо своїми силами дрібний ремонт окремих приміщень бібліотеки. Серед фактів, які визначають ефективність роботи бібліотеки вищого навчального закладу, вагоме значення має кількість та якість кадрового складу. У нас працює 24 працівники, із них 1 на 0, 5 ставки - оператор комп’ютерних програм. Вищу фахову освіту мають тільки 6 працівників. З кожним роком обсяг роботи в бібліотеці збільшується, а кількість працівників зменшується. Відсутня штатна одиниця методиста, заступника директора. Навантаження велике, але бібліотечні працівники надзвичайно віддані своїй справі, і всі планові завдання виконуються. Дитинник Л.В., Бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Могутній потік інформації на основі електронних технологій захопив сьогодні широкі верстви населення своєю дивиною, привабливістю і потужними інформаційними можливостями. Розлога "павутина" інформаційних послуг Інтернету особливо до вподоби студентам, для яких ця мережа слугує надійною і всеосяжною джерельною базою. В той же час студенти активно використовують інформацію на традиційних паперових носіях. Думається, що навіть далеке майбутнє буде пов’язане з одночасним функціонуванням як електронних, так і традиційних паперових носіїв інформації. Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія – один з найдавніших навчальних закладів Поділля. Починаючи з часу відкриття педагогічних курсів у м. Проскурові (1921р.), заклад зазнав істотних змін. Упродовж 85-літнього періоду педкурси, педтехнікум, педагогічне училище, педагогічний коледж, гуманітарно-педагогічний інститут, а тепер академія перебували і перебувають в центрі подій освітнього життя України на різних етапах її історичної минувшини. Бібліотека, як і навчальний заклад, функціонує в інформаційному просторі і є для студентів джерелом знань. Їх об'єднує тотожність завдань, успішна реалізація яких є можливою лише на принципах узгоджених, скооперованих дій. Бібліотека і академія функціонують в одному руслі, вони об'єднані спільним стратегічним завданням - готувати молодих фахівців. Одним з головних завдань бібліотеки є комплектування книжкового фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу, інформаційних потреб читачів, на допомогу навчальному та виховному процесам в академії. Хочу виділити основні напрями роботи бібліотеки: 1. Забезпечення якісного та оперативного бібліотечно-біографічного та інформаційного обслуговування студентів, викладацького складу, співробітників ВНЗ та інших категорій читачів згідно з їх інформаційними запитами; 2. Сприяння вихованню гармонійної морально досконалої особистості, відкритої для інтелектуального, духовного та творчого розвитку; 3. Пропагування та розкриття через книгу змісту загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини, ідей національного державотворення: 4. Популяризація літератури з питань національного відродження, самобутньої української культури, історії українського народу, світової культури та літератури за допомогою книжкових виставок, оглядів літератури, інформаційних списків; 5. Виховання інформаційної культури читачів, прищеплення їм навичок користування книгою та бібліотекою. Якою б не була досконалою майстерність педагога-лектора, якими б додатковими засобами не користувався він у викладанні навчального матеріалу, справжнім помічником, невичерпним джерелом знань для студентів залишається книжка. Не тільки в період екзаменаційних сесій, а й упродовж кожного семестру, працюючи з книжкою, вони значною мірою поповнюють свої знання, поглиблюють, забезпечують різнобічне ознайомлення з поставленими питаннями. Жоден конспект не може замінити того об’єму матеріалу, який є в наших фондах. Бібліотечний фонд академії становить 109 тисяч примірників, він постійно поповнюється новою літературою. Бібліотека кожного року здійснює передплату методичних, наукових, фахових періодичних видань. У розпорядженні користувачів бібліотеки:
Найбільш цінним у фонді бібліотеки є колекція рідкісних видань. Воістину справедливі слова С.Смаїлса: "Книги мають властивість безсмертя. Вони - найдовговічніші плоди людської діяльності". Робота з ними потребує не тільки уважного, а й дбайливого ставлення. Ця література може бути використана при написанні реферату, наукової статті, курсової або дипломної роботи. Великим здобутком бібліотеки є те, що ми маємо тісний зв’язок з науковою бібліотекою Хмельницького національного університету, де фонди і практика стають у пригоді нашим студентам. Спільно з обласною науковою бібліотекою ім. Островського та обласною юнацькою бібліотекою ми часто проводимо масові заходи. Нам усім відома фраза: "Книга – джерело знань". Нехай же цей відомий вислів буде не тільки гарним словосполученням, а й гострою необхідністю ознайомлення з книжкою, роботою й пошуком заради набуття знань. Сучасний період інформатизації поставив перед колективом завдання – переорієнтувати стратегію володіння інформаційними ресурсами на стратегію доступу до них. частина 2 |