Гошта З. Г.,
   завідувач бібліотеки ХУУП

Досвід впровадження програмного продукту "ірбіс"
в бібліотеці хмельницького університету управління та права

   Модернізація освіти в Україні зумовила необхідність трансформації бібліотек у сучасні бібліотечно-інформаційні центри, від ресурсів і послуг яких багато в чому залежить якість і зміст навчання. Це потребує впровадження нових методів управління та праці, новітніх інформаційних технологій, освоєння передових методів роботи.
   Протягом останнього десятиліття відбувається еволюція соціальної ролі бібліотек, і до традиційних завдань просвітницького характеру, збереження і примноження культурного надбання додалися функції інформаційних центрів, що забезпечують доступ до національних і світових інформаційних мереж та баз даних. Впровадження автоматизованих бібліотечно-інформаційних технологій стає якісно новим етапам у розвитку бібліотек ВНЗ, посилює вимоги до професійного рівня кадрів. Сьогодні найважливішим завданням бібліотек є надання інформації різним категоріям користувачів.
   Сучасний розвиток процесів автоматизації в бібліотеках ВНЗ проходить досить швидкими темпами. Впровадження комп’ютерних та телекомунікаційних технологій в роботу бібліотек є вже не модою, а нагальною вимогою до підвищення продуктивності та якості бібліотечно-інформаційного обслуговування на основі створення, використання та інтеграції електронних ресурсів, а також автоматизації бібліотечних процесів.
   Активне впровадження сучасних технологій сприяло створенню нової інформаційної інфраструктури, в якій бібліотеці відведено роль посередника між інформаційними ресурсами та користувачами. Ці чинники, а також нові засоби фіксації і передача інформації зумовили серйозні зміни у традиційній діяльності бібліотек, зокрема, створення нових відділів, введення нових штатних одиниць, розширення репертуару інформаційних послуг.
   Сьогодні коло існуючих проблем в бібліотечній галузі надзвичайно широке, ми виділяємо найбільш актуальні:
  1. автоматизація основних бібліотечних процесів;
  2. формування ЕБ, ЕК;
  3. освоєння Інтернет-технологій.
   Автоматизація в бібліотеці університету розпочалася в 2002 році з придбанням програмного забезпечення ІРБІС, модулів: адміністратор, каталогізатор, читач. Ця система сумісна з міжнародними форматами, дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних, що створюють електронний каталог (ЕК). Засоби каталогізації дозволяють обробляти та описувати будь-які види видань, зокрема, нетрадиційні – такі, як аудіо- та відеоматеріали, комп’ютерні файли і програми, картографічні матеріали тощо. Система підтримує традиційні "паперові" технології, надаючи можливість отримувати широкий спектр вихідних форм: починаючи з листків замовлення та книги сумарного обліку і закінчуючи усіма видами каталожних карток.
   За допомогою ІРБІС формується ЕК книгозбірні, що є основним напрямком автоматизації бібліотечних процесів. На сьогодні ЕК налічує такі бази даних: каталог книг (5750 назв документів), каталог статей (5600 назв), каталог дисертацій (273), каталог нормативно-законодавчих документів (3200 назв).
   Результатом цієї роботи є не тільки підвищення оперативності пошуку інформації, а й надання сервісних послуг для читачів бібліотеки. Зокрема, на основі ЕК оперативно готуються тематичні покажчики літератури (створені покажчики до "Вісника ХУУПу" – алфавітний і систематичний), бібліографічні списки нових надходжень у фонд бібліотеки (складаються щомісячно), рекомендовані списки літератури (складаються до тем дипломних та інших наукових робіт).
   Для користувачів доступ до баз даних – це швидкий пошук необхідної інформації за головними бібліографічними ознаками, за основним тематичним класифікатором систем (ключовими словами, предметними рубриками).
   Для організації автоматизованої документовидачі необхідно проштрихкодувати документи фонду. Ми здійснюємо штрихкодування нових надходжень одночасно із занесенням інформації в електронний каталог.  Доцільно, щоб штрих-код збігався з інвентарним номером.
    Щоб автоматизувати основні бібліотечні процеси, зокрема, книговидачу, буде закуплено: комп’ютери на кожне робоче місце бібліотекаря, сканери для зчитування, два модулі (комплектатор, книговидача). Плануємо це все запровадити до початку нового навчального року.
    Основою розвитку демократичного громадянського суспільства є інформаційно забезпечені громадяни, які мають вільний доступ до інформації та вміють нею користуватись.
    Сьогодні читач звертається до бібліотеки як до сучасного культурно-інформаційного центру, де поєднуються багатовікові знання і новітні технології. Проте, жодна бібліотека, якими б багатими не були її фонди, не може сповна забезпечити інформаційних потреб сучасної людини. Важливими складовими бібліотеки є електронні ресурси, зокрема ті, що доступні через світову мережу Інтернет.
    Дуже доцільно буде створити локальну комп’ютерну мережу, налагодити доступ з мережі бібліотеки до Інтернету та зареєструвати свою веб-сторінку.
    Підключення комп’ютерів до Інтернету забезпечить користувачів максимально можливим доступом до світових інформаційних ресурсів.

Айвазян О.Б.,
   директор бібліотеки
   Хмельницького національного університету

 

"Бібліотеки вищих навчальних закладів Польщі
на шляху інтеграції в світовий інформаційний простір:
враження від стажування"


   Вже кілька років поспіль розгортається міжнародне співробітництво Хмельницького національного університету з університетом Краківської політехніки (КП), співпрацювали і бібліотеки цих навчальних закладів. В 2005 році за дорученням ректора КП бібліотеку ХНУ з робочим візитом відвідав директор Головної бібліотеки КП магістр п. Марек Горски, а в квітні 2006 року відбувся візит у відповідь,  метою якого було знайомство з роботою бібліотек  університетів Польщі.
   Під час візиту вивчено досвід роботи 7 університетських бібліотек  Кракова і Варшави, серед яких Головна бібліотека Краківської політехніки, Наукова бібліотека Ягеллонського університету, бібліотеки Варшавського національного і Варшавського політехнічного університетів.
   Головне завдання університетських бібліотек Польщі, як і  України – забезпечення навчального та наукового процесів вищих навчальних закладів. Дана група бібліотек за своїм статусом та кількісними показниками посідає провідне місце серед бібліотечних закладів Польщі, більшість з них є публічними, доступними для всіх бажаючих.
   Всі університетські бібліотеки Польщі відносяться до Міністерства освіти, яким їм надано статус наукових установ. Фінансуються бібліотеки в основному  за рахунок університетів, але на утримання великих бібліотек, таких, як бібліотека Ягеллонського університету та бібліотека Варшавського національного університету виділяється  державна допомога. Після приєднання Польщі до Євросоюзу посилилась грантова допомога бібліотекам університетів за рахунок різноманітних бібліотечних організацій та асоціацій. Так, наприклад, будівництво нового 8-поверхового корпусу Головної бібліотеки КП частково буде здійснюватись і за рахунок грантової допомоги.
    Кожна бібліотека університету має свій рахунок і бюджет, який ухвалюється університетом за поданням директора бібліотеки і затверджується на бібліотечних радах, які активно і конструктивно працюють в університетських книгозбірнях. Наприклад, саме на бібліотечній Раді КП затверджується перелік зарубіжних періодичних видань  і сума, яку кожен факультет повинен виділити на передплату. Нормою роботи бібліотек університетів стало надання користувачам  доступу до віддалених баз даних.
    Невід’ємною складовою частиною адміністрації бібліотек є секретаріат та невеликі конференц-зали для проведення внутрішніх нарад, прийняття делегацій, організації круглих столів. Такі приміщення оснащені мультимедійними  технічними засобами, що дозволяє детально ознайомитися з роботою книгозбірні, не виходячи з конференц-зали, оскільки вся звітна документація бібліотек з графіками, таблицями, фотографіями існує в електронному вигляді. В штаті  кожної бібліотеки є економісти – бухгалтери.
    Всі бібліотеки, які ми відвідали, виконують функції головних бібліотек (методичних та координаційних центрів) для бібліотек факультетів. Вони координують роботу, здійснюють консультативну допомогу з різних питань діяльності, ведуть зведені  ЕК, виконують функції бібліотек-дипозитаріїв, здійснюють перепідготовку та атестацію кадрів.Обов’язковим для бібліотечних працівників університетів є підвищення кваліфікації. В країні створена система  курсів різних рівнів, по закінченні яких працівник бібліотеки має право отримати вищу посаду. Такі курси є платними, і кошти за навчання вносить сам бібліотекар (окремі бібліотеки компенсують до 50-ти відсотків вартості навчання  співробітників). Особливої проблеми з кадрами бібліотеки не відчувають. На заміщення посади фахівців проводиться конкурс, і адміністрація може вибрати молодого працівника (не обов’язково бібліотекаря за фахом) зі знанням комп’ютерів та іноземної мови (англійської), що нині є однією з основних умов прийняття на роботу. Між книгозбірнями університетів Польщі існує система стажування працівників. Так, співробітники бібліотеки можуть протягом тижня-двох вивчати роботу бібліотеки іншого університету і навпаки.
    Зважаючи на велику кількість публікацій про бібліотеки Польщі в нашій та російській фаховій періодиці, немає потреби детально характеризувати фонди університетських книгозбірень, які багаті на стародруки й традиції по зберіганню та реставрації таких видань. Що звертає на себе увагу у приміщеннях книгозбереження, та й не тільки там, то це наявність пересувних стелажів, якими доволі просто користуватися і які дають значну економію місця при збереженні великих масивів документів. Розстановка фонду в більшості бібліотек – за інвентарними номерами. Для систематизації, в основному, використовуються Таблиці УДК. Щодо комплектування, то професори університетів є постійними замовниками наукової та навчальної літератури. Ці замовлення виконуються на 92 %, в т.ч. іноземними виданнями. Цікавим є досвід бібліотеки Краківської політехніки, де  виконуються і замовлення студентів на придбання літератури. Саме студенти-замовники стають першими читачами видання, отримавши повідомлення бібліотеки про його надходження до фонду.
    Використання сучасних технічних засобів для збереження фондів дозволяє читальним залам відкрити свої фонди, а читачам - не витрачати час на пошук по каталогу та замовлення літератури. Обслуговування користувачів в закритих фондах проводиться виключно за електронним замовленням, яке  виконується протягом 2-х годин. Замовлення залишаються з підписом у формулярах користувачів. Паралельно ведеться електронний формуляр. Термін використання книг можна продовжувати до 6 раз, якщо книга не зарезервована іншими читачами. Це можна робити самостійно через ЕК,  і є можливість зарезервувати книгу по телефону. Штраф за затримку документів -  2-3 цента за добу.Сторонні читачі обслуговуються тільки в читальних залах. Асоціація технічних університетів м. Кракова домовилась про обслуговування всіх студентів цих вузів в усіх бібліотеках асоціації на абонементах. Для обслуговування студентів  приватних навчальних закладів укладаються угоди про оплату.
    Активно працює міжбібліотечний абонемент як в країні, так і за її межами. Науковці університетів мають змогу отримати у користування на різні терміни (від місяця до року) індивідуальні кабіни для самостійної роботи, які розміщені у бібліотеках і користуються попитом. В різних книгозбірнях така послуга може бути і платною, і безкоштовною. Існує також черга на використання таких кабінетів, оскільки наявність навіть 10  кабін не може задовільнити попит.
    Самостійне використання читачами книгозбірень ксероксів і принтерів засобами магнітних карток та касових апаратів, вмонтованих в ксерокси, дозволяє встановлювати ксерокси в будь-якому приміщенні - від читальних залів до вестибюлів і коридорів - і в необхідній кількості, оскільки вони не потребують присутності оператора.
    Результати візиту було проаналізовано, і необхідні нововведення включено в перспективну програму розвитку бібліотеки ХНУ. Подальша співпраця з польськими колегами розвивається у напрямку книгообміну, розвитку міжбібліотечного абонементу з використанням сучасних технологій, організації доступу до БД бібліотек, участі бібліотечних фахівців в українсько-польських конференціях.

Опря Т.М. – зав. інформаційно-бібліографічним відділом,
Пархоменко В.М. – провідний бібліограф


Інформаційно-бібліографічна робота відділу бібліографії бібліотеки
Кам’янець-Подільського державного університету

   Згідно Типового положення про бібліотеку вищого навчального закладу Міністерства освіти України – "бібліотека є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким структурним підрозділом вищого навчального закладу." Будь-який університет створювався, як правило, на основі і навколо бібліотеки, тому переоцінити її роль в інформаційному забезпеченні навчальної, наукової та виховної роботи ВНЗ неможливо. Для освітянських бібліотек особливе значення мають своєчасність обновлення фондів та доступ до найновішої наукової інформації.
    Інформаційно-бібліографічна робота – одна з вагомих ланок роботи бібліотеки ВНЗ. В Україні бібліографічна  діяльність здійснюється згідно стандартів: ГОСТ 7.0 – 84 "Библиографическая деятельность. Основные термины и определения" та ГОСТ 7.0 – 99 "Информационно-библиографическая  деятельность, библиография. Термины и определения", які  чинні в Україні як міждержавні. Основним напрямом бібліографічної діяльності згідно ГОСТ 7.0 – 84 є:         
    1. Створення довідково-бібліографічного апарату (ДБА), який формується з таких складових: довідково-бібліографічний фонд (ДБФ); фонд виконаних довідок; система каталогів і картотек.
    2. Створення бібліографічних довідників.
    3. Організація бібліографічного обслуговування:
    -  довідково-бібліографічне обслуговування;
    -  бібліографічна консультація;
    -  бібліографічне інформування.
   Відповідно і бібліографічна діяльність відділу бібліографії бібліотеки Кам’янець-Подільського  державного університету  побудована згідно зазначених стандартів і здійснюється співробітниками відділу у процесі роботи зі створення, розповсюдження та доведення бібліографічної інформації до користувача. Головним напрямом у діяльності відділу на даному етапі є організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і нових носіїв інформації   та донесення до читача цієї інформації.Особливе місце в інформаційному, довідково-бібліографічному обслуговуванні займають картотеки. Бібліографічний відділ створив систему картотек, яка нараховує 739469  карток, розташована  в читальному залі № 1, в зручному для користування місці. Рік створення – 1966, хронологічні рамки – з 1952 року до наших днів. До системи картотек входить систематична картотека статей, картотека наукових праць викладачів університету, краєзнавча картотека та цілий ряд тематичних картотек. Особливо активно використовується систематична картотека, яка оперативно поповнюється  найновішими матеріалами. Краєзнавча картотека, започаткована у 50-х роках ХХ ст., спрямована на цілісне відображення літератури про Поділля у всіх аспектах його розвитку. Унікальність її в тому, що у ній відображені рідкісні документи ХІХ – поч. ХХ ст. не тільки нашої бібліотеки, а й центральних бібліотек Києва, Москви, Санкт-Петербурга. Крім цього, у відділі заведено понад 40 тематичних тек, в яких зібрано багатий краєзнавчий матеріал з газетних вирізок.
   Працівники відділу систематично описують періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, наукові праці викладачів  і оперативно поповнюють картотеки новою інформацією. Щороку розписується і розставляється в картотеки близько 20 тисяч карток.
   Невід’ємною частиною довідково-бібліографічного апарату є фонд відділу, який нараховує більше 3-х тисяч примірників: журнали, газети, бібліографічні покажчики, наукова література, енциклопедичні видання, краєзнавча література, наукові праці викладачів університету. Завдяки такій організації ДБА користувач може отримувати не тільки потрібну бібліографічну інформацію, а й тексти першоджерел.В новому інформаційному середовищі, при надлишку інформації, переважна більшість студентів не знає, як її знайти і як нею скористатися. Одним із завдань вузівських бібліотек як методичних інформаційних центрів системи освіти є створення нових умов для підвищення інформаційної культури користувачів. В першу чергу потрібно вчити студента орієнтуватися в інформаційних потоках, оволодівати різноманітними методами пошуку та аналізу документів, вмінню користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. З цією метою працівники відділу проводять бібліотечні уроки для студентів 1-х курсів, під час яких знайомлять їх з структурою бібліотеки, її фондами, довідковим апаратом та правилами користування нею. Для студентів старших курсів проводяться практичні заняття з методики бібліографічної роботи та галузевої бібліографії. Постійно проводяться індивідуальні та групові консультації біля каталогів і картотек під час написання рефератів, курсових, дипломних, магістерських робіт та пошуку інформації у довідково – бібліографічних виданнях.
    Як відомо, основним показником бібліографічної діяльності бібліотеки є кількість виконаних довідок. Цьому виду роботи працівники відділу приділяють особливу увагу, намагаються надати читачам максимум джерел інформації. Довідки виконуються в  режимі "запит - відповідь" як в усній, так і в письмовій формі. Так, за 2006 рік надано 1405  довідок: з них 1228 – тематичні, 20 –фактографічні, 69 – адресно-бібліотечні. Надавалася допомога в пошуку та уточненні бібліографічних даних списків літератури до наукових праць – всього виконано 88 уточнень.
    Постійно надається інформація абонентам по ВРІ і ДОК про нові надходження літератури з тем, що їх цікавлять. З цією метою ведеться картотека інформації абонентів: 25 абонентів – це теми кандидатських дисертацій, монографій, наукових досліджень викладачів університету, а також теми, за якими роблять запити керівники вузу. Наприклад, на замовлення ректора університету професора Завальнюка О.М. та його помічника Комарницького О.Б. працівники відділу надали інформацію у вигляді письмової довідки з історії Кам’янець – Подільського державного університету, до якої увійшла 291 назва документів. Автори висловлюють подяку працівникам відділу за надану інформацію в своїй книзі "Кам’янець – Подільський університет: історія і сьогодення". Ця тема перебуває на постійному контролі, оскільки книга перевидається вже втретє, і щоразу ми надаємо нову інформацію авторам. На основі цієї співпраці ми плануємо видати у 2008 р. бібліографічний покажчик з історії університету до 90-річчя його заснування. Окрім того, в картотеці ведеться облік дипломних та магістерських робіт (близько 50 абонентів).Інформування читачів про нові надходження літератури до бібліотеки здійснюється у формі бібліографічних оглядів, що друкуються в університетській багатотиражці "Студентський меридіан", оглядів літератури в академічних групах, проведення "Днів інформації". Так, наприклад, в лютому 2006 р. до бібліотеки університету надійшла партія книг (понад 300 назв) – дарунок Інституту історії НАН України та його директора Смолія В.А. – колишнього випускника історичного факультету нашого вузу. Працівники відділу надали інформацію про ці надходження через газету, де також повідомили, що повністю ознайомитися з цією літературою можна під час проведення "Дня інформації", який здійснено в читальній залі історичного факультету. Відкритий перегляд літератури викликав неабиякий інтерес студентів та викладачів. Багато студентів старших курсів скористалися нагодою і зробили ксерокопії наукових статей до своїх дипломних та магістерських робіт, за що висловили вдячність працівникам відділу бібліографії на сторінках газети "Студентський меридіан". Також дуже часто проводяться огляди літератури до ювілейних дат відомих діячів освіти, науки, культури, визначних свят, до тем, які замовляють викладачі згідно навчальних програм, в студентських академічних групах, на кафедрах. Пропагується також довідкова література.
    Дієвим засобом пропаганди книги є організація книжкових виставок, які працівники відділу готують до наукових конференцій, що проводяться в університеті. Так, зокрема, у вересні 2006 р. була організована виставка "Нам пора для України жить" до 150-річчя від дні народження І.Я. Франка. Під час проведення конференції для її учасників було зроблено огляд представленої літератури. Великий інтерес щоразу викликає виставка "Наукові праці викладачів університету", "Історія Поділля та міста Кам’янця - Подільського" тощо. В університеті велика увага приділяється науковій роботі: видаються збірники наукових праць викладачів, а останнім часом студентів та магістрантів, матеріали наукових та краєзнавчих конференцій, підручники, тематичні збірки та ін. Це, звичайно, зобов’язує науковців звертатися у відділ бібліографії за допомогою у пошуку інформації. Для більш повного і оперативного інформування читачів з того чи іншого питання працівники відділу готують тематичні рекомендаційні списки літератури. Так, у 2006 р. підготовлено списки на теми: "Просвітницька діяльність Софії Русової" (до 150 - річчя від дня народження), "Педагогічні погляди І.Я. Франка" (до 150 – річчя від дня народження), "До 125 - річчя від дня народження І. Огієнка ".
    Враховуючи специфіку навчально – виховної роботи університету, запити його керівництва, а також студентів і магістрантів, працівники відділу у 2003 р. розпочали збір матеріалу та підготовку до друку "Бюлетеня з проблем вищої школи за 2003 рік", основою якого стали наступні питання: нормативні акти з питань освіти, Вища атестаційна комісія, загальні питання, навчально – виховна робота серед студентів, наукові праці викладачів університету, освітні технології в контексті Болонського процесу. Покажчик був запланований як  щорічне видання, в 2006 р. вийшов друком 3-й його випуск.
    2005 року за ініціативою директора бібліотеки В.С. Прокопчука започатковано видання "Календаря знаменних і пам’ятних дат Кам’янець – Подільського державного університету". 2006 року виходить другий випуск цього видання. Працівники відділу збирають та систематизують інформацію, готують бібліографічні довідки і здають до друку матеріали з історії університету та ювілейних днів народження працівників університету.
    Обидва видання мають як традиційний (паперовий), так і електронний варіанти, що дає можливість користувачам швидко і оперативно ознайомитись з  інформацією.
    Великий обсяг займає шифрування наукових праць викладачів та студентів університету за таблицями УДК, близько 2000 за 2006 рік.
    В майбутньому для оперативного і якісного забезпечення користувачів бібліографічною інформацією планується  використання сучасних інформаційних технологій у створенні електронних бібліографічних  та повнотекстових баз даних, зокрема,  планується створити сторінку  "Наукові праці викладачів університету".В своїй роботі працівники відділу бібліографії керуються правилом, що належно організоване інформаційно-бібліографічне обслуговування позитивно впливає на діяльність бібліотеки, дозволяє інформувати читачів про широке коло видань з різних галузей знань. На нашу думку, майбутнє є у тих бібліотек, які поєднують традиційну культуру спілкування з книгою та нові інформаційні технології.          

Н.Д. Крючкова
   зав. відділом рідкісних видань
   бібліотеки КПДУ

Бібліотека рідкісної книги – з найцінніших надбань університету

   Місто Кам’янець-Подільський відіграє особливе місце в історії України, це мальовниче місто на Поділлі, знане і відоме.
   Цінністю і гордістю нашого університету є бібліотека – фонд складає 900000 пр., зокрема, відділ рідкісної книги. Фонд відділу нараховує 24066 примірників.
   Рішенням міської Ради від 9 січня 2004 року до університетської бібліотеки були передані рідкісні книги Кам’янець-Подільського міського архіву – всього 24000 примірників, література була відокремлена у відділ рідкісної книги і сконцентрована в приміщенні історичного факультету.
   Перед кожним поколінням постає питання збереження історико-культурної спадщини попередника. Особливе місце належить книгам, що є своєрідною скарбницею людства, його колективною пам’яттю.
   В сучасній Україні бібліотеки та бібліотечні історико-культурні фонди актуалізуються у зв’язку зі створенням державного реєстру національно-культурного надбання. Чималу роль в цьому виконують відділи стародруків та рідкісних видань, які відрізняються від решти структурних одиниць не тільки історико-культурною значущістю, а й музейно-архівними способами зберігання та специфікою обслуговування (це дозвіл від директора бібліотеки на право користуватися фондами відділу рідкісної книги).
    Тому, з огляду на роль КПДУ як науково-дослідного, освітнього, історико-культурного центру Подільського регіону, створена на його базі бібліотека рідкісної книги набуває особливого значення.
    Бібліотека КПДУ має цікаву історію, розпочала свою діяльність 5 жовтня 1918 року. У липні 1919 р. бібліотеку очолив С. Сірополко, відомий просвітитель, і вже тоді був відкритий відділ стародруків і періодики.
    ВРВ має особливості формування фонду, зумовлені його історією та складом. Створення відділів рідкісних видань у бібліотеках передбачає, як правило, відбір у загальних фондах.
    Одним з головних критеріїв відбору книг до ВРВ є хронологічний, тобто час створення видання. Згідно з "Інструкцією про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання" (2001 р.) за хронологією пропонуються такі групи книжкових пам’яток:
  • рукописні книги 11-17 ст. (у т.ч. фрагменти)
  • рукописні книги 18-21 ст. – лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту,
  • інкунабули (книги надруковані в 15 ст.)
  • палеотипи (видання 1-ої половини 16 ст.)
  • іноземні стародруки (видання 16-19 ст.)
   Кожна книга з вищезгаданих груп вважається бібліофільською рідкістю, розглядається як книжкова пам’ятка і зберігається у відділі рідкісної книги.
   Яка ж цінність? Чому саме цей відділ вважається найціннішим надбанням бібліотеки університету?
   ВРВ зосереджений на створенні колекції рідкісних, унікальних видань про Поділля.
   У бібліотеці користувач може знайти:
  • "Полное собрание Законов Российской империи"
  • "Свод законов Российской империи" - всіх видань
   "Отчёты Подольского губернатора за 1890-1893 гг., 1895-1897 гг., 1899, 1903, 1905гг."
  • "Матеріали 1-го загального перепису населення у Подільській губернії" (1897 р.)
   Це і звіти чоловічої гімназії м. Кам’янця-Подільського:
  • "Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книжку Подольской губернии" (1897 г.)
  • "Приходы и церкви Подольской епархии" (1901)
   Це і такі раритети як видання Ю. Сіцінського "Город Каменем-Подольский Историческое описание" (1895 г.), Крилова "Населенные места Подольской губернии", науковця дослідника подільського краю Молчановського "Очерк о Подольской земле до 1434 года".
   Унікальні видання "Вся Россия", "Живописная Россия", "Памятная книга Подольской губернии", "Адрес календари Подольской губернии", "Обор Подольской губернии" 1895, 1896, 1897, 1902;  Гульдман В. "Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов с указанием справочных мест о них", Теодорович Н. "Волынь в описаниях городов, местечек и сел. В церковно-историческом, географическом, археологическом и других отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии" (1888),
   Це і "100 еврейских местечек Украины: исторический путеводитель" Вып. 1. (1997), "Труды Подольского Церковного историко-археологического общества (Вып. 4,5,6,8,9,4,10,11)", "Часописи Поділля", "Подольские епархиальные ведомости" (з 1862-1906 рр.), з 1906 р. – "Православное Подолие", "Великая реформа" (1861 р.). Унікальними є періодичні видання "Губернские ведомости" (1834, 1836, 1840, 1842, 1843,-1848 р.), "Подольские губернские ведомости" (1906 - 1912, 1914 - 1917 років). Систематизовані в хронології газети (подільські). Наприклад, газети періоду 1917, 1918, 1919, 1920, 1921, 1922 рр.
   Продовжуючим унікальним є періодичне видання "Экономическая жизнь Подолии" (1913-1917 рр.), журнали Міністерства освіти "Народна освіта" (з 1997 по 1908 рік), "Памятная книжка по Киевскому учебному округу", "Циркуляр по Киевскому учебному округу". Є також книги на іноземних мовах (польською, німецькою, англійською і французькою), довідкові видання. Наприклад, словники Блокгауза та Єфрона та інші.
   Це далеко не повний перелік фонду відділу рідкісної книги. Фондами користуються читачі університету і поза його межами, серед них викладачі, студенти, аспіранти, магістранти, дослідники, науковці.
   Отже, ВРВ бібліотеки КПДУ має можливість пишатися книгами-раритетами з автографами, записами, зробленими місцевими діячами, в контексті регіональної історії та культури, виявити їх знання і зберегти пам’ять про них.
   Створення ВРВ при бібліотеці КПДУ є справою необхідною та актуальною. Цей відділ є базою численних книгознавчих, бібліотекознавчих, бібліофільських, а також краєзнавчих, культурологічних і мистецтвознавчих дослідників.
   

 

В.М. Бунда
   заступник директора
   бібліотеки КПДУ ім. І. Огієнка

 

Імідж бібліотечного працівника в сучасному суспільстві

   Поняття "імідж" багатопланове, його практикують як стереотипізований вид конкретного об’єкту, який існує в загальній свідомості. Як правило, поняття іміджу відноситься до конкретної людини, але може також розповсюджуватися на організацію, професію і т.д.
   Імідж поділяють на корпоративний (імідж компанії, фірми, організації, політичної партії, громадської організації і т.д.) і індивідуальний (імідж керівника, бібліотекаря і т.д.).
   В тому чи іншому випадку говорять про імідж зовнішній і внутрішній.
   Зовнішній імідж організації – це її обличчя, уява про неї, яка формується по зовнішньому, або оточуючому її середовищу,в свідомості користувачів бібліотеки.
   Зовнішній імідж бібліотекаря складається з різних форм вербального, візуального, етичного, естетичного прояву і поведінки, а суб’єктом є ті люди, які вступають з ним в прямий або опосередкований контакт.
   Спілкування – багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб’єктами спілкування один одного.
   Професійний імідж – важлива складова частина іміджу.
   Значення бібліотеки в діяльності людства ніколи і ніким не спростовувалось. Системне і планомірне комплектування фондів, їх організація, налагодження інформаційно-довідкового обслуговування читачів, створення умов для їх високопродуктивної роботи в читальних залах – все це завжди впливало на строки виконання наукових розробок і, певною мірою, на їх якість. У зв’язку з цим сформувався і певний імідж бібліотекаря як спеціаліста допоміжного, обслуговуючого.
   В той же час протягом останніх десятиріч, які супроводжуються особливо бурхливим розвитком технічного прогресу у всіх сферах людської діяльності, похідним від нього прискореним зростанням потоків нової інформації і, відповідно, прискореним розвитком суспільства - організація наукових досліджень уже не може здійснюватися по-старому. В них зазнають змін структури, через які відбувається процес засвоєння інформації і управління нею. Серед таких структур все більшого значення набувають бібліотеки, а відповідно випрацьовується напрям,  у якому відбувається і трансформація іміджу бібліотечного працівника.
   Бібліотека – скарбниця знань, центр для нагромадження і збереження суспільно значущих масивів інформації, в якій останнім часом спостерігається найбільш помітне вдосконалення засобів управління інформацією, введення її в активний суспільний обіг.Із введенням в обіг електронної інформації, після зрушення з місця проблеми комп’ютерного оснащення, при умові, що фонди збагачуються інформацією на електронних носіях, все частіше до бібліотек звертаються замовники електронної інформації тих чи інших відомств, організацій, оскільки, навіть за наявності своїх спеціалізованих інформаційно-аналітичних структур, вони не можуть постійно збирати, структурувати великі масиви інформації за широким тематичним спектром.
    Діяльність наукової бібліотеки, статус якої ми прагнемо одержати, є не що інше як впровадження в процес наукових досліджень у рамках реалізації авангардних проектів, спрямованих на прискорення суспільного розвитку, оскільки вони мають справу переважно із одним типом відвідувачів – науковцями, аспірантами, магістрантами, студентами.
    Йдеться про максимально ефективну допомогу в пошуку, відборі, попередньому аналізі вихідної інформації із застосуванням найсучасніших методів роботи з нею, опанування якими забирає все більше часу у безпосередніх розробників наукових проектів.
    Обсяг інформаційних потоків потребують числа професій, пов’язаних із використанням системи пошуку, комп’ютерної обробки, аналізу інформаційних масивів, а цей процес потребує високоінтелектуального втручання.
    Перед бібліотечним працівником як повноправним учасником конкретних наукових досліджень ставиться завдання осягнути зростаючі обсяги інформації під особливим кутом зору, наукового аналізу, можливості їх використання як бази для нових наукових досліджень.
    Динаміка росту цих обсягів потребує адекватної реакції: оновлення, вдосконалення методів їх обробки і аналізу.
    Комп’ютеризація у сфері обробки інформації підняла продуктивність роботи, проте не зняла значення "людського фактора". Професія бібліотечного працівника набуває нової формації, піддається іміджуванню.
    Введення в обіг наукової інформації, що зберігається в бібліотечних фондах, продуктивне використання вже наявних структур – електронної бібліотеки, комп’ютерного Центру дає можливість якісно зрости бібліотеці як соціальному інституту суспільства в цілому. В бібліотекознавчій теорії вже зафіксовано, що "глобальна інформатизація ... висунула бібліотеки в ряд найважливіших, з погляду задоволення соціальних потреб суспільства, інститутів формування та поширення інформаційних ресурсів", що в майбутньому бібліотеки мають активізувати розвиток інформаційних функцій, стати універсальними інформаційними центрами, забезпечувати "вільний і необмежений доступ до інформації всім членам суспільства".

Резнічук Л.В.
завідуюча відділом обслуговування
бібліотеки КПДУ

Новітні технології в бібліотечній справі: роль відділу обслуговування

   Серед завдань, що постали сьогодні перед бібліотеками вищих навчальних закладів, пріоритетними є входження до єдиної бібліотечної системи країни та єдиної системи інформації і документації; інтеграція з організаційною структурою ВНЗ; створення  раціональної системи інформаційно-бібліотечного забезпечення діяльності навчального закладу.
   Фонд бібліотеки КПДУ налічує 896848 примірників книг, брошур, періодичних видань, документів на електронних носіях інформації та розташований в центральному корпусі, у будівлях фізико-математичного, історичного, педагогічного, економічного, природничого факультетів, Інституту реабілітології.
   Друкована продукція максимально наближена до користувача за рахунок створення і діяльності 8 читальних залів, 5 абонементів, 23 книгозбірень кафедр та Шепетівського навчально-консультаційного центру. В поточному році відкрито читальні зали на природничому факультеті та в Інституті реабілітології.
   Підрозділами бібліотеки обслуговується 9245 читачів за єдиним формуляром. За 2005 рік всіма підрозділами обслуговано 40568 користувачів. У зв’язку з відкриттям нових спеціальностей збільшилась кількість студентів, що відображається в динаміці росту користувачів бібліотеки. До кінця поточного року планується залучити до бібліотеки 9305 читачів та досягти книговидачі 604000 примірників книг при 310000 відвідувань на рік.
    Кількість томів бібліотечного фонду, що припадає на одного користувача, становить в середньому 139 одиниць. Значна частина фонду застаріла за змістом, не відповідає навчальним програмам. У зв’язку з поганим фінансуванням вищих навчальних закладів поповнення фонду вбачається в широкому використанні інформації на електронних носіях, для чого необхідно активніше впроваджувати автоматизацію бібліотечних процесів в усіх підрозділах.
    Бібліотекарі відділу обслуговування в своїй роботі використовують різні форми і методи впливу на читання, диференційний підхід до різних груп користувачів. Просвітницька робота ведеться комплексно в напрямку пропаганди наукової, навчальної, інформаційної та культурно-просвітницької діяльності навчального закладу.
    Підрозділами бібліотеки з початку року організовано 68 тематичних виставок, постійно експонуються нові надходження літератури на абонементи і в читальні зали, проведено 35 бібліографічних оглядів в академічних групах.
    Протягом року структурними підрозділами бібліотеки проведено ряд масових заходів.
    Диспути "Вміти кохати" (до дня закоханих), "Чи потрібна нам книга сьогодні" (до Всесвітнього дня книги і авторського права), презентація книги "До берегів майбутнього", літературний вечір "Вічний як народ" (до Шевченківських днів), літературно-краєзнавчий вечір "І квіт на камені Шевченка пам’ятає", зустріч з шевченкознавцем О.А. Відоменком, зустріч з поетесою, працівницею університету Л.В. Дрезнань та ін.Відділ обслуговування бібліотеки активно співпрацює з кафедрами університету. Так, для зручності обслуговування студентів на 23 кафедрах створено окремі книгозбірні, які комплектуються найактуальнішою літературою, що надходить через абонемент центрального корпусу. В цих книгозбірнях нараховується зверх 15000 примірників бібліотечного фонду. За 2005 р. книговидача в них сягнула 101833 примірники, а відвідуваність 76274 користувачі на рік.
    Отже, основний аспект діяльності вузівських бібліотек – обслуговування первинною інформацією. Це перш за все – обслуговування в читальних залах та абонементах. Слід серйозно працювати над організацією електронної доставки документів. Це найважливіший процес, але він приживається в нашій бібліотеці дуже повільно через брак комп’ютерної і множильної техніки. Проблеми полягають і в необхідності дотримуватися норм авторського права; та в перспективі саме електронна доставка документів буде домінуючою в обслуговуванні читачів.

Зав. відділом комплектування та наукової обробки літератури
бібліотеки КПДУ   Н.О. Соловйова

Досвід моніторингу забезпечення навчального процесу
підручниками та навчальними посібниками

   Особливості комплектування фондів бібліотек вищих навчальних закладів визначаються специфічними завданнями цих бібліотек: забезпечити навчально-виховний процес, науково-дослідницьку та методичну роботу професорсько-викладацького складу.
   В зв’язку з постійним удосконаленням навчального процесу у ВНЗ, появою нових факультетів, введенням нових дисциплін перед бібліотекою Кам’янець-Подільського державного університету стоїть відповідальне завдання цілеспрямованого, науково обґрунтованого формування фонду.
   Тому й особливо важливою проблемою є достатня книгозабезпеченість дисциплін. Для того, щоб досягти високої забезпеченості літературою навчального процесу бібліотекою щороку проводиться моніторинг книгозабезпеченості.
    Необхідною гарантією достовірності матеріалів для проведення моніторингу є постійний зв’язок бібліотеки з навчальним відділом і кафедрами ВНЗ. Отже, на початку навчального року завідувачі кафедрами отримують розпорядження ректора, в яких вказується на необхідність подання у відділ комплектування інформації про основний підручник чи посібник, за яким проводиться навчальний курс, кількість студентів, на якому курсі (семестрі) вивчають ту чи іншу дисципліну. Навчальний відділ надає нам можливість знайомитись з навчальними планами та програмами.
    На основі цих документів створена картотека книгозабезпеченості. Детально продумана за своїм складом, періодично редагована, картотека допомагає бібліотеці нашого університету проводити багатоаспектний аналіз стану забезпечення навчального процесу літературою, оперативно інформувати кафедри про книгозабезпеченість дисциплін, а студентів – про літературу, що рекомендується для навчання. Також допомагає своєчасно та обґрунтовано організувати розподіл літератури із навчального фонду за семестрами і студентами.
    Для основної навчальної літератури за норму взято відношення кількості примірників до кількості студентів як 1:3 по кожній основній дисципліні.
    Нашою бібліотекою відстежувалась забезпеченість 488 дисциплін, які закріплені за 41-ю кафедрою дев’яти факультетів університету.
    За результатами моніторингу 2004-2005 років найкраще забезпечені (на 100% і більше) чотири кафедри української філології – 78,5%; п’ять кафедр фізико-математичного факультету  - 63,8%; іноземної філології – 59%; п’ять кафедр факультету фізичної культури – 57%; шість кафедр педагогічного факультету – 55,6%; факультет післядипломної освіти – 46,1%; п’ять кафедр історичного факультету – 45,8%; шість кафедр інституту соціальної реабілітації та розвитку дитини – 41,7; найменша забезпеченість кафедр природничо-економічного факультету – 32,5%.
    Помітний прогрес досягнутий в плані забезпечення навчальною літературою кафедр і факультетів університету в 2005-2006 навчальному році. Відсоток забезпеченості зріс на фізико-математичному факультеті – 87,0%; іноземної філології – 80,8%; факультеті фізичної культури – 73,8%; педагогічному факультеті – 68-8%; значно зросла забезпеченість на природничо-економічному факультеті з 32.5% до 61%; інституті соціальної реабілітації та розвитку дитини з 41,7% до 63,8%.
    Зменшилась також кількість дисциплін, які не забезпечені зовсім. На фізико-математичному факультеті з 18% до 0; факультеті іноземної філології з 18% до 0; факультеті фізичної культури з 21% до 2,3%; природничо-економічного – з 53,3% до 11%; факультет післядипломної освіти з 23% до 0%. Отже, щорічне проведення моніторингу дає можливість виявити зміни, які відбуваються у структурі університету, акцентувати увагу на слабких ділянках та покращити комплектування в плані забезпечення дисциплін навчальною літературою.

Скоропад Н.Я.,
   зав. абонементоммистецької літератури
   бібліотеки КПДУ

Робота бібліотеки мистецької літератури в умовах
Болонського процесу

   На початку нового тисячоліття, в умовах глобалізації, невпинного розвитку інформаційних технологій, у складній суперечливій обстановці української дійсності зростає роль освіти, яка має не тільки забезпечувати високий рівень професійних знань, а й сприяти духовному утвердженню людини в динамічному і швидко змінюваному світі. Україна увійшла в нове тисячоліття, взявши на озброєння нову гуманістичну парадигму освіти, спрямовану на розвиток творчого потенціалу особистості, її самореалізацію.
    Головною тенденцією у розвитку сучасного суспільства є ставлення до людини як до найвищої цінності, що детермінує прогресивні процеси. Одним із стратегічних завдань сучасної освіти є створення необхідних умов для формування творчої особистості, реалізації її природних задатків та індивідуальних здібностей. Особливе місце в процесі гуманізації освітнього середовища належить художньо-естетичному циклу навчальних дисциплін, спрямованих на розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості.
   Художньо-естетична освіта завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства загалом.
   Сьогодні питання інтеграції нашої мистецької освіти в європейський культурний простір є досить актуальним, але ще недостатньо осмисленим широкою громадськістю, як і самі поняття "Болонський процес", "Болонська декларація" тощо. Вони ж передбачають введення: двоциклового навчання (бакалавр, магістр) і кредитної системи; нових форм контролю за якістю освіти, дотримання стандартів транснаціональної освіти і т.д.
   Бібліотека була і залишається важливою ланкою у навчально-виховному процесі. На неї покладено завдання інформаційного забезпечення процесу навчання і виховання.
   Інформаційно-роз’яснювальна робота серед студентів ведеться у всіх підрозділах бібліотеки університету. Так, на абонементі мистецької літератури оформлено книжкову виставку "Вища освіта в Україні і Болонський процес"; в каталогах та картотеці журнальних статей є розділи "Болонський процес у дії", "Освіта і Болонський процес".Основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, є самостійна робота. На самостійне опрацювання виноситься велика кількість матеріалу, більше третини загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Тому бібліотеки, використовуючи різні форми і методи роботи, допомагають студентам у підготовці до занять.
    Абонемент мистецької літератури працює при відкритому книжковому фонді, який налічує 9950 примірників книг. Це нотні збірники, книги з архітектури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, підручники, навчально-методичні посібники з музичного та образотворчого мистецтва.
    За допомогою паспортів на стелажах, поличних роздільників та рекомендацій і консультацій бібліотекаря можна легко зорієнтуватись у фондах бібліотеки.
    Також ми практикуємо розкривати фонд через тематичні полички, наприклад, "Творчість композитора Лесі Дичко", "Методичні поради з музичного виховання", "Уроки образотворчого мистецтва" та ін.
    Діє ряд книжкових виставок – тематичних, а також присвячених ювілеям композиторів, художників. Наприклад, "Світ мистецтва", "Геній світової музичної культури" (до 250-ї річниці з дня народження В.А. Моцарта). До 100-річчя від дня народження Д.Д. Шостаковича та ін.
    До послуг користувачів - велика кількість періодичних видань (20 назв газет та журналів), чисельність яких у порівнянні з минулим роком зросла майже у двічі.
    Постійно поповнюються тематичні теки, в яких збирається матеріал за темами, що найбільш часто досліджуються і вивчаються студентами, магістрантами, наприклад, "Леонтович – музикант, педагог", "Народна пісня – основа естетичного виховання" тощо.
    Проводиться абонементом і краєзнавча робота. В картотеці і каталогах зроблено розділи "Музиканти Кам’янеччини", "Місто-твердиня на Поділлі".
    Про наше місто, його дивовижну архітектуру, декоративно-прикладне мистецтво часто пишуть наукові роботи. Для полегшення пошуку матеріалу оформлено тематичну поличку "Кам’янець – наша гордість".
    На факультеті діє кабінет-музей М.Д. Леонтовича. Абонемент надає допомогу у підборі матеріалу, реєстрації експонатів, тут організовуються книжкові виставки, присвячені життю і творчості композитора, проводяться масові заходи.
    Одним із основних для нас залишається питання комплектування книжкового фонду. Використовуємо різні способи поповнення фондів бібліотеки.
    Багато книг отримуємо в подарунок від викладачів та студентів. Часто використовують викладачі у навчальній роботі свої власні твори, які також подарували в бібліотеку. Це твори Беца О.Д., Яропуда З.П., Ліпмана Б.Д., Поповича А.В. та ін.
    Багато поступило в нашу бібліотеку науково-методичної літератури, підготовленої викладачами кафедр історії та теорії музики і гри на музичних інструментах та методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування та кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Наприклад, "Основи наукових досліджень", "Теоретичні основи композиції" викладачів кафедри образотворчого мистецтва Урсу Н.О., Негоди Б.М., Лашка В.І., Гнатюк В.А., навчальний посібник з живопису Б.М. Негоди і навчально-методичні посібники викладачів музичних кафедр – Аліксійчук О.С. "Морально-естетичне виховання молодших школярів засобами української народної музики" та "Дитячий фольклор Поділля", репертуарно-методичні посібники Лабунця В.М. "Ансамбль народних інструментів" та Мариніна І.Г. "Вибрані твори для оркестру народних інструментів" та ін.
    Великою популярністю серед студентів і викладачів користуються музичні хрестоматії "Дзвінкі голоси" для 1-8 класів, складені і упорядковані за нині діючою програмою загальноосвітніх шкіл професором кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування Печенюк М.А. А навчально-методичний посібник професора кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування Яропуда З.П. "Прилетіла ластівка", до складу якого ввійшли фольклорні пісні, пісні-скоромовки, лічилки південно-західного Поділля, стає у пригоді при вивченні курсів історії народної музики, фольклору України та ін.Наші викладачі обмінюються літературою з іншими вузами. Так, ми отримали навчально-методичний посібник Лебедєва В.К. "Використання народних музичних інструментів у загальноосвітній школі", Газінського В.І. та ін. "Учбовий хор" викладачів Вінницького пед. університету, Доронюка В.Д. "Курс техніки диригування" викладача Прикарпатського університету ім. В.С. Стефаника тощо.
    Велику увагу комплектуванню бібліотечних фондів приділяє ректор університету проф. Завальнюк О.М.
    Користувачі нашої бібліотеки мають можливість працювати з літературою, прослухати в аудіозапису музичний твір чи переглянути репродукції картин в читальному залі.
    Абонемент проводить довідково-бібліографічну роботу: складаються рекомендаційні списки літератури, видаються бібліографічні довідки (в основному – тематичні).
    Постійно діє і поповнюється новою літературою книжкова виставка "Нові надходження", на дошці оголошень поміщаємо списки літератури, що поступила в бібліотеку.
    Спільно з викладачами розробляємо сценарії масових заходів – літературно-мистецьких годин, вечорів-зустрічей з цікавими людьми. Так, у травні було проведено зустріч з сучасним українським композитором Лесею Дичко, звучали її твори. Деякі свої книги Леся Василівна подарувала нашій бібліотеці. Цікаво проходила презентація книги Олени Прядко "З піснею крізь роки" (про творчу діяльність М.А. Печенюк).
    Також проводимо бесіди, бібліотечно-бібліографічні уроки, бібліографічні огляди літератури. Тісно співпрацюємо з деканатом, кафедрами. Адже тільки спільна робота бібліотеки, кафедр, викладачів приносить добрі результати.

Сологуб Т.В.
педагогічний факультет, КПДУ

Культурно-просвітницька робота бібліотеки вищого навчального закладу

   Ми живемо в часи, коли процеси глобалізації, інформатизації та інтелектуалізації усіх сфер людської діяльності, їхній синтез, діалектична єдність і взаємозумовленість визначають генеральну лінію розвитку людства на найближчу перспективу.
   У контексті зазначених цивілізаційних тенденцій зміцнюються позиції бібліотек та інших інформаційних служб у становленні суспільства знань, примножується їхній внесок у громадський поступ, розбудову демократичної незалежної України.
    Сучасний період розвитку бібліотекознавства характеризується переосмисленням його теоретичних основ, обґрунтуванням нових концепцій бібліотеки як соціального інституту, інтерпретацією сутності соціальних функцій бібліотек. Особлива увага звертається на дослідження суспільної ролі бібліотек, не лише як інформаційних центрів, а, у зв’язку з демократизацією та гуманізацією суспільства, як центрів духовного і культурного розвитку особистості.
    Для бібліотек, які є центром культури у вищих навчальних закладах, гуманітарне просвітництво завжди було одним із головних завдань. Їм належить вистояти в жорстких сутичках ринкових відносин, в умовах політичного та ідеологічного плюралізму. Користувачі повинні бути задоволені результатами дій бібліотекарів, а бібліотекарі повинні знати, розуміти читачів і їх запити.
    Щоб зберегтися як духовному, інтелектуальному та інформаційному центру, бібліотекам потрібно відмовитися від багатьох стереотипів професійного мислення. Один із них – уявлення про те, що бібліотекар може вирішувати за читача, що йому потрібно.
    Сучасна ситуація в Україні, негативні суспільні реалії найболючіше позначаються на молоді. Саме в її середовищі проявляється духовна анемія – втрата ціннісних орієнтацій або їх суттєва деформація.
    За цих умов молоді люди не завжди здатні розпізнати і належно оцінити позитивні тенденції у суспільному та духовному житті, нові можливості для самореалізації. Все це вимагає значного посилення уваги до виховної та культурно-просвітницької роботи бібліотек вищих навчальних закладів.
    Вони мають спрямовувати свої зусилля на формування у молоді стійкості щодо соціальних та життєвих негараздів, здатності "тримати удар", не пасувати перед труднощами, переоцінці духовних цінностей, росту національної самосвідомості, яка пробуджує зацікавленість до національної культури, традицій, звичаїв, історії свого народу.
    Бібліотека педагогічного факультету проводить велику виховну та просвітницьку діяльність. Розробляючи напрямки культурно-просвітницької роботи та популяризації книги, ми, перш за все, опираємося на потреби навчального процесу та запити студентів.
    Серед різних форм популяризації провідне місце належить книжковим виставкам. Вони привертають до себе увагу змістом та оформленням, різноманітністю тематики. У цьому році було оформлено вже 18 книжкових виставок. Постійнодіючою виставкою, яка весь час поновлюється, є виставка "Нові надходження літератури", на якій ми презентуємо отриману літературу.
    Вирішення проблеми духовного відродження в нашій країні залишається однією із важливих ділянок. Тому так важливо пропагувати кращі зразки літератури. Добре зарекомендували себе такі виставки:
  1. "Хотіла б я піснею стати ..." (До 135-річниці з дня народження Лесі Українки)
  2. "Оксана Іваненко – письменник, педагог, історик і літературознавець"
  3. "Іван Франко – український Прометей" ті ніші.
   Уже стало традицією святкувати бібліотекою у березні Шевченківські дні. Вони супроводжувалися цього року циклами заходів: книжковою виставкою "Т.Г. Шевченко – світоч української нації", бібліографічним оглядом "А слава – заповідь моя". На базі нашої бібліотеки проводився семінар бібліотечних працівників: "Масовий захід в бібліотеці ВНЗ: традиції та інновації". В межах цього заходу працівниками нашої бібліотеки у співпраці з викладачами та студентами факультету було проведено літературний вечір "Вічний, як народ" (До Шевченківських днів).
   Великою популярністю користуються години: літературні, інформаційні та інші. До 150-ї річниці з Дня народження Софії Русової разом з працівниками відділу бібліографії співробітники нашої бібліотеки провели інформаційну годину "Талановита дочка України".
    Тема української мови та мовлення завжди актуальна, тому у квітні поточного року було проведено виховну годину "Культура мовлення та мовний етикет", де було представлено літературну композицію "О слово рідне, що без тебе ми?", виставку літератури "Мова моя калинова", проведено бібліографічні огляди та конкурс на кращий прочитаний вірш.
    Повернення до історичного минулого України, до звичаїв і обрядів уже стає потребою для більшості молодих людей. Тому заходи, присвячені цим темам, завжди актуальні, і їх назви завжди привертають до себе увагу. Це виставки "Народна мудрість України", "Конституція – гарант законності" та інші.
    Щоб любити рідну землю і передати її в усій красі наступним поколінням, необхідно зберегти її і все живе на ній, тому що земля не стільки одержана нами у спадок, скільки запозичена у наших онуків і правнуків. Ми намагаємось привертати увагу читачів до екологічних проблем, обладнуючи книжкові виставки, проводячи огляди літератури.
    Досить актуальною стала бесіда "Чорнобиль: біль і гордість", яку бібліотекарі факультету провели до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи.
    Багато уваги приділяється питанням гармонійного розвитку особи. Працівники бібліотеки проводять огляди літератури та оформляють книжкові виставки про взаємовідносини між людьми, про культуру поведінки, про здоровий спосіб життя.
    Бібліотека працює у тісному контакті із деканатом, кафедрами, кабінетами. Вона бере активну участь у великих загальнофакультетських заходах, оформляючи книжкові виставки, розробляючи сценарії, проводячи огляди літератури.
    Інформаційний та творчий потенціал бібліотеки не використаний у повній мірі. Тому всі працівники завжди у творчому пошуку нових форм роботи, цікавих заходів, впровадження нових технологій.

Програма проведення наради-семінару
"Роль бібліотеки вищого навчального закладу в інформаційній підтримці освіти та науки на сучасному етапі".

   Відкриття наради та вступне слово. Завальнюк О.М., ректор КПДУ, професор
   Діяльність бібліотек вищих навчальних закладів Хмельницького обласного методичного об’єднання: здобутки та перспективи. Чабан К.А., зав. науково-методичним відділом бібліотеки ХНУ
   Роль бібліотеки університету в інформаційній підтримці навчально-виховної та наукової роботи. Прокопчук В.С., директор бібліотеки КПДУ
   Автоматизовані технології бібліотеки ХНУ: розширений доступ до ресурсів. Досвід впровадження та кооперації. Глухенька В.О., заступник директора бібліотеки ХНУ з питань автоматизації
   Наукова бібліотека Подільської державної аграрно-технічного університету академії – загальні засади та специфіка діяльності. Малина Л.І., директор бібліотеки ПДАТУ
   Бібліотека Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту – надійний помічник студентів та науковців. Дитинник Л.В., зав. бібліотекою ХГПІ
   Досвід впровадження програмного продукту "Ірбіс" в бібліотеці Хмельницького університету управління та права. Гошта З.Г., директор бібліотеки ХУУП
   Бібліотеки вищих навчальних закладів Польщі на шляху інтеграції в світовий інформаційний простір: враження від стажування. Айвазян О.Б., директор бібліотеки ХНУ
   Круглий стіл "Проблеми створення та використання інформаційних ресурсів бібліотеки на допомогу навчальному та науковому процесах ВНЗ"
   Виступи:
   Інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів бібліотеки Кам’янець-Подільського державного університету. Опря Т.М., зав. відділом бібліографії  бібліотеки КПДУ
   Бібліотека рідкісних книг – одне з найцінніших надбань університету.
   Крючкова Н.Д., зав. відділом рідкісних книг бібліотеки КПДУ
   Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства. Бунда В.М., заст. директора бібліотеки КПДУ
   Новітні технології в університетській бібліотеці: роль відділу обслуговування в інформаційному забезпеченні навчального процесу. Резнічук Л.В., зав. відділом обслуговування бібліотеки КПДУ
   Досвід моніторингу забезпечення навчального процесу підручниками та посібниками. Соловйова Н.О., зав. відділом комплектування бібліотеки КПДУ
   З досвіду роботи бібліотеки мистецької літератури в умовах експерименту за вимогами Болонського процесу. Скоропад Н.Я., зав. абонементом мистецької літератури бібліотеки КПДУ
   Закриття наради-семінару. Підведення підсумків роботи.
   Айвазян О.Б., директор бібліотеки ХНУ
   Прокопчук В.С., директор бібліотеки КПДУ