Пріоритетним напрямком української освіти сьогодні є інтеграція в Європейський простір. Вища освіта активно готується до вступу в Болонський процес. Це висуває нові вимоги до якості підготовки конкурентоспроможних фахівців, що відповідає міжнародним стандартам.
    Основні напрямки державної політики в галузі освіти визначено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. Серед них виділяють: особистісну орієнтацію освіти, інтеграцію освіти і науки, впровадження освітніх інноваційних технологій, виховання особистості.
    Доля країни, місце країни в світі залежатимуть від освіти і науки.
    Хмельницький національний університет - найбільший на Поділлі навчальний заклад, готує фахівців з багатьох галузей знань, постійно вдосконалює навчальний процес, впроваджуючи нові інформаційні технології.
    Наш навчальний заклад молодий, заснований в 1962 році. Підготовку фахівців здійснюють 6 інститутів, до складу яких входять 14 факультетів. Сьогодні в університеті за 38 спеціальностями навчаються 14 тис. студентів. Університет є визнаним в Україні та за її межами науковим центром, в якому працюють більше 15 наукових шкіл, докторантура, аспірантура, вчені ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій. Університет плідно працює в різних напрямках міжнародного співробітництва. Проводиться експеримент по запровадженню кредитно-модульної системи навчання, а в 2005 - 2006 навчальному році на цю систему переходять 1-і курси всіх факультетів.
    Модернізація освіти в Україні зумовлює необхідність трансформації бібліотек в сучасні, багатофункціональні інформаційно-комунікативні центри.
    Вони стають важливою ланкою академічного і наукового процесів, творчою лабораторією, від ресурсів і послуг яких багато в чому залежить якість, зміст та забезпечення навчального процесу та наукової діяльності ВНЗ.
    Сьогодні бібліотека розглядається як невід'ємна складова загальнодержавного механізму накопичення, систематизації і розповсюдження знань.
    Для вирішення стратегічного завдання університету в підготовці висококваліфікованих фахівців, необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Діяльність бібліотеки вищих навчальних закладів в цьому плані можна оцінювати в контексті поставлених завдань, якщо вони забезпечують доступність, повноту, оперативність і комфортність отримання інформації.
    Інформаційно-освітнє середовище університету можна характеризувати як якісне:
    ­ якщо є потужна бібліотека, яка накопичує і зберігає інформаційні ресурси, надає інформаційні послуги, запроваджуючи новітні технології;
    ­ інформаційна грамотність викладацького складу і студентів адекватна сучасному рівню розвитку інформаційних технологій.
    Бібліотека ХНУ у відповідності із місією університету покликана підтримувати навчання і наукові дослідження, забезпечувати доступ до світових знань та інформації шляхом організації документального фонду і запровадження сучасних технологій.
    Реалізація цієї місії спрямована на те, щоб бібліотека стала головним інформаційним ресурсом університету, учасником навчального процесу, складовою світової бібліотечної системи.
    Як інформаційно-комунікативний центр, бібліотека намагається:
    ­ представити свої інформаційні ресурси в світовий інформаційний простір;
    ­ забезпечити доступ до інформаційних ресурсів;
    ­ представити користувачам документи із світового інформаційного потоку;
    ­ організувати високопрофесійне інформаційне обслуговування користувачів.
    Бібліотека росла і розвивалась разом із університетом. Заснована у 1962р., площа становить понад 4600 кв.м. В структурі бібліотеки 3 філії, 12 кафедральних бібліотек, 10 відділів.
    До послуг читачів 7 галузевих читальних залів, 3 абонементи, спеціалізовані сектори: науково-технічної документації, літератури іноземними мовами, зал каталогів та електронної інформації. Універсальні фонди складають близько 600 тис. документів. Щороку отримуємо близько 400 назв періодичних видань. Обслуговується 43 - 45 тис. користувачів, яким видається 1 млн. 200 - 1 млн. 400 документів. На сьогоднішній день автоматизовано всі основні технологічні процеси роботи та обслуговування користувачів на всіх пунктах видачі. Створена АБІС на основі використання українського програмного забезпечення "УФД Бібліотека", придбаного в 1997 році. Її доповнюють власні програмні продукти.
    Локальна мережа об'єднує 60 ПК, вона є складовою університетської із виходом в Інтернет.
    Бібліотека ХНУ розпочала займатися створенням АБІС у 1992 році. За солідної підтримки ректорату, професорсько-викладацького складу, перші ПК, придбані за рахунок факультетів, а також завдяки напруженої роботи всього колективу нами була проведена велика підготовча робота.
    1. Поступово було придбано технічне обладнання, принтери, сканери, ксерокси, ламінатори тощо.
    2. Проведено колосальну роботу з фондом - ре каталогізацію та штрих кодування.
    3. Розроблено лінгвістичне забезпечення - створено тематичний рубрика тор на основі таблиць УДК, створено систему інших довідкових словників в електронному вигляді.
    4. Забезпечено методичну підтримку - розроблено більше 20 інструкцій, положень, пам'яток. Багатий досвід нам дають Кримські конференції, бібліотеки Росії, Прибалтики.
    ­ Приступаючи до виконання "Комплексної програми розвитку бібліотеки на 2002 - 2006рр.", яка є складовою Комплексної програми розвитку університету і затвердженої Науковою Радою університету, ми враховували основні фактори, які впливали на розуміння цілей і задач інформаційно-бібліотечного обслуговування, відповідно до завдань, що стоять перед університетом на сучасному етапі.
    Одним із основних розділів стала Програма Комплексної автоматизації бібліотеки, де передбачалась поетапна автоматизація всіх технологічних циклів, починаючи з комплектування та створення ЕК. Про хід її виконання щороку доповідаємо на Вченій Раді.
    Комп'ютеризація бібліотеки - це надзвичайно складний, соціально-економічний процес, управління яким вимагає дуже поміркованого підходу, продуманих і послідовно здійснюваних рішень, багато уваги, постійних фінансових затрат і що надзвичайно важливо - це забезпечення кадрами. Одним із головних чинників - це організація злагодженої роботи всього колективу.
    Аналізуючи методи інноваційної діяльності, які ми використовували в останні 10 - 12 років можна визначити два основні напрямки: організаційно-управлінський, який створює необхідні умови для роботи і технологічний, що забезпечує появу та виконання нових бібліотечних технологій і послуг.
    Управління бібліотекою будується на методологічних засадах сучасного менеджменту. Цьому сприяє діяльність інноваційного центру бібліотечного менеджменту, що об'єднав зусилля фахівців всіх підрозділів книгозбірні.
    Організаційно-управлінські інновації в бібліотеці спрямовані на реструктуризацію та забезпечення професійного зростання працівників.
    Постійно удосконалюється структура, створюються нові відділи, сектори.
    В бібліотеці було створено спочатку сектор, а пізніше відділ автоматизації, введено посаду головного інженера, інженерів-програмістів, техніків, оператора, адміністратора комп'ютерної мережі - всього 8 чол. Виділені сектори програмного забезпечення, технічного супроводу, адміністрування баз даних. Відділ займається також придбанням, модернізацією, ремонтом техніки та множильною технікою. Структурні зміни пройшли майже в усіх відділах.
    Планується і в подальшому продовжувати структурну перебудову, яка має бути гнучкою, функціональною, пристосованою до нових технологій і відповідати сучасним завданням бібліотеки.
    Технологічний напрямок інноваційної діяльності пов'язаний з автоматизацією основних бібліотечних технологій в підпрограмах "Комплектування", "Обробка", "Бібліотечно-бібліографічне обслуговування".
    В комплектуванні це використання інтернет-технологій для замовлення документів, та їх виконання проведення аналізу роботи. Картотека "Книгозабезпеченність" в електронному вигляді широко використовується як викладачами кафедр, так і працівниками бібліотеки. Автоматизовано функції обробки документів та інвентаризації, редакційно-видавнича діяльність.
    Головним в автоматизації бібліотечних процесів стало створення ЕК, який по суті став основою електронної бібліотеки університету. Над ним напружено працював весь колектив протягом 4-х років. 67% активного фонду внесено в ЕК, його створення дало можливість розкрити документальний ресурс (він включає також аналітичний опис періодики) і сприяє його багатоаспектному та ефективному використанню. ЕК дає можливість прискорення інформаційного пошуку, надання сервісних послуг для користувачів. Тут іще будуть говорити про ЕК. Скажу тільки, що його створення та використання поставило бібліотеку на якісно новий рівень обслуговування користувачів, що дає можливість задовольнити найрізноманітніші їхні запити. Створення інформаційно-пошукової автоматизованої системи на основі ЕК та своїх власних БД (близько 20) докорінно змінило характер інформаційно-бібліографічної діяльності, в десятки разів збільшили можливості, підняли якість, престиж цієї служби.
    Рекаталогізація активного фонду та формування ЕК дали можливість з грудня 2003 року на всіх пунктах обслуговування запровадити автоматизовану технологію документовидачі за допомогою електронних читацьких формулярів. При видачі документів в ці формуляри автоматично за штрихкодами заносяться відомості про читачів та документи. За допомогою цих даних можна робити будь-який аналіз документовидачі, використання фонду, відвідувачів тощо. А в цьому році ми плануємо автоматизувати і процес замовлення літератури.
    Нова система обслуговування читачів орієнтована як на внутрішнього, так і на зовнішнього користувача. Складовими внутрішньої підсистеми є БД читачів та Електронний каталог (ЕК), який дає інформацію про всі види документів, наявних у фонді книгозбірні: книги, методичні посібники, періодичні видання, автореферати дисертацій НТД, CD-ROM тощо. Крім цього, в стінах книгозбірні організовано доступ користувачів до повнотекстової БД "Ліга-закон", "Методичні посібники" та ін.
    Зовнішній користувач має цілодобовий доступ до БД через Web-сайт бібліотеки. Але сьогодні для забезпечення користувачів сучасними сервісними послугами бібліотека не може обходитися тільки своїми інформаційно-бібліографічними ресурсами. Ми надаємо доступ до інших джерел інформації, які маємо в легкодоступному електронному форматі. Вони включають: каталоги інших бібліотек, навігатор інтернет-ресурсів за профілем університету, повнотекстові версії наукових журналів іноземними мовами.
    Визначальним чинником максимального зближення вітчизняної та європейської вищої освіти є ефективне використання професорсько-викладацьким складом і студентами нагромадженого людством інформаційного потенціалу. Сучасний Інтернет - це вже не мережа, а комунікаційне глобальне середовище спілкування, що домінує в усіх сферах людської діяльності.
    Можливості і ресурси Інтернет активно використовуються при розробці нових моделей освіти і навчальних технологій. Відкриваються широкі можливості індивідуалізації навчального процесу. Сьогодні це актуально і для нашого університету. Зовсім недавно це питання стояло на засіданні Комісії по комп'ютеризації, членом якої є директор і головний інженер бібліотеки.
    Ми запропонували Концепцію створення ЕБ університету - реальної інформаційної бази для реформування процесу освіти в університеті. Її схвально сприйняв ректорат університету.
    ЕБ виводить на більш досконалий сучасний рівень обслуговування студентів і науково-педагогічних працівників інформаційними ресурсами, забезпечує проведення навчальних занять і самостійної роботи студентів за новітніми технологіями.
    В даний час в бібліотеці ще проводиться підготовча робота для організації сектору підтримки ЕБ університету, головним завданням якого буде об'єднання електронних ресурсів всіх підрозділів університету, їх оцифровка, а також обслуговування користувачів.
    Відкриття, а згодом розширення залу електронної інформації реалізують можливості надання всіх ресурсів ЕБ. Він оснащений 4 комп'ютерними робочими місцями з доступом в Інтернет. Читачам надається широкий спектр додаткових послуг (сканування текстів, друк на лазерному принтері, запис на дискету, машинний час для роботи в Інтернет). Відвідуваність залу електронної інформації постійно збільшується.
    Запроваджуючи новітні інформаційні технології бібліотека одночасно формує інформаційну культуру майбутніх фахівців, яка є не тільки показником професійної культури та освіченості, але й важливим фактором розвитку кожної особистості. Вміння знаходити і використовувати потрібну інформацію є важливим елементом освіти, підвищення професіоналізму користувачів. У нас розроблено курс "Основи інформаційної культури" але 4 години для його освоєння зовсім недостатньо. Із задоволенням хочеться відмітити, що ці заняття виявили значний інтерес студентів до засвоєння навиків самостійної роботи з ЕБ. Вони самостійно користуються ЕК та БД. Вважаємо, що необхідна відповідна програма, затверджена МОН і введення цього курсу до навчальних планів. А в перспективі в структурі ВНЗ відкрити спеціальні навчальні центри, як це здійснюється в інших країнах. А поки що у нас є домовленість із ІКЦ про проведення занять на базі центру.
    Невід'ємною частиною бібліотечних технологій, завдяки чому реалізуються дистанційні послуги користувачів - є Web-сайт бібліотеки. Він створює не тільки інформаційний комфорт, але й нову якість обслуговування, вирішує проблему ефективного використання наявних інформаційних ресурсів. Ви будете мати можливість познайомитись із нашим Web-сайтом. Скажу тільки, що використання в системі обслуговування користувачів електронних інформаційних ресурсів, представлених на Web-сайті, сприяє розширенню можливостей та послуг бібліотеки за рахунок:
    ­ комфортності надання послуг через застосування різних, зручних для читача точок доступу. Для студента денного відділення є можливість використання комп'ютерів бібліотеки та університету, для студентів заочного та дистанційного навчання - Інтернет із свого робочого місця, для науковця - комп'ютерів кафедр, для усіх категорій - домашній комп'ютер з виходом в Інтернет;
    ­ створення більш широкого пошукового та повнотекстового сервісу за рахунок доступу до світових інформаційних ресурсів (ліцензований доступ до БД провідних видавництв світу, вебліографія);
    ­ зняття добових обмежень. Сайтом можна користуватись в будь-який час.
    В університеті запроваджено дистанційне навчання. В грудні 2003р. на виставці-конкурсі "Високі технології в освіті" інститут дистанційної освіти нашого університету, який по праву вважається кращим в країні, отримав "Золоту медаль" за розробку та ефективне використання системи дистанційного навчання. В 2004 р. на міжнародній виставці "Освіта - 2004" нагороджений дипломом за вагомий внесок в модернізацію національної системи освіти. Бібліотека займає в цьому важливу роль як виробника власних інформаційних ресурсів і посередника для користувачів світовими інформаційними ресурсами.
    Студенти дистанційної форми навчання можуть використовувати всі можливості ЕБ університету і вони їх використовують.
    Але головною завадою на шляху створення ЕБ є авторське право, точніше відсутність в національному законодавстві чіткого визначення прав бібліотеки щодо зберігання та використання електронних ресурсів.
    Зростаюча роль бібліотек в дистанційній освіті говорить про те, що бібліотека сьогодні є не тільки ресурсом, але і значним учасником освітнього процесу.
    Зберігаючи традиції, в тісній співдружності із професорсько-викладацьким складом проводяться заходи на допомогу навчальному процесу - "Дні кафедри", "Дні спеціаліста", "Дні аспіранта" та інші.
    Поряд із традиційним наповненням цих заходів вони включають відео презентації інформаційних ресурсів, навчальні тренінги. Застосування нових інформаційних технологій під час проведення комплексних інформаційних заходів сприяють кращому засвоєнню слухачами необхідної інформації, підвищенню іміджу бібліотеки.
    Як приклад можна навести програму співробітництва бібліотеки з інститутом механіки та інформатики, яка включає розділи на допомогу навчальному процесу, науковій роботі, популяризацію наукової діяльності інституту (презентації наукових робіт, підручників викладачів), виставки наукових робіт студентів, зустрічі а також формування культурного світогляду майбутніх інженерів, також тісна співпраця із інститутом економіки, гуманітарним та ін.
    Ми в постійному пошуку нових шляхів спілкування із читачем, нових форм роботи. За останні часи наш читач-студент дуже змінився, став більш діловим та енергійним, готовий працювати в нових економічних умовах, здатний до впровадження нового, духовно збагачений.
    Для визначення перспектив діяльності бібліотеки, вивчення запитів читачів, а також виявлення усіх можливостей і резервів самого колективу проводиться соціологічні дослідження за програмою "Бібліотека і книга в житті молоді". Із 2004р. "Інформаційні потреби користувачів в контексті особистісно-орієнтованої освіти". Анкетні опитування з питань використання інформаційних ресурсів, комп'ютеризації допомагають орієнтуватись на читача та його успіх. Цьому ж сприяє багатогранна програма "Молодий спеціаліст ХХІ ст.", що третій рік реалізується спільно із викладачами університету. Її мета - підтримка талановитої, перспективної молоді, яка бажає і вміє здобувати знання в стінах університету. В рамках програми проходять "Дні кар'єри", презентації праць наших викладачів, тренінги, семінари, конкурси. Деякі заходи, як то "Виставки наукових робіт студентів" перетворюються у справжні свята і користуються великим успіхом. Проведення таких міроприємств сприяють зацікавленості майбутніх фахівців до наукового пошуку, активізації наукової роботи, підтримці обдарованої молоді, надають практичну допомогу в досягненні життєвого успіху.
    Нова структурна модель бібліотеки, нові форми і методи реалізації поставлених завдань вимагають і нового професійного рівня співробітників. Методичним відділом розроблена багаторівнева система підвищення кваліфікації працівників бібліотеки.
    Однак необхідний професійний рівень може дати лише високоякісне навчання. Тому за сприяння ректорату двадцять працівників бібліотеки взяли участь у дев'ятиденному проблемно-модульному навчанні "бібліотеки в сучасному світі: нові вимоги і тенденції", яке проводили керівник Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти професор В.К. Скнар та менеджер програм доцент І.О. Шевченко.
    Заняття мобілізували учасників навчання на вирішення завдань, поставлених перед бібліотекою у зв'язку з участю університету в Болонському процесі. Кожне навчання в ідеалі завершується порівнянням очікуваних результатів з отриманими знаннями та навичками. Тому ще під час навчання було сформовано кошик пропозицій тих інновацій, які працівники хотіли б самі запровадити в бібліотеці. А їх логічним продовженням стали стратегічні плани інноваційної діяльності структурних підрозділів бібліотеки. Серед поданих пропозицій - розробка інноваційних проектів з екологічного виховання, бібліотерапії, організації реклами, створення об'єднання "Друзів бібліотеки", програма розвитку електронної бібліотеки тощо. Оце і є реальна віддача від нових знань.
    Всі учасники навчання отримали державні свідоцтва про підвищення кваліфікації та сертифікації про післядипломну освіту від ДАККіК та УБА.
    Не можливо коротко сказати, але хочу зупинитись на роботі одного із головних підрозділів бібліотеки - це методичний відділ який по суті виступає посередником між нашими користувачами і запровадженням всіх інновацій в бібліотеці і якому завдячує книгозбірня своїми досягненнями.
    Стратегічні напрямки роботи відділу:
    ­ аналіз та узгодження діяльності підрозділів;
    ­ удосконалення технологічних процесів;
    ­ вивчення та впровадження передового досвіду і нових технологій;
    ­ створення організаційно-технологічної документації;
    ­ організація підвищення кваліфікації співробітників стали фундаментом, на якому будується діяльність нашої бібліотеки.
    Накопичений досвід і організація всієї роботи із застосуванням новітніх інформаційних технологій в самому відділі може бути базою для солідного бібліотечного вузу, а для співробітників нашої книгозбірні це університет, лабораторія передового досвіду і пункт підвищення кваліфікації. Впровадження стандартів, наукові дослідження, вивчення свого колективу і читачів, створення інструктивно-регламентуючої документації з усіх напрямків роботи, питання наукового управління трудовими ресурсами із застосуванням інструментації менеджменту та маркетингу, участь і проведення науково-практичних конференцій, на кінець розгалужена система підвищення кваліфікації - все це дає право відзначити, що без методичної служби наша бібліотека не змогла досягнути тих результатів, які маємо сьогодні, що створюють умови і сприяють підвищенню освіти в нашому університеті.
    Із-за обмеження часу неможливо освітити всі питання багатогранної роботи бібліотеки.
    У нас є багато проблем, не вирішених питань - це питання корпоративної діяльності, розвитку матеріально-технічної бази, питання кадрів та багато інших.
    Пропозиції
    Але при всьому діяльність бібліотеки удосконалюється і ми з надією дивимось в майбутнє.
    Пріоритетними напрямками подальшого розвитку нашої бібліотек є:
    ­ модернізація структури управління бібліотечними ресурсами університету;
    ­ оптимізація складу фонду;
    ­ удосконалення бібліотечно-інформаційних послуг на основі використання мережевих технологій. Зміни форм та якості послуг користувачам.
    Закінчуючи свій виступ не можу не відзначити турботу про бібліотеку керівництва університету. Ректор проф. Скиба, проректори професори Костогриз, Войнаренко, Нижник опікуються бібліотекою, підтримують всі наші ініціативи та починання, в багатьох заходах самі приймають участь. Колектив відчуває і матеріальну (доплати, премії) і моральну підтримку. Ми дуже вдячні. Нам ідуть на зустріч, підтримують і допомагають директори інститутів, декани факультетів, викладачі, адже ми виконуємо високу місію - працюємо задля потенціалу майбутньої національної еліти, золотого фонду науки, освіти, культури та суспільного прогресу, задля майбутнього держави.