Доповідь на нараді - семінарі "Бібліотеки вищих навчальних закладів Київської зони сьогодні та перспективи їх розвитку", 21-25 березня 2005 р., м. Хмельницький.
   Основним завданням, що стояло перед бібліотекою вищого навчального закладу в усі часи було сприяння навчальному та науковому процесу навчального закладу. Із зміною пріоритетів вітчизняної вищої школи, пов'язаних із прийняттям Болонської декларації та орієнтацією на європейські стандарти якості освіти, нового змісту набувають завдання усієї бібліотечної діяльності, і методичної служби зокрема.
   В першу чергу це стосується підготовки та запровадження новітніх інформаційних технологій в бібліотеці, що базуються на освоєнні нових джерел та каналів доступу інформації, створенні власних інформаційних продуктів та якісно нових послуг.
   В діяльності методичного відділу з цього приводу можна простежити певну схему:
   1. Виявлення, вивчення та обгрунтування необхідності запровадження нової технологій, розробка варіантів її втілення 2. Аналізування власних можливостей (сильних, слабких сторін втілення новації) та попиту користувачів на певні послуги, ресурси 3. Розробка ефективних механізмів запровадження послуги (сервісу)- регламентуючих документів 4. Навчання персоналу навикам володіння цими процесами, 5. Вивчення ефективності уже створених послуг (ресурсів)- моніторинг використання, описання та узагальнення досвіду.
   1. Прогностиячна діяльність бібліотеки ХНУ - це виявлення нових технологій на основі вивчення теоретичної та практичної інформації, узагальнення опрацьованого матеріалу і базується на наявності:
   • сформованої документної бази
   • удосконаленого ДПА
   • участі в конференціях бібліотек різного рівня й ознайомлення з кращим досвідом
   • використання інтернет-ресурсів- веб- сайтів бібліотек (де представлено нові сервіси, досвід бібліотек у вигляді онлайнових публікацій).
   Документний фонд методичного відділу (книги, брошури, періодичні видання, CD-ROM) складає близько 2,5 тисячі видань. Позитивним є те, що ми щорічно отримуємо в середньому 25 нових назв книг з бібліотечної справи, маємо можливість передплати необхідної періодики (біля 20 назв). Важливим джерелом надходження до фонду є видання, подаровані від конференції "Крим", конференції, методичні рекомендації обласних та бібліотек внз (лише торік отримано 16 нових назв).
   БД "Бібліотечна справа" як складова ЕК бібліотеки дає можливість добре орієнтуватися в цьому фонді завдяки предметним рубрикам (всього 196 від першого до п'ятого порядку). Щорічно методичним відділом заноситься близько 1,5 тисячі записів аналітики. З 2002 року ми почали давати розширені анотації, що стає більш ефективним засобом відбору лише релевантних документів за потрібною темою.
   Виявлені методичним відділом новації доводяться до колективу через :
   • Систему індивідуальних інформувань провідних та головних фахівців за профілем діяльності відділів, всього колективу на інформаційних оглядах фахової літератури;
   • Та більш дієва система стимулювання до використання фахових видань через планування підготовки консультацій
   На основі опрацювання цього масиву з'явились розроблені в бібліотеці методики, методичні рекомендації та консультації:
   "Методичні рекомендації по ретроспективному введенню фондів",
   "Методика вводу документів в ЕК",
   "Методика предметизації документів",
   консультації з удосконалення традиційних та запровадження нових для бібліотеки процесів:
   "Особливості друкованої бібліотечної реклами", " Особливості книжкових виставок та стендових презентацій", "Мистецтво презентації", "Обслуговування віддалених користувачів:Можливості та перспективи", "Аналітична діяльність та її різновиди", " Що потрібно знати про бібліотерапію", "Якість- невід'ємна складова роботи сучасної бібліотеки"та інші. Як показала практика, всі вони знайшли подальший розвиток в більш конкретизованих програмах
   2. Аналізування власних можливостей та вироблення пропозицій до прийняття управлінських рішень - це основа управління інноваційними процесами в бібліотеці. Важко сьогодні сказати чому віддається перевага- чи методам статистичного аналізу чи експертного обстеження чи методам анкетування. Бо кожен із них дає надзвичайно цінну інформацію для прогнозування подальшої бібліотечної діяльності.
   • Аналізи використання фондів, наповнення ДБА та аналітичного опрацювання періодики, книгозабезпеченості, та інші, що засновані на кількісних та якісних показниках бібліотечної статистики, одночасно готують рішення і для відмови від певних процесів, і для запровадження нових, автоматизованих технологій.
   • Метою експертних обстежень, що проводяться в бібліотеці щороку є не виявлення недоліків в роботі, а вивчення особливостей діяльності та готовності до нововведень на окремих ділянках роботи для їх осмислення та вирішення. Так, лише останнє обстеження діяльності кафедральних бібліотек дало поштовх таким стратегічним завданням як:
   ˜ рекаталогізація фондів кафедр, що не стоять на балансі бібліотеки (придбаних за рахунок бюджету кафедри літератури, що не відображена в ЕК бібліотеки та впливає на книгозабезпеченість),
   ˜ проведення акції "Подаруй книгу бібліотеці" (оскільки в багатьох кабінетах є особиста література викладачів, яку вони дають для користування студентам ),
   ˜ передачі значної кількості наукової літератури до головної книгозбірні,
   ˜ прискорення процесів автоматизації та підключення до університетської мережі кафедральних бібліотек,
   ˜ залучення працівників цих бібліотек до занять з підвищення кваліфікації у бібліотеці
   • Планомірні та систематичні соціологічні дослідження по вивченню потреб
   користувачів бібліотека проводить з 1995 року.Ось тематика лише останніх з них:
   - "Комп'ютеризація в бібліотеці: думка читачів і бібліотекарів";
   - "Традиції та інновації в роботі бібліотеки: "за" та "проти" (2001 р.);
   - "Якість обслуговування очима читачів"(2002 р.)
   - "Використання інформаційних електронних ресурсів бібліотеки ТУП (2002 р.)
   - " Права та обов'язки читачів як важливий компонент культури користування бібліотекою" (2003 р.);
   - "Інформаційні потреби користувачів бібліотеки в контексті особистісно-орієнтованої освіти" (2004 р.).
   Кожне з цих анкетувань студентів, викладачів, як і аналізи та обстеження виявили напрямки нашої внутрішньої та зовнішньої бібліотечної політики та дали орієнтири на запровадження нових технологій.Вірний прогноз та адекватне рішення дали те, що ми маємо сьогодні- тоді прийнятий а тепер уже реалізований курс на автоматизацію докуменовидачі, розширення навігаторської та інформаційної функції бібліографічної роботи, та тепер новий курс на об'єднання зусиль бібліотеки, структурних підрозділів університету та зовнішніх партнерів у створенні електронної бібліотеки.
   3. Саме ті прогнози використовувались і при розробці правил користування, інших регламентуючих документів, обговорених та затверджених колегіальним рішенням методичних рад. Лише з питань автоматизації в бібліотеці розроблено 35 документів, починаючи з положення про відділ автоматизації, Програми ретроспективного введення, інструкцій на окремі технологічні процеси та пам'яток для читачів по використанню баз даних, а нині вже Концепції електронної бібліотеки університету й виходячих з цього документів.
   4. В системі формування інноваційної культури бібліотекаря і інноваційної бібліотечної політики провідне місце належить безперервній освіті персоналу бібліотеки.
   Організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників - це один із напрямків запровадження новітніх технологій в бібліотеці і діяльності методичного відділу. Адже в першу чергу бібліотекар сам має освоїти нову технологію, щоб надавати потім послуги користувачеві та навчити його користуватись самостійно базами даних бібліотеки та Інтернет.
   Згідно Положення про підвищення кваліфікації бібліотечних працівників ХНУ система занять диференційована в залежності від посади, освіти, бібліотечного стажу та профіля роботи працівника і базується на поєднанні індивідуального, групового, курсового та масового навчання.
   В бібліотеці діють Школа комп'ютерної освіти та Школа керівника, Школа каталогізатора, "Бібліотечні уроки". Заняття проводяться у формі семінарів, лекцій, інноваційних ігор, майстер- класів, психокорекційних лекцій та тестування із залученням провідних фахівців нашої бібліотеки.
   Велику допомогу нам надають працівники Центру безпепервної бібліотечної освіти АККІМ проф. Скнарь В.К., к.п.н Шевченко І.О, Хіміч Я.О. Під час проблемно- модульного навчання "Бібліотека в сучасному інформаційному просторі" та семінару "Комфортність обслуговування читачів як показник рівня роботи бібліотеки" опрацьовано чимало тем починаючи від проектного, стратегічного розвитку , діяльності у сфері реклами та паблісіті до психологічних практикумів з комунікативної культури бібліотекаря.
   Хочеться відзначити, що роботу в групах та корпоративно вирішувати питання ми вчились ще задовго до цього завдяки семінару "Концепція і стратегія побудови та оптимального розвитку для українських бібліотек. Маркетингова концепція бібліотеки" за участю модератора НБТ НТУУ КПІ Барабаш С.І.
   Більш конкретне спрямування мав практичний семінар "Електронні ресурси: доступ та можливості" (використання світових повнотекстових електронних ресурсів EBSCO) за участю координатора Міжнародного фонду "Відродження" та проекту EIFL в Україні О.Сегіна та директора компанії " Фраксім - ІММ " В.Чьочь.
   5. Після практичного освоєння навиків застосування нової технологій мабуть найприємніший момент- аналізування результатів наших нововведень, які ми підсумовуємо в наших публікаціях, наукових доповідях та конференціях. Лише торік зроблено 19 виступів, доповідей на різного роду бібліотечних зібраннях поза бібліотекою та наукових публікацій з різних питань бібліотечної діяльності. Свої новації ми висвітлюємо у ЗМІ (від газети університету до міських та обласних газет, радіо, телебачення) та на нашому сайті. Видано книгу з історії та сьогодення бібліотеки, буклети, інформаційний бюлетень для бібліотек області.
   Такий шлях запровадження новітніх інформаційних технологій в бібліотеці ХНУ: від вивчення методики новації до моніторингу застосування нововведень і аналізу реальних результатів практичного застосування. Від дослідження - прогнозу - експерименту - застосування - до реклами результатів.
   При цьому виявляється ряд проблем, що потребують подальшого вирішення.
   1. освоєння автоматизованих технологій в бібліотеці проходить одночасно із наданням традиційних сервісів бібліотеки, отже навантаження на працівників при цьому значно збільшується.Виникає потреба у кваліфікованих інженерах, програмістах та інших фахівцях. Виходячи з цього, хотілось би внести пропозиції про необхідність перегляду норм на бібліотечні процеси з урахуванням запровадження новітніх технологій, змін нормативів забезпечення штатів бібліотек, які б враховували не тільки показники обслужених читачів та виданої літератури, а й показники кількості сервісів бібліотеки, віртуальних користувачів онлайнових бібліотечних ресурсів тощо.
   2. оскільки ми опановуємо процеси створення власних баз даних, здійснюємо їх рекламу та моніторинг використання, здійснюємо відбір серед ресурсів Інтернет, хотілось би щоб у довіднику кваліфікаційних характеристик посад бібліотечних працівників знайшли відображення такі посади, як менеджер інформаційних ресурсів та послуг, навігатор мережевих ресурсів тощо із відповідними окладами.
   3. Хотілось би, щоб методичні центри, і зокрема бібліотека Київського національного університету, надавали низовим бібліотекам рекомендації стосовно вибору програмного продукту, техніки, доцільності запровадження нових послуг з урахуванням специфіки бібліотек ВНЗ тощо у друкованій формі чи через сайт.
   4. На сторінках фахової періодики та веб-сайтів бібліотек в Інтернет хотілось би більше бачити досвіду наших колег- українських бібліотек по освоєнню нових процесів (подавати матеріали публікацій співробітників, наукових конференцій та семінарів бібліотек), й не лише переваг, але й тих труднощів, через які доводиться долати з тим, аби інші не робили аналогічних помилок.
   5. Давайте використовувати в більшому обсязі електронну пошту для обміну інформацією між бібліотекарями. Особливо це важливо при підтримці фахових контактів бібліотек ВНЗ обласного об'єднання, котрі знаходяться в різних містах. А для цього в першу чергу потрібно перед керівництвом ВНЗ ставити питання про необхідність доступу бібліотеки до мережі інтернет.
   6. Практика доводить, що майбутн є- за корпоративними технологіями, тому давайте об'єднувати зусилля задля нашої загальної справи.