Олена Борисівна Айвазян - відмінник освіти України, член науково-методичної бібліотечної комісії МОНУ, директор університетської книгозбірні, в якій працює 23 роки. Пропонуємо інтерв'ю Олени Борисівни, яке вона дала для газети '' Університет”

    Яка ж вона — наукова бібліотека Хмельницького національного університету?
    - Наша бібліотека - гарна, сучасна йнова, незважаючи на її 45-річний ювілей та на 20-річне перебування в новому приміщенні. Навіть у порівнянні з більш новими бібліотечними будівлями вона є набагато молодшою та сучаснішою за змістом. І велика заслуга в цьому керівництва університету, яке сприяє інноваційній діяльності книгозбірні, фінансує традиційні процеси, підтримує в належному стані бібліотечний корпус.Теплих слів подяки заслуговує колективбібліотеки, який працює і над впровадженням нових технологій, і над озелененням приміщень, проводить значну роботу з читачами щодо дбайливого ставлення до книги та бібліотечного майна. Саме працівники створюють у книгозбірні такий затишок, такі умови й ауру, що неможливо щось псувати або смітити, порушувати правила перебування в скарбниці знань.
    Що можна сказати про перспективи бібліотеки?
    - Вірю, що і в нас, і в нашої рідної бібліотеки - гарні перспективи: відмінять тендерну систему закупівлі літератури, виділятимуть достатньо коштів на поновлення фонду бібліотеки та оплату БД, пройде демографічна криза й підвищиться соціальний статус бібліотекаря. Ми впевнені, що нові технології прийдуть на ті ділянки, де зараз ще застосовується фізична праця. Але як традиційна книга, так і бібліотекар - були, є. і завжди будуть у бібліотеках, оскільки живе спілкування з фахівцем і читання паперової книги не зможуть замінити навіть найсучасніші електронні засоби. Адже книга існує не тільки для науки, для навчання, а й для душі.
    Що Ви вкладаєте в поняття "управляти людьми"?
    - Це, перш за все, відповідальність за підлеглих, це намагання допомогти людям розкрити сильні сторони, реалізувати свій потенціал. Як молодий керівник беру приклад з досвідчених представників адміністрації університету. Так, вміння вислухати, підтримати і знайти вихід завжди виявляє ректор М.Є.Скиба. Викликають повагу обізнаність, освіченість і швидкість вникання в суть справи безпосереднього куратора бібліотеки С.Г. Костогриза. Зацікавленість науковою роботою книгозбірні проректора з наукової роботи В.Г. Каплуна сприяє її активному розвитку. Постійний творчий пошук, ініціативність та завзяття проректора М.П.Войнаренка надихає на творчу й самовіддану працю. Вражає вміння проректора з ФЕД В.М. Нижника та головного бухгалтера Н.Л. Кориік знайти кошти для підтримки інноваційноїдіяльностікнигозбірні,правильно організувати надання додаткових послуг. Хочу подякувати відділу кадрів та канцелярії за терпіння, постійні й такі необхідні поради та консультації. Усе це допомагає стати сучасним менеджером сучасного колективу.
    Олено Борисівно, Ви — директор сучасної бібліотеки, керівник чималого й майже жіночого колективу. Чи не важко керувати таким колективом?
    -Персонал книгозбірні складався роками, десятиліттями, і люди добре знають та бездоганно виконують свою роботу. Тому з нашим колективом працювати легко, приємно й цікаво. Жіночий колектив або чоловічій — різниці немає. У будь-якому колективі є досвідчені й недосвідчені фахівці, люди з різним характером і темпераментом. Тому головне - бажання працювати і щоб справа, яку ти робиш, була улюбленою, доставляла тобі радість і задоволення. З такими людьми можна, як кажуть, і гори звернути. Єдине, що заважає керівникові легко реалізувати колективні плани, задуми, - відсутність або недостатність коштів для забезпечення трудового ритму, адже якість обслуговування читачів значною мірою залежить від комплектування фондів та наявності сучасного технічного обладнання.
    З чого ж усе у Вас починалось?    - Починалося все з дитячої бібліотеки, якою керувала моя мама, з книжок, доступ до яких для мене був вільний при загальному дефіциті в країні. Отже, питання про вибір професії не стояло. До речі, на той час і ставлення до працівників бібліотек було більш шанобливим. У бібліотеці можна було знайти необхідну інформацію, а конкурс для вступу на бібліотечний факультет становив у середньому по три абітурієнти на місце.
    До якого типу керівника (демократ, ліберал, диктатор) Ви відносите себе?
    - Цікаво було б почути думку колег з цього приводу. Мені більше імпонують демократичні засади управління, яких і намагаюсь дотримуватися Оскільки колектив довірив мені керівництво бібліотекою, то й основні питання вирішуємо колегіально, постійно залучаю співробітників до управління. Інша справа, що будь-яке рішення ніколи не задовольняє буквально всіх. І це треба приймати як закон життя.
    Які якості цінуєте у своїх підлеглих?
    Професіоналізм, ініціативність, толерантність, творчі здібності та інші. Загалом скажу, що кожна людина має свою родзинку, яку керівник має виявити і застосувати з користю для справи.
    У Вашому колективі влаштовують корпоративні свята?
    - Так, звичайно. Вважаю, що свято – це могутній засіб згуртування колективу. Це свого роду емоційний сплеск, який так потрібен час від часу людині. Спільні свята сприяють формуванню в колективі не тільки офіційних, але й дружніх, людських контактів та почуття причетності до загальної справи.
    Яке Ваше життєве кредо?
    - Позитивне ставлення до життя, до світу, до людей.
    Чи завжди Ви задоволені собою?
    - Гадаю, що в світі немає жодної людини, яка була б завжди собою задоволена. Є таке прислів'я «Вік живи, вік навчайся». На жаль, іноді доводиться вчитися й на своїх помилках.
    Розкажіть, будь-ласка, про Вашу родину.
    - Родина моя гарна - батьки, чоловік, двоє дітей, брат з сім'єю. Хочеться, щоб батьки якнайдовше жили при здоров'ї. Щоб у дітей доля склалася щасливою, а ми з чоловіком будемо цьому радіти.
    Як Вам вдається поєднувати в собі жінку-матір і жінку-керівника?
    - Для мене важливо те, що люблю і своїх дітей, і свою справу. Це й допомагає. На роботі думаю про робочі проблеми, турбуюсь про колектив, а вже по дорозі додому переключаюсь на домашні клопоти й голова наповнюється думками про сім'ю. Добре, коли всі здорові, тоді маєш душевний спокій, і ніщо не відволікає від справ.
    Які маєте захоплення?
    - Моє захоплення - це читання. В будь-яку вільну хвилину вдома, у відрядженні, у відпустці - завжди з книгою. На другому місці -ігрові види спорту (проте вже неті можливості для них, що були раніше, адже ігрові види спорту потребують спортінвентарю, зали, паргаерів і багато вільного часу). Та все ж намагаюсь підгримувати себе у формі. Якби можна було перевести стрілки годинника далеко назад, шо б Ви змінили у своєму житті? Практично нічого. Навіть певні негативи, що були в житті, теж, напевне, потрібні. Адже людина, подолавши труднощі, помилки, стає більш обачливою і водночас упевненою в собі.