Як
ученого в галузі точних наук, Радомира Івановича Сіліна, недавнього ректора
Технологічного університету Поділля, добре знають не лише в Україні, але
й далеко заїї межами.
— Я — матеріаліст, — твердо заявляє він.
Та ось настав час, коли Радомир Іванович почав дивитися на світ довкола нас трохи іншими очима. І своєю щойно виданою книгою “Нові горизонти науки” спонукає до пізнання, до розуміння світу і нас, читачів.
— В ній ідеться про поєднання матеріального й ідеалістичного, — пояснив суть книги автор під час засідання клубу цікавих зустрічей, яке відбулося у бібліотеці університету.
А щоб підготувати студентів та викладачів, що зібралися на цю зустріч, працівники відділу гуманітарних знань бібліотеки організували цікаву виставку з публікаціями наукових праць Сіліна, продемонстрували невеликий фільм не просто як про вченого, науковця, а як про людину домашню, в колі сім'ї, в клопотах на ділянці дачної землі. Такі ідилічні кадри розкривалися на фоні звучання пісні у виконанні Анатолія Горчинського “Перше кохання” та дуету Любові та Віктора Анісімових “Торсионные поля” (музика Олега Слободенка, вірші Михайла Войнаренка).
І цей фільм, і пісні були, як то кажуть, в тему. Особливо пісня друга. Бо саме їм, отим загадковим торсійним полям, що вже увійшли в пісню, однак лиш досліджуються деякими вченими, і присвячена книга Р. І. Сіліна “Нові горизонти науки”.
Президент Подільського культурно-просвітницького центру імені М. К. Реріха С. Л. Крук не тільки дав характеристику торсійним полям, цим фізичним посередникам у явищах психофізики, але й розповів присутнім на зустрічі про особисті спілкування з авторами їх теорії — російськими професорами Г. І Шиповим і А. Є. Акімовим. Книга Р. І. Сіліна є своєрідним рефератом праць на цю тематику із власними спостереженнями й роздумами.
Ведуча клубу Людмила Іщенко, завідуюча сектором просвітницької роботи, зуміла спрямувати розмову так що вона набрала до певної міри форми дискусії. Так, професор Технологічного університету А.Є. Кузьменко досить критично поставився до теорії торсійних полів. “Як вловити його, те торсійне поле?” — ставив він досить прагматичне запитання.
Книга Р. І. Сілін а стверджує, що торсійні поля є матеріальними носіями інформації в тонкому світі. Саме вони лежать в основі таких феноменів, як інтуїція людини, провидіння, телепатія, передчуття тощо. Хоча твердих практичних доказів цього поки що нема.
— Книга цінна популяризацією нових підходів до сприйняття світу” — зазначив професор, проректор університету С. Г. Костогриз.
— Вона вчить молодь наукового пошуку, — підкреслила директор бібліотеки В. М. Петрицька.
— Теорія торсійних полів настільки несподівана й захоплююча, що спонукала мене взятися за лірику й написати пісню, — зізнався професор, проректор університету М. П. Войнаренко.
Ректор Технологічного університету Поділля М. Є. Скиба підійшов до порушеної теми по-діловому:
— Я хотів би, щоб у нашому університеті була створена лабораторія з дослідження торсійних полів, аби на практиці перевірити явища, про які сьогодні ведуться лише дискусії.
Що ж, можливо, саме у нашому місті й буде впіймано те дивовижне, загадкове нині торсійне поле.
— Я — матеріаліст, — твердо заявляє він.
Та ось настав час, коли Радомир Іванович почав дивитися на світ довкола нас трохи іншими очима. І своєю щойно виданою книгою “Нові горизонти науки” спонукає до пізнання, до розуміння світу і нас, читачів.
— В ній ідеться про поєднання матеріального й ідеалістичного, — пояснив суть книги автор під час засідання клубу цікавих зустрічей, яке відбулося у бібліотеці університету.
А щоб підготувати студентів та викладачів, що зібралися на цю зустріч, працівники відділу гуманітарних знань бібліотеки організували цікаву виставку з публікаціями наукових праць Сіліна, продемонстрували невеликий фільм не просто як про вченого, науковця, а як про людину домашню, в колі сім'ї, в клопотах на ділянці дачної землі. Такі ідилічні кадри розкривалися на фоні звучання пісні у виконанні Анатолія Горчинського “Перше кохання” та дуету Любові та Віктора Анісімових “Торсионные поля” (музика Олега Слободенка, вірші Михайла Войнаренка).
І цей фільм, і пісні були, як то кажуть, в тему. Особливо пісня друга. Бо саме їм, отим загадковим торсійним полям, що вже увійшли в пісню, однак лиш досліджуються деякими вченими, і присвячена книга Р. І. Сіліна “Нові горизонти науки”.
Президент Подільського культурно-просвітницького центру імені М. К. Реріха С. Л. Крук не тільки дав характеристику торсійним полям, цим фізичним посередникам у явищах психофізики, але й розповів присутнім на зустрічі про особисті спілкування з авторами їх теорії — російськими професорами Г. І Шиповим і А. Є. Акімовим. Книга Р. І. Сіліна є своєрідним рефератом праць на цю тематику із власними спостереженнями й роздумами.
Ведуча клубу Людмила Іщенко, завідуюча сектором просвітницької роботи, зуміла спрямувати розмову так що вона набрала до певної міри форми дискусії. Так, професор Технологічного університету А.Є. Кузьменко досить критично поставився до теорії торсійних полів. “Як вловити його, те торсійне поле?” — ставив він досить прагматичне запитання.
Книга Р. І. Сілін а стверджує, що торсійні поля є матеріальними носіями інформації в тонкому світі. Саме вони лежать в основі таких феноменів, як інтуїція людини, провидіння, телепатія, передчуття тощо. Хоча твердих практичних доказів цього поки що нема.
— Книга цінна популяризацією нових підходів до сприйняття світу” — зазначив професор, проректор університету С. Г. Костогриз.
— Вона вчить молодь наукового пошуку, — підкреслила директор бібліотеки В. М. Петрицька.
— Теорія торсійних полів настільки несподівана й захоплююча, що спонукала мене взятися за лірику й написати пісню, — зізнався професор, проректор університету М. П. Войнаренко.
Ректор Технологічного університету Поділля М. Є. Скиба підійшов до порушеної теми по-діловому:
— Я хотів би, щоб у нашому університеті була створена лабораторія з дослідження торсійних полів, аби на практиці перевірити явища, про які сьогодні ведуться лише дискусії.
Що ж, можливо, саме у нашому місті й буде впіймано те дивовижне, загадкове нині торсійне поле.
Василь ГОРБАТЮК, журналіст
