Беймук Наталія Зінов'ївна
Завідувач сектора абонементу,філолог за фахом, вона вже понад 20 років
працює в бібліотеці ХНУ. Тут знайшла себе, щодень спілкуючись з художньою
літературою та захопленими літературою читачами. Тому так цікаво
нам читати її філософські роздуми-есе, які відображають
її оригінальне, тонке світосприйняття.
Завідувач сектора абонементу,філолог за фахом, вона вже понад 20 років
працює в бібліотеці ХНУ. Тут знайшла себе, щодень спілкуючись з художньою
літературою та захопленими літературою читачами. Тому так цікаво
нам читати її філософські роздуми-есе, які відображають
її оригінальне, тонке світосприйняття.
Люди, склавши ціну повсякденній метушні, підсвідомо тягнуться до спілкування з книгою, бо за тим - вічність... Існує такий вислів: "Коли закриваються всі книги, й ніхто їх не відкриває, значить, настав кінець світу". Напевно, той, хто тікає в бібліотеку від будь-чого - особлива, специфічна каста людей. Таке собі товариство посвячених у "свої", з якими знаходиш спільну мову з першої хвилини спілкування. Достатньо промовити пароль: "Що ти зараз читаєш?". Були часи, коли цей пароль замінював нам привітання чи запитання: "'Як справи ? " У кожного з нас свій "роман з бібліотекою". Іноді він переривається вимушеною розлукою, але ніколи не залишається в минулому назавжди.
І нехай руйнується світ, зникають країни, але як добре, коли можна сказати тому, хто поруч: "Ходімо в бібліотеку". Вже 45 років живе у світі книжок бібліотека університету. Немає такого видання (а фонд бібліотеки - близько 600 тисяч документів), якого б не торкалися руки бібліотекарів. Здається, вони не лише знають, на якій полиці віднайти видання, а навіть пам'ятають назви розділів, сторінки. Тут працюють люди, однаково закохані у свою справу. Викладачі, співробітники, аспіранти та студенти з надією і впевненістю йдуть у бібліотеку. Вони знають — бібліотекарі обов'язково порадять, підкажуть, підберуть, знайдуть, допоможуть. А скільки студентів за їхніми порадами захистили на "відмінно" курсові та дипломні роботи! Тому фонд бібліотеки -найцінніший, а бібліотекарі-найкращі, адже скільки доброти, мудрості, чуйності передають вони користувачам!
Життя продовжується, не згасає творча наснага, не припиняються творчі пошуки співробітників бібліотеки на ниві просвітництва. До всьго треба праці- душі і серця. Тільки тоді настає душевна благодать, ім'я якій – щастя!
