З короткого досьє:
Яковлева Людмила Василівна - завідувач відділу зберігання фондів наукової бібліотеки ХНУ, ветеран бібліотечної справи. ЇЇ знають і нам ятають багато поколінь наших читачів, адже працює вона в рідній для неї бібліотеці близько 30 років. Справжній майстер-професіонал високого рівня, з інноваційним мисленням, вроджений організатор.Людмила Василівна вміло насичує свою команду духом успіху і перемоги. Найбільше вражає в ній велика професійна обізнаність, помножена на природну мудрість, інтелігентність, толерантність, комунікабельність, почуття здорового гумору.Людина з позитивною енергетикою, щира й щедра душею, завжди привітна й усміхнена, постійно прагне діяти, вдосконалювати, творити. А ще вона щаслива дружина, мати, бабуся. В цьому ювілейному для бібліотеки році Людмила Василівна відзначає й свій ювілей. Розкрити багатогранність цієї особистості, може, дещо допоможе запропоноване інтерв ю.
Людмило Василівно, чому Ви обрали професію бібліотекаря?
- Напевне, тому, що мене завжди цікавили книги й спілкування з людьми. Саме це я й знайшла у своїй професії.
Чи отримуєте Ви задоволення від роботи?
- Виходячи з реалій сьогодення, не завжди. Матеріальний фактор вносить велику "ложку дьогтю в бочку з медом''. Але все ж таки, заробляючи нелегко на хліб насущний, можу собі зізнатись: "Я займаюсь улюбленою справою".
Яка подія найбільше вразила Вас за період роботи в бібліотеці ХНУ?
- Сталося так, що певний час я не працювала в бібліотеці, а коли повернулась на роботу, то була дуже вражена рівнем автоматизації. Моя бібліотека надзвичайно змінилася, в ній стало набагато цікавіше працювати.
Ваша життєва позиція?
- До всіх проблем підходити з позитивом.
Які якості Ви цінуєте в людих, колегах?
- У чоловіках - розум, надійність, самостійність. У жінках — мудрість, жіночу кмітливість. А взагалі люблю людей неординарних, "яскравих'' - не таких, як усі. Не люблю сірості та безликості. В колегах ціную професіоналізм, уміння створювати гарну психологічну атмосферу навколо себе.
Чого в житті не варто боятися?
Змін. Це – однозначно.
Головні цінності Вашого життя?
Мої найрідніші люди: чоловік, діти, внучка Катруся, друзі.
Що Ви любите читати?
- Найбільше цікавлюся психологією, літературою, в якій розкривається природа людських стосунків. Постійно читаю пресу.
Ваші захоплення?
- З віком частіше виникає бажання виготовити щось своїми руками, реалізувати себе в іншій діяльності. Бажання творити стало основною причиною моєї зацікавленості таким видом прикладного мистецтва, як "декупаж”. Вивчаю також деякі комп'ютерні програми. Люблю дивувати своїх рідних оригінальними, смачними стравами.
Ваше розуміння щастя?
- Бути в гармонії з собою.
Що побажаєте колегам, читачам, друзям з нагоди ювілею?
- Бажаю всім, хто мене оточус, знаходити в собі сили вдало поєднувати роботу й особисте житт я і завжди пам'ятати про те що ніхто й ніколи не може перешкодити людині бути щасливою, крім неї самої. Я вдячна всім, хто завжди поруч зі мною: і в горі , і в радості, і в повсякденному житті. Тут хотілося б навести віршовані рядки, які колись мені глибоко запали в душу:

И я всегда шепчу одно желанье, 
Молитвы посылая Богу в рай: 
Пусть жизнь моя не будет в наказанье 
Всем тем, кого каснулась невзначай.