Від любові до жінки народилось все прекрасне на Землі. Ці слова класика М.Горького якнайточніше розкривають роль жінки у житті.
Таємниця жіночності завжди залишалася нерозкритою, ще геніальна Ліна Костенко писала: "Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине".
Про жінок написані поеми, їм присвячені неперевершені музичні шедеври, вони дивляться крізь віки з полотен живописців: такі звичайні та прекрасні. У жінці поєднались найдовершеніші символи природи - яскраві промені сонця, чарівне сяйво зір, задумливий смуток місяця, краса лебедя.
Валентина Михайлівна Петрицька та Галина Василівна Вдовіна - успішні жінки, прекрасні фахівці бібліотечної справи.
Валентина Михайлівна очолювала бібліотеку університету понад 20 років. "Ці роки вмістили в собі і нелегкі часи виживання книгозбірні в різних непристосованих приміщеннях, і будівництво нового бібліотечного корпусу, переїзд, і багато інших великих та малих подій, з яких, власне кажучи, і складається життя директора та її підлеглих".
Усе життя цієї дивовижної жінки пов'язане з книгою. її чарівний світ полонив молоду дівчину, мабуть, тому і вибрала для навчання Ленінградський бібліотечний інститут. А далі - невтомна праця, наполегливе оволодіння премудрістю бібліотечної роботи.
До бібліотеки ще інституту побутового обслуговування Валентина Михайлівна прийшла вже досвідченим фахівцем і керівником, але управляти таким непростим механізмом, як бібліотека, не так уже й легко. Потрібно було вдосконалювати роботу книгозбірні, впроваджувати нові методи і форми. І Валентина Михайлівна стала їх ініціатором. Прогресивні нововведення значно покращили забезпечення професорсько-викладацького складу та студентів необхідним обсягом сучасної інформації.
Згодом закінчилося будівництво нового бібліотечного корпусу. Постало питання переїзду в нове приміщення. Завдяки вмілому керівництву Валентини Михайлівни фонд книгозбірні був перевезений в новобудову за короткий термін, і уже через тиждень була повністю відновлена робота читальних залів.
Директор має дбати, най-перш, про якісне обслуговування читачів. Тому, окрім наповнення книжкового фонду, були запроваджені комп'ютерні технології в усі бібліотечні, інформаційні та управлінські процеси. Цифрові технології, створення електронного каталогу дозволило перейти на автоматизовану документовидачу на всіх пунктах обслуговування для всіх категорій читачів.
Мудрість Валентини Михайлівни сприяла створенню могутнього інструмента бібліотечно-інформаційного обслуговування та важливого інформаційного комплексу бібліотеки - власного web-сайту, одного з перших бібліотечних сайтів на той час в Україні.
За її ініціативи колективом книгозбірні реалізовано цікаві проекти: прикладні наукові дослідження, робота клубів та літературної вітальні, акція "Подаруй бібліотеці книгу".
Працелюбність Валентини Михайлівни засвідчують чисельні подяки, грамоти та відзнаки.
Але, крім суто технічних моментів, є ще й людський фактор. Як же ж нелегко керувати жінці великим жіночим колективом!
Але, на щастя, Валентина Михайлівна надзвичайно толерантна. А ще вона має талант від природи, який дозволив згуртувати колектив однодумців, в якому панує атмосфера взаєморозуміння і взає-мопідтримки.
Галина Василівна Вдовіна пройшла всі сходинки кар'єрного росту. Від інженера конструкторського бюро на радіозаводі — до завідувача сектора спец-видів та науково-технічної документації бібліотеки університету. Інженер не тільки за фахом, а й за покликанням, вона започаткувала створення в бібліотеці картотеки журнальних статей, виконуючи аналітичний розпис понад 150 назв періодичних видань науково-технічної тематики, її, по праву, можна назвати піонером комп'ютерних процесів у бібліотеці. Ця працелюбна жінка одна з перших освоїла персональний комп'ютер і, вражаючи своєю енергією і завзяттям, ввела в електронний каталог всю необхідну інформацію про фонд сектора НТД.
Часто необхідну інформацію нелегко віднайти у бібліотечних архівах. Та якщо поруч справжній фахівець, то й найскладніше здається простим. Тому студенти-дипломники, викладачі та аспіранти вдячні Галині Василівні за професійні поради, консультації та розуміння. А що може бути приємнішим ніж тепла посмішка у відповідь...
У характері цієї жінки є чудова риса - завжди приходити на допомогу людям. Ну що ще можна додати до сказаного. Хіба афоризм Ж.Ж.Руссо: "Добро — це прекрасне в дії". Тому що творити добро - найбільше бажання такої непересічної людини.
Дві людини — дві долі. Та в них є багато спільного: дивовижна наполегливість, високий професіоналізм, невичерпна енергія, діловий підхід до всіх без винятку, ініціативність, велика працелюбність, оптимізм, постійний пошук нового і досягнення високих результатів.
Це люди, у "покликанні яких духовні горизонти самоздійснення власної життєвої програми становлять сенс усього життя з його найважливішими принципами: не пристосовуватися, а бути самим со бою; не брати, а віддавати; не владарювати, а любити; не споживати, а творити".
Огорнуті аурою духовності, ці милі жінки живуть за законами істи ни, краси, добра і любові до людей. Вони ніжні й чуйні, турботливі і щирі, шляхетні і привітні. Обидві закохані у квіти. Тому що любов до прекрас ного - ще одна із багатьох граней їх поетичної душі. Яскраві барви квітів, їх ніжні пелюстки в росі створюють чарівний настрій, дарують натхнення, підіймають над буденністю. А прекрасні звуки класичної музики, які відкривають цілий світ високих почуттів, думок, торкаються душевних глибин наших чарівних колег.
Насправді, не помилився Лоренсо Грасіан, стверджуючи, що людині з тонкою організацією душі і вишуканістю духу "краса вчинку приносить немалу насолоду серцю" і хоча "не всім вона дана, але саме в ній виявляється велич душі".
І якщо існує думка, ніби бути жінкою надзвичайно складно, дове деться довіритись астрологам, які віщують, що Земля вступає в еру Великої жіночності: це щастя, велика відповідальність, щедрий дар долі - бути жінкою.
Цьогоріч лютий — ювілейний для цих чудових жінок. Побажаємо ж їм міцного здоров'я, невтомної енергії, добра, радості на довгі щасливі роки!
С. Майструк,
провідний бібліотекар ХНУ
провідний бібліотекар ХНУ
