Говорять, що інформації в нашому сучасному світі молоді вистачає, і у книги з'явилося багато конкурентів. Розвиток комп'ютерних технологій, посилення впливу Інтернету, індустрії розваг і телебачення призвели до різкого падіння інтересу молоді до високохудожньої літератури і до друкованого слова загалом. Сьогодні можна не прочитати жодного рядка з Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка і зробити успішну кар’єру в бізнесі, спорті, модельній індустрії. Визначення "успішна людина" вже не пов'язується з такими поняттями, як інтелігентність, начита-ність, інтелектуальна розвиненість, порядність. І все ж вважаємо, що читання - запорука успіху, як би дивно це не звучало. Успішна людина має бути насамперед грамотною та начитаною.
Щоб виявити художні смаки та уподобання студентської молоді нашого університету та отримати "портрет" сучасного читача української художньої літератури, науковою бібліотекою проведено соціологічне дослідження. В опитуванні взяло участь 286 респондентів, серед яких — 96,4% студентів всіх курсів та факультетів університету. Найактивнішими виявились студенти пер-шого та третього курсів, а найбільш читаючий факультет — гуманітарно-педагогічний.
На перше питання анкети "Чи читаєте Ви українську художню літературу?" респонденти відповіли: "так" - 50%, "читаю мало" - 59,2%, "не читаю взагалі" - 6,4%. Дуже приємно, що художня література посідає в житті сучасного студента вагоме місце, і надзвичайно позитивним є те, що відсоток тих, хто її не читає взагалі, дуже малий.
Основний мотив читання української художньої літератури - навчальні потреби (48,8%). Проте, багато респондентів читають українську книгу, бо це потреба душі, прагнення відчути себе освіченими людьми. 20,4% респондентів мотивом називають інтерес до конкретного твору або автора. Ця категорія користувачів вже зі сформованим літературним смаком, вони здатні відріз-няти високохудожні твори, корегувати свій вибір і водночас повноцінно сприймати прочитане. І лише незначний відсоток (12%) читає тому, що їх спонукає "національна гідність". Нашій державі слід ще багато зробити щодо книгодрукування та підняття престижу читання, щоб "національна гідність" стала основним мотивом читання української книги. Якщо читач сміється над жертвою винахідливості спритних шукачів пригод, плаче від нерозділеного кохання героїв, крок за кроком встановлює істину, поринає у світ зірок Всесвіту, коли забуває про все й починає ставити себе на місце літературних персонажів, коли по-справжньому радіє черговій перемозі доброго над злим, значить, до рук потрапив якісний зразок української художньої літератури. Тому актуальним є питання анкети "Ваші тематичні та жанрові уподобання", на які респонденти відповіли так: драматичні життєві колізії - 72,8%, поезія - 33,2%, детективи та пригоди — 31,2%, гумор та сатира — 30%; прозові твори - 48,4%. Не варто вірити тим, хто стверджує, що час зараз геть не поетичний. Вадим Скуратівський під час зустрічі зі студентами Києво-Могилянської академії сказав: "Українську поезію можна вважати найцікавішою у всій Європі". Сучасна українська поезія має свій голос, і він звучить дуже потужно. Це підтвердили 33,2% наших респондентів, які обрали цей жанр як свій улюблений.
Як виявилося, наші читачі -справжні поціновувачі творів художньої літератури. Вони читають, слідкують за літературними новинками, добре знаються у жанрах. Серед творів українських письменників "нової генерації" найбільшу перевагу респонденти надають творам Юрія Андруховича (42%), можливо тому, що у його творчості присутнє особливе сприйняття світу: ві-чне буяння молодості, енергії, пошуку, неспокою. Далі за рейтингом книги Марії Матіос - 35,2%. її книги - сімейна сага, колоритна, як домотканий килим, в якій переплелись історії кохання та ненависті. Добре відомі читачам імена та твори таких письменників-сучасників як Ірен Роздобудько, Любко Дереш, Оксана Забужко, Любов Голота, Ірена Карпа, Юрій Покальчук.
Полюбляють читати Василя Шкляра та М. і С Дяченків. Менш відомі для респондентів прізвища Куркової, Кокотюхи, Компанійця, Малярчука, Хінкулова, Клименка.
"Той, хто не знає своєї історії, не має майбутнього", - писав І.Франко. Тому в анкетах було питання, пов'язане з історією української літератури: "До яких творів письменників українського Відродження Ви звертаєтесь?". Прагнення донести правду, підхопити зупинену пісню і продовжити обірване життя має силу нездоланну у творчості Василя Барки, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Богдана Лепкого, Олега Ольжича, Олександра Олеся, Уласа Самчука, Василя Стуса, яку знають студенти.
Як визначити книги-відкриття, які наблизять нас до розуміння свого "Я"? Бабель колись зауважив: "Кожна інтелігентна людина має прочитати за своє життя 8-10 книг. Яких саме? А щоб дізнатися це, прочитайте тисяч п'ятнадцять томів...". Безперечно, найважливіші книги кожен має вибрати сам, але добра порада розумної людини допоможе. Тому так важливо популяризувати кращі зразки української художньої літератури в бібліотеках вищих навчальних закладів.
Бібліотека багато робить для ще більшого поповнення та комплектування свого фонду творами художньої літератури. Це і замовлення через провідні українські видавництва, відвідування книгарень міста з метою відбору книг, які вивчають студенти і які користуються попитом, і проведення акції "Подаруй бібліотеці сучасну українську книгу" тощо.
В нашому житті слова "Інтернет" та "Електронна бібліотека" втратили свій загадковий ореол і зі сфери фантастики перейшли у простір буденних реалій. Можливо саме тому відповіді на питання "Чи звертаєтесь Ви у пошуку української художньої літератури до електронних бібліотек?" такі: "так" - 39,2%, "іноді"- 46%, "ні" - 7,2%.
Українську художню книгу люблять, читають і шанують. Сьогодні літературне слово українського письменства, випробуване історією й часом, знову стукає до серця кожного, нагадуючи, хто ми, чиїх батьків діти. Прислухаймось до них і запитаймо себе: "Чи гідно, чи з честю живемо?".
Н. Беймук, завідувач сектора абонементу старших
курсів,
наукової та художньої літератури НБ ХНУ
наукової та художньої літератури НБ ХНУ
