Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Станом на 30.06.2017 р.

ВИНОКУР ІОН СРУЛЕВИЧ
(1930–2006)
доктор історичних наук, професор,
професор кафедри історії народів Росії
і спеціальних історичних дисциплін

   Народився 4 липня 1930 року у Ружині на Житомирщині. Його першими учителями були батьки – Сруль Гершкович, житель Ружина, що на Житомирщині, відомий в окрузі майстер бляхарської справи, та Марія Хаїмівна, добра господиня, привітна, лагідна людина. Вони й формували у своїх дітей Євгенії та Іона любов до праці, повагу до людей, уміння долати труднощі й перешкоди. А скільки їх було на життєвій дорозі...
   Тридцяті роки принесли і голодомор, і страх репресій. 1936 року батьки переїхали до Житомира, щоб дати дітям ґрунтовну освіту. Багато в чому сім’ї треба було починати спочатку, обживатись, вростати в нове середовище. Тут майбутній вчений розпочав шкільну сторінку біографії, досить скоро закриту страхіттями Другої світової. Від них рятувалися в евакуації, у м. Ашгабаті, що в Туркменії. 1941–1944 роки стали часом нових випробувань, школою посиленої праці, виживання в екстремальних умовах, де малолітній хлопчик був активним помічником батька й матері.
   З визволенням Житомира сім’я повернулася на попереднє місце. 1948 року Іон Винокур завершив середню освіту в школі № 25.
   Того ж 1948 року став студентом історичного факультету Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Сумлінно вчився, а ще – практикував у ролі керівника гуртків – краєзнавчого, фотографічного в Дитячій екскурсійно-туристичній та технічній станціях Чернівців. Юнака підтримав відомий археолог і педагог Борис Тимощук, тоді музейний працівник і викладач університету. Він брав допитливого студента на археологічні розвідки по Буковині, дослідження давньоруського Василева Заставнівського району, 1951–1952 рр. включив до складу Галицької археологічної експедиції Академії наук України, яку очолював В. Й. Довженок. Два сезони археологічних робіт у літописному Галичі дали значний досвід, склали основу дипломної роботи "Нові археологічні матеріали з історії Галицько-Волинської Русі".
   Цікавою школою для молодого фахівця став Житомирський обласний краєзнавчий музей, куди 1953 року повернувся після закінчення університету. Тут набував досвіду музейника, організатора археологічних досліджень.
   У Житомирі під благотворним впливом завідувача кафедри педінституту доцента Л. А. Коваленка, який запросив Іона Срулевича читати на істфаці курс археології, проходив школу викладацької майстерності.
   1957 року у зв’язку з переносом історичного факультету Житомирського державного педінституту до Луцька за порадою свого вчителя і земляка, виходця із с. Лука Житомирського району Б. О. Тимощука Іон Срулевич повернувся до Чернівецького держуніверситету, але вже в якості організатора і завідувача університетського музею та викладача курсу музеєзнавства на історичному факультеті. Цей етап у становленні науковця й педагога І. С. Винокура був вирішальним. Багаторічні археологічні дослідження 1962 року завершились захистом у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР дисертації "Старожитності Східної Волині першої половини І тис. н.е.", виходом монографії, здобуттям наукового ступеня кандидата історичних наук. Тут з Надією Григорівною Литовченко, кандидатом біологічних наук, започаткували сім’ю.
   Удосконалював археологічні знання, уміння й навички в археологічних експедиціях по Чернівеччині, Середньому Подністров’ю, Поділлю й Волині, у співавторстві з Б. О. Тимощуком видав ряд нарисів, методичні розробки "Що повинен знати юний турист про археологічні пам’ятки Буковини" (1958), "Слов’янські пам’ятки Буковини" (1961), "Пам’ятки епохи полів поховання на Буковині" (1962).
   У березні 1963 року на запрошення ректора Кам’янець-Подільського державного педінституту І. С. Зеленюка та завідувача кафедри історії все того ж Л. А. Коваленка, доктора історичних наук, професора, І. С. Винокур з дружиною і дочкою Танею переїхав до Кам’янця-Подільського. Місту над Смотричем віддав 42 роки життя. Увесь цей час Іон Срулевич продовжував посилено працювати над собою, розширенням, поглибленням теоретичних знань, освоєнням нових курсів, удосконаленням археологічної практики. Пройшов усі сходинки науково-викладацької роботи: у березні 1963 року призначений асистентом, у листопаді того ж року – старшим викладачем, 1966 року став доцентом, 1980-го – професором.
   У навчальний процес привніс високу якість викладання археології та інших історичних дисциплін, упорядкування студентської археологічної практики, заснував єдину в педагогічних ВНЗ України археологічну лабораторію, зав’язав плідні наукові контакти з Інститутом археології, Інститутом історії АН України, іншими академічними установами, музейними закладами як України, так і зарубіжжя.
   1963 року І. С. Винокур започаткував археологічну експедицію для стаціонарного дослідження давніх поселень, могильників, курганів, жертовників, капищ та інших пам’яток. Довів, що східнослов’янське населення лісостепового Дністро-Дніпровського межиріччя було автохтонним за своїм походженням і пройшло протягом І тис. нової ери великий еволюційний шлях від рубежу нової ери – до давньоруського часу й доведено, що ніякої перерви в заселенні Лісостепу Південно-Східної Європи в V ст. н.е., як вважали деякі вчені, у реальній історії не існувало. Це довів своїми дослідженнями саме І. С. Винокур.
   1978 року Іон Срулевич захистив докторську дисертацію "Історія та культура черняхівських племен лісостепового Дністро-Дніпровського межиріччя (перша половина І тисячоліття н.е.)" в Інституті археології АН Української РСР. Основні положення докторської дисертації були викладені в монографії.
   1980 року І. С. Винокуру присвоєно наукове звання професора, а 1981-го – почесне звання Заслуженого працівника вищої школи Української РСР. 1985 року побачила світ монографія про давню та середньовічну історію лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя.
   Протягом 1997–2006 років І. С. Винокур разом зі своїми учнями В. І. Якубовським, О. І. Журком, В. П. Мегеєм вів розкопки на місці городища літописного болохівського міста Губина, що в Старокостянтинівському районі Хмельницької області, і виявив надзвичайно цінні й цікаві матеріали щодо історичної топографії, конструкції фортифікаційних споруд, житлових будинків і т.п. ХІІ – ХІІІ століть. Результати археологічного дослідження одного з важливіших центрів Болохівської землі знайшли глибокий аналіз у колективній монографії (І. С. Винокур, О. І. Журко, В. П. Мегей, В. І. Якубовський) "Літописний Губин ХІІ – ХІІІ ст. Болохівська земля" (2004), написані за матеріалами археологічних досліджень 1997–2003 рр.
   Професор І. С. Винокур був лідером наукової школи. Серед його послідовників – М. Б. Петров, колишній завідуючий кафедрою історії України Кам’янець-Подільського державного університету, доценти А. Ф. Гуцал, О. Л. Баженов, колишній завідуючий археологічною лабораторією В. П. Мегей. Гордістю учителя були послідовники його справ доктор історичних наук Олег Михайлович Приходнюк, кандидати історичних наук Л. В. Вакуленко, О. І. Журко, Б. С. Строцень, А. І. Мусевич та ін.
   Як член спеціалізованої вченої Ради при Інституті археології Національної академії наук України професор І.С.Винокур опонував понад 20-ти кандидатам і 15-ти докторам історичних наук, а отже – благодатно доторкнувся і до їх наукової долі.
   Досить швидко вписався Іон Срулевич у колектив Славістичного університету, до якого влився 2005 року після переїзду до Києва, очолив кафедру країнознавства. І у цей дуже короткий в часі київський період життя і науково-педагогічної діяльності він не збавляв темпів. Щоб не так різко розірвати з Кам’янцем-Подільським, вів курс археології на історичному факультеті, а на запрошення Житомирського державного університету імені Івана Франка – аналогічний курс і там, опублікував низку наукових праць.
   Науковий діапазон професора І. С. Винокура характеризували і його міжнародні наукові зв’язки, участь у різноманітних міжнародних наукових форумах з питань археології. З 1965 по 1996 рр. він був учасником семи міжнародних наукових конгресів (Варшава, Берлін, Братислава, Софія, Прага, Київ, Новгород), ряду симпозіумів (Софія, Рила, Псков), читав спецкурс "Черняхівська культура" для студентів кафедри археології Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, опублікував у виданнях цього ВНЗ кілька своїх статей з проблем слов’янської археології. Тому 1992 року був нагороджений медаллю "Другу Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської" за плідну співпрацю з кафедрою археології Польщі цього університету. Чимало наукових праць І. С. Винокура опубліковані у Москві, Санкт-Петербурзі, Кракові, Берліні, Софії.
   Іон Срулевич – один із зачинателів повоєнного краєзнавства на Волині, Буковині і Поділлі. У 60-ті роки опрацював археологічну частину всіх нарисів і довідок хмельницького тому "Історії міст і сіл Української РСР", був співавтором нарисів про м. Кам’янець-Подільський, Чемерівці. 1964 року разом з С. К. Гуменюком очолив обласне історико-краєзнавче товариство. А 1965 року започаткував проведення подільських історико-краєзнавчих конференцій, які за його різносторонньої участі збирались уже 13 разів.
   1990 року І. С. Винокур був серед фундаторів Всеукраїнської спілки краєзнавців від Хмельниччини, делегатом усіх наступних з’їздів, обирався членом правління ВСК. Тільки в 90-ті роки брав участь у науково-краєзнавчих конференціях у Києві, Житомирі, Харкові, Луцьку, Хмельницькому, Меджибожі, Старій Синяві, Дунаївцях. Тому заслужено Іону Срулевичу присвоєно звання Почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців.
   Він брав активну участь у загальнодержавних науково-організаційних заходах. Був членом спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій Інституту археології НАН України, членом редакційної колегії журналу "Археологія", Ради Українського національного комітету Міжнародної унії слов’янської археології.
   1997 року І. С. Винокура обрали академіком Академії наук вищої школи України, того ж року він став лауреатом Хмельницької обласної премії ім. Ю. Сіцінського за значну науково-дослідницьку, викладацьку, археологічну діяльність, розвиток історичного краєзнавства, збереження і популяризацію пам’яток історії та культури. Новостворена Українська академія історичних наук 1999 року обрала його своїм дійсним членом.
   Востаннє Іон Срулевич приїжджав до Кам’янця-Подільського 2006 року, у березні відчитав теоретичний курс, а влітку очолив чергову 43-тю археологічну експедицію для продовження розкопок Губинського городища.
   З Старокостянтинівської лікарні Тетяна Іонівна і Віктор Миколайович забрали його до Києва. Важка хвороба вже не піддавалася й операційному лікуванню, хоча операція все ж була зроблена. У перші післяреанімаційні дні він зробив низку дзвінків – ніби прощався. А через кілька днів покинув світ земний. Кам’янчани віддали данину пам’яті Іону Срулевичу – на похорон приїхали викладачі, студенти, магістранти, щоб сказати щире слово, попрощатись з Учителем, колегою. Однак вогонь пам’яті не гасне, у кожного, хто мав контакти з ним, свій Іон Срулевич.

	НАУКОВІ ПРАЦІ І. С. ВИНОКУРА І. Окремі видання
1.	Археологічні пам’ятки Житомирщини / І. С. Винокур. – Житомир, 1956. – 28 с.
2.	Історико-архітектурний пам’ятник в Чернівцях – колишня резиденція буковинських митрополитів : короткий довідник / І. С. Винокур, Б. О. Тимощук – Чернівці, 1958. – 22 с.
3.	Старожитності Східної Волині першої половини І тисячоліття н.е. // Старожитності Східної Волині / І. С. Винокур. – Чернівці, 1960. – 130 с.
4.	Матеріальна і духовна культура населення Середнього Подністров’я в першій половині І тисячоліття н.е. : конспект лекцій / І. С. Винокур. – Кам’янець-Подільський, 1966. – 42 с.
5.	Методичні вказівки для вчителів історії по вивченню матеріалу про рідний край в курсі історії СРСР / І. С. Винокур, Б. М. Кушнір, О. Д. Степенко. – Хмельницький, 1966. – 12 с.
6.	Збирання і визначення археологічних пам’яток та методика їх використання в школі : посібник для вчителів / І. С. Винокур. – Київ : Рад. шк., 1967. – 90 с.
7.	Кам’янець-Подільський : історико-архітектурний нарис / І. С. Винокур, Є. М. Пламеницька, І. І. Медведовський, Г. М. Хотюн – Київ, 1968. – 120 с.
8.	Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя II – V ст. н. е. : [монографія] / І. С. Винокур. – Київ : Наук. думка, 1972. – 180 с.
9.	Давні слов’яни на Дністрі / І. С. Винокур, Б. О. Тимощук. – Ужгород, 1977. – 112 с.
10.	Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник / І. С. Винокур, Г. М. Хотюн. – Львів, 1981. – 96 с.
11.	Древний Киев. К 1500-летию основания города / И. С. Винокур. – Хмельницкий, 1982. – 33 с.
12.	Історична топографія Кам’янця-Подільського з найдавніших часів до кінця XVIII століття / І. С. Винокур, М. Б. Петров. – Хмельницький, 1983. – 48 с .
13.	Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області / І. С. Винокур, А. Ф. Гуцал, С. І. Пеняк [та ін.]. – Київ, 1984. – 223 с.
14.	Історія лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя. Від кам’яного віку до середньовіччя / І. С. Винокур. – Київ ; Одеса, 1985. – 128 с.
15.	Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник / І. С. Винокур, Г. М. Хотюн. – Вид. 2-ге, допов. – Львів, 1986. – 159 с.
16.	Историческая топография Каменец-Подольского (конец XVIII – XX вв.) / И. С. Винокур, Н. Б. Петров. – Хмельницкий, 1987. – 39 с.
17.	Устим Кармалюк. Селянський антикріпосницький рух на Поділлі. До 200-річчя від дня народження / І. С. Винокур, О. Д. Степенко. – Хмельницький, 1987. – 30 с.
18.	Найдавніше минуле території Хмельниччини / І. С. Винокур. – Хмельницький, 1989. – 21 с.
19.	Поділля періоду Київської Русі / І. С. Винокур. – Хмельницький, 1989. – 17 с.
20.	Пам’ятки історії у творчості Т. Г. Шевченка. До 175-річчя від дня народження великого кобзаря / І. С. Винокур, О. Д. Степенко. – Хмельницький, 1989. – 37 с.
21.	Нариси історії Поділля / Л. В. Баженов, І. С. Винокур, С. К. Гуменюк [та ін.]. – Хмельницький, 1990. – 328 с.
22.	Буша. Історико-краєзнавчі нариси / І. С. Винокур, О. М. Альошкін, Р. В. Забашта [та ін.]. – Хмельницький, 1991. – 150 с.
23.	Історія Поділля та Південно-Східної Волині / І. С. Винокур, С. В. Трубчанінов. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 112 с.
24.	Археологія України : навч. посіб. для ВНЗ / І. С. Винокур, Д. Я. Телегін. – Київ, 1994. – 318 с.
25.	Бакота. Столиця давньоруського Пониззя / І. С. Винокур, П. А. Горішній. – Кам’янець-Подільський, 1994. – 364 с.
26.	Історія України : пробний навч. посіб. для студ. усіх спец. : ч. 1 / І. С. Винокур, С. В. Трубчанінов. – Кам’янець-Подільський, 1995. – 48 с. : іл. 12 с.
27.	Давня і середньовічна історія України : навч. посіб. для учнів серед. шкіл / І. С. Винокур, С. В. Трубчанінов – Київ, 1996. – 220 с.
28.	Археологія доби українського козацтва XVI – XVIII ст. : навч. посіб. / І. С. Винокур, Д. Я. Телегін, О. М. Титова [та ін.]. – Київ, 1997. – 336 с.
29.	Історія України : навч. посіб. для 6–7 класів / І. С. Винокур, С. В. Трубчанінов. – Вид. 1-ше. – Кам’янець-Подільський, 1997. – 176 с.
30.	Слов’янські ювеліри Подністров’я / І. С. Винокур. – Кам’янець-Подільський, 1997. – 200 с.
31.	Історія України : навч. посіб. для 7 класу серед. загальноосвіт. шкіл / І. С. Винокур, С. В. Трубчанінов. – Кам’янець-Подільський, 1998. – 89 с.
32.	Черняхівська культура: витоки і доля : [монографія] / І. С. Винокур ; за ред. С. В. Трубчанінова. – Кам’янець-Подільський : Абетка ; Оіюм, 2000. – 376 с.
33.	Археологія України : підруч. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / І. С. Винокур, Д. Я. Телегін. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 480 с.
34.	Літописний Губин ХІІ – ХІІІ ст. Болохівська земля / І. С. Винокур, О. І. Журко, В. П. Мегей, В. І. Якубовський. – Хмельницький : Мельник А. А., 2004. – Вип. 1: За матеріалами археологічних досліджень 1997–2003 років. До 800-річчя Губина. – 72 с.
	ІІ. Статті в журналах і збірниках наукових праць
35.	Корчакская группа ран неславянских памятников на территории Восточной Волыни / И. С. Винокур // Науч. ежегод. Черновицкого гос. ун-та за 1957 год. – Черновцы, 1958 – С. 113-116.
36.	Материалы Черняховской культуры, хранящиеся в Житомирском краеведческом музее / И. С. Винокур // Советская археология. – 1959. – № 4. – С. 235-238.
37.	Древности Восточной Волыни / И. С. Винокур // Краткие сообщ. Ин-та археологии АН СССР. – Москва, I960. – Вып. 81. – С. 52-60.
38.	Памятники эпохи полей погребений на Буковине / И. С. Винокур, Б. О. Тимощук // Краткие сообщ. Ин-та археологии АН СССР. – Москва, 1962. – Вып. 90. – С. 73-77.
39.	Языческие изваяния из с. Ставчаны в Поднестровье / И. С. Винокур, Г. М. Хотюн // Советская археология. – 1964. – № 4. – С. 210-214.
40.	Ein romisher Munzschatz aus Nowograd-Wolynski / І. С. Винокур, М. Ю. Брайчевський, А. Д. Руденко // Bibliotheka Classica Orientalis. – Berlin, 1965. – С 15.
41.	Новые находки языческих изваяний в Среднем Поднестровье / И. С. Винокур // Материалы I Международного конгресса славянской археологии. – Варшава, 1965 (на рос. і англ. мовах). – С. 378-388.
42.	Археологічні дослідження на трипільському поселенні біля с. Магала / І. С. Винокур // Археологія. – Київ, 1966. – Т. 20. – С. 157-163.
43.	Najnowsze odkrycia na stanowiskach z pierwszych wiekow n.e. w dorzeczu Srodkowego Dniestru / І. С. Винокур // Z otchlani wiekow. – r. XXXIII. – Wroctaw-Poznari. – 1967. – Zeszyt 4. – С. 198-205.
44.	Волыно-Подольское пограничье – один из районов формирования черняховской культуры / И. С. Винокур // Краткие сообщ. Ин-та археологии АН СССР. – Москва, 1970. – Вып. 121. – С. 27-34.
45.	Черняховские племена Днестро-Днепровского междуречья / И. С. Винокур // Тез. докл. советской делегации на II Международном конгрессе славянской археологии в Берлине. – Москва, 1970. – С. 9-13.
46.	Некоторые вопросы духовной культуры Черняховских племен III – IV веков н.э. / И. С. Винокур // Actes du VII-e Congres International des Sciences Prehistoriques et Protohistoriques. – Prague 21–27 aout 1966. – Praha. – 1971. – Т. 2. – C. 1016-1022.
47.	Лесостепные племена II – V вв. н.э. и их роль в истории Юго-Восточной Европы / И. С. Винокур // Советская археология. – 1972. – № 4. – С. 131-145.
48.	Черняховские традиции в памятниках середины и третьей четверти I тыс. н. э. Днестро-Днепровского междуречья / И. С. Винокур // Тез. докл. советской делегации на III Международном конгрессе славянской археологии (Братислава, сентябрь 1975 г.). – Москва, 1975. – С. 11-13.
49.	Исследования в Среднем Поднестровье / И. С. Винокур, А. Ф. Гуцал // Археологические открытия 1976 года. – Москва, 1977. – С. 276-277.
50.	Проблеми слов’янської археології : Міжнародний симпозіум у Софії / І. С. Винокур, В. Д. Баран // Вісн. Акад. наук УРСР. – 1978. – № 7. – С. 94-96.
51.	Черняховские традиции в памятниках середины и третьей четверти I тыс. н.э. лесостепного Днестро-Днепровского междуречья / И. С. Винокур // Rapports du III Congres International d'Archeologie Slave. – Bratislava, 1979. – Т. 1. – С. 867-878.
52.	Черняховские племена лесостепной полосы Правобережной Украины и вопросы этногенеза славян / И. С. Винокур // Тез. докл. советской делегации на IV Международном конгрессе славянской археологии, София, сент. 1980 г. – Москва, 1980. – С. 9-11.
53.	Древние славяне лесостепного Днестро-Днепровского междуречья и номады (первая половина и середина I тыс. н.э.) / И. С. Винокур // Плиска-Преслав. – София, 1981. – Вып. 3. – С. 76-79.
54.	Черняховские племена на Днестре и Дунае / И. С. Винокур // Славяне на Днестре и Дунае. – Киев, 1983. – С. 105-135.
55.	Памятники рубежа и первой половины І тыс. н.э. на территории междуречья Днестра и Западного Буга / И. С. Винокур // Annales Universitatis Marie Curie-Sklodowska. – Lublin (Polonia). – 1983/1984. – Vol. 38. – № 2. – Sectio F. – Historia. – С. 15-27.
56.	Славяне Лесостепи (рубеж н.э. – третья четверть I тыс. н.э.) / И. С. Винокур // Тез. докл. советской делегации на V Международном конгрессе славянской археологии. – Москва, 1985. – С. 17-18.
57.	Древности первой половини І тысячелетия н.э. верховьев Днестра, Западного Буга и Вислы / И. С. Винокур // Zachodnia strefa osadnictwa kultury czerniachowskiej. – Lublin, 1986. – C. 35-45.
58.	Особенности генезиса феодализма (по материалам Среднего Поднестровья и Карпато-Подунавья) / И. С. Винокур, Ю. М. Тарасов // Общее и особенное в развитии феодализма в России и Молдавии. Чтения, посвящ. памяти акад. Л В. Черепнина. – Москва, 1988. – Ч. 1. – С. 121-126.
59.	Духовная культура славян Правобережной Украины I тыс. н.э. / И. С. Винокур // VI Международный конгресс славянской археологии : тез. докл. советской делегации. – Москва, 1990. – С. 119-122.
60.	Визначний літописець Поділля (Ю. Й. Сіцинський) / І. С. Винокур, В. В. Корнілов // Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки). – Київ ; Хмельницький, 1991. – С. 93-101.
61.	Черняховские племена лесостепной полосы Правобережной Украины и вопросы этногенеза славян / И. С. Винокур // Четвърти Международен конгрес на славянска археология : докл. и сообщ. (София, 1980 г.). – София, 1992. – Т. 1. – С. 312-321.
62.	Черняхівське поселення Ставище / І. С. Винокур // Тези доп. респ. наук. конф. "Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля". – Дунаївці, 1993. – С. 22-25.
63.	Черняховские племена Лесостепи Украины и сарматы / И. С. Винокур // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. – Тирасполь, 1994. – С. 249-251.
64.	До початку історії Кам’янця-Подільського / І. С. Винокур, М. Б. Петров // Марра Mundi : зб. наук. праць на пошану Ярослава Дашкевича. – Львів ; Київ ; Нью-Йорк, 1996. – С. 113-136.
65.	Венеди, анти і склавіни в історії східних слов’ян / І. С. Винокур // Наук. записки Акад. наук вищ. школи України. – Київ, 1998. – Вип. 1. – С. 13-21.
66.	Літописний Полонний (до 1000-ліття міста) / І. С. Винокур // Київська старовина. – 1999. – № 1. – С. 33-39.
67.	Про час заснування Кам’янця-Подільського: дискусійний аспект / І. С. Винокур, М. Б. Петров // Краєзнавство. – 1999. – № 1–4. – С. 10-24.
68.	Проблеми походження та ранньої історії слов’ян в історіографії України другої половини ХХ ст. / І. С. Винокур // Наук. праці Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Іст. науки. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Т. 7(9): Українська історіографія на рубежі століть : матер. міжнар. наук. конф., 25–26 жовт. 2001 р. – С. 229-233.
69.	Археолог і краєзнавець Б. О. Тимощук / І. С. Винокур // Краєзнавство. – 2003. – № 1–4. – С. 192-195.
70.	Літописний Губин: перші результати досліджень / І. С. Винокур // Літописний Губин у контексті історії Болохівської землі (ХІІ – ХІІ ст.) : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 800-річчю Губина, м. Старокостянтинів, 26 черв. 2004 р. – Хмельницький, 2004. – С. 3-15.
71.	Риси господарства і соціально-політичної історії населення Болохівської землі ХІІ – ХІІІ ст. / І. С. Винокур // Наук. праці Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Іст. науки. – Кам’янець-Подільський, 2004. – Т. 12. – С. 48-62.
72.	Болохівська земля в контексті археології та історії Південно-Західної Русі / І. С. Винокур // Студії Кам’янець-Поділ. Центру дослідж. історії Поділля / відп. ред. Л. В. Баженов. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 1. – С. 166-175.
73.	Давні слов’яни і германці в епоху "Великого переселення народів" / І. С. Винокур // Університет. – 2006. – № 3(11). – С. 24.
74.	Літописний Губин / І. Винокур // Київська старовина. – 2006. – № 4. – С. 22-30.

	ІІІ. Про І. С. Винокура
1.	Гуменюк С. К. Іон Срулевич Винокур : бібліогр. покажч. –Хмельницький, 1989. – 31 с.
2.	Іон Срулевич Винокур : бібліогр. покажч. / Хмельницька обл. наук. б-ка ім. М. Островського ; [уклад. С. Л. Карван ; автор передм. В. С. Прокопчук]. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2000. – 80 с.
3.	Баженов Л. В. Винокур Іон Ізраїлевич (Срулевич) / Л. В. Баженов // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський. – 2003. – Т. 1. – С. 67-80.
4.	Іон Винокур: подвижництво в освіті і науці : дослідження, спогади, документи, бібліографія / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т. ім. Івана Огієнка, Наук. б-ка ; [уклад.: О. М. Завальнюк, В. С. Прокопчук, О. Б. Комарніцький]. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2010. – 228 с. : іл.
5.	Винокур Іон Срулевич // Доктори наук, професори Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : довід.-бібліогр. вид. / [уклад.: І. М. Конет, В. С. Прокопчук]. – Кам’янець-Подільський : Вид-во Абетка-Світ, 2013. – С. 118-131.

Наші координати: м.Хмельницький,
вул. Кам'янецька 110/1,
тел.: 77-30-38,
e-mail