Для розвитку науки і бізнесу
У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ УРОЧИСТО ВІДКРИЛИ ПОТУЖНУ СПЕЦІАЛІЗОВАНУ ЛАБОРАТОРІЮ КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНИХ МАТЕРІАЛІВ
У презентації під назвою "Екологічні інновації для бізнесу" взяли участь керівництво та науковці університету, представники Міністерства закордонних справ та Посольства Республіки Польща в Україні, а також представники Хмельницького регіонального центру інновацій та розвитку й українсько-польського центру євроінтеграції, підприємці з України та Польщі, учасники Польського екологічного кластеру.
Ректор Хмельницького національного університету Микола Скиба подякував за плідну багаторічну співпрацю координатору польсько-українського проекту "Екологічні інновації для бізнесу. Спеціалізована лабораторія комплексних досліджень природних матеріалів", президенту Фундації "Інтеграція Європа — Схід" Кшиштофу Калиті, за чиєю допомогою у виші реалізується уже шостий інноваційний проект.
Кшиштоф Калита підкреслив, що втілення проекту відбулося в рамках програми "Польська допомога для розвитку — 2015" Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Польська сторона виділили на фінансування грантового проекту 299900 злотих. Також він зауважив, що Хмельницький національний університет — потужний науковий заклад, надійний партнер, для налагодження співпраці з яким, а також з українським бізнесом, Фундація запросила і польських підприємців, бізнесменів. Учасники польського екологічного кластеру вважають дуже перспективними наукові розробки, які проводитиме ця лабораторія міжнародного рівня. Адже поклади сапонітових глин — мінералу з цінними сорбаційними властивостями відкривають широкі можливості їх наукового дослідження, промислового видобутку та застосування у_ різних галузях промисловості. Йдеться про інтеграцію науки і бізнесу, комерціалізацію наукових розробок. У цьому зацікавлені і українські, і польські підприємці.
Завідувач кафедри хімії, доктор наук, професор ХНУ Світлана Карван та доцент кафедри Алла Ганзюк розповіли, що розробкою інноваційних технологій для раціонального використання у промисловості сорбентів із сапонітових глин в університеті вже займаються тривалий час. Цікаво, що промоцію серйозним науковим розробках із Хмельницького саме у Європі та США зробили... школярка і студентка. Адже це донька Алли Ганзюк Христина Ганзюк ще десятикласницею взялася за дослідницьку роботу про властивості сапонітових глин із Ташківського родовища, що у Славутському районі. Вона власне розробила спеціальну технологію очищення води від забруднень, зокрема, пальномастильними матеріалами та мийними засобами, а також серію косметичних засобів, пасту для очищення поверхонь. І здобула перемогу: спершу в Україні на конкурсі учнівських робіт, а згодом два роки поспіль, у 2012-2013 роках, у США на міжнародних олімпіадах (бронзова та срібна медалі) та на міжнародних конкурсах екопроектів у США, Швеції, Росії.
А аспірантка ХНУ Галина Дейчук під керівництвом Алли Ганзюк презентувала свої наукові дослідження з цієї теми у Німеччині та Польщі — у місті Кельце, де відбуваються великі міжнародні виставки, і де якраз розміщений головний офіс товариства "Інтеграція Європа — Схід". І, до речі, виграла грантове навчання у польському університеті міста Торунь.
Завідувач лабораторії, професор кафедри хімії Світлана Карван підкреслює, що новітнє обладнання дасть змогу проводити кількісний та якісний аналіз будь-яких речовин. Завдання науковців — у першу чергу, розробити технології одержання гранульованого сорбенту на основі мінералу сапоніту для очищення пально-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, промислових стічних вод від забруднень, іонів важких металів, барвників, поверхнево-активних речовин. А також — напрацювати пробні партії ефективних і недорогих сорбентів з метою їх подальшого впровадження на промислових підприємствах у процесах очищення середовищ від забруднень. Це сприятиме збереженню ресурсів і покращенню екологічної ситуації.
У числі підприємств, котрі виявили інтерес до тісної співпраці з новою лабораторією, і аграрне товариство "Велес", яке займається промисловою розробкою сапонітового родовища, у тому числі і для потреб агропромислового комплексу в Славутському районі, і Рівненський льонокомбінат, і багато інших.
Д. ГОСТИННА |
|