ГАЗОВА "АВТОНОМІЯ" У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ
    Програми енергозбереження у Хмельницькому національному університеті вже кілька років є стратегічними. Ніби відчували у виші, що у 2014 році виникнуть складнощі з російським газом.
   У ХНУ вирішили не обмежуватися простою заміною труб і вікон і встановили автономну систему газового опалення. Це дає змогу зекономити більш як пів-мільйона гривень на рік.
   —  Спочатку ми зробили фундаментальний енергоаудит усіх корпусів і визначили напрями роботи,  — розповідає проректор з наукової роботи ХНУ Георгій Параска.  —  І вирішили, що потрібно переводити виш на автономне опалення.  Побудували свою  котельню, підключили всі корпуси.
   Також встановили автоматизовану систему корегування опалення аудиторій. Якщо в них нікого немає, температура знижується.
   ПЕРЕХІД НА ЕЛЕКТРООПАЛЕННЯ
   У всіх корпусах вишу встановлено пластикові вікна (і це одразу ж дало 20 відсотків економії). У панельних корпусах провели утеплення всіх будівель, на вході до таких приміщень встановили теплопункти (це також дозволяє економити 20 відсотків витрат).
   — Саме сьогодні ми розробляємо план переходу на електроопалення,   —   каже  Георгій  Борисович.   —   Разом з обленерго обговорюємо можливість роботи тільки за нічним тарифом (він значно дешевий). Вода нагріватиметься вночі, а вдень ми икористовуватимемо
   її для обігріву.
   ДО ВИШУ - ЗА ЕНЕРГЕТИЧНИМ ПАСПОРТОМ
   У Хмельницькій області діє програма енергозбереження. Левову частину її розробили саме фахівці ХНУ. Крім того, науковці допомагають упроваджувати системи енергоопалення в області.
   До університету можна звернутися, зокрема, для отримання енергетичного паспорта.
   — Розробка паспорта відбувається так, — розповідає Георгій Борисович.  — Ми приходимо до школи, вивчаємо стан будівлі й енергетичний баланс. Потім досліджуємо: якою має бути потужність системи опалення, щоб забезпечити потрібну температуру в приміщеннях. А також — що потрібно зробити, щоб не було втрат тепла. Як правило, це — 40— 60 сторінок наукового звіту. Після отримання такого паспорта установа може брати участь у міжнародних проектах з енергозбереження,  реконструювання чи  модернізації систем  опалення. Коштує таке дослідження 3 — 5 тисяч гривень. Після нашого енергоаудиту більш як 100 установ (шкіл, лікарень тощо) запровадили прогресивні методи опалення.
   СОНЯЧНІ БАТАРЕЇ
   Використовують у ХНУ і відновлювану енергетику. Зокрема, почали встановлення сонячних батарей і колекторів.
   — Енергозберігаюче обладнання в області випускають кілька підприємств, — пояснює Георгій Параска. — Наприклад, Красилівський агрегатний завод виробляє сонячні колектори та твердопаливні котли. Ми їх не просто купуємо, а беремо участь у вдосконаленні систем опалення. Наприклад, нині розробляємо додатковий процес перероблення щепи і покладів торфу. Щодо сонячних батарей співпрацюємо із Львівською політехнікою: вивчаємо можливість підвищити їх ефективність за допомогою нових систем, наприклад супер-конденсаторів.
   Завідувач кафедри ХНУ Валерій Мартинюк нещодавно проходив стажування в Південній Кореї і нині допомагає запровадити кращий світовий досвід з відновлюваної енергетики. Керівництво ВНЗ переконане: для створення потужного наукового продукту необхідна співпраця кількох наукових центрів.
   НОВА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ - ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТ
   З вересня у виші розпочнуть підготовку фахівців з нової спеціальності — енергоменеджменту. На таких спеціалістів нині є неабиякий попит. Майбутніх менеджерів з енергозбереження вже "замовили" і районні адміністрації, і Хмельницьке обленерго.