Студенти працюють над ефективним енергозбереженням

19 листопада в Хмельницькому національному університеті, який разом з Національним лісотехнічним університетом України (м. Львів) та Полтавським національним технічним університетом ім. Ю.Кондратюка став учасником пілотного проекту USAID "Реформа міського теплозабезпечення", стартувала програма "Енергоефективні студентські містечка". А вже 1-2 грудня робоча група ХНУ на чолі з проректором з науково-педагогічної роботи, професором, доктором економічних наук Михайлом Войнаренком, координатором впровадження Програми у вузі, дев'ять студентів і три викладачі, які здійснювали керівництво робочими групами, надавали методичні рекомендації — викладачі Борис Таланкін, Людмила Казімірова, Володимир Ченаш, взяли участь у семінарі, який проводив ВБО "Інститут місцевого розвитку". Кожна група з міст-партнерів привезла з собою своєрідний звіт про виконану роботу. І хоч у хмельничан було найменше часу для виконання завдань, їх виступ засвідчив, що проект дуже цікавий, бо мас на меті формування нового типу мислення в студентському середовищі щодо цінності спожитих ресурсів, позитивного впливу ресурсозбереження на екологію, збереження клімату, а також становлення свідомих й відповідальних споживачів послуг ЖКГ. У кожної групи було свое складне завдання. І все ж не секрет, що навіть з найскладнішим завжди можна справитись, якщо дуже того бажати. У наших студентів сила бажання виявилася великою, як і воля до перемоги.

Студентки факультету бізнесу, маркетологи Олена Тябіна, Олена Кісарова, Вікторія Поліщук провели анкетування,аби визначити рівень поінформованості студентів про проблеми енергоефективності і ресурсозбереження. Результати опитувань дали підстави зробити висновок, що студенти ХНУ є не досить обізнаними з проблемами енерго- і ресурсозбереження. Тож організовані PR-акції мали виправити цей недолік. На території студентського містечка розклеїли оголошення та запустили рекламу на студентському радіо про проведення трьох основних акцій. На кількох перервах у холі головного корпусу створювали живий коридор зі студентів, які вигукували лозунги про необхідність берегти ресурси. Потім акція перемістилася в центр міста, аби про неї дізнались інші жителі обласного центру. Наступна акція пройшла під назвою "Обміняй лампочку на свічку — проведи романтичний вечір". Найбільш активні студенти були залучені до флешмобу, вони своїми тілами сформували слово "save", тобто збережи, а ще лампочку-енергію та квітку, як символ природи. Третя акція пройшла під лозунгом "Подаруй природі півгодини відпочинку. Вимкни світло". Підтримуючи акцію, студенти третього та другого гуртожитків вимикали світло з 18.00 до 18.30. У цей час на асфальті між гуртожитками зі свічок була викладена перекреслена лампочка (в знак економії). Людям це сподобалось. Роз'яснювальні уроки пройшли в міських школах, адже учні теж беруть участь у програмі теплозбереження. Створено безкоштовний сайт (hnusavenergyuoozua), а в соціальній мережі "ВКонтакте" створено групу "Підтримай наш університет ХНУ! Проект "Енергозбереження в університетських містечках". Робота триває.

Спрощений енергетичний аудит ycix будівель та споруд університету (на балансі вузу 19 будівель та споруд, загальний зовнішній обсяг складає 298,5 кв. м, а площа опалення — 60 тис. кв. м!) виконали студенти факультету інженерної механіки, група енергоаудиту — Андрій Литвинов, Сергій Успаленко та Юрій Заїчко. В 2009 році університет спожив 4487 Гкал тепла та 312,5 млн. м куб. газу. В обчисленнях використано технічну документацію будівель і споруд, а також питомі опалювальні характеристики за нормативними даними. Для більш детального обстеження енергоаудитори обрали будівлі різного призначення: навчальний корпус №3, гуртожиток №3 та навчально-виробничий комплекс. Розрахунки показали, що стан інженерних мереж задовільний, обслуговується за вимогами. На час перевірки витоків не виявлено. А от технічний стан будівель потребує покращення. В незадовільному стані скляні конструкції, потребують додаткового утеплення великі лекційні аудиторії, оскільки саме тут втрачається найбільше тепла.

Відповідно до головної мети проекту, яка спрямована на підвищення енергоефективності студентських містечок, скорочення витрат на енергоресурси, практичне запровадження технологій енерго-ощадності та формування сучасної енергетичної культури, студенти факультету економіки й управління, економісти — Анастасія Данилкова та І ванна Сидорук розробили інвестиційну карту з енергозбереження. Проведений аналіз можливих засобів залучення інвестицій для реалізації заходів з енергозбереження дав змогу визначити найбільш прийнятні для ХНУ джерела залучення коштів: державного та місцевого бюджетів, перфоманс-контракти, які передбачають спільно з енергосервісною компанією фінансування програм з енергозбереження, залучаючи при цьому до співпраці місцеві органи самоврядування, постачальника послуг та споживача, тобто ХНУ, а також гранти, тобто кошти від уряду та міжнародних донорів. Виходячи з завдань, група проаналізувала фінансові потоки вузу при оплаті за енергоресурси, розрахувала динаміку зміни витрат за комунальні платежі, визначила структуру витрат у розрізі окремих видів платежів за 2009-2010 роки, динаміку тарифів за енергоносії у розрізі різних комунальних послуг для навчальних корпусів та гуртожитків окремо. Отримано економічні розрахунки, що стосуються ефективності заходів з енергозбереження у розрізі показників: термін окупності інвестицій, чистий дохід за рахунок економії енергоресурсів, індекс дохідності інвестицій. У результаті розробки з'явився проект, який передбачає додаткове встановлення в ХНУ трьох сучасних котлів. Крім розрахунків доцільності проекту, досліджено екологічний та соціальний ефекти.

Екологічну складову даного проекту розраховували студентки гуманітарно-педагогічного факультету, екологи — Катерина Лучинська та Альона Міллер. Першим етапом було визначення екологічних характеристик викидів шкідливих речовин у довкілля з продуктами згоряння палива у котельнях. Майбутні фахівці-екологи визначили не лише кількісний та якісний склад забруднюючих речовин, але й охарактеризували їхню природу та шкідливу дію, зауваживши на необхідності зменшення їх вмісту в атмосфері. Надалі підгрупа провела дослідження альтернативних джерел енергії і палива, котрі могли б використовуватись у нашому регіоні. Розрахунки показали, що для використання придатні сонячні батареї і колектори, а також твердета газоподібне біопаливо. Проте для переходу на альтернативні види палива потрібні чималі кошти. Також були проведені розрахунки викидів котелень, які б працювали на мазуті та деревині. При порівнянні даних було встановлено, що найменші викиди фіксуються під час спалювання газу, який є екологічно виправданим видом палива. Наступне завдання полягало у виявленні залежності між змінами споживання тепла й електроенергії та змінами викидів. Залежність підтвердилась: зі зниженням споживання знизилась і кількість викидів шкідливих інгредієнтів. Студенти досліджували існуючий стан університетської котельні.

Робота над проектом триватиме до весни. Тож про результати наступних досліджень ми регулярно інформуватимемо своїх читачів. Не можемо не передати подяки студентів наставникам. Ось одна з них: "Проект "Енергоефективні студентські містечка" став поштовхом до справжньої науково-дослідницької діяльності нашої команди. Так, саме команди, адже студенти всіх підгруп працювали злагоджено, допомагали одне одному. Створенню міцної та дружної команди ми завдячуємо нашим керівникам, за допомогою яких ми змогли успішно зробити перший крок у проекті"...