ЗА ПІЛЬГАМИ ЗНАНЬ НЕ ВИДНО

Минулого року вступний бум до вишів був неабияк підігрітий ажіотажем навколо пільг для випускників так званих соціальних категорій: інвалідів дитинства, інвалідів І та II груп, сиріт, чорнобильців і т. д. — з пропускним балом сертифіката у 124 бали без права відмови з боку ректоратів. Пільгова квота становила 25% бюджетних місць.

Торішня вступна кампанія отримала суперечливі відгуки. Насамперед — з боку активних прихильників та ініціаторів освітньої реформи, зокрема зовнішнього незалежного оцінювання. Якщо реформа і ЗНО "вдарили" по телефонному праву в освіті, то повернення до різноманітних пільг певним чином таки провокували корупцію. Адже обдарованим дітям шлях до бюджетного навчання у вишах значною мірю "перекрили" пільговики, таким чином прийнявши на себе шквал дискусійної бурі. Значною мірою все було сполітизоване, як і більшість етапів освітньої реформи. Але суспільна думка й досі залишається роздвоєною. Активним критиком таких пільг стала, як відомо, Леся Оробець, голова підкомітету (2009 рік) з питань базової освіти профільного комітету верховної Ради України.

"Невже обдаровані діти мають жити в Чорнобильській зоні чи бути з шахтарської родини або з інвалідним станом здоров'я? — розмірковувала пані Леся на прес-конференції торік, у Хмельницькому. — Яким чином держава виграє від того? Який сенс встановлювати кращих за навчальним вмінням, за знаннями, якщо бюджетні місця в провідних ВНЗ ледь не на 100 відсотків заповнюються пільговиками? І це при тому, що пільговики становлять лише 4 відсотки від загальної кількості вступників. Але справа в тому, — пояснювала пані Леся, — що вони вступають до одних і тих же вишів. До кращих. З мінімальною кількістю балів — 124. От якби пільги пропорційно розподілялись між ВНЗ, може, великої проблеми й не було б. До прикладу, в Київський національний університет імені Тараса Шевченка на 25 бюджетних місць за спеціальністю "Економіка підприємств" претендували 40 пільговиків. Отже, для обдарованих, для переможців всеукраїнських, міжнародних олімпіад і т. д. — нуль. І це при конкурсі 24,4 особи на місце".

Міністерство освіти і науки України не може скасувати пільги, встановлені законом. Для цього потрібне рішення ВР. Адже більшість пільговиків захищені на рівні законодавства. У тому числі актами торішньої парламентської більшості. Але все це суперечить Основному Закону. Адже стаття 24 Конституції України недвозначно гарантує рівність громадян незалежно від "соціального походження, майнового стану та місця проживання", а стаття 53 захищає їх права на конкурсне (!) здобуття безплатної вищої освіти.

Чому вступнику, що набрав 400 балів з 400, держава не гарантує захисту його конституційних прав? Але й соціально незахищених, хворих дітей таки немилосердно ставити на одну стартову відмітку із здоровими і такими, які мали доступ до якісної довишівської підготовки, заперечить будь-яка милосердна людина. Але, напевно, таки мають рацію критики поголовної "пільговизації" вступної кампанії: держава не повинна скидати свою турботу про громадян на плечі вишів. Для соціально незахищених груп мають діяти, звісно, певні поступки у вступному марафоні. Але чи не краще захищати неімущих і хворих людей соціальними стипендіями, квотуванням місць у гуртожитках, пільговими кредитами тощо? Така думка опонентів торішнього пільгового буму до українських вишів.

Спочатку — загальна картина "бального" випускного балу. Тобто, відкружляють у вальсах випускники і візьмуться дружно підраховувати бали, з якими штурмуватимуть уже в липні багатостраждальні виші. Штурмуватимуть і пільговики, і непільговики, причому в умовах, майже однакових для обох категорій. За даними МОНУ, цього року, як і торік, зовнішнє незалежне оцінювання не матиме статусу державної підсумкової атестації. Відповідно результат тестування (уже з трьох предметів, а не одного, як торік) буде зараховано лише як вступне випробування до ВНЗ. Одне слово, не бажаєш вступати до вишу — не проходь тестування. Для путівки в життя вистачить атестата.

Для вундеркіндів максимальна ж кількість балів при зарахуванні до вишу може сягнути до 800: по максимальних 200 балів з кожного предмета, що тестується, і решта — відмінний атестат. І такому "золотому" випускнику все одно не світитиме бюджетне навчання, якщо всі місця "заб'ють" пільговики? В такому випадку, ми знову будемо попереду всієї Європи, бо ніде такі підходи не практикують. В усьому світі університети борються за якісні знання, за мізки, образно кажучи, студентів.

За інформацією сайту МОНУ, цього року пільги, 25% бюджетних місць, зберігаються, але вже за квотою: у пропорції 50x50, тобто, за одну половину бюджетних місць борються пільговики, за другу — решта, насамперед, звісно, власники високих атестатно-сертифі-каційних балів.

З'явилась цього року й інша новина: тепер абітурієнти, в тому числі й пільговики, мають право подавати документи не в усі вищі навчальні заклади України, а лише у п'ять, причому у кожен з вишів — лише на три спеціальності. Зарахування ж відбувається лише при наявності оригіналу, а не копії документів про загальну середню освіту. Це значною мірою дозволить вишам вчасно виявити і проаналізувати вступні рейтинги, тобто реальні конкурси на обрані спеціальності.

Хмельницький національний університет, найбільший на Поділлі вищий навчальний заклад, торік також пережив пільговий ажіотаж. Втім, керівництво вишу переконане, що до пільгової політики держави потрібно ставитись по-державному. "Ми не можемо залишати поза увагою проблеми цієї категорії молоді, — переконаний проректор ХНУ, професор Михайло Войнаренко. — Торішній досвід переконав, що не пільговики "псують" картину успішності. Як правило, на першому місці серед таких не студенти з вадами фізичного здоров'я, а безвідповідальні, такі, які, насправді, не виявляють бажання навчатись. Думаю, проблема пільгового засилля — це насамперед проблема столичних, особливо престижних, з точки зору вступників, вищих навчальних закладів".

Відповідальний секретар приймальної комісії ХНУ Сергій Матюх, який днями повернувся із столиці, з наради у МОНУ з питань змін до цьогорічної вступної кампанії, підтвердив, що цього року, справді, діятиме уже названа квота 50x50. при зберіганні 25 відсотків бюджетних місць, і це вирішить проблему вступу. Чіткість у конкурсні, рейтингові прогнози на обрані спеціальності внесло міністерське розпорядження про те, що пільга "спрацьовує" лише на основі по даних оригіналів документів про загальну освіту. Тобто пільговик має чітко визначити, куди хоче вступати, на яку спеціальність.

Які прогнози? Сергій Анатолійович вважає, що може повторитись торішня картина, коли найбільшим попитом користувались економічні спеціальності, де на одне місце претендувало 12 чоловік. Після "відсіювання" залишилось шість які претендували на одне бюджетне місце.

Головний спеціаліст управління освіти і науки облдержадміністрації Валентина Скоропуд повідомила, як цього року встановлюватимуться пільги, зокрема, яким чином видаватимуться довідки, що підтверджують, скажімо, інвалідність. "Справа у тім, — розповідає Валентина Степанівна, — що батьківське бажання будь-яким способом "прилаштувати" дитя на бюджетне навчання вже стало "зразком" людської кмітливості. Різними способами добувались довідки про "рятівну" інвалідність, скажімо... на півроку. Якраз на час, щоб син чи донька вступили і розпочали навчання.А там,дивись, все владнається. Цього року всі довідки про стан здоров'я оформляються за єдиним зразком і єдиними вимогами Міністерства здоров'я України, і "самодіяльність" поліклінік припиняється. Так само є багато нюансів щодо сиріт, де також торік були фальсифікації документів".

Чи можна, проте, стверджувати однозначно, що за пільгами й знань не видно. "Ні, — заперечує моя співрозмовниця, — цього року міністерською комісією була проаналізована якість знань студентів, що вступали за пільгами до Хмельницького національного університету і Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Середній бал — вісім. Це — добра оцінка, яка підтверджує, що переважна більшість пільговиків володіє належними знаннями. Так що не варто "боятись" пільговиків. Вишам більше загрожує інша ситуація: демографічна. І тут вже ніякі законодавчі чи міністерські аргументи чи поправки її не змінять..."

Нинішнього року одинадцятий клас на Хмельниччині закінчують 11 тисяч 360 випускників. Заяви на незалежне зовнішнє тестування подали 13 тисяч претендентів включаючи випускників минулих років). Ось ця "тринадцятка" штурмуватиме вишівські фортеці цього року. Хай пощастить усім, і нехай вибір навчання буде свідомим і бажаним. Тому що, справді, "розсіювання" вступних заяв по двадцяти вишах, як це було у попередні роки, швидше свідчить про азарт, ніж про бажання навчатись одночасно в кількох ВНЗ. Освіта потребує, справді, не ажіотажів і спортивного азарту, а стабільності. І реального оцінювання можливостей: як вступника, так і вищого навчального закладу.

переконані педагоги Вовковинецької ЗОШ-інтернату, що в Дераж-нянському районі. "Цього року у нас закінчують 11 клас 14 випускників, дев'ятий — 35, — розповідає заступник директора школи-інтер-нату Галина Тарчинська. — Подали заяви на зовнішнє тестування шестеро одинадцятикласників. Я не впевнена, що наші діти зможуть скласти конкуренцію випускникам гімназій, ліцеїв... Торік, щоправда, дізнавшись про пільги, чимало наших дітей, котрі набрали по 124 сертифікаційних бали, кинулись подавати документи до різних вишів. Троє наших вступили торік до ХНУ, навчаються. Але деякі потім кидають навчання, їм важко, і тут ніякі пільги не допоможуть.

Ми прагнемо дітям допомагати визначатись з подальшим навчанням після інтернату. З ними працюють класні керівники, психологи, вивчаються схильності, можливості дитини виявити себе в тій чи іншій професії. Багатьом нашим вихованцям радимо обирати спеціальності, як кажуть, для життя: механіка, швачки, кухаря-кондитера і т. д. До речі, з кількома профліцеями маємо контракти, за якими працюємо.

Яких пільг очікуємо від держави для наших дітей після закінчення інтернату? Реальних: першочергового забезпечення житлом і подальшим працевлаштуванням, державних стипендій, інших соціальних виплат".

...Майже непомітно, за верви-цею святкових та вихідних днів, добіг до фінішу травень, відкривши дорогу старту: шкільному, випускному. І хочеться побажати усім, хто цього року рахуватиме свої натруджені (чи не дуже) бали в атестатах та сертифікатах, заслужено і справедливо стати студентами. І нехай не підведуть знання усіх, хто різними шляхами здобуватиме омріяну вишівську висоту.