Untitled

Абсолютно безкштовно, дo речі, якщо, звісно, "сподобаєшся" співробітникам програми імені Фулбрайта в Україні. Починаючи з 1992 року, вже близько 700 українців — студентів, аспірантів, науковців — пройшли навчання у Сполучених Штатах за цією програмою. Але з цих сотень — лише три представники нашої області, якщо точніше — обласного центру, ще точніше — Хмельницького національного університету. Мабуть, аби популяризувати на Поділлі можливість безплатного навчання, в рамках "Прес-клубу" журналісти зустрілися з координатором з інформації програми імені Фулбрайта Віталієм Жугаєм та викладачем ХНУ, яка рік студіювала у Каліфорнії, Наталією Бідасюк.

Програма імені Фулбрайта — найстаріша і найбільш відома у світі — діє з 1946 року, нині — у 155 країнах світу, розповів Віталій Жугай. З'явилася вона на згарищах повоєнної Європи. Молодий сенатор Вільям Фулбрайт мав можливість, завдяки науковим стипендіям, побувати в Європі. Розмірковуючи над тим, як запобігти повторенню таких війн, він вирішив, що тільки вмінням думати про світ, як одну глобальну одиницю людство зможе зберегти себе. Відтоді за рахунок коштів американського уряду молодь з усіх країн світу їде на навчання в Сполучені Штати. Якщо згадувати знаних українців, які скористалися такою можливістю, то серед них почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брю-ховецький та нинішній президент академії Сергій Квіт, письменники Юрій Андрухо-вич, Сашко Ірванець, Оксана Забужко...

Але не тільки "зірки" навчаються за рахунок американських платників податків, більшість — пересічні студенти та науковці. Для того, щоб поїхати за океан, необхідне обґрунтування, чому саме в Америці ви бажаєте навчатися, чому не можете зробити це в Україні. Наталя Бідасюк готувала наукову роботу щодо творчості однієї з американських письменниць. Під час студіювання їй навіть вдалося особисто зустрітися і поспілкуватися з цією знаменитістю, що неабияк допомогло при написанні роботи. Але не варто думати, що програма "зациклена" на літературній проблематиці. Навчатися можна за різноманітними фахами: правознавство та економіка, педагогіка та мистецтво, журналістика та засоби масової комунікації; філософія, історія, археологія, соціологія, демографія та багато іншого. Також у переліку, на тлі "несерйозних" дисциплін, присутні й точні науки: математика, фізика, хімія, енергетика, інформаційні технології, астрономія тощо.

Тобто практично будь-який фахівець може потрапити за кордон. Що для цього треба? Українське громадянство та знання мови. На якому рівні? Ось тут питання. І Віталій Жугай, і Наталя Бідасюк переконували, що достатньо відносно невисокого рівня. Щоправда, пан Віталій сам перед конкурсом півроку займався із репетитором, а пані Наталя — викладач іноземної філології ХНУ. Тобто, чим краще, тим ліпше, але навіть проблемне володіння дає шанс на отримання гранту. Принаймні потенційний учасник програми імені Фулбрайта повинен вміти англійською пояснити, чому він їде у Штати. Й справді, як навчатися у чужій країні, якщо не знаєш мови хоча б на такому рівні? Для участі у програмі необхідно написати "есе" (так називав його координатор) англійською із аргументацією. У цьому можуть виникнути складнощі. Наталя Бідасюк згадала, що перше її есе, коли вона ще була студенткою, "було надто дитячим. Тепер я це розумію. Коли я писала його удруге, під час навчання в аспірантурі, то була більш готова. Не треба втрачати надію, головне — добре підготуватися". А навчалася вона у Каліфорнії, отримуючи... 1600 доларів стипендії на місяць: третину витрачала на житло, третину — на харчування, решту — на екскурсії Америкою.

Не приховував свій "закордонний дохід" і пан Віталій. Йому як науковому співробітникові програма надавала... 3000 доларів. Але сума залежить від місця проживання. Скажімо, він студіював у Вашингтоні та Нью-Йорку, де житло обходилося у 1,5 тисячі. Між іншим, стипендіат може вибирати будь-який університет країни для навчання. Більше того, йому, ймовірно, рекомендуватимуть оптимальний, з точки зору фахівців, варіант. Але для вибору треба виконати хоча б мінімальну роботу: поцікавитися, де найкраще можуть підготувати за вашим фахом. Написати листа до цього навчального закладу, отримати запрошення (у 99 випадках виші запрошують студентів, бо усі витрати фінансуються програмою, розповів Віталій Жугай). Рекомендації з українського боку також необхідно належним чином підготувати. Бо, каже він, бували випадки, коли усі документи "писані однією людиною. А це ж видно". Тобто, ще раз наголосимо, треба ретельно готуватися до конкурсу, бо він, як у престижних вузах: десь сім чоловік на місце.

Грант на проведення наукових досліджень — строком від чотирьох до дев'яти місяців. У конкурсі можуть брати участь кандидати та доктори наук; діячі культури, фахівці з оібліотекарства, журналісти та юристи; дослідники без наукового ступеня з досвідом роботи не менше п'яти років. Документи приймаються до 15 жовтня. До 31 березня подають документи для річного перебування на проведення досліджень викладачі та науковці віком до 35 років з дворічним професійним досвідом, які ще не мають наукового ступеня, та молоді кандидати наук (не пізніше 3-х років після захисту).

Стипендії для навчання в американських вузах (рік-два) на здобуття ступеня магістра можуть отримати студенти старших курсів, випускники вишів та аспіранти. Стипендії для навчання в аспірантурі протягом трьох років з правом захисту наукового ступеня отримуватимуть молоді люди, які мають диплом щонайменше бакалавра. Документи приймають до 16 травня. Причому, краще надсилати їх раніше, бо, зазначає Віталій Жугай, буде час їх підправити, враховуючи рекомендації фахівців.

Між іншим, програма двостороння: і американці їдуть в Україну. Шкода, що не навчатися, а викладати. Вже близько 400 закордонних фахівців передавали свої знання нашим студіозам.