Untitled

Михайло Петрович народився у селі Струга Новоушицького району на Хмельниччині. І все його подальше життя міцним корінням пов'язалося саме з рідним Поділлям, що надихало його і на активну працю й навчання, коли був студентом Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, який закінчив із відзнакою, і на плідну наукову діяльність, коли захищав кандидатську (1983) і докторську (1995) дисертації, і на написання поетичних творів, багато з яких покладено на музику і виконується відомими українськими співаками.

За 15 років в рідному інституті він як педагог пройшов шлях від асистента до професора. Працював старшим викладачем, доцентом кафедри економіки і організації побутового обслуговування, заступником декана інженерно-економічного факультету. У 1989 році Михайла Петровича обирають завідувачем кафедри бухгалтерського обліку, статистики і фінансів. У 1995 - він вже завідувач кафедри обліку та аудиту, професор, з 1999 — проректор з економічних питань, з 2001 — проректор з навчальної роботи Технологічного університету Поділля, а 2004 року — проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету.

Михайло Петрович започаткував в університеті наукову школу. За короткий термін під його керівництвом підготовлені і захищені 12 кандидатських і 2 докторські дисертації. Має ще 2 докторантів, 7 аспірантів і 8 здобувачів наукового ступеня кандидата наук. Напрями наукових досліджень: пошук нової парадигми економічного розвитку української держави і її регіонів; кластерні моделі в економіці: побудова ефективних організаційних структур управління підприємствами: удосконалення системи фінансових показників суб'єктів господарювання; корпоративні цінні папери: проблеми інвестування і оподаткування: міжнародні бухгалтерські стандарти та адаптація їх до національної системи обліку та звітності.

З 2002 року він очолює спецраду із захисту кандидатських дисертацій з економічних наук при Хмельницькому національному університеті, є членом аналогічної спецради із захисту докторських дисертацій при Національному університеті харчових технологій (Київ). Опублікував понад 350 наукових праць, у тому числі 12 наукових монографій і наукових доповідей. 7 підручників і навчальних посібників (п'ять з них — у видавництвах "Наукова думка". "Логос". "Академвидав" (Київ), 2 книги і 8 статей опубліковано за кордоном.

З 2004 року — член експертної комісії Наукової ради Міністерства освіти і науки України з оцінки науково-дослідних робіт. З 2006 — член експертної комісії з акредитації вищих навчальних закладів ДАК України.

На даний час Михайло Войнаренко є головою редколегії секції "Економічні науки" Вісника Хмельницького національного університету, членом редколегій українського журналу "Економіст" (Київ), російського журналу "Экономическое возрождение России" (Санкт-Петербург) та Вісника Хмельницького університету управління і права, членом Міжнародної асоціації українських економістів (МАУЕ), головою Хмельницького обласного товариства "Знання" України, а також віце-президентом

Михайло Петрович є координатором, директором центру з реалізації на Хмельниччині одного із проектів Програми TACIS щодо перепідготовки та працевлаштування офіцерів запасу (1995-2002), з 2002 по 2005 роки - аналогічної Українсько-Бри-танської програми. У 2006 році ним виграно грант на фінансування проекту Трастовим фондом програми НАТО "Партнерство заради миру". Після позитивної оцінки результатів роботи Хмельницького центру перепідготовки та соціальної адаптації за 2006-2008 роки керівництвом Північноатлантичного Альянсу (НАТО) було прийнято рішення продовжити проект ще на три роки, підтримуючи фінансування щодо його реалізації у Хмельницькому регіоні (Західна Україна) та розширити проект на Харківський регіон (Східна Україна).

Михайло Войнаренко нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти України (1996 та 1999 роки), нагрудним знаком "Відмінник освіти України" (1997). У 2002 році йому присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України". Нагороджений також почесними грамотами Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України (2005). Він користується заслуженим авторитетом у колективі університету, громадськості міста і області, займає активну державницьку позицію.

Редакція приєднується до всіх найщиріших побажань від рідних, друзів, колег, знайомих і дарує ювіляру невеличкий вірш:

Хай життєву чашу щастя не минає.
Мудрістю глибинною душу напуває!
Щоб тобі, Михаиле, до ста літ дожити,
Онуків женити й правнуків ростити!