Михайло Войнаренко: "Проект підтримки військовослужбовців за Програмою "Україна-НАТО" продовжується"
Хмельницький національний університет уже більше десяти років реалізує на Хмельниччині дуже важливий для держави і, особливо, для військових офіцерів, що звільнилися зі Збройних сил України, чи підлягають звільненню, проект перепідготовки і соціальної адаптації до цивільного життя за Програмою "Україна-НАТО" "Партнерство заради миру". Наш часопис розповідав про цю програму і повідомляв читачів, що в грудні минулого року закінчувався трирічний термін гранту, виділеного на виконання програми.
А що далі? Наш кореспондент зустрівся з директором Хмельницького центру перепідготовки та соціальної адаптації офіцерів запасу, проректором Хмельницького національного університету, професором Михайлом Войнаренком і попросив поділитися планами на майбутнє щодо реалізації даної програми.
Михаиле Петровичу, наприкінці минулого року Ви брали участь у складі делегації від України у семінарі, який проходив у місті Загребі (Хорватія) і був організований Штаб-квартирою НАТО з метою вивчення досвіду перепідготовки офіцерів запасу в країнах Європи. Там вирішувались питання продовження програми чи тільки підводились підсумки? Що Ви можете сказати про долю Вашого проекту?
З ініціативи і за підтримки Північно-атлантичного альянсу (НАТО) 15-17 грудня минулого року в Центрі по співробітництву і безпеці (РАКВІАК), що знаходиться поблизу м.Загреба, відбулась конференція НАТО-РАКВІАК з соціальної адаптації звільнених військовослужбовців під гаслом: "Уроки, отримані з досвіду країн з перехідною економікою". Завданням конференції було створення спільної платформи для обміну думками і досвідом з основних напрямків перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених з армії. Головна мета конференції - показати кращі зразки досвіду, накопиченого за останні роки в процесі реалізації програм соціальної адаптації звільнених військовослужбовців в країнах Південно-Східної Європи, Російської Федерації і України. Звичайно, розглядались питання експертної оцінки результатів уже виконаних програм і закладення підвалин для подальшого співробітництва щодо реалізації подібних програм і проектів у країнах, які брали участь у конференції, у тому числі Російській Федерації та Україні.
Головували на конференції - Міхаель Гауль (Штаб-квартира НАТО, Брюссель) та Томіслав Вибовец (РАКВІАК, Загреб).
Слід зазначити, що основними і найбільш чисельними були доповіді російської і української делегацій. Від України взяли участь у конференції і виступили з доповідями: Ігор Холоша, директор департаменту з соціальної адаптації військовослужбовців Міноборони України, Крістофер Штаудт, менеджер НАТО, відповідальний за виконання даної програми в Україні, і я. Російську делегацію представляли і виступили: Леонід Майоров, генерал-полковник запасу, директор Центру соціальної адаптації військовослужбовців "Росія-НАТО" (м.Москва), Еміліо Гаспаріні, куратор проекту Центру соціальної адаптації військовослужбовців "Росія-НАТО", Микола Антоненко, генерал-лейтенант, заступник директора згаданого центру, Олена Позднякова, менеджер з працевлаштування центру. З інших країн виступили представники міністерств оборони і міжнародні експерти: Михайло Младенович (РАКВІАК, Хорватія), Георгій Метріновскі (Республіка Македонія), Звонко Поповіч (Міноборони, Хорватія), Мілан Мічановіч (Республіка Сербія), Мирсад Ахміч та Еміна Пашіч-Куртагіч (Боснія і Герцоговина), Якоб Херадствейт (Королівство Норвегії), Ніколає Ангелес-ку (Республіка Румунія), Петер Пашов (Республіка Болгарія). У дискусіях взяли участь представники Польщі, Словенії, Словаки, Чехії, Албанії та інших країн.
Що стосується подальшого продовження програми, то пропозицій і варіантів від доповідачів надходило багато, але на конференції, в основному, вивчався і обговорювався набутий досвід, а рішення про продовження і фінансування згаданих програм приймались у Брюсселі. Нам приємно відзначити, що перша країна, щодо якої прийшло позитивне рішення про продовження даних програм, була Україна. Ну і, відповідно, Хмельницький центр перепідготовки і соціальної адаптації, як основний виконавець даної програми в Україні.
- А з якими результатами центр завершив попередню трирічну програму "Україна-
НАТО"?
- Швидше хотів би сказати шестирічну програму. Адже протягом 2002-2008 років на базі Хмельницького центру було проведено 16 етапів перепідготовки військовослужбовців. І останні 9 етапів, що здійснювались за підтримки країн НАТО, були логічним продовженням програм, що виконувались під час реалізації Українсько-Британської програми, протягом якої у 2002-2005 р. на базі Хмельницького УБЦПП було проведено 6 етапів перепідготовки і працевлаштування військовослужбовців, та один етап за підтримки ОБСЄ. За цей час було перепідготовлено за цивільними спеціальностями 378 офіцерів запасу, і 292 із них були успішно працевлаштовані.
За підтримки країн НАТО перепідготовка почалася з 1б січня 2006 року, на основі домовленості між Хмельницьким центром перепідготовки та соціальної адаптації Хмельницького національного університету та Трастовим фондом програми НАТО "Партнерство заради миру". Виконання Центром попередніх програм дало змогу накопичити значний практичний досвід та використати його для успішного продовження реалізації нових освітянських проектів. За час реалізації 9 навчальних етапів Програми Україна-НАТО було перепідготовлено 587 чол., із яких працевлаштовані 363 чол.
Крім того, за так званим цивільним бюджетом НАТО ми додатково виграли 4 гранти на перепідготовку офіцерів у місцях їхньої служби та постійного проживання. Таким чином ще майже 100 офіцерів набули цивільних спеціальностей у М.Тернополі, м.Мукачеве (Закарпатська обл.), смт.Озерна (Житомирська обл.).
У цілому за шість років більше тисячі офіцерів отримали нові цивільні і перспективні для працевлаштування спеціальності.
Які будуєте плани на майбутнє?
У 2009 році плануємо провести три етапи перепідготовки: січень-квітень, травень-липень та вересень-грудень. Навчальні програми за вже згаданими спеціальностями розраховані на 500 годин і тримісячний термін інтенсивного навчання. З 19 січня 2009 року планується розпочати 17-ий етап перепідготовки. Вже подано майже 70 заяв на навчання. У ході кваліфікаційного відбору планується зарахувати на
навчання 60-65 чоловік на відповідні до їхніх побажань і нахилів напрями перепідготовки.
Як і раніше, слухачі курсів зможуть набути знання і навички за новими для них цивільними спеціальностями, які необхідні їм для адаптації і працевлаштування. Слід зазначити, що лише третина слухачів буде проходити перепідготовку в базовому центрі М.Хмельницького, а більше половини слухачів нового етапу навчання планується набрати з інших міст Хмельниць кої області, а саме: 20 осіб в м. Ізяславі і 20-25 -ум. Старокостян-тинові. Крім того, одночасно ми розпочинаємо пілотний проект перепідготовки 60 військовослужбовців у м.Харкові, на базі Міжгалузевого інституту післядипломної освіти при Національному технічному університеті "Харківський технічний інститут" за спеціальностями, які ліцензовані і пройшли апробацію у Хмельницькому національному університеті.
- Чи впроваджуєте нові спеціальності? Чи є проблеми з набором слухачів, адже не секрет, що кількість тих, які підлягають звільненню з армії, з кожним роком стає все меншою?
- Протягом реалізації Українсько-Британської програми перепідготовки і працевлаштування колишніх військових нами напрацьовані, апробовані і удосконалені за останні роки найбільш затребувані на ринку праці спеціальності, а саме: "Менеджмент підприємницької діяльності", "Маркетинг на ринку товарів і послуг", "Комп'ютерні технології в економічних системах", "Комп'ютерні системи та мережі", "Логістика", "Графічний дизайн і реклама". Вони користуються на сьогодні попитом як у слухачів курсів, так і в роботодавців. Тому нових спеціальностей, принаймні на цей рік, вводити не плануємо.
Що стосується набору слухачів, то проблеми були завжди, адже з кожним роком все менше офіцерів звільняється з армії, часто сімейні чи побутові проблеми заважають їм поїхати на три місяці на навчання в інше місто (маю на увазі іногородніх), а інколи отримана військова вища освіта зовсім не відповідає цивільним спеціальностям, які хотів би отримати колишній офіцер. Але ми ведемо постійний пошук нових форм організації навчання, впроваджуємо дистанційну освіту з виїздом викладачів в локальні центри дислокації чи проживання військовослужбовців, адаптуємо навчальні плани до потреб слухачів. І за минулі три роки ми повністю виконали вимоги гранту як щодо набору і перепідготовки слухачів, так і працевлаштування випускників курсів.
Відчутну допомогу в поширенні інформації про нашу програму надають Хмельницький міський і обласний військові комісаріати, а також командири частин, розташованих у Подільському регіоні, Житомирській, Чернівецькій, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Серед засобів масової інформації, які співпрацюють із Хмельницьким ЦПСА, - це Хмельницькі газети „Подільський кур'єр", „Подільські вісті", „Проскурів", „На самом деле" „Народна Армія" і журнали „Бізнес", „Економіст", „Українець"та інші.
- Які пільги мають слухачі курсів, і які перспективи їх чекають щодо працевлаштування?
- Для всіх слухачів нашого центру навчання здійснюється на безоплатній основі , а для іногородніх слухачів проживання в нашому місті на період перепідготовки теж буде безоплатним. Після закінчення курсів випускники отримують документи державного і сертифікати міжнародного зразка.
Що стосується працевлаштування, то більше, ніж дві третини наших випускників успішно знаходять роботу. У першу чергу - за підтримки центру, який пропонує існуючі вакансії з власної бази даних, по-друге - під час Ярмарок вакансій, які традиційно проводяться після завершення кожного етапу перепідготовки, слухачам надається можливість зустрітися з роботодавцями, поспілкуватися з ними у неформальній обстановці, заповнити анкети, зрозуміти зміст майбутньої роботи, а часто отримати конкретні пропозиції щодо працевлаштування. І ще один важливий напрям працевлаштування - через наших випускників, які закінчили курси раніше, успішно працевлаштувалися чи відкрили власну справу і допомагають своїм колегам знайти гідну і цікаву роботу.
Петро ГАВРИЛЮК