ІНФОІНФОРМАЦІЙНО-КОМП'ЮТЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ -ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Нині комп'ютерні інформаційні технології стрімко розвиваються і поширюються як у виробничій, так і невиробничій сферах діяльності, особливо в системі освіти. Тому заходи, які здійснюють вищі заклади освіти для вирішення головних і першочергових завдань в управлінні якістю підготовки фахівців, повинні бути не тільки системними за своею ідеологією, але й мають бути чітко зорієнтованими на застосування комп'ютерних технологій на кожному з головних напрямків своєї діяльності.

Свого часу перед професорсько-викладацьким складом, науковцями нашого вищого навчального закладу теж постала ціла низка таких серйозних проблем технічного, економічного та організаційного, психологічного плану, які ми мали вирішити, аби надати новий імпульс для динамічного розвитку. Це дозволило б у порівняно стислі терміни вийти на якісно нові показники та характеристики діяльності, що забезпечували б Хмельницькому національному університету як регіональному класичному університету можливості поступального розвитку.

З метою організації системного вирішення цих проблем колективом працівників університету була розроблена та схвалена Вченою радою комплексна програма розвитку. Вона складалася з 13-ти взаємопов'язаних підпрограм, кожна з яких належала до цілком певного, конкретного напрямку діяльності університету. До цих підпрограм належать: структура, обсяги підготовки фахівців та організаційна структура університету; професорсько-викладацькі кадри; комплектування контингенту студентів, розподіл

та працевлаштування випускників; навчальний процес; навчально-методична література, бібліотечна та видавнича справа; матеріально-технічна база; дистанційне навчання; виховний процес; наукова діяльність; соціальний розвиток; зарубіжні зв'язки; фінансово-економічна діяльність; комп'ютеризація діяльності університету.

Запропоновані підпрограми охоплювали увесь спектр головних напрямів діяльності університету, кожний з яких забезпечує вирішення тією чи іншою мірою проблеми якості підготовки фахівців. Кожна з підпрограм має свою внутрішню структуру, цільову функцію, основні завдання та відповідне організаційне, ресурсне та фінансове забезпечення. Між підпрограмами мають місце чітко виражені прямі та зворотні зв'язки. Однак практично жодна підпрограма не може досягти своєї мети без вирішення основних завдань, що закладені у підпрограмі "Комп'ютеризація діяльності університету", тобто без широкого використання тією чи іншою мірою інформаційних комп'ютерних технологій. Це визначило послідовність формування та наступної реалізації комплексної програми в цілому. Особливістю при цьому є те, що підпрограма "Комп'ютеризація діяльності університету" формувалася на основі попередньо визначених цілей та завдань комплексу інших підпрограм, кожна з яких, у свою чергу, має певні позиції, що вимагають застосування комп'ютерних технологій.

Вирішення завдань, що передбачені підпрограмою "Навчально-методична література, бібліотечна та видавнича справа", безпосередньо пов'язане із вдоско-

наленням комп ютеризації діяльності університету. Адже саме наявність потужного комп'ютерного парку, розвиненої комп'ютерної мережі, а також відповідного програмного забезпечення допомогли досягти у бібліотечній справі досить вагомих результатів. Сьогодні в університеті створено бібліотечний комплекс, в якому автоматизовано на основі комп'ютерних технологій всі процеси, що відносяться до бібліотечної справи, — від прийому, обробки і обліку літератури до видачі книг. Завдяки цьому вдалося досягти нового, якіснішого рівня бібліотечного обслуговування навчального процесу. Якщо кілька років тому бібліотека університету, за оцінкою провідних фахівців бібліотечної справи системи вищої освіти, вважалась однією з кращих бібліотек Західного регіону, то сьогодні, завдяки активному впровадженню комп'ютерних технологій бібліотечного обслуговування навчального процесу і навчальної діяльності, бібліотека університету відноситься до найкращих бібліотек вищих закладів освіти України.

Інший приклад. Реалізація підпрограми "Дистанційне навчання" базувалась насамперед на принципово нових концептуальних засадах, в основу яких закладено розробку та використання новітніх комп'ютерних технологій. По-перше, це технології з організації навчального процесу на рівнях: деканат, кафедра, викладач, студент. Вони розроблені науковцями університету, містять в собі значний елемент "ноу-хау" та захищені авторськими правами. По-друге, це принципово нові технології методичного забезпечення навчального процесу, в основі яких закладено принцип

розробки використання модулів дистанційних курсів навчальних дисциплін, що реалізуються як на паперових, так і на комп'ютерних носіях. Інформація з них заноситься в комп'ютерну базу даних для кожної із спеціальностей дистанційного навчання.

Ці модулі за своєю суттю є комплексами методичного забезпечення навчальних дисциплін. їх наявність і, в тому числі, на електронних носіях інформації дозволяє не тільки методично забезпечити дистанційну форму навчання, а й вирішити значною мірою проблему методичного забезпечення самостійної роботи студентів над програмним матеріалом для всіх без винятку форм навчання.

Практика останніх років показала, що модулі дистанційного навчання з різних навчальних дисциплін активно використовують студенти денної та заочної форм навчання. Високий рівень комп'ютеризації навчального процесу дає змогу виконувати значний обсяг роботи з розробки альтернативних методів проведення лабораторного практикуму з природничих та технічних навчальних дисциплін для дистанційного навчання. Так звані віртуальні лабораторні цикли реалізовуються через застосування комп'ютерної техніки і потребують наявності дорогого та складного лабораторного обладнання.

Здійснення системних заходів в рамках підпрограми "Навчальний процес" дало змогу комп'ютеризувати розробку оптимальних варіантів робочих навчальних планів зі спеціальностей, яких навчають в університеті, оптимально здійснювати розрахунок обсягів навчального навантаження та штатів професорсько-викладацького складу, запровадити використання комп'ютерної техніки та інформаційних технологій майже у всіх формах організації навчального процесу. Особливо це стосується застосування засобів мультимедіа в лекційних курсах, комп'ютерних технологій в курсовому та дипломному проектуванні.

Завдяки такій системній, наполегливій роботі професорсько-викладацького складу спільно з аспірантами і студентами університет вийшов на провідне місце в розробці комп'ютерних технологій у сфері управління вищим навчальним закладом.

Виконання підпрограми "Фінансово-економічна діяльність" допомогло нам здійснити програмне забезпечення розрахунку та поліпшити контроль виконання різних кошторисів, точніше вести розрахунок потреб у фінансових та матеріальних ресурсах. На мою думку, незвичайною та оригінальною є наша комп'ютерна технологія щорічної рейтин-гової оцінки ефективності роботи професорсько-викладацького складу університету в розрізі кафедр по кожному зі штатних науково-педагогічних працівників.

Нині науковці нашого університету успішно працюють над розробкою концепції, проекту та використання інтегрованої комп'ютерної мережі всіх закладів освіти Хмельницької області, починаючи із загальноосвітніх шкіл і кінчаючи університетами, а також допомагають оптимально здійснювати контроль та управління навчальним процесом на різних організаційних рівнях. Слід зазначити, що ця новаторська робота проводиться за сприяння управління освіти та науки Хмельницької обласної адміністрації.

На основі комп'ютерних технологій в нашому університеті ведеться вдосконалена планова системна робота, яка дозволяє підвищувати ефективність всіх напрямів його діяльності і позитивно впливати на якість підготовки фахівців за всіма напрямами та спеціальностями. При цьому намагаємось оцінювання знань студента інтегрувати в навчальний процес на етапі його планування, аби допомогти викладачеві суттєво підвищити ефективність викладання за рахунок заздалегідь сформульованих кінцевих результатів і об'єктивної інформації про рівень засвоєних студентом знань. Після загально-

го ознайомлення з навчальними результатами, що його мають досягти студенти, відбувається конкретизація переліку навчальних знань, що підлягають оцінюванню успішності, яке проводиться за допомогою методики, розробленої для перевірки репрезентативної вибірки відповідних навчальних завдань, конкретизованих у полі успішності.

Здійснюване у Хмельницькому національному університеті удосконалення підходів до оцінювання навчальних досягнень студентів відбувається у відповідності з інтеграційними процесами в Європі, у яких задіяна Україна як учасниця Болонського процесу. Перевірка ж ефективності запроваджуваної в нашому університеті контрольно-оцінювальної системи навчальних досягнень студентів упродовж 2005 —2009 років дає підстави стверджувати про очевидні переваги такого підходу. Адже це дозволяє гармонізувати вітчизняну шкалу оцінювання та шкалу ECTS, точніше фіксувати результати навчання студентів, а в підсумку видавати додаток до диплома європейського зразка, що значно розширить можливості їхнього працевлаштування.

М.Є. СКИБА, доктор технічних наук, професор,
ректор Хмельницького національного
університету, заслужений працівник
народної освіти України