БАЗИЛЬЧУК В.Б.
    Хмельницький національний університет
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

У статті вивчаються особливості організаційних структурних підрозділів Хмельницького національного університету задіяних в фізкультурно-оздоровчій роботі. Вивчаються їх функції, визначається зміст  діяльності  кожного  структурного  підрозділу,  а  також  створено  організаційну  модель  фізкультурно-оздоровчої роботи студентів у навчальний, позанавчальний час і у вихідні та канікулярні дні.

Актуальність.  Сьогодні  чимало  українських  ВНЗ  різних  рівнів  акредитації  та  науковці  здійснюють оптимальні пошуки організації навчального та позанавчального процесу фізичного виховання. Так, у наукових працях А.І. Драчука, С.М. Канішевського, О.С. Куца, Р.Т.Раєвського наголошується про те, що теперішня  організація  фізичного  виховання  у  ВНЗ  є  недостатньо  ефективною  для  підвищення  рівня здоров’я,  фізичної  підготовленості  та  мотивації  до систематичних  занять  фізичними  вправами [1–4]. Це завдання  найбільш  гостро  стоїть  перед  вищою  школою,  яка  є  базовою  ланкою  підготовки  здорового висококваліфікованого спеціаліста.
    Разом  з  тим,  у  проведених  дослідженнях  недостатньо  відображено  роль  вищого  навчального закладу в організації та активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів. А також не обумовлено доцільність  організаційних  аспектів  фізкультурно-оздоровчої  діяльності (ФОД)  студентів  у  навчально- виховній сфері.
    Завдання  дослідження.  Вивчити  діяльність  та  створити  модель  організаційних  структурних підрозділів Хмельницького національного університету.
    Модель  в  даному  випадку  розуміється  як  зразок,  що  відтворює,  імітує  будову  та  дію  об’єкта  і використовується для одержання нових знань про об’єкт [2].
    У  зв’язку  із  тим,  що  функція  управління "організація"  передбачає  побудову  структур  та  делегування  повноважень,  тобто  визначення  змісту  діяльності  кожного  структурного  підрозділу,  нами  були виявлені всі підрозділи ВНЗ, в компетенції яких знаходиться зазначена діяльність і  складено перелік всіх її видів, що виконуються  для організації ФОД студентів.
    У  законі  України "Про  фізичну  культуру  і  спорт"  йдеться  про  невід’ємність  процесу  фізичного виховання від фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді у навчально-виховній сфері [2]. Це обумовлює доцільність вивчення організаційних аспектів ФОД невід’ємно від фізичного виховання студентів.
    Відповідальність  за  постановку  фізичного  виховання  у  Хмельницькому  національному  університеті (ХНУ),  як  і  в  інших  навчальних  закладах,  покладено  на  ректора  університету.  Питаннями  організації фізичного виховання і спортивно-оздоровчої роботи у ХНУ займаються, на відміну від більшості інших  ВНЗ,  окрім  кафедри  фізичного  виховання (КФВ)  та  спортивного  клубу (СК),  фізкультурно-спортивний (ФСЦ) та навчальний спортивно-оздоровчий (НСОЦ) центри. Названі структурні підрозділи коор динують та взаємодоповнюють організаційну діяльність, однак кафедра фізичного виховання є головною ланкою в організацій як фізичного виховання так і  фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів.
    Кафедра фізичного виховання забезпечує обов’язкові та факультативні заняття, а також фізкультурні  заходи  в  режимі  навчального  дня,  проводить  виховну  роботу  зі  студентами,  організує  навчально- методичну  і  навчально-дослідницьку  роботу,  лікарський  контроль  та  інші  види  роботи,  забезпечує ефективний навчально-виховний процес.
    Спільно зі спортивним клубом КФВ готує і атестує інструкторів і суддів з видів спорту, проводить пропагандистську і масову фізкультурно-оздоровчу роботу, організує спортивні змагання.
    На  кафедрі проходить цілеспрямоване планування занять на весь період навчання. В ході дослідження було встановлено, що студенти  виявили  бажання займатися  улюбленими видами спорту під час обов’язкових  занять.  Тому  в  ході  побудови  організаційної моделі  та  подальшого  проведення  експе рименту, кафедрі було запропоновано проводити заняття видами спорту із включенням на старших курсах матеріалу  програми  підготовки  громадських  кадрів,  що  дає  право  на  присвоєння  звання  інструктора  і судді з виду спорту.
    Спортивний клуб ХНУ реалізує  свою мету та завдання в тісній взаємодії  з кафедрою  фізичного виховання, на підставі об’єднання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.
    Метою СК є створення відповідних умов та можливостей для задоволення різнобічних інтересів студентів. Головними завданнями, які виконує спортивний клуб є: формування всебічно розвиненої особистості  студента  засобами  фізичної  культури  і  спорту;  пропаганда  здорового  способу  життя;  запровадження  фізичної  культури  і  спорту  в  систему  навчання,  працю,  побут  і  відпочинок  студентів;  організація  і  проведення  масових  фізкультурно-оздоровчих  і  спортивних  заходів,  надання  фізкультурно-оздоровчих  послуг;  спортивне  удосконалення  студентів,  підготовка  та  відрядження  збірних  команд  вищого навчального закладу на змагання різного масштабу та інше.
    Організаційна структура спортивного клубу включає колективи фізкультури факультетів та клуби з видів спорту. Позитивну роль в активізації роботи колективів фізкультури відіграють заступники директорів інститутів та помічники деканів з фізкультурно-масової роботи, за що отримують додаток до заробітної плати. Заступники директорів та помічники деканів для виконання своїх обов’язків повинні здійснювати:
    – комплектування груп в навчальних відділеннях для занять з фізичного виховання на факультеті і контролювати перехід студентів в навчальних групах протягом навчального року;
    – планування  на  факультеті  масових  фізкультурно-спортивних  заходів  спільно  з  деканатом  та громадськими організаціями;
    – організацію та проведення на факультеті фізкультурно-спортивних заходів, атестацій студентів та заліків;
    – підготовку команд факультету до спортивних змагань за програмою універсіади ХНУ, міста та області;
    – зробити можливою і необхідною участь кожного студента факультету в змаганнях мінімум один раз на рік;
    – забезпечити  ріст  спортивної  майстерності  студентів-спортсменів  високої  кваліфікації  та  здійс-
    нювати допомогу в успішному поєднанні навчання на факультеті з активними заняттями спортом;
    – проводити на факультеті пропаганду фізичної культури і спорту;
    – здавати  в  деканат  щорічний  звіт  зі  фізкультурно-масової  роботи  факультету  та  щорічний  звіт державного тестування студентів.
    Спортивний  клуб  ХНУ  включає 4  спортивних  клуби  з  видів  спорту: "Волей-клуб",  футбольний клуб "Університет",  клуб  атлетичної  гімнастики  та  клуб  аеробіки.  Спортивний  клуб  організує  масові змагання, проводить контроль за навчально-тренувальним процесом в спортивних секціях, групах збірних команд  факультетів,  курсів,  університету,  клубах  за  спортивними  інтересами,  формує  збірні  команди  з видів спорту ХНУ та забезпечує їх участь у змаганнях, присвоює спортивні розряди та інше.
    Фізкультурно-спортивний  центр  створений  наказом  ректора  ХНУ,  керівник  ФСЦ  також  призна-
    чається ректором університету (див. рис. 1).
    Основною метою діяльності та завданнями ФСЦ є розвиток видів спорту в університеті, зміцнення здоров’я,  формування  здорового  способу  життя,  підготовка  висококваліфікованих  спортсменів,  пропаганда та популяризація різних видів спорту серед студентів. До ФСЦ належить три клуби з видів спорту це: гандбольний клуб "Університет", баскетбольний "Університет" та клуб регбі "Оболонь-університет". Ці клуби, є юридичними особами мають свої печатки, штатних працівників, рахунки. Їх діяльність спрямована на підвищення спортивної кваліфікації студентів-спортсменів та їх підготовку до змагань різного рангу.  Студенти-спортсмени  неодноразово  ставали  переможцями  змагань  обласного,  державного,  європейського  та  світового  рівнів.  На  сьогоднішній  день  три  команди (гандболу,  баскетболу,  регбі)  виступають у вищому дивізіоні України, команда волейболу у першому. У ХНУ на сьогодні навчається 54 студенти майстри спорту, 3 – майстри спорту міжнародного класу, 3 – заслужені майстри спорту.
   
    Рис. 1 – Структурні підрозділи  Хмельницького національного університету задіяні в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів

Окрім цього, студенти-спортсмени забезпечили собі не тільки високий спортивний рейтинг, але й покращили  свій  економічний  і  соціальний  стан.  Оскільки  кращі  студенти-спортсмени  мають  ряд  заохочень, зокрема:
    – пільги на поселення у студентському гуртожитку;
    – щоденне харчування;
    – індивідуальний графік навчання;
    – продовжений термін навчання до 7–8 років;
    – безкоштовний відпочинок у спортивно-оздоровчому таборі;
    – стипендії міського голови та державного рівня;
    – всебічне сприяння в організації тренувального процесу.
    На сьогоднішній день у ХНУ розширюється спортивна діяльність клубів з видів спорту, оскільки у найближчому  майбутньому  планується  створення  ще  кількох  клубів –  тхеквондо,  фехтування,  вільної боротьби.
    З  огляду  на  активний  розвиток  видів  спорту  в  ХНУ,  наявність  відповідних  клубів,  а  також виявлені в ході дослідження бажання студентів займатися на обов’язкових заняттях за розкладом улюблюним видом спорту, повстала необхідність  встановлення більш тісного зв’язку між навчальними формами занять і діяльністю клубів. Це потребувало певної реорганізації в ході якої, на початку експерименту, при кафедрі  згідно  наказу  ректора  було  утворено  Навчальний  спортивно-оздоровчий  центр  (НСОЦ).  Розроблене  Положення  про діяльність  НСОЦ,  яке  було  затверджене  на  засіданні  Вченої  ради  ХНУ.  НСОЦ передбачав наявність секцій з усіх видів спорту, які культивуються в рамках клубів з видів спорту СК і ФСЦ.  Таких  секцій  було  утворено  сім.  Їх  відвідування  стало  можливим  для  студентів,  які  не  виконали нормативу з виду спорту для відбору у навчальні групи спортивної спрямованості, але хотіли би навчатися в них у подальшому. У позанавчальний та навчальний час студенти мають можливість удосконалити свої якості у одній із секцій і виконати вимоги для зарахування на навчальні заняття з фізичного виховання, які проводяться за програмою із виду спорту або стати членами клубів з видів спорту.
    Секції  почали  працювати  у  тісному  взаємозв’язку  із  відповідними  клубами,  забезпечувати  проведення додаткових занять, початкової підготовки, відбору в клуби з видів спорту, команди. В результаті експериментальних  нововведень  організаційна  структура  фізкультурно-спортивної  роботи  у  ХНУ  отримала вигляд, зображений на рисунку 1.
    Як зазначалося вище, організаційна модель передбачає визначення переліку видів діяльності для кожного структурного підрозділу. Нами було створено систему організації фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів вищого навчального закладу. Фізкультурно-оздоровчу діяльність студентської молоді, ми пропонуємо не тільки в режимі навчання, а і в позанавчальний час та у вихідні і канікулярні дні. Перелік видів  спорту  складався  з  врахуванням  уподобань  студентів,  висловлених  в  ході  анкетування.  Навчальні групи  у  секціях  в  навчальний  час  формувалися  на  засадах  відбору  за  спеціально  розробленими  нормативами з видів спорту.
    До кожного із вище наведених варіантів проведення ФОД включалися  описані в літературі, відомі у практиці організаційні форми. Одночасно до відомого переліку форм вносилися окремі корективи (табл. 1). Так,  на  відміну  від  рекомендацій  з  питань  організації  фізкультурно-оздоровчої  діяльності  студентів,  до організаційних форм спортивно-оздоровчої діяльності в режимі навчання  нами було віднесено заняття під час  практики та сесій. Ми виходили з того, що ці два  види  діяльності  також є складовими  навчального процесу.
    Таблиця 1 – Фізкультурно-оздоровча діяльність студентів в режимі навчання
   
   
    Як  відомо,  в  режимі  навчання  фізкультурно-оздоровча  діяльність  проводиться  у  навчальній (обов’язковій)  формі  занять,  на  які  явка  студентів  ВНЗ  є  обов’язковою.  Традиційний  зміст  занять  з фізичного виховання, який складається із загальної фізичної підготовки було доповнено тренуваннями в обраному  виді  спорту.  Тому  до  участі  в  організації  цих  занять  та  їх  проведенні  разом  з  кафедрою фізичного виховання ХНУ в ході експерименту залучався також НСОЦ.
    Для  того,  щоб  потрапити  на  заняттях  фізичним  вихованням  у  групу  обраного  виду  спорту студентам необхідно було пройти відбір, тобто успішно виконати контрольні вправи і нормативи з виду спорту. Якщо студенти не потрапляли у групи із спортивно-оздоровчим спрямуванням, але мали бажання займатися улюбленим видом спорту, вони розпочинали тренуватися у секціях НСОЦ.
    Факультативні  заняття  розглядалися  як  додаткові  до  навчальних  занять.  На  цих  заняттях  здійснювалася  загальна  та  професійно-прикладна  фізична  підготовка  студентів  згідно  програмних  вимог,  а також  покращувалися  знання  з  теорії  і  методики  фізкультурно-спортивної  діяльності.  Організацією  та проведенням названих занять  займалася кафедра фізичного виховання університету.
    Також  до  організаційних  форм  проведення  роботи  в  режимі  навчання  було  віднесено  фізичні вправи в режимі дня, заняття під час практики та екзаменаційних сесій. Найбільш прийнятними формами фізичних  вправ  в  режимі  дня,  в  ході  експерименту  були  визнані  ранкова  гімнастика,  фізкультпаузи  та додаткові навчальні заняття. Організовували та проводили названі заняття співробітники кафедри фізичного виховання, колективи фізичної культури факультетів та НСОЦ.
    До фізкультурно-спортивних занять під час сесії необхідно віднести самостійні заняття загальною фізичною підготовкою, улюбленим видом спорту, або системою оздоровлення. Організація та проведення названих  занять  покладалася  на  КФК  факультетів,  кафедру  фізичного  виховання,  НСОЦ,  ФСЦ.  Під  час практики фізкультурні осередки об’єктів практики, КФК факультетів та НСОЦ були задіяні в організації та проведенні занять ППФП.
    У  позанавчальний  час  також  здійснювалась  фізкультурно-оздоровча  робота  студентів.  На  базі ХНУ були організовані заняття із різних видів спорту. Ця форма занять дозволяла за окрему платню, за власним  бажанням  бути  членом  однієї  із  спортивних  секцій,  зокрема:  легкої  атлетики,  волейболу, баскетболу, футболу. Відвідувати заняття видом спорту студенти могли впродовж  2-3 годин на тиждень. Студенти, які в результаті занять у секції досягли кращого рівня загальної та спеціальної підготовленості відбиралися  у  клуби  з  видів  спорту,  у  збірні  команди  факультету,  університету.  Відповідальність  за заняття із видів спорту було покладено на кафедру фізичного виховання, спортивний клуб та спортивний навчально-оздоровчий центр (табл. 2).
   
    На  базі  ХНУ  функціонують  інші  організовані  форми  фізкультурно-оздоровчих  занять.  Особливість  їх  полягає  у  тому,  що  до  переліку  видів  спорту,  якими  можуть  займатися  студенти,  входять популярні серед молоді види занять: аеробіка, шейпінг, карате, атлетична гімнастика. Задіяні в організації та   проведенні   цих   занять   кафедра   фізичного   виховання,   навчальний   спортивно-оздоровчий   центр, спортивний клуб та фізкультурно-спортивний центр.
    В  ході  експерименту  в  університеті  були  створені  належні  організаційні  умови:  якщо  за  певних причин  студенти  не  могли  виконати  залікових  вимог  або  прагнули  більш  високої  залікової  оцінки  і додаткових занять фізичними вправами, вони могли звертатися до викладачів кафедри, у ФСЦ, НСОЦ за консультацією про самостійні заняття фізичними вправами. Викладачі давали рекомендації, пропонували комплекси  вправ  для  студентів,  в  якості  домашніх  завдань  і  контролювали  виконання  поставлених зОкрім проведення названих форм, кафедра фізичного виховання, спортивний клуб, ФСЦ, НСОЦ та  КФК  факультетів  університету  сприяли  організації  масових  фізкультурно-спортивних  заходів (спортивних  вечорів,  свят  факультетів,  масових  кросів,  свят  фізичної  культури  та  інше),  а  також  оздоровчих заходів  у  побуті.  Студенти  при  необхідності  зверталися  до  викладачів  кафедри  за  консультаціями,  як правильно і цікаво організувати фізкультурні свята за місцем проживання.
    У  вихідні  дні  та  на  канікулах  (табл.  3)  для  студентів,  КФК  факультетів,  кафедра  фізичного виховання  і  навчальний  спортивно-оздоровчий  центр  проводили   організовані   заняття  з:   волейболу, баскетболу, футболу, легкої атлетики, інших видів спорту.  Студенти мали змогу покращити свій фізичний розвиток, удосконалити фізичні якості та техніко-тактичні дії, необхідні у тому чи іншому виді спорту.авдань. КФК факультетів також брали участь в організації самостійних занять студентів.
   
    Організацію  та  проведення  нетрадиційних  видів  занять  здійснювали  КФК  факультетів,  кафедра фізичного  виховання  та  Навчальний  спортивно-оздоровчий  центр.  Молодь  мала  нагоду  відвідувати  такі види занять: атлетичною гімнастикою, аеробікою, шейпінгом, тхеквондо, карате.
    На  вихідні  дні  та  канікули  кафедра  фізичного  виховання  і  КФК  факультетів  давали  студентам завдання  самостійно  займатися  фізичними  вправами:  ранковою  гімнастикою,  загальною  фізичною  підготовкою,  циклічними  вправами,  для  того,  щоб  підтримувати  рівень  фізичної  підготовленості  та  зміцнювати здоров’я.
    Студенти  також  брали  участь  у  масових  фізкультурно-оздоровчих  заходах  під  час  канікул  та  у вихідні дні, були організаторами фізкультурних свят за місцем проживання та різних заходів на дозвіллі. Консультації щодо проведення та організації названих заходів студентська молодь отримувала на кафедрі фізичного виховання, у спортивному клубі та КФК факультетів.
    Значна  кількість  студентів  ХНУ  під  час  канікул  відпочиває  у  таборах,  в  яких  приділяється  достатня увага проведенню фізкультурно-оздоровчої діяльності. Студенти обов’язково, виконували ранкову гімнастику, за бажанням відвідували заняття у секціях, здійснювали туристичні походи, загартовувалися, брали участь у змаганнях, фізкультурних святах за сприянням НСОЦ та КФК факультетів.
    Отже,  сформована  організаційна  модель,  яка  передбачає  проведення  фізкультурно-оздоровчої діяльності у трьох напрямках (режимі навчання, позанавчальний час, вихідні та канікулярні дні) враховує можливі і прийнятні для студентів варіанти залучення до фізкультурно-оздоровчої діяльності, задоволення фізкультурних інтересів студентської молоді, забезпечення оптимальних обсягів її рухової активності, що отримало підтвердження результатами експерименту.

Література