ГОВЕРЛІВСЬКЕ СОНЦЕ В ДУШІ

Старожили оповідають, що чарівна красуня Чорно-гірського хребта, норовлива королева Східних Карпат гора Говерла (висота 2060,8 м. над рівнем моря) має живу українську душу, спілкується з приборкувачами, що зійшли на її вершину і робить їх справжніми українцями-патріотами. І справді, в народному фольклорі гора Говерла постає як один із віковічних притягальних центрів духовного єднання українців, оживлення і зміцнення їхнього національного духу, наповнення української душі безмежною любов'ю до рідного краю. Тому цілком природніми, особливо після відновлення незалежності України, є масові сходження патріотів на Говерлу, на вершині якої вони зміцнюють свій національний дух і готовність жертовно служити Ненці-Україні.

День 14 вересня 2008 року став особливим, пам'ятним днем в житті 17-ти вчених і викладачів Хмельницького національного університету (ХНУ), лекторів організації Товариства „Знання" цього Університету, включаючи представника від Товариства „Знання" України, які цього дня здійснили сходження на гору Говерлу, проявивши при цьому мужність, нездоланність духу і патріотизм. Це: професор Войнаренко М.П. - проректор, голова Хмельницької обласної організації Товариства „Знання" (керівник групи), Байдич Л.Е.-доцент, відповідальний секретар обласної організації Товариства, Корік НЛ. - головний бухгалтер ХНУ та інші.

Ініціатива щодо сходження на гору Говерлу, присвячена 60-річчю створення Товариства „Знання" України, була схвалена на звітно-виборній конференції Хмельницької обласної організації Товариства, що відбулась 20 червня 2008 року.Після того була розпочата напружена підготовка до виїзду учасників цієї акції в Івано-Франківську область для втілення говер-лівської мрії в життя.

На вершині королеви Східних Карпат Говерлі знаннівці отримали велике задоволення і невимовну радість від усвідомлення досягнутої ними мети, а також світлі, незабутні враження від перебування на її вершині, оточеної звідусіль стрімкими гірськими хребтами і піками, окутаними густими віковічними лісами. Завмирало серце від споглядання цієї величавої, ні з чим незрівнянної природної краси і мимоволі згадувалось: красивішими і величнішим від гір є лише гори.

Члени групи здійснювали сходження на Говерлу, в ідеальних умовах, бо на її вершині їх зустріло привітне яскраве сонце на чистому небі і зовсім не було вітру, а в їхніх душах запалало незгасне говерлівське сонце любові до рідного краю, гармонійне поєднання яких наповнювало їх світлою радістю буття, бажанням жити і творити задля досягнення істини, добра і справедливості. Старожили стверджують, що такі природні умови бувають лише один раз у 15-20 років. Тому, багатьом групам ентузіастів, сходження на Говерлу через несприятливі природні умови часто-густо доводиться на півдорозі повертатись назад, так і не підкоривши її вершину.

Піднесенню духу знаннівців сприяла також наявність на вершині Говерли гігантського державного синьо-жовтого прапора і тризуба у формі лелеки, капсул із землею з усіх регіонів України на гранітній плиті, Великого хреста на честь героїв, що полягли в борні за Вільну Україну, встановлених учасниками масових сходжень на неї разом з Президентом України Віктором Ющенком.

Зауважимо, що група знаннівців здійснила сходження на Говерлу, яка віднесена до першого ступеня туристичної складності (всього існує шість туристичних ступенів складності) за повною альпіністською програмою. Проте, ця гора лісиста, всипана важкодоступними кам'яними брилами, має велику крутизну, що зростає при підході до її вершини. Загальна протяжність маршруту сходження складає до 2-х км. Важливо зазначити, знаннівці, вік яких складав від 22-х до 70-ти років, повністю подолали цей складний туристичний маршрут і у повному складі (17 осіб) зійшли на вершину Говерли, незважаючи на те, що дві третини учасників групи і здійснювали сходження на цю гору вперше. Причому,] спуск з крутої гори був не менш важким і більш ризико-ваним, ніж сходження на неї.

До речі, саме ж сходження лекторів-хмельничан на Говерлу було продумане до деталей і добре організоване з врахуванням суворого дотримання правил безпеки. Так, підкорення Говерли групою знаннівців і радіозв'язок під час сходження забезпе чував Геннадій Баннов - відомий в Україні альпініст, що підкорив не одну вершину, у тому числі Паміру і Тянь-Шаню. Бадьорий, оптимістичний, припіднятий настрій в групі впродовж всієї акції підтримували гуморист Микола Лук'янюк та баяніст Олександр Бохонько, які, як лектори Товариства, у складі агітбригад об'їздили всю Україну. Заспівувала українські народні пісні Людмила Байдич, які підхоплювали Михайло Войнаренко та інші учасники групи. Фотограф Олександр Баннов і відеооператор Олександр Нікітін зробили унікальні фото та відеознімки. Директор Ботанічного салу Людмила Казімірова і головний бухгалтер Університету Наталія Корік не тільки підкорили Говерлу, але й зібрали цікавий матеріал для поповнення колекції Ботанічного саду Університету. А професор Олександр Григоренко зробив багато нотаток про природу та історію краю, які будуть використані ним при підготовці матеріалів для лекторів Товариства „Знання".

Таким чином, знаннівці Хмельниччини на ділі довели свою здатність досягати надхмарних, говерлівських вершин в ім'я підняття іміджу Товариства "Знання" України і свою готовність на власному патріотичному прикладі довести суспільству невмирущість українознавчих ідеалів, які пропагує Товариство „Знання", а також налаштування його членів внести гідний вклад в духовний розвиток України на сучасному, буремному етапі її розвитку. Делегати п'ятого з'їзду Товариства „Знання" України, який відбувся 26 - 27 вересня 2008 року, зможуть переглянути відеофільм і фотоматеріали, де відображена ця знаменна подія, яка, безперечно, стане яскравою сторінкою в історії Хмельницької обласної організації Товариства та Товариства „Знання" України.