ІНТЕРВ'Ю
INTERVIEW
Ірина ВАННОВА: "ПІДГОТОВКА КАДРІВ ДЛЯ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ - ОДНЕ ІЗ ГОЛОВНИХ ЗАВДАНЬ ШВЕЙНОГО КЛАСТЕРА СЬОГОДНІ"

Iryna BANNOVA: "TRAINING OF THE PERSONNELS FOR THE SEWING INDUSTRY IS ONE OF THE MAIN TASKS OF THE SEWING CLUSTER TODAY"

Ірина БЛИНОВА, кандидат технічних наук, директор Хмельницького обласного громадського об'єднання
"Швейний кластер"

— Ірино Мусіївно, на Вашу думку, який соціально-економічний ефект отримала Хмельниччина від створення швейного кластера?
— Пройшло 10 років з дня заснування першого в Україні швейного кластера. І сьогодні, озираючись на тоді поставлену перед собою мету — відродження промислового виробництва на Поділлі та численні завдання, серед яких — спеціалізація підприємств, поступове зростання виробництва, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, організація рекламних кампаній та підготовка високопрофесійних фахівців для швейної промисловості, можна констатувати той факт, що в регіоні відбуваються сталі позитивні економічні перетворення і Хмельницький поступово перетворюється на потужний центр легкої промисловості в Україні.
   Нині у швейному кластері налічується понад 30 підприємств — виробників продукції та підприємств сервісного спрямування. Широкомасштабне конкурентне середовище в легкій промисловості Хмельниччини та в Україні, що значно активізувалось за останні роки, стимулює виробників шукати нові підходи до організації професійної діяльності.
   Слід зазначити, що все нове завжди опановується з труднощами, але водночас потребує нетрадиційного підходу, ініціативи та сміливих рішень. Це обумовило кардинальні зміни відносин підприємств між собою та іншими учасниками об'єднання, адже нова система вимагала психологічної перебудови й адаптації до нових форм спілкування та взаємодії.
- Які зміни спостерігаємо в методах управління підприємствами швейної галузі? — Нелегкими були перші кроки швейного об'єднання. На той момент багато підприємств на Хмельниччині тільки організовувались та ставали на ноги, накопичилось чимало проблем як організаційного, так і технічного та матеріального характеру. Перші розмови про співпрацю сприймалися з підозрою та далеко не з ентузіазмом. Але крок за кроком ("step-by-step", за висловом американського економіста Вольфганга Прайса, ініціатора організації кластерів на Хмельниччині) більшість учасників нового об'єднання поступово прямували до розуміння спільних інтересів, цілей та вигоди. Значна кількість виробників зрозуміли, що підвищення якості продукції — це дійсно реальний чинник виживання. Керівники підприємств почали працювати над поліпшенням умов праці робітників, підвищенням заробітної плати, впровадженням соціокультурних програм та матеріальним стимулюванням ефективності роботи працюючих, що позитивно вплинуло на зростання матеріального добробуту населення Хмельниччини. Спрощення умов реєстрації приватних підприємств сприяло зростанню кількості швейних виробництв та виходу багатьох з них із тіньової системи.
    Нині у Хмельницькій області найбільш інтенсивно розвивається малосерійне виробництво, продовжує розширюватися сфера індивідуального підприємництва, де реалізується виробництво одягу за індзамовленнями. При цьому виробництво одягу малими серіями стало вигідним і для великих підприємств, тому що ринкові відносини диктують підвищені вимоги до зміни моделей (модної та сезонної), їх модельної багатоваріантності, а також до цільової орієнтації на потенційного споживача.
- У яких напрямках відбувається співпраця підприємств швейного кластеру з іншими формами організаційних утворень та суб'єктами ринкової взаємодії? За роки діяльності швейного кластеру було запроваджено багато програм співпраці, зокрема:1. Навчальні:
проведення спільних семінарів з оцінки та визначення шляхів підвищення якості швейної продукції;
проведення семінарів із впровадження систем автоматизованого проектування одягу на виробництві;
проведення навчально-виробничих практик студентів в умовах підприємств кластеру.
2. Організаційні:
- організація нових підприємств та удосконалення вже діючих;
- налагодження співпраці з постачальниками тканин, фурнітури та обладнання;
- організація спільних поїздок на
- ярмарки та виставки швейної продукції, в тому числі закордонні.
3. Наукові та творчі:
проведення досліджень властивостей тканин за заявками підприємств;
розробка дизайну продукції для підприємств — членів кластеру;
проведення досліджень з організації промислового виробництва одягу та розробка рекомендацій з його удосконалення. 4. Інформаційні:
надання підприємствам інформації з багатьох питань організації промисловоговиробництва одягу (повідомлення постачальників щодо складових для виготовлення одягу, інформування в проведенні різних рекламних та виставкових акцій тощо);
створення автоматизованої динамічної інформаційної системи швейного кластеру;
створення банку даних замовлень на виготовлення продукції.
5. Рекламні:
проведення спільних виставок товарів, що виготовляються підприємствами кластеру, як у місті, так і участь у Всеукраїнських виставках;
проведення рекламних акцій у вигляді показів швейних виробів підприємств, фотосесій для видання буклетів і рекламних банерів;
проведення щорічних конкурсів і телефестивалів моди "Барви Поділля" за участю дизайнерів одягу підприємств та студентів навчальних закладів.

- Вирішенням яких нагальних проблем сьогодення займаються підприємства швейного кластеру?

Оскільки на Хмельниччині діє багато спеціалізованих виробництв з виготовлення різноманітного одягу і їх число постійно зростає, в регіоні збільшується попит на молодих кваліфікованих фахівців, здатних ефективно організовувати діяльність підприємств у сфері легкої промисловості.В епоху глобалізації та впровадження новітніх технологій виробництва вища освіта — це насамперед інвестиції в майбутній добробут країни. Держава повинна систематично збільшувати обсяги фінансування, забезпечуючи випереджаюче зростання витрат на вищу школу. Стратегія розвитку людини на основі високої якості вищої освіти повинна стати національною ідеєю, що забезпечить сталий розвиток економіки України
— Чи забезпечують освітні й наукові заклади регіону потреби галузі легкої промисловості (швейне виробництво) у висококваліфікованих працівниках?
— Підготовка кваліфікованих робітників для швейного виробництва здійснюється на базі Хмельницького професійного ліцею з професій: швачка, кравець — та Хмельницького професійного ліцею сфери послуг за професіями: кравець, закрійник. Лише у 2007-2008 навчальному році підготовлено 240 кваліфікованих робітників для швейних підприємств м. Хмельницького (ЗАТ "Хмельницьклегпром", ПП "Бембі", ЗАТ "Аніс-пром", ВАТ "Євростиль" та інші).
У Хмельницькому професійному ліцеї сфери послуг створені й успішно діють навчально-тренувальні ательє. За структурою — це своєрідні підприємства, в яких учні під керівництвом досвідчених майстрів виробничого навчання виконують роботи приймальника замовлень, модельєра-конструктора, технолога, кравця та закрійника.
Важливу роль у розвитку економіки Подільського регіону та підготовці спеціалістів для підприємств швейної галузі відіграє Хмельницький національний університет (ХНУ). Через участь у роботі в кластерах він співпрацює з багатьма промисловими підприємствами, допомагаючи їм своїми науковими розробками та підвищуючи рівень професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою.
- На замовлення підприємств у ХНУ організували кафедру дизайну та відкрили підготовку дизайнерів за такими спеціалізаціями:
- дизайн одягу;
- дизайн інтер'єру і меблів;
- графічний дизайн та реклама.
Підприємства швейного кластеру безпосередньо беруть участь у підготовці спеціалістів для своїх виробництв. Співпраця із студентським будинком моделей (СБМ). кафедрами дизайну, технології та конструювання швейних виробів, машин і апаратів легкої промисловості дозволяє коригувати навчальні програми та розробляти рекомендації для вирішення важливих проблем підготовки кадрів.
Незважаючи на наявність у регіоні достатньої кількості освітніх і наукових закладів, які забезпечують потреби підприємств швейної галузі у висококваліфікованих працівниках, проблема якості роботи персоналу швейних підприємств залишається доволі актуальною.
— Яким чином, на Вашу думку, підприємства швейної галузі на Хмельниччині вирішують проблему якості роботи персоналу?
— Практичний досвід роботи у швейному кластері показав, що керівники підприємств стали більш відповідально ставитися
до підбору кадрів як нижчої, так і вищої ланки. Починаючи з 3-го курсу, багато студентів вже співпрацюють з підприємствами, виконуючи посильні завдання, що потім дозволяє їм без зайвих труднощів працевлаштуватись після закінчення ВНЗ.
Підприємства швейного кластеру стають базами виробничих практик та джерелом виділення спонсорської підтримки у вигляді матеріалів для студентських творчих розробок. Із більшістю підприємств вище перераховані кафедри ХНУ уклали угоди про творчу співдружність, що дозволило чітко спланувати взаємовигідні умови співпраці і. таким чином, об'єднати зусилля науковців та підприємців задля ефективного зростання економіки регіону.
Отже, лише налагоджена співпраця підприємств швейної галузі та навчальних і освітніх закладів Хмельниччини сприяє залученню до роботи у виробництвах легкої промисловості високопрофесійних молодих кадрів, що позитивно впливає на конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках та на поліпшення соціально-економічного розвитку регіону в цілому.