ДІЗНАТИСЬ, ПОЧІМ ОБІД ДЛЯ СТУДЕНТА.

НАВЧАТИСЯ —КОШТОМ ДЕРЖАВИ, ХАРЧУВАТИСЯ —

ІЗ СВОЄЇ КИШЕНІ

Хмельницький національний університет — потужний навчальний заклад, де 8 тисяч студентів здобувають знання на стаціонарі, а разом із заочниками і 15 тисяч набереться. Третина стаціонарників проживає в гуртожитках. Ясна справа, що для них харчування —дуже важливе питання. Мандруючи університетом, натрапили і на лотки з булочками, смаженими горішками, соками і газованими напоями, і на буфети, і на їдальню. Крім того, ще в двох затишних закутках університету нині роблять ремонти новостворені кафе різних орендарів. Це означає, що ректорат цікавиться студентськими проблемами, розв'язує їх. Справді, нещодавно питання харчування в університеті обговорювалося на спільному засіданні студентського та викладацького профкомів, повідомив проректор з навчально-педагогічної роботи професор Михайло Войнаренко. Який же стан справ?

— Домагались здешевлення цін на харчування в кафе на території закладу, — пояснює головний бухгалтер студентського профкому Міла Гончарук, — бо останнім часом студенти скаржилися, що впала якість обслуговування, а ціни на обіди, випічку виявилися подекуди вищими, ніж, приміром, в сусідньому магазині або в інших навчальних закладах міста. їдальня була розташована так, що студенти за перерву не встигали до неї дійти. Довелося її закрити.

Сподіваємось, що нині, коли збудується і здасться п'ятий корпус, буде відкрито дешеву студентську їдальню.

Директор студентського кафе приватного підприємства "Оріон" Світлана Козак, в свою чергу, демонструє заведену з вересня книгу скарг і пропозицій, де відвідувачі на всіх сторінках дякують за помірні ціни, швидке і якісне обслуговування. Мовить, що наразі для підприємства проблема не в тому, як приготувати, а як подати — не всі бажаючі поміщаються в тісному приміщенні. А тут полюбляють обідати і студенти, й викладачі. Ціни? До прикладу, суп грибний дві гривні, інші супи — півтори. Борщ — 300 грамів — гривня вісімдесят копійок, котлета гривня дев'яносто, відбивна і 5, і 10 гривень —велика 75-грамова, порція каші чи картоплі — 85 копійок, салати від 40 копійок. "За п'ять гривень у нас можна добре поїсти, — каже пані Світлана, — порції, самі бачите, великі, якість гарантую. Це значно дешевше, ніж в міському кафе.

Ми плануємо надалі розширити виробництво, зробити ремонти по своїх точках, запровадити більш якісне обслуговування, гарячі лінії. У приміщенні колишньої їдальні, котру нам передав в оренду університет, розширимо виробництво, запустимо ковбасний, кондитерський цехи, за рахунок яких триматимемось "на плаву", бо студентське харчування — справа малоприбуткова. А ще наведемо лад в студентському кафе "Проскурів", яке університету нині передали в довгострокове користування. Вже вклали в реконструкцію 600 тисяч гривень, а навесні відкриємо там сучасний заклад харчування для студентів".

Головний бухгалтер університету Наталія Корнік повідомила, що колишня студентська їдальня приносила понад 100 тисяч гривень збитку. Нині в державному бюджеті не передбачено фінансування студентського харчування, тому и здешевлення чекати нізвідки. Бюджет компенсує видатки на харчування студентам з числа сиріт. Це 8,50 гривні на день тридцятьом студентам. Але вони воліють взяти грішми, купувати продукти і готувати собі в гуртожитку. Однак, підкреслює, ціни в орендарів-кухарів таки помірні. Хоча ринок ставить свої умови.

Гостинна Д.