Ректору є про що сказати…

Хмельницький національний університет, який має найвищий четвертий рівень акредитації, забезпечує навчання за дев'ятнадцятьма напрямками кваліфікаційної підготовки. У найбільшому на Поділлі ВНЗ об'єднано шість інститутів, до складу яких входять чотирнадцять факультетів, де забезпечується навчання за 38 спеціальностями. Сьогодні в національному навчається понад 14 тисяч студентів. Навчальний процес забезпечують 65 докторів наук, професорів, 340 кандидатів наук, доцентів. Головна роль в цьому багатогалузевому закладі належить його ректору Миколі Єгоровичу СКИБІ — заслуженому працівникові освіти України, авторові 111 публікацій, трьох монографій, трьох навчальних посібників, дійсному члену Міжнародної академії інформаціології (Москва), дійсному члену Академії технологічних наук України, депутату обласної ради. Віхи його життєвого шляху в розмові з нашим кореспондентом.

"ЧАСТО ЛИНУ ДУМКАМИ НА СУМЩИНУ"

У 1968 році, коли закінчив десятирічку, на сімейній раді вирішили, що поїду до Киева. Київський технологічний інститут легкої промисловості став для мене трампліном у самостійність. Тут закінчив ще й аспірантуру. Пропонували залишатися в столиці, але я поїхав за призначенням і потрапив до Хмельницького технологічного інституту. Спершу був асистентом, а вже після захисту кандидатської дисертації обрали за конкурсом на посаду доцента. Згодом отримав і вчене звання.

Через десять літ досяг відповідальної посади — декана факультету. У 1997 році став професором, проректором з навчальної роботи. П'ять років тому мене обрали ректором. Ось так коротко...

"НАВЧАЄМОСЯ І ВЧИМО"

- Справді, Хмельницький національний університет не лише активно розширює горизонти вітчизняної освіти і науки, а й наполегливо здобуває світове визнання, гідно працює в різних напрямках міжнародного співробітництва, бере активну участь у різноманітних міжнародних проектах, конференціях, програмах обміну студентами, викладачами та науковцями.

Завдяки угодам з більш ніж 40 вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями та фондами з 20 країн Європи, Азії та Америки співпраця розвивається як в галузі освіти, так і науки та культури.

Вже три роки успішно впроваджуємо українсько-британський проект "Перепідготовка та працевлаштування офіцерів запасу". 15 жовтня 2005 року у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі на засіданні ради послів 26 країн-членів та 20 країн-партнерів НАТО відбулась презентація Центру перепідготовки соціальної адаптації військовослужбовців Хмельницького національного університету на наступні три роки. Була отримана позитивна оцінка, а ще ж університет мас з цього чималий зиск: лише в минулому році від діяльності центру прибуток склав 442 тисячі гривень. У червні минулого року завершився проект "Бізнес-менеджмент освіти України", котрий фінансувався Агентством СИГА з міжнародного розвитку. Завдяки такій співпраці понад 100 викладачів університету взяли участь у конференціях, семінарах, тренінгах, курсах підвищення кваліфікації на безоплатній основі. Три викладачі пройшли стажування у Польщі та США. А ще наш навчальний заклад отримав безкоштовно понад 300 підручників з менеджменту.

Традиційним стало стажування та навчання за кордоном. Наставники студентства університету проходять стажування в Німеччині. Польщі, США. До Литви, Німеччини, Польщі запросили на викладацьку роботу наших науковців. А вихованці навчаються та проходять стажування у США, Польщі, Франції, Німеччині. З 2004 року, приміром, інститут механіки та інформатики спільно з механічним факультетом Краківського політехнічного університету щорічно проводить закордонну виробничу практику студентів на кращих польських підприємствах. Одночасно ми приймаємо групу польських студентів. З ініціативи викладачів навчаються вихованці університету у мовних школах Польщі, Німеччини. Великобританії. Така практика надасться безкоштовно.

Я щиро вірю в те, що навчання в університеті дозволить нашим вихованцям зайняти гідне місце в суспільстві, досягти в майбутньому хороших результатів у фаховій діяльності

"ОЦЕ І Є ВОНА-КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА"

— Відомо, що вам довелося витримати справжню війну, запроваджуючи кредитно-модульну систему навчання, бо не всі викладачі схвалювали її. І що ж?

Сьогодні в Україні за новою формою організації навчального процесу, а це кредитно-модульна система, навчається понад 120 тисяч студентів за 75 напрямами підготовки у 110 вищих навчальних закладах. Модульна система передбачає створення єдиного інформаційного простору у сфері вищої освіти. Це — завдання уже відомої Болонської декларації. Запровадження педагогічного експерименту щодо реалізації положень декларації в системі вищої освіти і науки вже дало свої результати. Ми запровадили кредитно-модульну систему із восьми спеціальностей, за шістьома напрямами. За новітньою методикою здобувають фах 254 студенти. Розпочато експеримент і на вступних екзаменах. Вони максимально прозорі. Відповідають абітурієнти письмово, а екзаменує їх комп'ютер. До того ж, нині вже всі першокурсники навчаються в умовах кредитно-модульної системи. В майбутньому це дасть можливість нашим студентам отримати додаток європейського зразка до вітчизняного диплома про вищу освіту, а ще студент зможе гарантовано продовжити навчання за кордоном.

Згідно з новітніми освітніми вимогами тепер студенти можуть формувати програму свого навчання, обирати дисципліни і. відповідно, нести відповідальність за результати засвоєння навчальних програм.

Майбутній спеціаліст має можливість сам контролювати хід накопичення балів з дисципліни, і якщо планує отримати хорошу оцінку, то повинен систематично працювати під час семестру. Високий рейтинг дає можливість не складати іспит.

Про переваги абсолютної успішності можна судити з торішніх зрослих показників. Я за новацію, хоча усвідомлюю, що у нововведенні є й негатив — працевлаштування в державі залишається проблемою, випускники університету шукають роботу за кордоном, і Україна втрачає фахівців.

А коли, нарешті, завершиться спорудження нового корпусу?

Проблем в житті університету багато. В тому числі - й спорудженим пикою корпусу. Адже будівництво його розпочато ще за радянських часів! Доводиться оббивати пороги, шукати кошти, спонсорів для завершення будови. Після новосілля, нарешті, зникне двозмінка. А скільки невирішених питань у студентському містечку (в ньому мешкають навіть новостворені родини). П'ять гуртожитків потребують постійного оновлення і, що не кажіть, перевантажені. Так що про якісь строки сказати не можу, щоб не наврочити...

Про здобутки університету ви розповіли. А як родина сприяє вам?

Я вдячний долі, що мене підтримують найближчі люди дружина Галина Василівна, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, донька Катя, її назвали на честь моєї матері. Вона - п'ятикурсниця, майбутній перекладач, захоплюється наукою. Вже написала 20 наукових праць. Вірю, то вона гідно продовжуватиме педагогічну справу своєї незабутньої бабусі і нас, батьків.

Мені пригадався Міжнародний день студента. Справжнє свято не лише вихованців, а й їх наставників. На цих торжествах обов'язково виконується гімн університету (слова Михайла Войнаренка, музика Олега Слободенка). "Віримо, прославить чарівне Поділля наш національний університет", співають юні. Мені ж хочеться від себе додати: ректор і його колеги, а також вихованці вже прославляють наш рідний край. Хай же щастить їм і надалі.

Надія МАРИНИЧ