Напередодні першовересня, традиційного Дня знань, не лише у школах, а й у вищих навчальних закладах, студенти і професорсько-викладацький склад ще "літнього" ТУПу стали іменинниками: нашому університету Указом Президента надано статус національного, і надалі цей вищий навчальний заклад уже іменуватиметься Хмельницьким національним університетом. Зайве й говорити, яку бурхливу радість переживали усі, хто став причетним до цієї надзвичайно важливої події у біографії первістка вищої освіти в нашому місті. Адже, за словами ректора, професора М. Є. Скиби, ця подія є результатом загальнодержавного і міжнародного визнання діяльності нашого університету, його вагомого внеску у розвиток національної освіти і наук и У країни.

З нагоди свята на найве-лелюднішому майдані університету, на базі його стадіону, відбувся урочистий ритуал посвяти першокурсників у студенти.

Линуть мелодії Державного гімну і гімну ХНУ, прапори, державний і університетський, підіймають на флагштоках кращі студенти. З вітальним словом до присутніх звертаються ректор М. Є. Скиба, В. Ф. Коцемир — голова облдержадміністрації, А. О. Овчарук — голова обласної ради, інші поважні гості, викладачі, студенти, батьки. Для іменинників свої концертні номери подарували муніципальний хор та оркестр, а також зірки студентської сцени: театр пісні "Сузір'я", театр мініатюр "Юмодес", будинок моделей, шоу-балет. Показові виступи продемонстрували кращі спортсмени навчального закладу.

І навіть на диво щедре сонце того дня не стало на перешкоді тривалому торжеству: адже такі події справді історичні, вагомі і щасливі. Хвилювались усі: і проректор, доктор економічних наук Михайло Войнаренко, на слова котрого під час урочистого відкриття свята виконувався університетський гімн, і юні першокурсники, які щойно прибули на навчання з усіх-усюд. Ще б пак! Вступні екзамени складали в технологічний, а двері для навчання уже широко розчинив національний університет. Наймолодші студенти за один лише день ще не змогли осягти, звісно, великих переваг цих перетворень, а от старші уже по-діловому оглядали візитні таблички на корпусах із позначкою — уже вчорашньою — "державний університет". "б, будемо знімати!" — зауважив котрийсь кмітливець із гурту. що прямував до стадіону. Ї справді: ще не встигли, як кажуть, поржавіти цвяхи, на які кілька років тому пригвинчувались дошки із зазначенням "державний", як знову — приємне і, головне, заслужене підвищення. Заслужене, бо роки становлення: від філіалу Львівського поліграфічного інституту до ХТІПО — ХТІ — ТУПу і теперішнього ХНУ— це кропітка праця, пошуки і плідні результати. Нині в стінах університету навчається близько 14 тисяч студентів, тут створена власна база підготовки викладачів, і нині 85 відсотків науково-викладацького штату — то, вчасне, випускники вчорашнього технологічного різних років навчання. Особливої подяки, як зазначив А. О. Овчарук, варті й ветерани закладу, які своєю енергійною, талановитою працею наближали нинішню хвилюючу подію. Адже університет завжди і в усьому був першим: навіть перший доктор наук у Хмельницькому — це попередній ректор, академік Р. І. Силін, який став фундатором сучасної науково-матеріальної бази університету, і традиції елітного закладу Поділля нині успішно про довжує команда однодумців під керівництвом М. Є. Скиби.

Уже першого вересня дружна сім'я національного університету розпочала новий навчальний рік з вірою і впевненістю, що усі випускники його в майбутньому отримають не лише законні робочі місця, а й примножать славу національної альма-матер. А загін цей потужний: у стінах ХНУ нині здобуває вищу освіту із 38 спеціальностей майже третина усього подільського студентства. І, незважаючи на значну кількість усе нових навчальних закладів, бажаючих навчатись у найбільшому університеті області щороку більшає. Воістину щаслива доля у цього гіганта вітчизняної освіти і науки.

Тетяна СЛОБОДЯНЮК.