ВПЕВНЕНИЙ ПОСТУП ТЕХНОЛОГІЧНОГО

Західно-Південну околицю обласного центру неможливо уявити без Технологічного університету Поділля. Адже саме він є не лише архітектурною складовою у визначенні цензу міста, а й особливістю доль представників багатьох народів, котрі мали і мають нагоду збагатити тут потенціал знань, інтелекту та можливостей. Практично цей навчальний заклад став у західному регіоні держави освітнім центром, із якого виходять високоосвічені фахівці нової формації, котрі успішно конкурують із випускниками зарубіжних та колишніх союзних вузів.

- За останні чотири десятиліття, - розповідає ректор Технологічного університету Поділля Микола Єгорович Скиба, - ми проишли шлях від філії загальнотех-нологічного факультету Украінського поліграфічного інституту до провідного університету, котрий має найвищий IV рівень акредитації і займає почесне місце у першій десятці кращих технолоіічних та технічних вузів держави.

ІЗ НАШОГО ДОСЬЄ.

Микола Єгорович Скиба, заслужений працівник та відмінник народної освіти, порфесор, академік МАІ, УТА і АЕК, народився в січні 1950 року в селі Камінь Кро-левецького району Сумської області. Срібна медаль загальноосвітньої школи свідчить, що з юних років М.Є. Скиба зайняв активну життєву позицію. Після закінчення КТІАП у 1972 році, він - аспірант кафедри “Машини і апарати", а з 1975 року - асистент, старший викладач, доцент Технологічного університету Поділля, котрий десять років керував факультетом по роботі з іноземними студентами, а пізніше очолив новостворений гуманітарно-педагогічний факультет. Лише за останні роки він підготував п'ять кандидатів наук, опублікував 50 наукових праць, монографію, три підручники, десять навчально-методичних розробок та отримав сім авторських свідоцтв, три патенти на винаходи, які впроваджені у виробництво на підприємствах України та СНД. Півтора року він керує Технологічним університетом Поділля. Окрім 15-ти наукових шкіл, докторантури, аспірантури, вченої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій, широко розвиваються міжнародні зв'язки з навчальними та науковими закладами країн ближнього та дальнього зарубіжжя, зокрема, Польщі, Росії, ФРН, Нідерландів, Португалії, Бельгії, Іспанії, Великобританії, США та Франції.

- В університеті нині навчається, - продовжує Микола Єгорович, — 6395 студентів денної та 4711 заочної форми навчання та близько 1500 слухачів довузівської і післявузівської підготовки.

- Цікаво, скільки ж людей здійснює цю титанічну роботу?

- Понад 600 осіб професорсько-викладацького складу, серед яких 49 докторів наук, професорів та 319 кандидатів наук, доцентів, котрі підпорядкували своє життя освітянській та науковій справі і не уявляють себе без неї. В університеті майбутніх фахівців готують 40 кафедр, у тому числі 23 профілюючі та 9, що мають філії на підприємствах та в установах. Організацію навчальної, методичної, наукової та виховної роботи в університеті тепер забезпечують 6 факультетів з денною формою навчання та інститут заочного і дистанційного навчання, до складу якого входять 3 факультети.

- Яка ж система підготовки у вашому університеті?

- За освітньо-кваліфікаційним рівнем - ступенева. Тобто наші випускники стають бакалаврами, спеціалістами та магістрами. У рамках цієї системи функціонує 5 навчально-наукових виробничих комплексів, до складу яких входять освітні заклади 1-ІІ рівнів акредитації, ліцеї, загальноосвітні школи та підприємства. У нас успішно розвивається більше десяти наукових шкіл, де функціонують докторантура та аспірантура, працюють вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій.

- Досягнути такого рівня, мабуть, було б неможливо без надійних, партнерських зв 'язків із престижними науковими закладами інших країн...

- Безперечно. Тому-то ми приділяємо велику увагу розвитку відносин із багатьма науковими центрами інших країн. Зокрема із Гаванським, Дамаським, Йорданським, Aлжіpcьким державними університетами, Баварським центром підготовки менеджерів Схід-Захід, Вашингтонським та Каліфорнійським університетами, Будапештським технологічним інститутом легкої промисловості та міжнародним економічним інститутом в Німеччині. Це далеко неповнии перелік наших зарубіжних партнерів, із якими маємо добропорядні та взаємовигідні стосунки, котрі допомагають ефективно здійснювати освітню та наукову роботу

- Ця робота проводиться, певно, не лише з українською молоддю...

- Звичайно. Наш університет здійснює підготовку фахівців на контрактній основі для зарубіжних країн. Для цих громадян, котрі виявили бажання навчатися у нашому університеті, функціонує річне підготовче відділення, де вивчаються українська або російська мови, основні загальноосвітні дисципліни. Тому зараз у нас оволодівають професійними знаннями понад 200 студентів із 38 країн світу, переважно із Азії', Африки та Латинської Америки.

- Що забезпечує успішність діліьності вашого навчального закладу?

- На мою думку, злагоджена та широко розвинена система інфраструктурних підрозділів, зокрема, інформаційно-комп'ютерний центр, лабораторії технічного забезпечення навчального процесу, дослідно-екслерименіальна база, поліграфічно-видавничий центр, центр культури та адмінісгративна частина, до складу котрої входять п'ять гуртожитків, спортивно-оздоровчий табір, водно-веслувальна база. Особливе місце у цьому комплексі займають науково-дослідний сектор та бібліотека, якою заслужено пишається наш університет. Адже в ній тепер нараховується понад 600 тисяч видань вітчизняної та зарубіжної літератури. Тепер пріоритетним напрямком роботи бібліотеки стало запровадження комп'ютерних технологій та надання необмеженого доступу до світових інформаційних ресурсів. Локальна бібліотечна мережа уже об'єднує 44 персональних комп'ютери і має вихід в Інтернет. Крім цього, автоматизовано основні технологічні процеси комплектування, наукової обробки літератури, інформаційно-бібліографічне обслуговування. Більше двох років бібліотека має доступ до наибільшої бази даних світових видавництв компанії "EBSCO" - 3500 повнотекстових електронних журналів, газет, довідників іноземними мовами.

- Отже...

- Університет має позитивну динаміку розвитку за всіма напрямками діяльності, що в майбутньому дозволить суттєво розширити його можливості і досягти якісно нового рівня в організації освіти, наукових досліджень та соціально-культурної сфери.

Розмовляв Іван Бубен