В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги, серед яких інформаційна грамотність, інформаційна культура.
    Під інформаційною культурою слід розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.
    Розвиток інформаційних потреб користувачів у контексті нових інформаційних технологій вимагає перетворення бібліотек в інформаційні центри, а інформатизація бібліотек потребує змін у професійному світогляді працівників бібліотек, який поєднує світогляд особистості та високий професіоналізм.
    Бібліотекарі стають активними учасниками Інтернет-проектів: створюють бібліотечні веб-сайти, он-лайнові каталоги, повнотекстові бази даних, що вимагає від них компетентності, оволодіння та готовності оновлення знань в галузі інформаційних технологій.
    Використання Інтернет змінює простір комунікації бібліотечних працівників.
    Існують різноманітні засоби для забезпечення формального та неформального спілкування - електронна пошта, списки розсилки, телеконференції.
    Ще одним прикладом використання глобальної мережі як комунікативного простору є виставлення на сайтах інформацій щодо проведення конференцій, засідань, семінарів. Розташований в мережі проект робочого документа може бути прочитаний і відредагований іншими учасниками, що дозволяє його перетворити на веб-документ та опублікувати його як он-лайнові матеріали конференції. Як приклад можна навести відповідний розділ сайту Державної публічної науково-технічної бібліотеки Росії (http://www.gpntb.ru), де висвітлюються різні аспекти подій, в тому числі надається можливість ознайомлення з повними текстами доповідей (матеріали кримських конференцій "Бібліотеки і асоціації в мінливому світі: нові технології і нові форми співпраці").
    Бібліотекарі вже усвідомили, що Інтернет - це ідеальне середовище, що дозволяє географічно віддаленим установам та організаціям здійснювати спільні проекти, координувати та об'єднувати свої ресурси. В Україні в рамках Національної Програми інформатизації розроблено "Національну систему електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу".
    Розповсюдженими формами спілкування та інформування є телеконференції, форуми, електронні дошки оголошень. Незважаючи на різні способи реалізації даної послуги, основна їх ідея - надання користувачам новин, обмін ідеями та думками, консультування, знаходження необхідної інформації.
    Технології Інтернету не лише надають бібліотекарям нові інструменти для розвитку електронного сервісу, але також забезпечують самих бібліотекарів комунікативними інструментами. Взагалі потенційне використання Інтернет-простору є справою творчості та практичних навичок бібліотекаря. Сьогодні досить багато бібліотек, інформаційних компаній, окремих осіб, які створюють гіпертекстові посилання (лінки) до відповідних Інтернет-ресурсів. Таким чином можна зібрати в єдиний інформаційний простір документи за схожими темами.
    З метою орієнтації користувача в мережі та виконуючи консультативну функцію бібліотечні працівники повинні знати великі інформаційні портали, директорії. Інформаційні ресурси для бібліотекарів розташовуються як в загальних, так і спеціалізованих директоріях, тобто спеціальних інформаційних брамах для бібліотечних працівників.
    Загальні директорії мають предметні каталоги, що включають різногалузеві ресурси, в т.ч. бібліотекознавчу інформацію.Прикладами загальних світових директорій є: BUBL - директорія ретельно відібраних, анотованих ресурсів, що має секцію, присвяченій бібліотечній науці (Великобританія) (http://bubl.ac.uk);
    "Публічна бібліотека Інтернет" (The Internet Public Library; http://www.ipl.org), що має розділ "Спеціально для бібліотекарів про Інтернет в бібліотеках", який збирає колекцію ресурсів щодо Інтернет - навичок для бібліотекарів та стратегії впровадження Інтернет в бібліотеках з метою розширення бібліотечного сервісу; "Цифровий бібліотекар, або вибір кращого на Веб" (http://www.serv tech.com/);
    бібліотечний покажчик Інтернету (http://sunsite.berkeley.edy/ internetindex) та ін.
    Напрацювання в розв'язанні проблеми оперативного забезпечення бібліотекарів інформацією з професійних питань за допомогою глобальної мережі є і в Україні.
    За ініціативою Української бібліотечної асоціації (УБА), Британської Ради в Україні, Наукової бібліотеки Національного університету "Києво - Могилянська Академія" в Інтернет створено інформаційну браму "Бібліотечний світ України" (http://www.ukrlibworld.kiev.ua/mein.html).
    Її головна мета - бути універсальним центром доступу до інформації про діяльність українських бібліотек, а також центром фахової інформації для бібліотекарів.
    Ця директорія складається з 7 розділів:
    Бібліотечний світ України;
    Бібліотеки в Інтернеті;
    Електронна пошта;
    Електронні каталоги;
    Споріднені організації;
    Професійний бібліотекар;
    Мережа знань.
    За допомогою гіпертекстових посилань можна відвідати Інтернет-сайти бібліотек державного, обласного рівнів, публічні книгозбірні, бібліотеки вищих навчальних закладів тощо; ознайомитися з їхніми ресурсами та послугами, знайти адреси електронної пошти та встановити з ними зв'язок. Подається інформація про організації, споріднені з бібліотеками (урядові установи, професійні організації, міжнародні організації, виробники лазерних дисків і т.ін.), і вихід на їхні Інтернет-сайти. Інформаційна брама також виконує функцію "дошки оголошень", що містить повідомлення про різноманітні заходи, новини бібліотечного життя, надає доступ до виставок і заходів у режимі он-лайн. Подаються корисні інструкції і рекомендації зі створення та вдосконалення бібліотечних Інтернет-сайтів. Для підвищення професійного рівня бібліотекарів на брамі створено спеціальні розділи. Наприклад, "Професійний бібліотекар" допоможе дізнатися, які українські та іноземні фахові періодичні видання, книги та інформаційні матеріали можна знайти як в Україні, так і у світовій мережі Інтернет; приєднатися до дискусійної групи щодо управління електронними журналами і використати цю можливість для отримання порад та інформації від колег. Щомісяця можна отримати доступ до двох статей на одну тему, написаних українським автором та його іноземним колегою (рубрика "Статті місяця"). Рубрика. "Світовий досвід" пропонує інформаційні тематичні пакети для бібліотекаря та інші інформаційні матеріали, підготовлені Британською Радою в Україні;) а також електронний варіант видання "Англо-український тлумачний словник з бібліотечної справи та інформатики", створеного представниками різних бібліотек - членами Бібліотечного англомовного клубу, організованого у 1997 році при УБА та Інформаційній службі США з метою розширення і поглиблення міжнародних культурних зв'язків.
    У розділі "Мережа знань" розташовуються матеріали, які висвітлюють новітні ідеї, розробки, підходи і найкращу інноваційну діяльність у бібліотечній та інформаційній сфері України. Сюди можна надсилати свої відгуки, враження та інформацію про цікавий досвід роботи.
    Інтернет-простір має дуже великий потенціал для розвитку подібних систем комплексної професійної підтримки для бібліотекарів України, Ця інформаційна брама є першим вдалим прикладом створення об'єднаних інформаційних ресурсів для бібліотечної спільноти. На жаль, зараз можливості інформаційної брами "Бібліотечний світ України" недостатньо використовуються в зв'язку із обмеженим доступом до глобальної мережі навіть великих бібліотек України, не кажучи вже про кожного бібліотечного працівника. Більшість бібліотекарів не мають уявлення про її можливості, перспективи розвитку, тому не вважають за необхідне брати безпосередню участь у створенні ресурсів інформаційної брами. Для цього необхідно змінювати професійну свідомість, стереотипи поведінки і навички створення та одержання інформації, більш активно інформувати спеціалістів бібліотечної справи через періодичні фахові видання, наочні практичні заходи, широко рекламувати переваги такого способу надання інформації.
    На сайтах професійних бібліотечних об'єднань, бібліотек, вузів розташовані їхні електронні бюлетені та журнали. Такі бібліотекознавчі мережеві продукти, головним чином, є електронними версіями їхніх друкованих аналогів. Повнотекстові ресурси з вільним доступом розташовані також в інформаційних порталах, у спеціалізованих розділах електронної періодики для бібліотекарів (служба BUBL Journal) або в інших тематичних розділах порталів у вигляді окремо відібраних публікацій. На сайті Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського у розділі "Журнали та газети в Інтернет", рубриці "Періодика з бібліотечної справи та суспільних галузей" http://www.Nbuv.gov.ua/ internet/per_bib.html. представлено перелік посилань до 36 вільно доступних повнотекстових журналів та бюлетенів різними- мовами. Серед них особливо корисною для наших бібліотекарів є електронна версія щомісячного збірника з питань бібліотечної теорії та практики "Научные и технические библиотеки" на сайті ДПНБ Росії (http://gpntb.ru/win/ntb/index.html).
    Електронні журнали з бібліотекознавства також використовують можливості, які не характерні для друкованих періодичних видань. Для пошуку необхідної інформації журнали пропонують не лише перегляд за окремим випуском видання, а й інші можливості пошуку: перегляд статей у зворотно-хронологічному порядкові, за прізвищами авторів, тематичне групування статей.
    У 1998 році в рамках Міжвідомчої програми започатковано перший науковий електронний журнал "Российские злектронные библиотеки "http://www.iis.ru/el-lib, який ставить за мету "оперативне відображення теорії і практики використання в Росії та за кордоном електронних бібліотек - розподілених інформаційних систем, що дозволяють обробляти, зберігати, розповсюджувати аналізувати та організовувати пошук в різноманітних колекціях електронних документів через глобальні мережі передачі даних".
    Часто електроні журнали вміщують спеціалізовані розділи з посиланнями на корисні ресурси. Напр. "Злектронные библиотеки" мають розділ "Полезные информационные ресурсы в Іntеrnet".
    Отже, серед видів додаткового сервісу, що можуть бути включені до електронного журналу можна виділити не тільки надання повних текстів. Комплекс додаткових послуг включає: гіпертекстове поєднання зі спорідненими статтями; зміст випусків журналу електронною поштою щотижня; список розсилки, який вимагає реєстрації, а не передплати; інтерактивне опитування; розділ об'яв, згрупованих за певною методикою, пересилка статей електронною поштою.
    Для підвищення інформаційної грамотності в Інтернет є он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.Навчальні та тренінгові ресурси для бібліотечних працівників є в друкованому вигляді, на відео та СD-RОМ, але бібліотекарі повинні використовувати переваги, що надає Інтернет-зв'язок у вигляді широкого діапазону он-лайнових тренінгових ресурсів. Он-лайнові навчальні матеріали можна брати з таких каналів:
    1. ресурси, які пропонуються компаніями-виробниками;
    2. окремі бібліотеки, бібліотечні консорціуми та вищі навчальні заклади;
    3. спільні зусилля асоціацій, різних інформаційних установ в рамках спеціальних програм, проектів;
    4. ресурси комерційних продавців на платній основі.
    Бібліотекарі можуть використовувати Інтернет для дистанційного навчання. Так, наприклад працівники ХОУНБ здійснювали очно-заочне навчання у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв з проблеми "Бібліотека і влада". Для отримання завдань, консультацій, передачу в Державну академію результатів самостійної роботи здійснювати через Інтернет. Детальна та вичерпна інформація про діяльність Центру, поточні справи і новини оперативно висвітлюються в Інтернет - довіднику "Бібліотечний світ України" www.ukrlibworld.kiev.ua.
    Отже, сьогодні в зв`язку з технологіями, які постійно змінюються, безперервне навчання бібліотечних працівників необхідне для підтримки професійних знань та навичок на високому рівні. Причому он-лайнові тренінги можуть бути в нагоді як бібліотекарям так і користувачам.
    Ці ресурси можна використовувати разом з традиційними формами: семінарами, самоосвітніми програмами навчання. З розвитком інформаційного суспільства, метою якого є забезпечення широкого доступу громадян до набутих суспільством знань (інформаційних ресурсів), кардинально змінюється діяльність бібліотек та бібліотечних працівників. Бібліотекарі мають брати участь у формуванні національної інформаційної інфраструктури. З цією метою створюється Національна система електронного, інформаційно-бібліотечного ресурсу (ЕЛІБР).
    Формування інформаційної ресурсної бази для бібліотекарів як головних учасників та виконавців інформаційних перетворень у суспільстві є дуже важливим. А Інтернет є ідеальним середовищем для створення та розповсюдження професійно-користної інформації на основі міжбібліотечної кооперації, за допомогою бібліотекознавчих баз даних, професійних електронних журналів, дискусійних груп, он-лайнових навчальних курсів, інформаційних бібліотечних порталів, які призначені об'єднати інформацію щодо діяльності бібліотек окремого регіону, різних регіонів, систем та відомств.