|
Великосельська О.М., Інновації в методичній роботі бібліотек У статті висвітлюються інноваційні форми і методи роботи, які впроваджуються у науково-методичну діяльність бібліотек України. Успішність функціонування бібліотеки ВНЗ як інформаційного, наукового та культурно-просвітницького центру зобов’язує бібліотечних фахівців швидко та адекватно реагувати на зміни інформаційних потреб користувачів.Процеси інноваційного оновлення торкнулися майже всіх бібліотечних процесів. Однак у нашій діяльності є така ланка, де ці процеси набувають особливої гостроти. Це – методична діяльність, яка є фундаментом для різноманітних бібліотечних інновацій, оскільки вона і визначається як інноваційна, тобто пов’язана з впровадженням нововведень у практику роботи книгозбірні вишу. На змістовному рівні зміни визначилися появою нових напрямків діяльності самих бібліотек ВНЗ: автоматизація бібліотечних процесів, програмно-цільова та грантова діяльність, наукова робота, правове забезпечення, визначення нових методів, форм роботи, викликаних потребами часу тощо. Сучасні концепції менеджменту і маркетингу, які опановують бібліотеки ВНЗ, також впливають на роль, мету, завдання і зміст методичної діяльності. Менеджмент як процес управління бібліотекою ВНЗ, складається з елементів стратегічного планування, маркетингу, інноваційної діяльності. Така ситуація змінює роль і характер методичної роботи. Пріоритетні напрямки методичної роботи сьогодні бачаться такими:
Однак зауважимо, що впроваджувати інноваційні методи роботи потрібно тільки з урахуванням умов конкретної бібліотеки (наявність матеріально-технічної бази, кадрів тощо). Для того, щоб запроваджувати інноваційні форми й методи роботи, методистам бібліотеки необхідно самим ретельно їх вивчити, проаналізувати та зробити висновки про доречність (або недоречність) введення тих чи інших інновацій у практику. Це є інформаційною складовою науково-методичної діяльності. Впровадження інновацій – це активний процес впливу на роботу бібліотеки. Але підвищенню ефективності роботи бібліотеки сприяє не впровадження інновацій, а їх освоєння працівниками бібліотеки (Ванеев А. Методическое обеспечение библиотечной деятельности: учеб. пособие. – Москва: Изд-во ИПО "Профиздат", 2002. – 144 с.) У 2008 році IFLA представила список необхідних програм, які мають освоїти сучасні бібліотекарі для того, щоб якісно обслуговувати молодь у публічних книгозбірнях. У фахівців, котрі не володіють цими технологіями, мало шансів влаштуватися на роботу в бібліотеку, а ті, що працюють, можуть навіть втратити свою посаду. Від бібліотекарів вимагають вміння вести блоги, спілкуватися в чаті, соціальних мережах (Facebook, MySpace), твітері (Twitter), використовувати хостинги зображень (Flickr, Picasa), музику та аудіо, створювати тексти і презентації, здійснювати передплату новин (RSS), обмінюватися презентаціями (Slideshare) і т. ін. Якщо такі вимоги сьогодні висуваються до бібліотекаря, то які вони мають бути до методиста? Саме слово "методист" промовляє за себе: методист – фахівець з методики. А що таке методика? Якщо в цілому – то це сукупність методів навчання чи певної діяльності. Такі тлумачення понять "методист" і "методика" дають словники, що, у свою чергу, передбачає вищий рівень компетентності методиста порівняно з іншими працівниками тих самих галузей або напряму діяльності, поєднання в одній особі теоретика і практика. Якими ж якостями має володіти методист? Перш за все – організаторськими й лідерськими, щоб уміти об’єднати колектив, грамотно спрямувати роботу колег. Методист повинен добре володіти ораторським мистецтвом, уміти донести ідею до слухачів у зрозумілій та доступній формі, відзначатися широким кругозором, логічним й аналітичним мисленням, уміти бачити перспективу, бути ерудованим, комунікабельним, креативним і, що особливо важливо, грамотним. Ця професія потребує постійного підвищення освіти та майстерності, тому без покликання професійним методистом стати практично неможливо. Щоб визначити думку методистів про свою роботу, методична служба Житомирської ОУНБ ім. О. Ольжича запропонувала колегам з області дві анкети – "Методист: портрет фахівця" та "Анкета професійної автономності". За результатами соціологічного дослідження зроблено аналіз професії методиста, його особистісних і професійних якостей та навичок. Детально дослідивши відповіді анкети, зроблено висновок, що сучасні умови діяльності бібліотек ставлять дуже багато вимог до особистісних і професійних якостей, компетентності методистів. І хоча праця цих фахівців сьогодні явно недооцінена, проте вони мають постійно дбати про самовдосконалення, підвищення своєї професійної майстерності [5]. Сьогодні, якщо бібліотека хоче бути сучасною та орієнтованою на користувача, вона повинна звернути увагу на соціальні медіа, використовувати їх як унікальний майданчик для висловлення креативних думок і нескінченний простір для творчості. Нові можливості віртуального комунікаційного середовища спонукають бібліотеки до активізації своєї діяльності у напрямку створення власних інформаційних продуктів за допомогою технології Веб 2.0. Одним з її головних принципів є орієнтація на користувачів та їхнє включення в удосконалення бібліотечних продуктів і послуг. Двосторонність інформаційних потоків (від бібліотеки до користувача та від користувача до бібліотеки) дає змогу бібліотечним сервісам бути чутливими до змін потреб користувачів, постійно еволюціонувати та покращуватися відповідно до поточних потреб останніх. Блоги, форуми, мережеві спільноти, вікі, соціальні закладки є ефективним засобом об'єднання та спілкування аудиторії, розвитку персоніфікованого доступу до бібліотечних електронних ресурсів. Узагальненим критерієм рейтингу, соціального статусу бібліотек у віртуальному середовищі є рівень залучення користувачів сайтів, блогів тощо до їхнього функціонування, який виражається не тільки в кількісних показниках відвідувачів, а й в їхніх оцінках, судженнях, коментарях [14]. Блоґ (англ. blog, від web log, мережевий журнал чи щоденник подій) – це веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості. Таке тлумачення поняття дає Вікіпедія. Характеристиками блогу є: відкритість для читання; можливість читачам залишати до записів (постів) свої коментарі; персоніфікованість (блог має автора або авторів, якщо це груповий блог, і існує в контексті особи автора); соціальна спрямованість (блог — інструмент спілкування з широким колом знайомих, друзів, клієнтів тощо, з можливістю отримати зворотний зв'язок). Відмінність блогу від звичайного веб-сайту в тому, що він постійно змінюється в часі — читач бачить першими найновіші пости, у той час як вміст сайту більш "сталий". Сукупність різних думок, викладених у коментарях до окремого посту, дає змогу сформулювати нове бачення новини, ідеї, події, проблеми, творчо її переосмислити. Людей, котрі підтримують блоги в актуальному стані, називають блогерами, а сукупність всіх блогів Інтернету — блогосферою. Ведення бібліотечного блогу – серйозна робота, що вимагає людських ресурсів, професіоналізму, постійної готовності до відкритого діалогу. Саме блог, ефективний і простий у користуванні, дозволяє зручними та швидкими каналами передачі інформації просувати послуги закладу, читання і книги. За його допомогою можна залучити нових потенційних користувачів, удосконалити професійну комунікацію бібліотекарів, налагодити соціальне партнерство, взаємодіяти з партнерами та користувачами. Тобто це маркетинговий (рекламний) інструмент бібліотеки, незамінний для зв' язків із громадськістю (PR) [13]. Важливим технічним елементом у веденні блогу є проставляння хештегів(ключові слова) в кінці публікованого матеріалу. Завдяки хештегам інформація, яка розміщена на блогах, швидко відображається у пошукових системах. А це дозволяє інформувати ще більшу кількість користувачів. Розвитку бібліотечного блогінгу в Україні сприяла діяльність професійної громадської організації – Української бібліотечної асоціації (УБА), проекту Бібліоміст у рамках ініціативи "Глобальні бібліотеки Фонду Білла і Мелінди Гейтс". І, починаючи з 2010 р., сталося масове "народження" українських бібліотечних блогів. Аби вдало просувати блогерський рух професійна спільнота розпочала проводити відповідні конкурси. Перший такий конкурс серед бібліотек відбувся в Україні у 2011 році та проходив під гаслом "Якщо читач не йде до бібліотеки – бібліотека йде до читача!" [13]. Моніторинг інформаційного простору Інтернету показав, що станом на 01.07.2016 кількість бібліотечних блогів книгозбірень становила 1056 (і ця цифра не остаточна), 30 % з яких представляють у Мережі діяльність сільських книгозбірень. Блогерська субкультура передбачає повну взаємну підтримку, а отже, реєстр допомагатиме не лише рекламувати маловідомі блоги, а й створюватиме цілісну картину бібліотечної блогосфери в Україні. Так, 186 позицій налічує список українських блогів, який представлено на сайті "Бібліомоста". УБА створила та забезпечує успішне функціонування таких авторитетних ресурсів: блогу з адвокації, "Доступ громадян до офіційної інформації: роль бібліотек", блогу Молодіжної секції УБА, онлайн-майданчик "Електронна книга у бібліотеці", "Бібліотечний автобан", блогів членів Президії УБА – "Авторське право в бібліотеках", архів блогу "Творчість та інновації в українських бібліотеках" (архів) [13]. Звичайно, що ведення блогу – це додаткове навантаження на методиста. Адже кожен допис вимагає часу на осмислення, на підготовку гаджетів, відстеження та реагування на коментарі. До того ж будь-який блогер прагне, щоб його дописи читало якомога більше відвідувачів. А це потребує додаткової роботи з просування матеріалів блогу в соціальних мережах, зокрема у Facebook. Тоді чому доцільно займатися цією роботою? По-перше, блог допомагає оперативно донести до колег певні рекомендації, обговорити аспекти діяльності й проблеми, продемонструвати нове та краще, обмінятися матеріалами і корисними посиланнями. На жаль, бібліотеки часто працюють "на себе", нехтуючи найважливішим принципом менеджменту якості – "орієнтація на користувача". Тому матеріал для блогу потрібно підбирати з урахуванням цього принципу, дбаючи про взаємодію з партнерами, підвищення іміджу бібліотеки на інформаційному ринку і т. ін. По-друге, блог допомагає знайти багато друзів та однодумців за тисячі кілометрів. Вихід із професійної й географічної ізольованості вдалося знайти передусім у блогосфері. По-третє, вести блог – це цікаво. Потреба в донесенні інформації в різних її формах спонукала до поступового оволодіння різними налаштуваннями, віджетами – гаджетами та іншими премудростями блогу. А далі виникає необхідність в освоєнні інших сервісів Інтернету – SlideShare, You Tube, Calameo тощо. Адже у блозі можна розмістити не лише текст та фотографії, а й електронну презентацію, відеоролик і навіть цілу брошуру. Для навчання можна використовувати відеоуроки, що їх пропонує Інтернет. Четвертою причиною доцільності ведення блогу є те, що його матеріали завжди стануть у пригоді, коли, наприклад, виникне потреба у терміновій підготовці публічного виступу. Його успіх, зацікавленість аудиторії забезпечить демонстрація візуальних матеріалів: фотографій, відеофільмів, презентацій. З-поміж усіх українських бібліотечних блогів (а їх кількість стрімко зростає) саме таких, які ведуть методисти, небагато. Це, зокрема, блог науково-методичного відділу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка "Методист библиотеки" (рос. мовою; metodist-biblioteki.blogspot.com), блог науково-методичного відділу Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка "Третій поверх" (http://3poverh.blogspot.com) [11]. Як зробити так, щоб про бібліотеку говорили у ЗМІ, щоб журналісти самі шукали працівників бібліотеки і просили про інтерв’ю? Своїм досвідом у сфері піару ділитися та надає поради керівник Кіровоградського піар-офісу І. Хоменко. Піар-офіс Кіровоградської міської централізованої бібліотечної системи розпочав свою роботу в 2014 р., взявши участь у проекті "Бібліомосту". Піар-офіс продовжує працювати й зараз. Ось поради для тих, хто збирається працювати у сфері бібліотечного піару. Перший крок. Розпочинати роботу потрібно з добору якісної команди. Для цього потрібно згуртувати творчих, активних, комунікабельних людей, налаштованих на роботу, з позитивним настроєм, завжди готових допомогти одне одному. Другий крок. Коли є команда, потрібне навчання. Не викликає сумніву, що дописи, які пишуть бібліотекарі для ЗМІ, повинні вирости в професійні прес-релізи і повноцінні статті. Коли бібліотекар готує інформацію, наприклад у газету, він іноді не замислюється над тим, а чому саме читач повинен це прочитати? Яка головна ідея статті, надзвичайна думка, творчий задум? Чи цікаво це читачеві? Часом пишуть просто як для звіту: нецікаво, сухо, незворушливо. Саме тому для бібліотекарів системи, всіх, хто цікавиться рекламою бібліотек у ЗМІ, проводився семінар-практикум "Медіа та інформаційна грамотність" з основ та головних принципів піару в Кіровоградській ЦМБ. Детально про написання прес-релізів можна прочитати у статті за посиланням: http://biblio-novichok.livejournal.com/14047.html. З хорошим прес-релізом можна сміливо звертатися до будь-якого видання, навіть не знаючи журналістів особисто. Професіоналізм цінують усюди. Якщо ви говорите чи пишете журналістам зрозуміло, фахово, – результат буде обов’язково і потрібний матеріал опублікують у ЗМІ. А це значить, що інформацію про бібліотеку почує, побачить чи прочитає величезна аудиторія. Піар-офіс Кіровоградської МЦБС у 2015 році провів низку креатив-лабораторій "Тонке мистецтво бібліотечної журналістики". Бібліотекарі навчалися за кількома напрямами і дізнавалися, як правильно писати новини про бібліотеки, яким повинно бути якісне фото (секрети правильного фотографування), вчилися техніки спілкування із журналістами та відкривали для себе секрети написання прес-релізу. Третій крок – планування роботи. План допомагає виконати роботу якісно: вчасно підготувати захід, повідомити про нього прес-анонсом у ЗМІ, написати й надіслати статтю в редакцію, якщо журналісти вас оминули своєю увагою. Взагалі, якщо кореспонденти не відвідують захід на ваше запрошення, то це ще не кінець світу! Вам достатньо зробити якісні фотографії, відео, підготувати повноцінну статтю на основі заздалегідь написаного прес-анонсу і відправити до редакції ЗМІ. Повірте, це також спрацьовує! Четвертий крок. Необхідно створити базу контактів із журналістами. Вся можлива інформація (особисті електронні адреси, адреси редакцій, телефони) завжди повинна бути під рукою. При листуванні не забувайте вказувати свої контакти, особливо мобільний телефон. У своїх контактах, що автоматично прикріплюються до вихідних листів в електронній пошті, потрібно додаватити також посилання на сайти та блоги ваших бібліотек. Так у блозі "Бібліодиванчик", що повністю присвячений роботі піар-офісу (http://bibliodivanchik.blogspot.com/), розміщується вичерпна інформацію про публікації у ЗМІ, рекламу заходів. До речі, блог може стати для журналістів тим джерелом інформації, з якого вони дізнаватимуться про бібліотеку. Вони самі вас знаходитимуть і проситимуть про інтерв`ю. Потрібно правильно вибрати для себе адресу робочої електронної пошти, адже вона наводитиметься у вхідних листах редакцій. Важливо не просто надсилати свої статті та фото, а й обов’язково супроводжувати їх листом. Привітайтеся, попросіть про співпрацю, якщо ви пишете вперше. Подякуйте за опубліковані матеріали, якщо контакти вже налагоджено. Можливо, це банальні речі, але про них слід пам’ятати (часто надіслані без коментарів матеріали потрапляють у кошик). Для кожної редакції потрібно готувати окремий матеріал – про одне і те саме, але різними словами, образами, з різними заголовками та фото [4]. Варто згадати і про роль популярних соціальних мереж. Вони – важлива база не лише для реклами бібліотек, а й для встановлення контактів із представниками ЗМІ. Підвищення кваліфікації в бібліотеці – окремий, дуже відповідальний напрям її діяльності, бо функціонування бібліотеки безпосередньо залежить від професійного рівня та особистих якостей її працівників. Більшість співробітників бібліотек ВНЗ – це люди, віддані бібліотечній справі, незаперечні професіонали, які сприяють розвитку бібліотеки та перетворенню її на сучасний інформаційно-культурний центр. Саме від рівня ерудиції, готовності до експерименту та здатності до імпровізації конкретного працівника чи колективу найбільше залежить очікуваний ефект нововведення. На даний час головними завданнями науково-методичного відділу бібліотеки вищого навчального закладу є формування бібліотекаря як спеціаліста, підвищення й розвиток творчої ініціативи фахівців та бібліотечної культури, диференційована методична допомога працівникам бібліотеки з урахуванням рівня їх професійної підготовки, формування позитивного іміджу бібліотеки вищого навчального закладу. Тому так важливо організувати роботу з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, щоб кожен з них мав можливість самореалізації. Для цього необхідно ретельно розробляти і реалізовувати програми безперервної бібліотечної освіти, яка б допомогла розвивати компетенцію і творчий потенціал бібліотекарів, розвивати і застосовувати проекти нового покоління. Через відсутність централізованого процесу підвищення кваліфікації бібліотечних працівників вищих навчальних закладів бібліотеки обирають шлях самостійного навчання спеціалістів методом організації теоретичних та практичних занять, тренінгів та консультацій Визнання фахівців отримали ті заняття, які включають активні, креативні форми навчання: семінари, вебінари, школи новацій та професійної майстерності, творчі лабораторії, дні професійного спілкування, стендові презентації, конкурси. Семінари дають можливість використати різноманітні цікаві і активні форми навчання: ділові ігри й тренінги та ін. Вони дозволяють учасникам спілкуватися у вільній манері, знаходити оптимальні рішення проблем, що виникають, і складних ситуацій, не залишатися в ролі спостерігача, а активно включатися в процес обговорення. Перед семінаром доцільно за допомогою анкети або експрес-опитування дізнатись про труднощі працівників бібліотек в обслуговуванні читачів, у проведенні масових заходів тощо. Моніторинг відповідей в анкетах сприятиме тому, що на семінарі будуть поставлені актуальні питання, небайдужі бібліотекарям відповідного регіону. Корисно буде провести для працівників бібліотек семінар-практикум "Практичний фандрейзинг для бібліотек". Мета його – показати бібліотекарям, як можна використати теоретичні знання і свій особистий досвід при різних формах роботи з потенційними благодійниками [2]. Цікавим є досвід діяльності Маріупольської центральної бібліотеки ім. В.Г. Короленка у напрямі підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Під час проведення семінару "Інноваційні процеси в сучасній бібліотеці: організація, структура, ресурси" бібліотекарі обговорювали питання, якою повинна бути сучасна бібліотека, в якому напрямку розвиватися і як використовувати в своїй діяльності інноваційні технології. Серед найбільш важливих питань семінару - "Бібліотека в медіа просторі". Сучасні користувачі бібліотеки - люди нового покоління, і бібліотека повинна зростати разом із ними, розмовляти їх мовою. Тому сьогодні розвиток бібліотек необхідно пов'язувати з використанням технології Web 2.0, просуванням бібліотек і їх послуг за допомогою соціальних медіа, бібліотечних сайтів та блогів. Привернув увагу учасників семінару і досвід впровадження інноваційних проектів "Піар-офіс в сучасній бібліотеці" і "Бібліотека на долоні". Успішна реалізація останнього проекту довела, як можна використовувати в роботі бібліотек QR-коди. Можливості використання цієї технології безмежні й дуже популярні. Багато інновацій впроваджується в організацію масової роботи книгозбірень, зокрема проводяться акції "Підвішені книги", "Жива книга", квест-ігри "Бібліоквест", екскурсії бібліотекою, віртуальні подорожі музеями світу, створюються буктрейлери, відкриваються бібліокафе [6]. Вебінари – це заходи, подібні до звичайних семінарів. Тут так само передбачено послідовні доповіді, показ презентацій, запитання й відповіді тощо. Проте все це відбувається в режимі реального часу або, як нині кажуть, в режимі он-лайн, через Інтернет. Кожен учасник перебуває біля свого комп’ютера чи все, що відбувається на вебінарі, проектується для певної групи учасників на великому екрані. І все це, зрозуміло, не залежить від географії й місцезнаходження тих, що вирішили цілеспрямовано поспілкуватися. Відмінність вебінару від відео-конференції полягає в тому, що з’являється можливість перетворення доволі великої кількості глядачів у реальних співрозмовників. При цьому необхідно лише встановити мікрофон, або ще краще – веб-камери. Отже, проведення вебінарів дає можливість брати участь у багатосторонніх відео- й аудіоконференціях; завантажувати і переглядати презентації та відеоматеріали; спілкуватись у чаті; демонструвати учасникам екран комп’ютера ведучого [9]. З початку 2015 року бібліотекарі Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації (МС УБА) організували та провели 5 навчальних семінарів для всіх членів УБА за темами: "Як залучити волонтерів до роботи в бібліотеці", "АРТ-терапія в бібліотеці", "Сome Write in! (Приходь та пиши)", Програма "Активні Громадяни" від Британської ради та "Модні ідеї для хорошого настрою". Записи минулих вебінарів можна переглянути на каналі в Youtube — http://bit.ly/1sPTsEf [1]. Школа молодого бібліотекаря поступово трансформується в нову форму – школу профмайстерності, школи передового досвіду, в творчі лабораторії на базі найбільш досконалих бібліотек. В школах профмайстерності працюють бібліокласи "Досягнення майстерності". З метою вивчення нової літератури серед молодих бібліотекарів можна організовувати атестації на знання нових книг і періодичних видань. Це дозволяє зробити наочну і масову популяризацію книги більш ефективною і видовищною. Після таких атестацій більш досконалими стають презентації книг. Творчі лабораторії. Теоретичні консультації на творчій лабораторії повинні супроводжуватися трансляцією цікавих практичних доробків. Під час творчої лабораторії повинна відбутись цікава жвава розмова, обмін думками, досвідом завідувачів бібліотеками регіону. Лабораторія ініціює зв’язок з місцевими ЗМІ, обмін досвідом, ексклюзивні зустрічі з цікавими людьми. На творчих лабораторіях не просто розглядається якась актуальна тема, але й демонструється особистий підхід конкретного спеціаліста до проблеми, його досвід. Приклади тематики творчих лабораторій: "Робота бібліотекаря: досвід, пошук, проблеми", "Як вдосконалити себе?", "Застосування нових технологій в практиці роботи бібліотеки", "День професійного спілкування" та інші [2]. Стендові презентації – це своєрідна форма бібліотечної реклами, яка являє собою комбінацію ілюстрованих і текстових матеріалів. Вона навчає бібліотекарів у лаконічній формі давати максимум інформації. Бібліотеки використовуючи різні види графіки, діаграми, таблиці, фото і відеоматеріали, домагаються максимально-привабливого зорового образу своєї бібліотеки. В оформленні стендів важлива роль належить художньому оформленню, тут важливі колір, шрифт, гра об’ємом і ін. На стендовій презентації до Всеукраїнського дня бібліотек можна розмістити друковану продукцію, фотоальбоми, картини, театральні костюми, ляльки, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, подаровані бібліотеці читачами тощо. На сьогоднішній день все частіше з’являються нові, модернізовані форми підвищення кваліфікації, що враховуючи зміни в суспільстві, теж удосконалюються. Розглянемо найбільш цікаві форми і методи, які можуть використовувати в своїй роботі методисти [12]. Інтерактивні форми: Тренінг – це навчання, яке базується на досвіді людини, розвиває здібності особистості до пошуку, нових знань, творчості, допомагає здійснити інтелектуальний прорив, формує новий світогляд. Для бібліотечних фахівців можна запропонувати наступну тематику тренінгів: "Бібліотечне спілкування – нові можливості", "Діалог з читачем – психологія спілкування", "Інноваційний пошук – основа розвитку бібліотек", "Новітні технології в обслуговуванні читачів", "Як підготувати успішний проект", "Інтернет ланка, яка поєднує бібліотеки регіону" тощо. Під час проведення тренінгів, семінарів також використовують різні малі інтерактивні форми навчання, що дають змогу підвищити рівень засвоєння нового матеріалу. Такі, як наприклад: Мозковий штурм – це вільна форма дискусії. Його головна функція – забезпечення генерації ідей. Рольова гра – це моделювання ситуації, де учасникам пропонується виконати роль певної людини у знайомих для них обставинах чи ситуаціях. Вони слугують свого роду дзеркалом для учасників і дають їм можливість побачити себе такими, якими їх бачать інші. Це стимулює людей аналізувати власну поведінку, формує навички оцінки позицій і потреб інших людей. Кероване обговорення. Під час проведення тренінгових вправ варто стимулювати колективне обговорення проблем за умови повної свободи вислову своєї думки. До необхідної відповіді тренер підводить шляхом чітких запитань, на які бажано давати короткі відповіді. Робота в малих групах. Для виконання цих вправ дуже часто використовується варіант об’єднання присутніх в малі групи (3-4 чол. і робота у парах). Це дає можливість за короткий час усім присутнім висловити свою думку. Досвід і напрацювання малих груп потім будуть обговорюватися у загальному колі. Міні лекції дають можливість подати нову інформацію, яка буде необхідна присутнім. Дана форма закінчується колективним обговоренням або вправою, під час якої на практиці використовується викладена інформація. Бажано, щоб після закінчення міні-лекції інформація була роздана учасникам у вигляді друкованого тексту. Коло. Під час знайомства, або у випадку, коли необхідно почути відповіді усіх присутніх, допомогти всім стисло висловити свою позицію, використовують техніку – коло. При цьому хтось з присутніх добровільно починає, а далі на запитання відповідає група. Майстер-класи (передача теоретичних і практичних знань). Ідея майстер-класу полягає в тому, що визнаний майстер демонструє свої унікальні прийоми роботи широкому колу підготовлених спеціалістів. Адже майстер-клас – це форма підвищення кваліфікації і особливий методичний захід. Перенесення ідеї майстер-класу у практику спілкування бібліотекарів дуже актуальне. Тут відбувається обмін ідеями, технологіями, прийомами роботи. Ситуаційне проблемне навчання. Використовуються методи: ділові та інноваційні ігри, тренінги, аналіз конкретних ситуацій бібліотечної практики, які значною мірою сприяють розвитку творчої ініціативи бібліотечних працівників, їх активної участі в обговоренні питань, включених до плану занять. Особливо корисні в цьому відношенні ділові ігри, які є однією з найефективніших форм перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Так, в річній програмі школи професійної майстерності можна передбачити ділові ігри за теми: "Проблеми міжособового спілкування бібліотекаря з читачем", "Бібліотекар очима читача", "Як вдосконалити себе?", "Чи вмієте Ви спілкуватись?" тощо. Кейс-стаді (Case study) — метод, при якому, як і в діловій грі, за основу береться реальна або вигадана ситуація. Різниця в тому, що учасники вивчають проблемну ситуацію з метою її діагностики (кейса). Конкурси фахової майстерності. Мета Конкурсів полягає у:
Цікавим є конкурс "Книгозбірні у плині часу", який передбачає збір і публікацію матеріалів про історію бібліотек. Щороку, починаючи з 2007 року, в Харківському зональному методичному об'єднанні бібліотек вишів III-IV рівнів акредитації проходить професійний конкурс "Бібліотекар року". Мета конкурсу - розвиток професійного і творчого потенціалу бібліотекарів, збереження бібліотечних традицій і підтримка інноваційних напрямків у бібліотечній справі; активізація науково-дослідницької роботи, заохочення ініціативних, талановитих фахівців, які внесли значний вклад у розвиток бібліотеки. Протягом року бібліотеки ВНЗ об'єднання висувають кандидатів на участь в конкурсі. Переможець нагороджується Почесним дипломом, грошовою премією та пам'ятним подарунком – статуеткою мудрої сови. Інформація про терміни та результати цього конкурсу представлена ??на веб-сайті ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна (http: // www-library.univer.kharkov.ua), на сторінці "Бібліотеки вищих навчальних закладів" [7]. В "Положення про конкурс "Бібліотекар року" включено номінації: "За кращий бібліографічний покажчик", "За створення власних електронних інформаційних ресурсів", "За краще видання", "За кращу публікацію", "За краще масовий захід, виставку" та інші. [7]. Цікаво працює Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації (МС УБА), яка ось уже три роки поспіль радує українську бібліотечну громаду новими впровадженнями та проектами для молодих бібліотекарів, які спрямовані на покращення іміджу, на навчання. Щорічний конкурс "Творчий злет: молодий бібліотекар року" у 2014 році проходив в оновленому форматі. До участі в Конкурсі необхідно було заповнити анкету та створити відеоролик, який демонструє основні види діяльності молодого бібліотекаря, показує його професійний досвід, підготовку і впровадження власних проектів у межах бібліотеки чи галузі загалом, участь у роботі УБА та МС УБА [1]. У напрямі обміну досвідом з міжнародними колегами МС УБА провели онлайн-зустріч з бібліотечною Польщею. На початку 2016 року МС УБА запровадила нову послугу "Дайджест грантових можливостей для МС УБА", яка дає можливість оперативно дізнатися про нові проекти та гранти, цільовою аудиторією яких є молодь, молоді бібліотекарі та члени громадських організацій. Підготовлено рекомендації до святкування Дня Валентина у бібліотеках України, ведеться блог "Бібліотечний автобан", наповнюється інформацією сайт "Читай! Формат не має значення!", створено власний інформаційний портал (http://molod.ula.org.ua), який наповнюється не тільки новинною інформацією про діяльність, але й вміщує навчальні матеріали та публікації, які будуть корисні в роботі кожного бібліотекаря [1]. Таким чином, подальший розвиток науково-методичної діяльності бібліотек ВНЗ, співпраця для постійного обміну досвідом в цьому напрямі, удосконалення організації методичної роботи щодо подальшого впровадження інноваційних технологій у практичну діяльність може оптимізувати роботу вишівських бібліотек та якість освітніх послуг. Використані джерела
|
||||
|
||||