|
Фоміних В.В., Досвід комплектування фондів на сторінках фахових видань України Зміна вимог до діяльності сучасної бібліотеки, головним завданням яких є інформаційне забезпечення навчально-виховного та наукового процесів, безумовно, позначилася і на процесі комплектування. Розвиток сучасних інформаційних технологій, їх активне впровадження вносить зміни у вимоги до форм і методів представлення інформації, що, в свою чергу, впливає на політику комплектування, в якій мають бути враховані всі види носіїв інформації, методи їх придбання, опрацювання, зберігання і забезпечення доступу до них. На сьогоднішній день бібліотечне обслуговування не може бути обмежене фондом друкованих видань, оскільки нові інформаційні технології значно розширюють доступ до джерел інформації і скорочують терміни її надання користувачам.Мета статті - дослідити публікації з питань формування інформаційних ресурсів у бібліотеках України за останні п'ять років (2012-2016). Отже, розглянемо публікації, вміщені на сторінках українських фахових видань "Бібліотечний форум України", "Бібліотечна планета", "Вісник Книжкової палати". При детальному знайомстві з фаховими виданнями випливає висновок, що питанню комплектування фондів бібліотек завжди приділяється багато уваги на сторінках періодичних видань. Чітко виокремлюються основні джерела поповнення бібліотечного фонду:
З огляду на виклики часу, бібліотеки світу, в тому числі України, дедалі більше орієнтуються на поповнення фонду електронними, а не паперовими документами. Використовуючи новітні технології, книгозбірні намагаються забезпечити інформаційні потреби користувачів повною мірою. Наразі бібліотеки світу працюють з колекцією друкованих видань та електронними ресурсами (е-книгами, е-бібліотеками, е-журналами, базами даних тощо). Це складний і надзвичайно важливий період, "особливо для університетських бібліотек, що покликані забезпечити науковою інформацією всю академічну спільноту, організувати відповідний кваліфікований оперативний сервіс доступу до електронних ресурсів для своїх користувачів у межах не лише бібліотеки, а й усього університетського містечка" [14, с. 16]. Інформаційне забезпечення комплектування документно-інформаційними ресурсами бібліотеки — це бібліотечне та інформологічне поняття, яке вказує на сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягу, розміщення та форм організації інформації, що сприяє створенню та постійному оновленню бібліотечного фонду документно-інформаційними ресурсами, які відповідають завданням бібліотеки та інтересам абонентів. У процесі комплектування бібліотека ВНЗ має формувати фонд електронних документів сучасною науковою та навчальною літературою, в якій висвітлюються найактуальніші проблеми суспільства, науки тощо, а також забезпечувати інформаційну підтримку наукових розробок і досліджень. Основними вимогами добору документів до електронного фонду є їхня наукова й інформаційна цінність, актуальність [9, с.27]. Автори публікацій роблять висновок, що інноваційні підходи до комплектування документно-інформаційними ресурсами сучасних наукових бібліотек ВНЗ залежать від інформаційних потреб суспільства загалом та користувачів книгозбірні зокрема. До особливостей інформаційного забезпечення комплектування документно-інформаційними ресурсами НБ НаУКМА (наприклад) належать: розвиток традиційного процесу комплектування фондів бібліотеки з використанням комп'ютерно-комунікаційної техніки; створення електронної бібліотеки, що дозволяє акумулювати, зберігати та ефективно використовувати цифрові документи, а також отримувати їх завдяки глобальним мережам передачі даних. Зміни, що відбулися у соціально-економічному і політичному житті України за останні десятиліття, внесли суттєві корективи в діяльність Національної парламентської бібліотеки України. Особливо це позначилося на комплектуванні її фонду документами іноземними мовами. Проблем, які виникли на сучасному етапі торкається Н. Кот (зав. відділу НПБУ) у статті "Деякі аспекти комплектування фонду документів іноземними мовами НПБУ". Це недостатність і нестабільність фінансування, в тому числі і на придбання книг для обміну, подорожчання друкованої продукції, підвищення тарифів на транспортні та поштові послуги. Однією з проблем є зникнення традиційних джерел комплектування – закупівля періодичних видань за валютні асигнування, через спеціалізовані магазини "Іноземна книга" та за тематичними планами видавництв. Виникли значні проблеми з міжнародним книгообміном. Через брак коштів, бібліотека змушена пропонувати партнерам по МКО дешеві видання. Це, у свою чергу, спричиняє зниження кількості та якості видань, що надходять від них. Неможливо вирішити цю проблему й за допомогою відбору документів у фонді бібліотеки, адже в ньому практично відсутні зайві примірники книг, які можна було б запропонувати на обмін. Загалом скорочення, а то й припинення книгообмінуна сьогодні єхарактерною тенденцією для зарубіжних країн, що негативно позначається на задоволенні запитів читачів [4, с.12]. Пошук альтернативних джерел комплектування спонукає працівників бібліотек пожвавлювати роботу з громадськістю, товариствами національних меншин в Україні, міжнародними організаціямита зарубіжними представництвами в Україні. До прикладу, НПБУ неодноразово отримувала як подарунок цінні видання від посольств Швейцарії, Франції, Греції, Німеччини, Японії та інших країн. Бібліотека, з огляду на вимоги часу, повинна оптимально використовувати всі шляхи і можливості для поповнення своїх фондів новими виданнями. Бібліотеки України, як і бібліотеки інших країн світу накопичують, зберігають і розповсюджують знаня. Їх роль у процесі інформатизації суспільства — основна. Але для виконання головних завдань бібліотеки мають володіти не тільки відповідними ресурсами, а й технологією доставки документів на базі сучасних засобів телекомунікацій. Бібліотечний фонд виступає основним матеріальним та інформаційним ресурсом, базисом роботи, сутність та потенціал якого розкриваються безпосередньо при виконанні основних функцій. Якість і обсяг діяльності бібліотеки значною мірою залежать від комплектування фонду. Як вхідна підсистема формування бібліотечного фонду, ця ланка визначає всю бібліотечну роботу. Головним напрямом є подолання дефіциту інформації, покращення інформаційного обслуговування користувачів на підґрунті поєднання традиційних і електронних джерел інформації. Комплектування бібліотечного фонду — важливий і складний процес, який потребує наукового підходу. Його основа — моніторинг та аналіз інформаційних потреб користувачів (як задоволених так і незадоволених), стану та функціонування бібліотечного фонду, що дає змогу не тільки керувати ним, а й коригувати, приводячи до оптимального стану. Основними процесами при комплектуванні є:
Фахівці вважають, що сучасні технології, Інтернет дають нові можливості усім учасникам інформаційного ринку і сприяють виробникам наукової інформації у забезпеченні широкого доступу до наукових джерел. Крім того, велика увага приділяється поповненню фондів сканованими документами з власних ресурсів, а також розробці баз даних видань, що не мають паперових аналогів. Однак електронні видання не замінюють традиційні друковані, а розширюють можливості роботи користувачів з інформацією. Тому при формуванні фондів завдання комплектатора — зібрати таку сукупність документів як у друкованому, паперовому вигляді, так і на електронних носіях інформації, яка була б достатня для задоволення і розвитку інформаційних потреб користувачів. При цьому потрібно дотримуватися оптимального співвідношення, оскільки немає нормативно-регламентуючих документів, що чітко визначають кількість джерел у фонді та їх відсоткову пропорцію [11, c.3] Сьогодні основним завданням наукових бібліотек є максимальне забезпечення потреб користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах. Формування фондів та їхнє перетворення на потужний інформаційно-комунікативний потенціал надасть можливість забезпечити динамічні запити сучасного читача. Фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з часів заснування книгозбірні надавали особливого значення питанням ефективного формування бібліотечно-інформаційних ресурсів та створили за багато років досить потужний арсенал документного потоку, який складається з різних джерел комплектування: український обов'язковий безоплатний примірник, український обов'язковий платний примірник від видавництв, купівля, обмін, передплата, дари установ, дари окремих осіб, міжнародний книгообмін. Такий широкий спектр документного потоку забезпечує не тільки гарантовану кількість надходжень обсягів видань до фондів НБУВ, а й їх різноманітність [2, с. 15]. У Рекомендаціях парламентських слухань, схвалених Постановою Верховної Ради України від 19.11 2013 р., № 695-VІІ, зазначено: "Від стану вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження значною мірою залежить виконання бібліотечними установами країни своїх основних функцій — забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних, інтелектуальних та інших потреб різних вікових груп громадян України". Однак сьогодні через багаторічне недофінансування бібліотечної галузі, зменшення обсягів видавничої продукції і накладів видань більшість книг, виданих в Україні, стали недоступними для користувачів бібліотек. Недостатнє поповнення бібліотечних фондів зменшує можливості громадян для реалізації їхніх конституційних прав на вільний доступ до інформації. У сучасних умовах нових технологій та видів комунікацій суттєво змінюється наповнення документного потоку не лише за джерелами та кількісними показниками, а й за видами носіїв інформації. Сьогодні "бібліотеки не можуть розвиватися повноцінно та забезпечувати потреби користувачів бібліотек без нової сучасної книжки. Тому проблеми електронного книговидання, створення ресурсів бібліотек за допомогою цифрових баз, формування нової культури електронного читання — це питання, які також мають стояти на порядку денному" [10, с. 34]. Більш ефективне формування документного потоку полягає у плідній співпраці з видавництвами, об'єднаними однією метою — донести книжкову продукцію до читача та підвищенні кваліфікаційного рівня фахівців, відповідальних за формування документного потоку. Генеральний секретар Міжнародної асоціації видавців Й. Баммель пропонує шлях досягнення успішних результатів: "Працюйте разом: письменники, бібліотекарі, видавці, тому що ви є членами однієї родини, ви дуже багато можете зробити разом для того, щоб підняти культуру читання у своїй країні" [10, с. 27]. Досвідом формування фондів впродовж двох десятиліть діляться директор НБ НЮУ ім. Ярослава Мудрого Н. Пасмор та бібліотекар Д. Немашкалоу статті "Про фонди і не тільки..." (Бібліотечний форум України. - №3. – 2014). Особливу увагу приділено формуванню фонду на сучасному етапі. Наголошено, що крім використання коштів на придбання книг, періодичних видань та баз даних, фонд поповнюється за рахунок книгообміну з бібліотеками України. Популярними стають акції дарування вченими ВНЗ особистих бібліотек, монографій, підручників. Як і по всій Україні на заваді повноцінного комплектування стають економічні складнощі та фінансові негаразди. Інноваційний аспект діяльності бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого стосується передусім створення електронного фонду на основі оцифрування книжкових видань, формування електронної бібліотеки, створення інституційного репозитарію. Серед найбільш затребуваних інформаційних ресурсів є електронний каталог бібліотеки, який майже стовідсотково охоплює наявний фонд книгозбірні. Електронні версії наукових видань, підручників, монографій, праць вчених університету та інших матеріалів з бібліотечного фонду увійшли до інституційного електронного архіву-репозитарію, який 2013 року отримав власний інтернаціональний стандартний серійний номер і став повноцінним електронним виданням [8, с. 46]. Артем Лямець, мол. науковий співробітник НБУВ розглянув таке важливе джерело комплектування фондів заново створюваної Александрійської бібліотеки, як дари. Ідея відновлення Александрійської бібліотеки зародилася в Александрійському університеті, який не мав на своїй території солідної книгозбірні для викладачів та студентів. Відродження Александріни розпочалося у 80-х рр. ХХ ст. 12 країн світу брали участь у відновленні фондів Бібліотеки (Великобританія, Туреччина, Іспанія, Канада, Австралія, Чехія, Італія, Мексика, Китай, Німеччина, Франція, Греція).За кількісними показниками найбільше дарів надійшло з Великобританії – 14 тис. рукописів. На другому місці Туреччина – передано близько 10 тис. книг. На третьому Іспанія – 6337 рукописів, 2000 книг та 2 CD. Найпоширенішим видом матеріалів, що передавалися, є книги та рукописи [5, c. 39]. Завдяки спільним зусиллям світової спільноти, державних органів, бібліотечних установ багатьох країн, міжнародних організацій, окремих доброчинців, меценатів, усіх небайдужих до культурних надбань людства вдалося реалізувати проект світового рівня – створити нову Александрійську бібліотеку, новий храм знань, новий храм науки. Існує кілька джерел отримання електронних ресурсів бібліотеками. Це передплата комерційних повнотекстових баз даних, купівля електронних ресурсів на компакт-дисках і т. п., самостійне створення або збирання електронних ресурсів, інтеграція в бібліотечне обслуговування веб-ресурсів. У процесі формування електронних колекцій основним критерієм виступає ефективність. Адже оцифрування документів проводиться не для накопичення абстрактних показників у вигляді кількості сторінок і видань, не для виконання грантових зобов’язань, а для вирішення нагальних проблем бібліотеки. Серед останніх головними є підвищена експлуатація деяких видів видань, що змушує активно опікуватися питаннями їх фізичного збереження та створення цифрових об’єктів для документів історико-культурного надбання, що уможливлює роботу з цифровими копіями широкому загалу користувачів. Якщо більшості читачів буде надана цифрова копія видання, а не фізичний примірник, це сприятиме вирішенню як проблем розширення доступу до бібліотечних фондів, так і забезпечення їх фізичного збереження [3, c. 4]. Під час комплектування фондів публічних бібліотек ІФЛА рекомендує враховувати: обсяг і склад бібліотечного фонду, який повинен відповідати інформаційним, освітнім, культурним потребам місцевого населення; темпи оновлення бібліотечного фонду, що є важливішим за його обсяг. Однією з якісних характеристик фондів бібліотек є обертаність, яка свідчить про активність їхнього використання. Якщо зважати на показник обертаності у 5 разів, який міжнародна спільнота вважає оптимальним для публічних бібліотек, то можна стверджувати, що Україна далека від цих вимог. Згідно з "Керівництвом ІФЛА/ЮНЕСКО з розвитку служби публічних бібліотек", фонди повинні оновлюватися кожні 10 років і мати 10% документів, виданих за останні два роки (або щорічно 5% нових видань), і 30-40% тих, що вийшли друком за останні 5 років. Про кризову ситуацію з поточним комплектуванням свідчить те, що на початку нового століття 80% надрукованих в Україні видань взагалі не були представлені у фондах бібліотек. Однією з вагомих причин стала руйнація системи централізованого книгопостачання бібліотек. Неспроможність бібколекторів повноцінно виконувати свої основні функції поступово перетворила їх на склади комерційної літератури, де завдання книгопостачання бібліотек поступилося місцем отриманню прибутку. Згодом вони припинили централізовану обробку книг, продаж бібліотечної техніки, вважаючи ці напрями діяльності фінансово збитковими. Тому функцію книгозабезпечення частково взяли на себе національні, обласні, центральні міські бібліотеки. У зв’язку з кризовими явищами у книговиданні та книгорозповсюдженні, на державному рівні були здійснені заходи щодо гарантованого забезпечення публічних бібліотек кращими творами вітчизняної та світової художньої літератури, довідковими, науково-популярними виданнями. Одним з них було видання і доставка за пільговими умовами "Української бібліотечної серії", книги якої відповідають критерію високої якості художнього оформлення та поліграфічного виконання. Поміж тим, оптимальної повноти бібліотечного фонду не вдавалося досягти. Розвиток електронних інформаційних систем значно розширив можливості пошуку і швидкого отримання повнотекстової інформації, що дозволяє бібліотекам відмовитися від повноти комплектування власних фондів.Для того, аби поліпшити ситуацію з комплектуванням фондів публічних бібліотек, надати цьому процесу систематичного характеру, варто налагодити постійний контроль за дотриманням органами місцевої влади нормативно-правових актів щодо виділення для цього коштів, забезпечення публічних бібліотек обов’язковим примірником документів, визначеним мінімумом книг і періодики та ін. Вбачається доцільним переглянути політику фінансування поповнення бібліотечних зібрань з урахуванням змін, зумовлених новими економічними умовами [1, c. 48]. Цікавий досвід формування наукового депозитарного фонду бібліотек ООН, які створені для збереження публікацій підрозділів організації та поширення її ідей серед читачів різних країн та регіонів. Фактично ці установи об'єднують зусилля 185 держав, які прагнуть за посередництва друкованої та електронної продукції сприяти захисту демократичних засад суспільства, дотриманню безпеки та прав людини. Бібліотека ООН, організована в 1946 р., нині забезпечує підтримку систем депозитарних книгозбірень світу. На території України депозитарієм ООН є Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ), яка одержала цей статус у травні 1960 р. Установа також є депозитарієм таких фундацій, як ЮНЕСКО (з 1956), Міжнародної організації праці (з 1958), МАГАТЕ (з 1959), Всесвітньої організації торгівлі (з 1967), Всесвітньої організації охорони здоров'я (з 1970), Міжнародного суду (з 1970), Міжнародної організації цивільної авіації (з 1971) [6, c. 15]. Бібліотека забезпечує доступ до депозитарного фонду для працівників органів державної влади, науковців, викладачів, аспірантів, студентів, політологів та інших категорій громадян. Врахування територіального аспекту та мовних особливостей регіонів, специфіки національних та культурних спільнот, політичного та соціологічного чинників є надзвичайно важливим для прогнозування подальшої результативної діяльності депозитарію. Для ефективного формування фонду необхідно всебічно вивчити попит користувачів на документи ООН. Наукова бібліотека-депозитарій ООН — це майбутнє системи UNDL (The Unitednations depository libraries). Відповідний статус дозволить вирішити низку оперативних завдань, пов'язаних з інформаційною інтеграцією потужних фахових та наукових співтовариств, об'єднає науковців навколо діяльності ООН, забезпечить видання бібліографічних, реферативних та науково-тематичних покажчиків. Отже, цей статус є необхідним не лише для системи UNDL, а й для кожної бібліотеки. Такий підхід потребує нового бачення депозитарію, зокрема шляхів формування фондів. Як висновок, можна відмітити, що депозитарна колекція має розвиватися з огляду на сьогодення, майбутнє чи ретроспекцію, а не лінійно та передбачено. Питання розширення специфікації депозитаріїв є завданням найближчого майбутнього. Виходячи із визначень, національна бібліотека і приєднаний до неї депозитарій вирішуватимуть більш детальні та глобальні завдання, аніж депозитарій, приєднаний до публічної книгозбірні. Крім того, депозитарій у національній бібліотеці може підтримувати наукову роботу [6, c.17]. Науковий депозитарний фонд потрібно формувати гнучко, залежно від наданих критеріїв, політичної ситуації у світі та інформаційних механізмів ООН. На сторінках друкованих фахових періодичних видань значна увага приділяється основним етапам розвитку та сучасному стану централізованого комплектування бібліотек мережі НАН України зарубіжними періодичними виданнями як найбільш оперативного джерела інформації. Особлива увага приділяється визначенню критеріїв відбору журналів для забезпечення інформаційних потреб учених. Останнє десятиліття ХХ ст. виявилося складним для комплектування фондів зарубіжними виданнями. Насамперед, тут далися взнаки суспільно-політичні події – розпад СРСР, проголошення незалежності України, перехід на нові економічні відносини і пов’язана з цим реорганізація всієї системи фінансування, зміна правил проведення міжнародного книгообміну тощо. Комплектування здійснювалося в умовах погіршення фінансування, особливо валютного, а також переходу вітчизняного книжкового ринку на договірні ціни. За таких умов ще більше загострилася проблема уточнення та удосконалення критеріїв і методів відбору літератури для бібліотек мережі АН України. Чітко виділено основні причини скорочення обсягів міжнародного книгообміну (МКО):
Висновок. Інноваційні підходи до комплектування документно-інформаційними ресурсами сучасних наукових бібліотек залежать від інформаційних потреб суспільства загалом та користувачів книгозбірнізокрема. Головна мета діяльності бібліотеки ВНЗ — інформаційне забезпечення навчального та наукового процесів, і сьогодні особливу увагу потрібно приділяти комплектуванню загального фонду електронної бібліотеки, що може складатися з двох частин, а саме віртуальної та реально існуючої. Список використаних джерел
|
||||
|
||||