|
Диха С. В., Інноваційні форми роботи з читачами в бібліотеках світу У статті розглядаються нові тенденції в роботі з користувачами у провідних бібліотеках світу (США, Швеції, Данії, Німеччини, Польщі). Досвід бібліотек зарубіжних країн буде цікавий з огляду на необхідність впровадження нових форм обслуговування читачів, підвищення якості надаваних послуг, а також подальшого пошуку неординарних, інноваційних підходів до організації роботи бібліотек. Стаття написана на основі вивчення публікацій з даної тематики. В останні роки спостерігається помітне зацікавлення бібліотечних спеціалістів впровадженням інноваційних форм роботи, здатних привернути до себе увагу користувачів бібліотек, а також залучити нових відвідувачів. Сучасні читачі комп’ютерно-грамотні, оснащені мобільними телекомунікаційними приладами. Вони хочуть брати багато і на відстані. З огляду на це передові бібліотеки світу активно використовують інноваційні форми роботи, що базуються на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях, намагаються стати найпопулярнішим місцем навчання і відпочинку, створюють нові шляхи для комунікацій.В авангарді світової бібліотечної автоматизації та комп’ютеризації, розвиток яких впливає на впровадження нових форм роботи з користувачами, протягом останніх десятиліть перебувають американські бібліотеки. Бібліотеки США — це унікальне явище сучасного світу. Упродовж усієї історії їх існування тривав практично безупинний інноваційний процес, під впливом різних факторів відбувалося формування і становлення різних типів бібліотек, серед яких особливе місце посідають бібліотеки університетів і коледжів. Характерними ознаками їх розвитку було те, що вони розпочали досліджувати природу, роль і мету бібліотеки як соціального інституту на загальній освітній сцені. Бібліотечні стандарти, етичні норми й освіта бібліотекарів — усе це серйозно обговорювалося як на загальних, так і на спеціальних бібліотечних конференціях. Необхідність розширення послуги в умовах скорочення бюджету спонукала до пошуків нових і ефективніших шляхів роботи з користувачами, надання їм якісних бібліотечних послуг. Ставлення до громадської думки, до думки читачів, студентів – особливе в американських бібліотеках. Наприклад, у бібліотеці університету Норт-Вестерн є так званий "Містичний відділ". Насправді це відділ з аналізу думки користувачів щодо ресурсів та послуг бібліотеки. Студенти, а точніше, як їх називають, "громадяни університету", з радістю діляться своїми думками щодо поліпшення бібліотечних сервісів. Бібліотека аналізує ці думки та намагається втілити їх у реальність. Громадянами студентів називають не випадково, адже усі вони мають свої права та обов’язки в університеті, й університетська спільнота ставиться до цього дуже серйозно. Недарма гасло цієї бібліотеки: "Ваш пошук починається тут". Бібліотека має місця для індивідуальної роботи, кімнати для групових обговорень, проводить кінопокази, літературні заходи, надає приміщення для проведення лекцій, а також сама проводить тренінги для аспірантів та дослідників, що тривають практично цілий день, після завершення яких відбувається сесія обміну думками між користувачами та бібліотекарями-тренерами. Активно використовуючи коучинг (від англ. coaching – навчання, тренерство), американські бібліотекарі сприяють ефективному вирішенню проблеми разом з учасниками заходів. До речі, такі форми сучасної реклами книги, як фрімаркет, сторітелінг, буктрейлер, також вперше з'явилися в Америці. Книжковий фрімаркетвиник ще у 1990-х pp. як місце, де можна залишити вже прочитані книги чи обміняти їх на інші. Мета - викликати зацікавленість до читання, розширити читацьке коло інтересів в умовах обмежених ресурсів для придбання книг. Практики бібліотечної справи зазначають, що саме з розвитком інформаційних технологій спілкування з реальними людьми в реальному часі подекуди стає просто розкішшю, мистецтвом, якому треба навчати і яке варто популяризувати в роботі бібліотеки. Тому популярною формою роботи з читачами сьогодні є сторітелінг (від англ. storytelling) - спосіб передання інформації через розповідання історій. Сторітелінг використовують, щоб розважити, залучити або переконати співрозмовника (аудиторію). Сюжет будується таким чином, щоб зацікавити слухача, заволодіти його уявою та змусити повірити у краще; щоб за позитивним прикладом героя розповіді розв'язати певну проблему чи внутрішній конфлікт тощо. Що стосується буктрейлера, то він виник ще в 2002 році, а популярність здобув з розвитком YouTube та його аналогів. Вперше на публіці ролик був показаний у 2003 році. Це був буктрейлер до десятого романавампірської саги КрістінФіхан "Темна симфонія". Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість споживача. Зараз в США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії. В Україну цей спосіб просування книги прийшов у 2009 році, але досі залишається більше екзотичною заморською новинкою, ніж актуальним способом просування книг. Американські академічні бібліотеки загалом себе позиціонують як сучасні інформаційно-консультаційні центри, що допомагають студентам не лише в їхніх дослідженнях та навчанні, а й ознайомлюють з університетськими містечками і студентським життям. "Бібліотека університету Норт-Вестерн є найкращим пошуковим механізмом для студентів цього навчального закладу" - саме такий вислів надруковано на буклеті бібліотеки [8, с. 51]. Слід зауважити, що у США бібліотеки пропонують послуги, які в нашій свідомості з бібліотекою поки що, на жаль, мало пов’язані. Наприклад, крім надання доступу до мережі Інтернет, що, звичайно, практикується і в Україні, існує такий незвичний для нас вид послуг, як допомога у заповненні онлайнових форм для людей, які шукають роботу тощо. Саме завдяки впровадженню в роботу бібліотек подібних послуг та нових сервісів книгозбірні не втрачають своєї популярності. До речі, на це вказували і викладачі Школи бібліотечного менеджменту Університету Емпорії (Канзас, США) під час візиту в Україну з метою знайомства з досвідом роботи українських книгозбірень [9, с. 38]. Не можна обійти і питання кадрового забезпечення бібліотек Сполучених Штатів, адже саме від персоналу, його фахової підготовки залежать комунікативні зв’язки з читачами. Бібліотекар у США – професія шанована, директор університетської бібліотеки за посадою прирівнюється до проректора з науки. Щоб стати бібліотекарем у США, потрібно мати ступінь магістра з інформаційних наук та бібліотекознавства, якщо ж освіти бібліотечної немає, то в бібліотеці можна працювати на посаді, яка називається пейдж (в обов’язки пейджа входить лише розставляти фонд на полиці). Бібліотекар виконує сьогодні роль помічника, дослідника, маркетолога, порадника, консультанта, організатора масових заходів, тренера, журналіста… Активно впроваджують інноваційні ідеї та інтелектуальні продукти (послуги) і бібліотеки Німеччини. Так, 2015 року найкращою бібліотекою було визначено Публічну бібліотеку міста Кельн. Цим відзначили її сміливість у реалізації незвичних медіапроектів та стратегію з перетворення бібліотеки-книгосховища на міжкультурне місце зустрічі. Як було зазначено на сайті Німецької бібліотечної асоціації (див. http://www.bibliotheksverband.de/dvd/auszeichnungen/bibliothekdes-jahres.html), до кандидатів основними критеріями були якість та інновації роботи з користувачами, інноваційні послуги, майбутні орієнтації тощо [5, с.45]. Кельнська міська бібліотека вже давно відома на всю Німеччину своїми вдалими ідеями. У бібліотеці керівництвом застосовуються різні підходи до управління змінами та у ході реалізації нововведень надається допомога, щоб перебороти страхи у співробітників, серед яких, на відміну від українських бібліотек, багато молоді. Саме інноваційні пропозиції з працевлаштування є привабливими для молоді, оскільки вони отримують змогу навчатись і знайомитись з різними новинками. Кожен співробітник розуміє, що він особисто сприяє успіху книгозбірні. Співробітники проводять навчання користувачів сучасним медіа, організовують культурні заходи та виставки. Основне завдання бібліотекарі вбачають у тому, щоб книги швидше дійшли до читача. Якщо те чи інше видання привернуло увагу публіки і преси, воно має бути відразу закуплене, оброблене і надане відвідувачам. Наприклад, у міській бібліотеці Мюнхена на першому поверсі встановлений книжковий стелаж у вигляді торту, а виставка так і називається "Торт бестселерів", на якій представлені книги-бестеселери згідно з рейтингом журналу "Шпігель". Відразу після того як списки з’являться в щотижневих журналах або в щоденних національних газетах, бібліотеки закуповують ці бестселери і роблять їх в максимально короткий термін доступними для своїх користувачів. Цікаво, що пошарпаних книг у німецьких бібліотеках немає. Всі вони мають вигляд, немов щойно з магазину. Це тому, що обкладинки за допомогою спеціального пристрою покриваються плівкою, а після повернення книги в бібліотеку обов’язково протирають її вологою серветкою. Але як тільки все ж таки видання набуває "нетоварного вигляду", воно вилучається з користування, але не викидається – такі книги безкоштовно роздаються всім бажаючим під час читацьких конференцій та зустрічей з письменниками, що проводяться в бібліотеці. Завдяки цьому все більше користувачів залучається до читання. Німецькі бібліотеки виконують функцію важливих центрів безперервної освіти. Відповідно до цього пріоритетного напрямку роботи в міських бібліотеках Німеччини посилюється пропаганда читання та інформаційна підтримка навчальних процесів. До нового спрямування в освітньому процесі в Німеччині все частіше застосовується такий термін як бібліотечна педагогіка, за аналогією з такими поняттями, як музейна і театральна педагогіка. Виходячи з вимог сучасності, німецькі бібліотеки поставили перед собою завдання зробити освітні послуги доступними для різних вікових груп читачів: дітей, підлітків, студентів, дорослих та літніх людей. Сьогодні головною метою бібліотек стало визначення конкретних потреб та інтересів різних груп читачів, ініціювання, підтримка та супроводжування процесу навчання. Програми німецьких бібліотек передбачають прищеплення читачам інформаційних навичок, надання спеціальної підтримки іммігрантам у вивченні німецької мови. Загаломсучасні європейські бібліотеки виконують ролі:
У німецьких бібліотеках діє дуже популярний та цікавий проект - "Зв'язок поколінь". Його суть полягає в тому, що школярі та студенти навчають Інтернет-технологіям людей похилого віку. Крім того, молодь час від часу проводить майстер-класи з бібліотекарями стосовно впровадження новітніх технологій у роботу бібліотеки. Також читачі виступають в ролі оферентів (тобто тих, хто робить пропозиції). Тому бібліотекарям дуже легко слідкувати за інтересами своїх читачів та оперативно реагувати на їх запити. Завдяки цьому між бібліотекарем та читачем існує емоційна взаємодія. Бібліотекарі, у свою чергу, проводять семінари, цікаві майстер-класи та презентації (наприклад, "Як створити свій перший блог", "Оцифровка фотографій", "Створення фото-книги" та ін.). До речі, в українських бібліотеках існує 2 види навчання: аудиторна та самостійна, а в бібліотеках Німеччини, крім цих, існує ще один вид – навчання із супроводом. У цьому виді навчання бібліотекар не тільки виконує консультативну функцію, але й допомагає читачу. У багатьох німецьких публічних бібліотеках проводяться Дні креативу (третя роль бібліотеки – це бібліотека як місце натхнення та дозвілля), тому бібліотекарі створюють максимально комфортні умови для своїх читачів: у читальних залах є автомат з кавою, зручні меблі та ін. Завдяки цьому читач почуває себе комфортно. У бібліотеки приходять не тільки за знаннями, але й для того, щоб зробити щось самостійно, наприклад, оцифрувати книжки, старі платівки, завантажити на смартфон бібліотечні книжки та ін. Часто приходять батьки із зовсім малими дітками, для яких бібліотекарі організовують розвиваючі ігри. Одна з форм роботи бібліотеки як місця активних дій – це "зустрічі майстрів". На такі "зустрічі" приходять жінки різного віку, п’ють чай, в’яжуть, а потім ці речі продають на ярмарку, яку теж організовують бібліотекарі. Виручені гроші йдуть на благодійність. Корисно ознайомитися і з бібліотеками Швеції. Всі книгозбірні країни, різних типів і видів, відкриті для бажаючих, навіть бібліотека уряду. Багато бібліотек відкриті 7 днів на тиждень, тобто і в неділю. Записатися у шведську бібліотеку на літо можуть іноземні туристи - всі, у кого є посвідчення особи з фотографією. Сьогоднішня шведська бібліотека досить відрізняється від тієї, що була навіть 15-20 років тому. Всі процеси роботи автоматизовані. Читач має єдиний читацький квиток і може користуватися будь-якою бібліотекою. У даний час згідно з дослідженнями, бібліотеки пропонують своїм читачам через Інтернет 92-93 % інформації, і тільки 7-8 % зберігається в бібліотеках на паперових носіях. Серед популярних заходів - "Бібліотечні дні", які щорічно проводяться в різних містах країни з обговоренням наболілих проблем, вивченням зарубіжного досвіду щодо їх подолання. Проводяться різні акції (такі як "Я люблю бібліотеку", "Друзі бібліотеки"), випускаються листівки, щомісячні газети. Активно впроваджуються у практику роботи бібліотек відеолекторії, електронні виставки, інтерактивні форми – поліфонічні мозаїки нової літератури, періодичних видань, фанклуби, дефіле, бліц-інтерв’ю, "кашпо" запитань тощо.Масові заходи в бібліотеках проводяться постійно, запрошуються автори книг, організовуються різноманітні лекції і дискусії з актуальних проблем, влаштовуються фестивалі, свята тощо. Щоправда, на ці заходи урядом чи благодійними фондами виділяються додаткові кошти. Функції бібліотеки дуже різноманітні: розвиток бібліотечної системи, підтримка вищої освіти, матеріальне заохочення, стимуляція нових форм і методів роботи. Подробиці можна подивитися на сайті www.kb.se/libris [4, с. 41]. У Стокгольмі будівлі мають символічне значення. Наприклад, університетська книгозбірня має форму корабля, на борту якого є книги - джерела знання, і прямує цей корабель в океан інформації. Бібліотека оснащена найсучаснішою технікою і має всі можливості для надання ефективної допомоги користувачам в отриманні будь-якої інформації. Зелені куточки, м'які меблі, мінімум заборон - все це робить бібліотеку дуже привабливою. У розпал навчального року в черзі тільки, щоб зайти в бібліотеку, стоять понад 200 осіб! Це говорить про помилковість думки, що з появою Інтернету і провадженням комп’ютеризації зменшується кількість читачів у бібліотеці. До речі, не лише академічні бібліотеки користуються великим попитом, але й спеціальні, національні тощо. Від моменту відкриття і до пізнього вечора сюди йдуть читачі: різної статі, різного віку, різного походження. Для покращення обслуговування читачів та активізації роботи з проблем бібліотек створюються проблемні групи, які працюють над проектами і займаються підвищенням кваліфікації бібліотекарів. Бібліотеки у Швеції - найдемократичніші заклади з усіх установ культури. У бібліотеку може прийти кожен і сидіти там, читати журнали і газети, брати книги додому, користуватися комп'ютерами, отримувати консультації, - і все це безкоштовно. Вся робота бібліотек спрямована, перш за все, на залучення громадян до читання. З самого раннього дитинства кожний мешканець Швеції знає, що його чекають в бібліотеці. Там він знайде всю необхідну інформацію, із задоволенням проведе своє дозвілля, зустріне розумного, доброго і уважного порадника - бібліотекаря. Бібліотеки відкриваються усюди. Вони є навіть в метро. Більш того, у вітринах промтоварних магазинів є, наприклад, реклами: манекен у прекрасній біжутерії читає книгу. Таким чином, сьогодні Швеція робить все, щоб бути найбільш читаючою країною світу. Не відстає від Швеції і Данія. Що передусім упадає у вічі при відвідуванні бібліотек Данії, то це велелюдність. У місті Орхус, населення якого становить 303 тисячі, 60 % громадян є користувачами бібліотек. Рівень видачі сягає 13,5 документа на душу населення. Це найбільший показник популярності бібліотек серед населення у світі. Для порівняння, київськими публічними бібліотеками користується 17 % киян [4, с.44]. Звичайно, серед складових успіху данських бібліотек - державна політика в галузі бібліотечної справи, значне муніціпальне фінансування, високий технічний рівень бібліотечного обслуговування і постійна турбота про користувача. Національний уряд надає фінансування у вигляді блокових грантів для кожного муніципалітету. Місцева влада може лише висловити свою думку з приводу роботи бібліотек, але не має права втручатися в їх діяльність. Бібліотека використовує свій річний бюджет так, як вважає доречним. Це надає бібліотекам гнучкості у витратах, у прийнятті рішень щодо придбання документів, визначенні кількості персоналу і режиму роботи. Книгозбірні Данії досить активно займаються проектною діяльністю, яка спрямована на впровадження інноваційних технологій з метою створення нових видів послуг для користувачів. Наприклад, "Трансформаційна лабораторія" - проект, який змінив саме уявлення про бібліотеку. У центрі читацької зони проводяться експерименти. Кожні 5-6 місяців простір її змінюється, наповнюється новим тематичним змістом. Для розробки і впровадження проектів лабораторії активно залучаються читачі бібліотеки, яким дають можливість самореалізовуватися. Такими спільними творчими проектами вже стали імпровізований сквер, музична студія, літературне кафе. Наприклад, читацька зона трансформована в "Кімнату новин", яка облаштована сучасним технологічним обладнанням: інформаційною колоною, плазмовими панелями, сенсорними моніторами, які дозволяють зробити послуги бібліотеки більш інформативними, видимими і доступними. Щоб привернути увагу користувачів, було розроблено інформаційну галерею, на дисплеях у читацькій зоні дають постійно оновлювану інформацію для відвідувачів. Велика увага приділяється в бібліотеках Данії соціологічним дослідженням, які передують розробці та реалізації будь-якого бібліотечного проекту. Наприклад, шляхом дослідження було виявлено, що 40 % мешканців м. Орхус не вміють користуватися комп’ютером. Тому в кожній бібліотеці організовано безкоштовні курси з навчання навичкам роботи з ПК. Статистичні дані також використовуються для визначення інноваційних форм роботи з читачами. Зокрема, за результатами аналізу статистичних показників діяльності бібліотек розроблена програма залучення до читання дітей віком 7-12 років та пенсіонерів віком за 55, де передбачено комплекс заходів по роботі з майбутніми батьками та з дитячими садочками (бібліобуси часто виїжджають у дитячі садочки). Для пенсіонерів створюються зручні зони, їх запрошують на безплатні курси користувачів ПК, на зустрічі з популярними письменниками. У даний час в Орхусі діють 15 різних проектів, зокрема: "Послуги бібліотек для дітей", "Послуги для підлітків", "Нові методи аналізу" та ін., для розробки проектів бібліотекарі залучають користувачів. Цьому сприяє застосування методології розробки та реалізації проектів Scrum, завдяки якій встановлюється зворотний зв'язок за результатами впровадження інновації. Сьогодні публічні бібліотеки Данії є "бібліотеками без бар’єрів", сучасними соціокультурними центрами громади. Вражають не тільки площі приміщень бібліотек, але й організація бібліотечного простору. Максимум зручності й комфорту для користувачів будь-якого віку і мінімум формалізму в обслуговуванні. Безкоштовний єдиний електронний читацький квиток, автомати самообслуговування, що проводять автоматичну реєстрацію при поверненні чи видачі документа, зчитуючи його код і код читацького квитка, автоматична стрічка-конвеєр, що сортує повернені книги за галузями знань (у головній публічній бібліотеці м. Орхус), багато книг, музичних записів і фільмів, багато іграшок і великі площі для ігор дітей, сервісні центри "Сітізен-сервіс", де можна отримати відповідь на будь-яке запитання стосовно життя міста, отримати паспорт, права водія, зареєструватися. "Сітізен-сервіси" ввійшли в структуру публічних бібліотек завдяки проведеному муніціпалітетом вивченню думки населення щодо розміщення сервісних центрів саме в бібліотеках. Якщо місто порівняти з живим організмом, то бібліотека — мозок міста, або "третє місце" (цю назву вжив відомий філософ ХХ сторіччя Рей Олденбург) - тобто, це простір, де людина бажає побути після роботи і дому, це простір між ними [4, с. 47]. Наприклад, у публічній бібліотеці маленького містечка Хьйорингcтелажі з книгами не стоять прямими рядами (так відвідувачі відчувають себе комфортніше). Створені умови, щоб користувач був поза зоною видимості бібліотекаря. Організовано так звані "полуничні галявини". Документи розташовані по всьому просторі бібліотеки і таким чином приваблюють увагу користувачів. Незважаючи на автоматизацію бібліотечних процесів, кількість персоналу бібліотеки не зменшується. Працівники покращують, розвивають бібліотеку, застосовуючи всі тонкощі бібліотечного маркетингу. Тут організована доставка книг додому, працює мобільна бібліотека, при бібліотеці є кав'ярня. Як стверджують працівники бібліотеки, головне - не автоматизація, а ставлення до відвідувачів. Незважаючи на різний фінансовий і матеріально-технічний стан, дуже схожі бібліотеки Польщі й України. Так само як і українські, польські бібліотекарі вже давно перетворили свої бібліотеки на сучасні інформаційно-дозвіллєві центри громади, де постійно проводяться літературні зустрічі, працюють різні клуби за інтересами, комп’ютерні курси тощо. Разом з тим є і відмінності цієї роботи. Наприклад, 90% масової роботи в них виконують волонтери, а не бібліотекарі [2, с. 32]. Напевно, що саме цьому потрібно навчитися у польських колег, які, до речі, не мають планів зі статистичними показниками, хоча фінансування також відбувається з місцевого бюджету. В інтернет-центрі Варшавської бібліотеки завжди є користувачі, багато дітей приходять, щоб взяти нові відеоігри та диски з фільмами. Це пояснюється тим, що в Польщі дуже суворо діє закон про використання ліцензійних дисків, саме тому в бібліотеках дуже багатий медіафонд. Бібліотеки не лише закуповують самі, але й приймають від громадян такі диски. І поляки із задоволенням, переглянувши новий фільм, несуть його до бібліотеки, щоб взяти собі щось новеньке. Та й ціна книг у Польщі не всім по кишені, саме тому в бібліотеках немає проблеми із залученням нових користувачів. У роботі з читачами в польських бібліотеках є також чимало спільного з нашою діяльністю. Це й чисельні заходи для дітей та батьків, групові заняття в мультицентрі, програми"Бібліотека на пленері" – заходи за межами бібліотеки та багато іншого. Дуже популярні у польських колег нічні бібліотечні акції та заходи – "Ніч чарівниць", "Ніч з Гаррі Поттером", "Ніч детективів". Ведеться активна проектна діяльність, завдяки перемозі в конкурсі проектів фундації Бертельсмана у Вроцлаві відкриті знамениті мультицентри. Особливо цікавий проект "На добрий початок": кожен новонароджений вроцлавянин ще в пологовому будинку стає читачем бібліотеки (молодій мамі видається спеціальний інформаційний пакет з читацьким квитком для малюка, першою книжкою та порадами для батьків). Ще один проект, який робить бібліотеку популярною, – ініціатива "Культурна облігація". Власник читацького квитка бібліотеки має знижки (від 5 до 40%) в 77 (!) установах міста – партнерах бібліотеки: театрах, книгарнях, видавництвах, зоопарку, кінопалаці, спортивних комплексах, аквапарку, магазинах, піцеріях і кав`ярнях. Як не любити таку бібліотеку! Взагалі, тут діє багато проектів, один з яких — електронний автобус, який їздить територією воєводства. За його допомогою працівники читалень невеликих містечок і сіл мають можливість навчатися й надавати послуги мешканцям цих населених пунктів. Кожна бібліотека має локальну мережу між своїми комп’ютерами, а також безплатний для читачів вихід в Інтернет. Аналіз нових форм роботи бібліотек світу не тільки надає можливість сформувати уявлення про діяльність зарубіжних бібліотек, але й спонукає до роздумів, намагання знайти причину ситуації, що склалася в бібліотечній галузі України (замкнутість бібліотечної системи, зменшення кількості читачів, старіння кадрів, низька заробітна плата, непристижність професії...). Здається, основна причина навіть не у ставленні влади до бібліотек. Напевно, нам не вистачає солідарності, розуміння, що необхідно змінювати себе, прагнути змін на краще, долати стереотипи, а не відзеркалювати події суспільного життя. Адже не секрет, що українським бібліотекам притаманні чималий запас інерції, традиціоналізму, чи, скоріше, консерватизму. Сьогоднішні інноваційні досягнення багатьох бібліотек світу - підтвердження професійної спроможності їх колективів. Звичайно, ми маємо надію, що і українські владні структури усвідомлять, що суспільство знань терміново вимагає подолання стереотипів, інертності і консерватизму в бібліотечній політиці держави, потребує радикального оновлення і інтенсивного розвитку бібліотек як важливої складової інтелектуального потенціалу держави. Використані джерела
|
||||
|
||||