|
Драчук Р.В., Сучасні напрямки краєзнавчої роботи бібліотек України Немає в людини місця дорожчого, ніж те,
де вона народилась, землі, на якій зросла... Пріоритетним напрямком виховання молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання. На рівні з системою освіти велика роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління належить саме бібліотекам. Серед характерних ознак патріотизму визначаються:
Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді патріотизму, національної свідомості, високої моральності. Краєзнавча діяльність — це та діяльність, яка надає публічним бібліотекам місцевого колориту, регіональної специфіки, самобутності [3,28]. Ефективності й системності краєзнавчої роботи сприяють цільові краєзнавчі програми. Вони є в багатьох областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській, Чернігівській, Харківській та ін. Цією важливою роботою займаються не лише публічні бібліотеки, а й книгозбірні вищих навчальних закладів. Однак кожній бібліотеці притаманний свій напрямок роботи, що пов’язано з історичними, культурними традиціями, організаційними і кадровими можливостями, і навіть з географічним розташуванням. Бібліотечне краєзнавство – складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлені специфікою бібліотечної справи. Його мета – виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов’язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі. Інтенсивному розвиткові бібліотечного краєзнавства сприяє державна підтримка збереження, вивчення та популяризації історико-краєзнавчої спадщини. Про це, насамперед, свідчать Укази Президента України "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні", "Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам’яток історії і культури України", а також прийнята у 2002 році "Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року", термін дії якої закінчився. На сьогодні розроблено Проект державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 року. Краєзнавча робота бібліотек України регламентується Законом "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Положенням про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України" (Наказ №314 від 11.06.96 р.) [4,82]. У краєзнавчій діяльності бібліотек України виокремлюються основні напрямки: історичне, літературне та культурно-мистецьке краєзнавство, етнографічне, вивчення бібліотечної історії краю. Бібліотечне та історичне краєзнавство тісно переплелися і взаємодоповнюють одне одного в діяльності бібліотек. Адже відродження історичної пам’яті, духовності і національної гідності, виховання патріотизму, любові до рідного краю (цьому сприяє історичне краєзнавство), неможливе без удосконалення науково-методичної бази краєзнавства, цілеспрямованого і науково-обгрунтованого формування бібліотечних краєзнавчих фондів, удосконалення довідково-бібліографічного апарату з питань краєзнавства, популяризації краєзнавчих видань, поглиблення та розвитку координаційної роботи з науковими та навчальними закладами [2,327]. Історичне краєзнавство
Особлива увага звертається на відтворення історії рідного краю, міста, села, що здійснюється за участю працівників бібліотек, осередків "Просвіти" та тих ентузіастів-краєзнавців, які не байдужі до висвітлення історичної спадщини народу, його духовної культури. Працюючи творчо, враховуючи зростаючий інтерес користувачів до подій минулого, бібліотекарі відчувають гостру потребу та відповідальність за організацію, вивчення та донесення знань задля повернення до народу його пам’яті, історії, культури, традицій та духу українства. Вирішальною є пошукова робота, наслідки якої помітно відчутні. Основна мета, що ставиться при краєзнавчо-пошуковій діяльності:
Літературно-мистецьке краєзнавство
Цей напрям пов’язаний з вивченням та залученням користувачів бібліотек до творчості авторів, які писали про край чи творили в ньому, до музики місцевих композиторів. Повернення творчої спадщини, збирання і видання творів письменників-земляків, біографічних документів, облаштування меморіальних музеїв та кімнат, встановлення пам’ятних знаків, записи з вуст сучасників вводитиме цих письменників та їхню творчість в загальнонаціональну духовну скарбницю України. Спільно з обласними відділеннями Спілки письменників України публічні та наукові бібліотеки України активно пропагують творчість письменників-земляків, застосовують різноманітні форми і методи бібліотечної пропаганди, як от:літературно-музична композиція "Від серця поета – до рідного міста", поетична година "Краю мій, оспіваний в віршах", мандрівки за книгами "Навколо портрету", літературна година "Поетичні обрії рідного краю", цикл літературних портретів, літературно-краєзнавчі години "Літературні ювілеї Таврійської землі", вечір поезії "Красне письменство краю", літературна ікебана "Літературне сузір’я Хмельниччини", еколого-поетичні хвилини "Поетичні замальовки авторів-земляків", літературний діліжанс "Творчі джерела Волині", літературно-мистецький вернісаж "З любов’ю до рідного краю", літературно-поетичні години "Мій край легендами і славою овіяний", літературно-мистецький калейдоскоп "Співці таврійського краю", зустрічі з місцевими поетами "Поетичні краєвиди рідного краю", "Світе тихий… Краю милий", "Рідного краю живильна вода", літературно-музичні вечори місцевих поетів "Поезія – це музика душі!", "Творчі обрії письменників-земляків", літературний вернісаж "У рідний край, грозою вмитий, ведуть усі шляхи на світі", літературний альманах "Мій рідний край, до тебе серцем лину", конкурс молодих поетів "Народні паростки краю", конкурс поетичних обдарувань, та інші. Однією з дієвих форм краєзнавчої роботи є використання новостворених при бібліотеках художніх салонів, виставкових залів, літературних віталень. Все частіше фотовиставки, вернісажі проводяться безпосередньо в приміщенні бібліотек. Тематика їх різноманітна: "Заповідними стежками Поділля", "Квітни край мій", "Чарівна природа Хмельниччини", "Стежками рідної землі" [5,169]. Етнографічне краєзнавство Етнографічне краєзнавство - один з визначних аспектів вивчення історії та культури краю, що має посісти поважне місце у діяльності будь-якої бібліотеки. Цей напрям передбачає широкий спектр студій вивчення народної матеріальної і духовної культури (фіксація відомостей про традиційне народне житло, одяг, їжу, промисли і ремесла, звичаї, вірування, обряди, народні знання, менталітет народу). Традиції рідного краю – це пам’ять про своїх предків, природна потреба триматися невмирущих традицій народних ремесел та художніх промислів у спадок наступним поколінням. Багато бібліотек ведуть "Фольклорний календар", де представляють літературу про свята українського народу з урахуванням місцевих особливостей, розміщують різну атрибутику – писанки, крашанки, вишивки тощо. Етнографічна краєзнавча діяльність бібліотек сприяє відродженню народних промислів та ремесел. Для користувачів книгозбірень проводяться різноманітні конкурси, тематичні засідання "Домашня всезнайка", "Мистецтво домашніх чарівників", урок народних ремесел, урок домашнього майстра "Чарівне веретено", урок домашнього умільця, етнографічний екскурс "Ти з дитинства наймиліша, наша рідна сторона", виставки продукції, виготовленої в домашніх умовах. За допомогою народних майстрів можна скласти карту народних ремесел області або свого району. Умовні позначки на карті вкажуть на місцевість, де збереглися та розвиваються народні ремесла. Карта – цікава і пізнавальна - буде використовуватись для проведення масових заходів, а крім того – значно прикрасить інтер’єр. Важливим є те, що до такої роботи залучаються читачі, які можуть зайнятися дослідною роботою: скласти карту свого села, опитати жителів про забуті назви річок, урочищ, сіл, збирати найбільш поширені клички тварин, прізвиська людей. Бібліотеки можуть сприяти пошуковій роботі щодо створення унікальної абетки місцевих говірок, прислів’їв тощо, збирання місцевих пісень, колядок, щедрівок, гаївок. Потім все це оформляється в альбоми. Варіантом такого альбому може бути - "Кожне сільце має своє слівце!" Спільна робота бібліотек з краєзнавчими музеями та їх філіями може проходити в рамках бібліотечної програми "Спадкоємці по прямій". Мета її – дослідити глибокий пласт культурних традицій краю. "Край і екологія" – ця тема є однією з основних в роботі бібліотек, адже природне краєзнавство забезпечує необхідний зв’язок глобальних національних і регіональних аспектів у вивченні сучасних проблем екології і охорони природи. Тому в бібліотеках повинні збиратися документи за темами "Екологія і край", "Екологія і сучасність". Ще одна важлива галузь краєзнавства – дослідження проблем церковної історії та культури в контексті краєзнавчої роботи бібліотек в Україні. Книгозбірні виступають ініціаторами вивчення цього аспекту історії краю спільно з краєзнавчими клубами, що працюють на їх базі. Особливе місце в краєзнавчій діяльності бібліотек займає вивчення бібліотечної історії краю. Участь у науково-дослідній роботі "Історія бібліотечної справи регіону" дозволить бібліотекам повернутися до сторінок історії конкретної бібліотеки, бібліотечної справи в районі, місті, області, навчальному закладі їх взаємодії з історією всієї країни. Стало вже доброю традицією святкування ювілейних дат бібліотек. В одних книгозбірнях цей захід проходить як зустріч інтелігенції міста чи району, в інших – як вшанування читачів-умільців, в третіх – захід присвячується бібліотекарям. В рамках заходу організовуються виставки-експозиції, на яких представлені дарунки визначних людей, видання з автографами тощо. Термін "краєзнавство" містить у собі два значення: "край" та "знаю". Отже, воно вивчає певні віхи історичного, культурного, економічного, літературного життя й розвитку рідного краю. Йому належить виняткове місце у процесі вивчення і збереження багатовікових культурних традицій самобутніх куточків України. Формуючи громадянські, духовні, інтелектуальні риси сучасної громади, краєзнавство виступає могутнім чинником успішного розвитку українського суспільства XXI ст. і сприяє прискоренню важливих процесів у різних сферах громадсько-політичного й духовного життя. Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства дає можливість усвідомити всім, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю, формуються з дитинства. Саме це зумовлює визнання краєзнавчої функції як однієї з пріоритетних в діяльності бібліотек. Список використаних джерел
|
||||
|
||||