|
Бичко О.М., Тенденції розвитку інформаційно-бібліографічної роботи З розвитком цифрових технологій зростає потреба у використанні нових досягнень науки, можливостей мережі Інтернет. Впровадження інновацій у бібліотечну діяльність – невід'ємна складова конкурентоспроможності, збереження читацької аудиторії.Запропонований дайджест присвячений проблемам розвитку довідково-бібліографічної роботи в умовах сьогодення, розширення спектру надання послуг з використанням електронних ресурсів. Перш за все варто звернути увагу на нововведення в стандартизації бібліотечної справи. Закон "Про стандартизацію" № 1315-VII від 05.06.2014 р. приводить національну систему стандартизації у відповідність до сучасних міжнародних та європейських вимог і тенденцій [1]. З 1 липня 2016 року, відповідно до наказу ДП "УкрНДНЦ" від 4 березня 2016 року за № 65, набувають чинності національні стандарти України [1]:
Проблему необхідності впровадження одного з міжнародних стандартів піднімає у статті "Міжнародний стандарт каталогізації "Опис та доступ до ресурсу" ("ResourceDescriptionand Access"): особливості впровадження" доктор історичних наук, завідуюча відділу Національної бібліотеки України імені В. I. Вернадського Надія Стрішенець. У статті розкриваються особливості нового міжнародного стандарту "Опис та доступ до ресурсу", призначеного для електронного середовища. Аналізується його термінологія, структура, стан впровадження у бібліотеках світу. Розроблення, впровадження американськими та західноєвропейськими бібліотекарями якісно нових правил каталогізації, зокрема стандарту "Опис та доступ до ресурсу" "ResourceDescriptionand Access", RDA), свідчать про серйозні зміни, що відбуваються у такій важливій складовій бібліотечної діяльності, як каталогізація Мета, яку ставили перед собою розробники RDA, – вироблення правил каталогізації для усіх типів та видів інформаційних ресурсів на будь-яких носіях. Створені за RDA описи призначені для онлайнових каталогів з урахуванням їх функціонування у веб-середовищі, що дає змогу відображати різні зв’язки між ресурсами. Загалом "Опис та доступ до ресурсу" має значний потенціал, щоб стати основою міжнародного обміну бібліографічними метаданими через глобальні мережі. Розробники RDA від самого початку передбачали, що стандарт буде перекладений і функціонуватиме багатьма мовами, стане міжнародним. Правом на видання RDA володіють Американська та Канадська бібліотечні асоціації, Британський інститут професіоналів з бібліотеко- та інформацієзнавства у співпраці з видавництвом фахової літератури "FacetPublishing". Незважаючи на значний обсяг (понад тисячу сторінок), переклади стандарту здійснюються досить оперативно. На сьогодні на сайті RDA представлено відомості про його переклади німецькою, французькою, китайською, іспанською, фінською мовами (http://www.rdatoolkit.org/translation). На сьогодні за новим стандартом вже працюють: Бібліотека Конгресу та Національна медична бібліотека США (з 31 березня 2013 р.), Британська бібліотека (з 1 квітня 2013 р.), Національна бібліотека та архів Канади, Національна сільськогосподарська бібліотека США, національні бібліотеки Австралії, Малайзії, Сингапуру, Філіппін (http://www.rdatoolkit.org/RDA_institutions). Нещодавно приєдналася Німецька національна бібліотека. У процесі впровадження RDA у національних бібліотеках Фінляндії, Голландії, Ірландії, Шотландії та ін. З найвідоміших університетських бібліотек за новим стандартом вже працюють бібліотека Кембриджського та Бодлеанська бібліотека Оксфордського університетів, бібліотеки Стенфордського, Чиказького університетів, університету Північної Кароліни у США. Нині готуються переклади італійською, шведською та іншими мовами. Українські бібліотеки мають обов’язково долучитися до цієї світової тенденції. При Українській бібліотечній асоціації вже створено групу фахівців провідних бібліотек та Книжкової палати України, які опікуються підготовчими роботами з перекладу нового стандарту українською мовою. Групою добираються фахівці, які володіють професійною англійською лексикою, вивчається досвід країн, які вже працюють за новим стандартом. Не слід забувати й про те, що впровадження RDA потребує високого рівня технологічного забезпечення процесу каталогізування у бібліотеках України. Це якраз і може стати основною перешкодою. Переважна більшість інтегрованих бібліотечних систем, що використовуються нині в українських бібліотеках, наврядчи спроможна підтримуватифункціонування нового стандарту. Тому робота з підготовки його українського варіанту має йти одночасно з пошуками програмного та технологічного забезпечення процесу каталогізації, який би відповідав вимогам сучасного інформаційного світу [2]. Теоретики та практики бібліотечної справи України приділяють значну увагу проблемам сучасної термінології довідково-бібліографічної роботи. Зоя Романуха, кандидат наук із соціальних комунікацій, провідний методист РОУНБ та Галина Швецова-Водка, доктор історичних наук, професор кафедри РДГУ розглядають це питання у статті "Термінологія довідково-бібліографічного обслуговування". З упровадженням інформаційних технологій ДБО набуває нових рис і потребує відповідних термінів. У статті запропоновано багатоаспектну класифікацію довідок і консультацій. Наприклад, види довідок і консультацій вирізняються за місцем надання і бувають стаціонарні (внутрішні) і зовнішні. А електронне ДБО поділяється на стаціонарне (що здійснюється в стінах бібліотеки) і віртуальне. За видом і змістом інформації, що надається користувачеві, доречно, крім традиційних видів бібліографічних і фактографічних довідок і консультацій, виокремити бібліотечно-орієнтувальні, тобто присвячені ознайомленню з інформаційними ресурсами бібліотеки, умовами доступу до них, режимом роботи закладу. Крім того, зростає попит на повнотекстові довідки, в яких клієнтові надається повний текст документа, якщо така послуга відповідає дійсному законодавству і правилам книгозбірні. Останнім часом серед абонентів університетських бібліотек, переважно професорсько-викладацького складу, зростають потреби в отриманні бібліометричних довідок і консультацій. За видами наданих джерел інформації виокремлюють інтернет-орієнтовані (вебліографічні) довідки і консультації, оскільки деякі користувачі спеціально обумовлюють потребу в інформації про мережеві ресурси. Запропоновано застосування терміноелементу "нон електронні", яке позначає джерела, що не є електронними. У нонелектронних довідках і консультаціях для пошуку відомостей використовують традиційні паперові карткові та книжкові ресурси. Комплексні довідки і консультації — це такі, що створюються за допомогою як традиційних, так і електронних джерел. Становленню професійної термінології ДБО приділяється значна увага. Водночас певні аспекти окресленої проблематики залишаються дискусійними [3]. Продовження цієї актуальної теми автори Зоя Романуха та Галина Швецова-Водка пропонують у статті "Термінологія бібліографічного інформування". У статті розглянуто терміни, що застосовуються для позначення бібліографічного інформування споживачів як одного з видів бібліографічного обслуговування. Показано історію введення терміна і сучасна дискусія відносно його визначення. Особлива увага приділена термінам, що позначають види і форми бібліографічного інформування, зокрема в умовах впровадження електронних технологій. Запропоновано багатоаспектну фасетну класифікацію інформаційних послуг, які надаються сучасними бібліотеками в режимі бібліографічного інформування. Згідно класифікації, за формою видачі недиференційовані послуги бібліографічного інформування можуть бути усні, письмові, електронні, можуть надаватися різними засобами масової комунікації (радіо, телебачення, газети, журнали). Диференційовані послуги за цією ознакою мають деякі відмінності. Вони поділяються на усні, письмові (у спеціальних журналах, газетах), телефонні, електронні. За видами представлених джерел інформації повідомлення бібліографічного інформування можуть бути: традиційні (нонелектронні), електронні, інтернет-орієнтовані (вебліографічні), різновидові. Найбільшою різноманітністю інформаційні продукти бібліографічного інформування вирізняються, якщо класифікувати їх за жанрами: окреме бібліографічне повідомлення (присвячене окремому документу), бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографічний огляд, бібліотечний каталог, бібліографічна картотека,база даних (бібліографічна, повнотекстова, фактографічна), бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, бібліографічний відділ у журналі, газеті; календар знаменних і пам’ятних дат, книжкова виставка, виставка періодичних видань, день інформації, день бібліографії, презентація видання, електронна бібліотека тощо. Наведена класифікація ґрунтується не тільки на теоретичних підходах до бібліографічного інформування споживачів, а й на практичному досвіді університетських бібліотек України [4]. Серед бібліотечних працівників обговорюється тема постійного вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів на базі впровадження АБІС. Про це йдеться у статті Валентини Медведєвої, кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу оперативної інформації НБУВ. У праці проаналізовано процеси еволюції бібліотечної діяльності під впливом інноваційних технологій, порушено проблеми, пов'язані з активізацією ролі книгозбірень у розвиткові інформатизації українського суспільства. Розглянуто шляхи вдосконалення функціональних можливостей бібліотечних установ. Зокрема, зроблено акцент на важливість постійного вдосконалення автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС). В умовах сьогодення Інтернет значно розширив можливості доступу користувачів до інформації, порушивши монополію бібліотек. Дослідження, які регулярно проводять у різних країнах світу, виявили, що значна частка користувачів Інтернету розпочинають пошук потрібної інформації на пошукових сайтах і лише 1% — на веб-сторінці бібліотеки. Така ситуація зумовлює факт, що інформаційне обслуговування сучасних користувачів на базі впровадження АБІС має постійно вдосконалюватися. Водночас і робота бібліотечного фахівця вимагає вміння визначати стратегію пошуку, ефективно використовувати класифікаційні схеми, спеціальні рубрики, тезауруси тощо. Цілком очевидно, що посилюються вимоги до АБІС і з боку користувачів. Зокрема, сьогоднішній абонент прагне мати доступ до ресурсів не лише стаціонарно, а й у віддаленому режимі. Саме тому так динамічно зростає застосування веб-орієнтованих інтерфейсів, звичних для інтернет-відувачів. Нинішня аудиторія, особливо молодь, звикла до єдиного пошукового рядка, певної форми одержання пошукових результатів, подібно до роботи з навігаторами Яндекс, Google та ін. Важливою є наявність на екрані функціональних кнопок, значущих і другорядних інформаційних блоків тощо. Особливої ваги набуває організація ефективної роботи з повнотекстовими ресурсами. Йдеться про результативний пошук у бібліографічних і повнотекстових БД, про налагодження навігації до першоджерела з доступом до нього за дотримання вимог законодавства. Отже, аналіз вимог, що висуваються сьогодні до АБІС, свідчить, що для ефективної роботи потрібні системи, створені з використанням інноваційних технічних рішень і засобів. Серед них насамперед варто виокремити триланкову побудову "клієнт — сервер інформації — система управління баз даних (СУБД)" із застосуванням веб-технологій [5]. В останні роки в усьому світі спостерігається підвищення інтересу до відкритого доступу інформації. Ця проблема активно досліджується та обговорюється фахівцями бібліотечної та документально-інформаційної сфери. Написані безліч статей щодо створення інституційних репозитаріїв, використання наукометричних та бібліометричних показників для оцінювання рівня наукових досліджень. У статті "Деятельность вузовской библиотеки как фактор роста публикационной активности учебного заведения" автор Т. В. Єременко, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри культурології Рязанського державного університету імені С. А. Єсеніна обґрунтовує актуальність нової функції сучасної бібліотеки ВНЗ, яка пов'язана з підтримкою публікаційної активності навчального закладу. Охарактеризовано основні напрямки реалізації даної функції, наведено приклади з досвіду вітчизняних і зарубіжних бібліотек ВНЗ. Сьогодні публікаційна активність ВНЗ є найважливішим показником його наукової репутації. Вона виступає критеріями відбору вищих навчальних закладів та окремих вчених для участі у цільових програмах і отримання грантів від наукових фондів; впливає на одержання навчальним закладом державних завдань у сфері науково-дослідницької діяльності; визначає рейтинг навчальних закладів у щорічному моніторингу ефективності ВНЗ. Основні напрямки, де бібліотека реалізує функцію підтримки публікаційної активності свого ВНЗ: Консультаційна допомога. Співробітники бібліотек ВНЗ консультують викладачіві співробітників з питань використання російських та міжнародних баз даних науковогоцитування, в тому числі: з пошуку публікацій авторів; приєднання публікацій і посилань до авторського профілю; ідентифікації організації в публікаціях автора; визначення індексу цитованості та індексу Хірша автора; визначення імпакт-фактора журналів, в яких публікується автор.
Ці питання висвітлює у своїй статті "Оnline системы управления библиографической информацией в помощь научному и учебному процессу" Легенчук Марія Володимирівна [7]. Вона обґрунтовує необхідність використання Оnline систем управління бібліографічною інформацією в науці і освіті. Наводиться короткий огляд бібліографічних менеджерів, розкривається сутність і найважливіші характеристики Оnline систем управління бібліографічною інформацією EndNote і Mendeley . Колективна робота вчених або студентів над спільними проектами можлива при організації оперативної передачі інформації. З розвитком Web 2.0 це стало легко і зручно. Крім того, у великих наукових організацій є доступ до міжнародних баз цитування, таким як Scopus і Web-математичних наук. Одним з основних завдань, що стоять перед науковими співробітниками є збільшення активністі публікацій. Бібліотека може допомогти вирішити цю задачу, розвиваючи навички та компетенції, які будуть цьому сприяти. Працюючи над науковою проблемою в колективі або самостійно, перед дослідником виникає ряд завдань: організація колекцій публікацій з теми дослідження, складання і систематизація бібліографічного опису, написання коротких рефератів, анотацій, позначок при аналізі результатів дослідження і викладу їх в наукових публікаціях. Ще одне важливе завдання, яке з'являється при написанні своєї наукової роботи, це цитування раніше відомих результатів і складання переліку посилань на них. Інструментом, що дозволяє автоматизувати рішення зазначених вище завдань, є бібліографічні менеджери. Список використаних джерел
|
||||
|
||||