|
Олена Айвазян НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ Стаття присвячена 55-річчю наукової бібліотеки Хмельницького національного університету. Дана коротка характеристика історії книгозбірні, її періодизація, охарактеризовано основні тенденції розви¬тку бібліотеки на сучасному етапі. Ключові слова: Хмельницький національний університет, бібліотека університету, історія бібліо¬течної справи. Історія наукової бібліотеки Хмельницького національного університету розпочалася 1962 року, коли в м. Хмельницькому відкрито філіал Українського поліграфічного інституту (м. Львів). До теми історії університетської книгозбірні неодноразово зверталися науковці і працівники бібліотеки, серед яких О. П. Григоренко [8; 9], В. С Прокопчук [4, с 67], М. Є. Скиба [22], І. X. Ткачук [13; 15], керівники та провідні фахівці книгозбірні В. М. Петрицька [28], P. M. Рибалко [32], автор цієї статті та інші фахівці. Результати цих досліджень відображені у низці публікацій [14;18], науково-бібліографічних виданнях [10], а також у збірниках статей, виданих до ювілеїв книгозбірні [3; 21]. Метою даної статті є визначення періодів розвитку університетської книгозбірні, аналіз основних трансформацій та досягнень за майже 55-річну історію. За ідеологічною складовою історія бібліотеки поділяється на 2 етапи: радянський період та діяльність книгозбірні за часів незалежної України. Ми можемо по-різному відноситися до роботи бібліотек, але не можемо зневажати той факт, що будь-яка книгозбірня своїм фондом, засобами масової роботи відображає політику держави, громади, організації, в якій працює. Тому перші 29 років своєї діяльності бібліотека, спочатку факультету (1962-1965 pp.) та філіалу (1966 р.) Львівського поліграфічного інституту ім. Федорова, а згодом Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування (1967-1989 pp.), Хмельницького технологічного інституту (1989-1994 pp.) сприяла вихованню молодих спеціалістів у дусі соціалістичного будівництва (епохи). Після проголошення незалежності України, з 1991 року, шляхом пошуку та розкриття студентам невідомих сторінок історії України, у т.ч. й авторів, літературних творів, масова робота бібліотеки почала сприяти українізації молоді, популяризації народних звичаїв та традицій, вихованню патріотизму. Ця робота продовжується й зараз, особливо з огляду на сучасну історію нашої держави - Майдан і АТО. Тому, розглядаючи діяльність бібліотеки університету за 55 років її існування, ми не будемо говорити про одну з головних функцій - виховну діяльність. Основна увага буде прикута до розвитку бібліотечного фонду, технологій та кадрів, від яких залежав і залежить минулий та сучасний розвиток книгозбірні. Якщо аналізувати роботу бібліотеки за хронологічними рамками, то можемо виділити три основні періоди, які поєднують у собі загальні риси та особливості бібліотечної діяльності, характерні для конкретного проміжку часу.
За перше десятиліття бібліотека розвивалася як кількісно, так і якісно - зросла питома вага наукових, іноземних видань, наукової періодики. Збільшилася кількість читачів і 1971 року створено перший підрозділ - відділ обслуговування, який очолила Н.Є.Марчук. Для розкриття книжкових фондів проводилися книжкові виставки, дні інформації, інститутське радіо транслювало огляди нових надходжень, значно пожвавилась культурна робота [16, с 13]. Через 20 років після відкриття університету на кінець 1983 р. фонд нараховував понад 508 тис. прим., площа бібліотеки в навчальних корпусах становила 1474 м кв. Студенти обслуговувалися на 3-х абонементах, у двох читальних залах на 350 посадкових місць. Бібліотека мала 19 технічних засобів, штат книгозбірні складався з 36 одиниць [2, с.39]. Подальшому становленню бібліотеки сприяв розвиток структури інституту, відкриття нових кафедр, факультетів, що в свою чергу спонукало до розвитку внутрішньої структури бібліотеки: 1976 р. створено відділ комплектування та наукової обробки літератури (зав.відділу - Н.Б.Беднарська), 1978 р. - інформаційно-бібліографічний відділ (С.Ф.Кручко) та введено посаду заступника директора бібліотеки, на яку призначено Н.Б.Беднарську, 1979 р. бібліотеку переведено до третьої категорії за оплатою праці, 1980 р. створено відділ кигозбереження (М.О.Демент'єва), 1986 р. - відділ наукової літератури (Т.К.Онищук), масової та ідейно-виховної роботи (О.М. Шевцова), наукової обробки та організації каталогів (Р.М.Рибалко), 1987 р. - методичний відділ. Значно покращив матеріально-технічну базу бібліотеки переїзд 1988 року в окреме дев'ятиповерхове приміщення з 5 просторими читальними залами (500 посад. місць), у т.ч. залами науково-технічної документації, дипломного проектування, каталогів та електронної інформації, літературної вітальні, 8 або-неменів тощо. Бібліотечний корпус був побудований за ініціативи ректора інституту Сіліна Р.І. У його будівництві, а потім і переїзді книгозбірні, брав участь весь інститут, особливо студенти механічного факультету (декан Абрамов О.О.) та кафедри фізвиховання (зав.каф. Свіргунець Є.М.). Переймалися проблемами книгозбірні й проректори Кошель В.П., Костогриз С.Г., Фомов А.Д., які часто бували на будівництві, узгоджували складні питання, всіляко сприяли облаштуванню всіх приміщень, створенню комфортних умов для користувачів та співробітників книгозбірні у новому корпусі [17, С.49]. Удосконалення діяльності книгозбірні багато в чому залежало від її керівництва, оскільки апарат управління бібліотеки є істотним компонентом ефективності її діяльності. Першою завідувачкою книгозбірні вишу була Катерина Степанівна Степанець, яка очолювала її 17 років (з 1967 до 1983 р.) її. Серед основних досягнень К.С.Степанець, як керівника, є сформований і організований навчальний фонд, його наповнення та своєчасне опрацювання і збереження; створення довідково-пошукового апарату, започаткування інформаційно-бібліографічної діяльності та просвітницько-виховної роботи, налагодження системи обслуговування на 3-х абонементах та у 2-х читальних залах навчальних корпусів. З 1978 року, коли було прийнято рішення про будівництво бібліотечного корпусу, Катерина Степанівна брала активну участь у розробці проекту. Сприяла директорка і збільшенню штатів книгозбірні до 36 одиниць, навчанню молоді, підвищенню кваліфікації працівників. За керівництва К.С.Степанець закладено й традиції життя чималого жіночого колективу, як команди фахівців та однодумців [1, с.152-153]. З 1984 р. бібліотеку очолила Валентина Михайлівна Петрицька, яка за 21 рік керівництва вивела книгозбірню в лідери серед бібліотек вишів з питань автоматизації бібліотечних процесів, що дало поштовх до призначення нашої книгозбіроні обласним методичним центром для бібліотек ВНЗ. Виваженість у прийнятті рішень, прагнення до всього нового у професії, вміння розгледіти майбутнє за інформаційними технологіями, а також, активна робота з розвитку структури бібліотеки та її штатного розпису, започаткування наукової роботи бібліотеки та видавничої діяльності сприяли трансформації книгозбірні вишу в сучасний інформаційно-комунікативний центр. Варто відзначити невтомну працю Валентини Михайлівни з розвитку інформаційно-бібліографічної діяльності, просвітницько-виховної роботи, матеріально-технічної бази бібліотеки. Серед її заслуг - оздоблення та облаштування нового 9-поверхового бібліотечного корпусу меблями та іншим інвентарем, організація переїзду без припинення обслуговування за 4 місяці, і, нарешті, створення та розвиток локальної комп'ютерної мережі та розширення асортименту бібліотечних послуг користувачам. Другий період (1992 - 2005 pp.) розвитку став початком ери автоматизації та інформатизації бібліотечних технологій у книгозбірні Хмельницького національного університету. Основні досягнення цього періоду визначені за наступними напрямками діяльності бібліотеки. По-перше, здійснено автоматизацію основних бібліотечних процесів, що дало можливість з 2003 р. розпочати автоматизований облік видачі документів на всіх пунктах обслуговування. Закладено основи для функціонування віртуальної системи обслуговування користувачів: започатковано електронний каталог (з 1992 p.), створено сайт (1998 p.), розпочато роботу з організації електронної бібліотеки (2002 p.), повнотекстових та бібліографічних баз даних. А починалася автоматизація книгозбірні 1992 року. В.О.Глухенька, спочатку зав. відділу автоматизації, а потім - заступник директора бібліотеки, яка безпосередньо брала участь в організації усіх інновацій книгозбірні, на основі більш як 20 літнього унікального досвіду роботи з інформаційними технологіями, запропонувала умовно поділити цей процес на кілька етапів. 1992-1996 - придбання першої ЕОМ, створення БД ключових слів - першого пошукового апарату, за допомогою якого здійснювався тематичний відбір документів у електронному каталозі, формування в автоматизованому режимі друкованих форм: каталожних карток, прикнижкових формулярів, інвентарної книги. Цей етап відзначався практичною відсутністю навиків роботи з технічними засобами співробітників бібліотеки, недосконалою комп'ютерною базою, відсутністю стратегічного планування. 1997-1999 - початок впровадження програми комп'ютеризації. Пріоритетним напрямом розвитку діяльності книгозбірні стає створення власних та використання зовнішніх ресурсів на електронних носіях для інформаційного забезпечення навчального процесу. З цією метою було проведено аналіз структури та змісту інформаційних потреб користувачів бібліотеки, знайдено можливість навчання всіх співробітників книгозбірні роботі з телекомунікаційними технологіями, досягнута взаємодія між бібліотекою і комп'ютерними службами університету. 2000-2004 - розвиток. Цей період відзначився інтенсивною роботою зі створення автоматизованої бібліотечної системи. Організовано відділ автоматизації бібліотеки. За базове програмне забезпечення було обрано вітчизняний програмний продукт "УФД/Бібліотека". На кінець 2001 р. сформовано розгалужену локальну мережу з 33 комп'ютерів, впроваджено електронний формуляр читача, проведено рекаталогізацію активного фонду документів. Окремою ланкою роботи став розвиток web-сайту бібліотеки, який щороку відвідують більше ніж 400 тис. користувачів. 2005-2010 - реалізація головного завдання - забезпечення ефективного застосування необхідних джерел інформації на основі доступу до сучасних технологій і створення належних умов роботи з ними. За концепцією розвитку бібліотеки інформаційне забезпечення розглядається як комплекс, де все функціонально взаємопов'язано та підпорядковано досягненню єдиної мети. В центрі уваги нашої діяльності завжди знаходиться користувач - студент, викладач, науковець, - його інформаційні потреби, запити для ефективної освіти та наукової діяльності. Загалом, 2005 рік знаменний початком активного наповнення електронної бібліотеки ХНУ, яка є універсальною за змістом і містить у собі різні види документів. Тут можна знайти електронні текстові еквіваленти друкованих видань, електронні публікації, матеріали конференцій, електронні повідомлення і т.п. У фонді електронної бібліотеки представлені тисячі документів: від методичних посібників та підручників для студентів до монографій і дисертацій для науковців за різними галузями знань. Щоденно електронна бібліотека поповнюється новими документами [7, с.124]. По-друге, було розвинуто структуру книгозбірні до 10 відділів, 13 секторів, штату з 92 одиниць, сформовано команду професіоналів однодумців, зусиллями яких здійснено подальшу трансформацію бібліотечних технологій. Варто зазначити, що початок 2000 років відзначений найбільшими кількісними показниками в історії університетської книгозбірні. Це можна пояснити кількома факторами: розвитком структури університету (відкриття факультетів гуманітарного та бізнесу і права), а також перебоями у книговиданні та фінансуванні комплектування, що спонукало читачів до активного використання періодичних видань. Як ветеран бібліотеки, можу засвідчити, що у ті роки, в 5 великих читальних залах, не завжди вистачало місць для читачів, які не гребували працювати з книгами, сидячи на підвіконнях, до кафедр видачі стояли довжелезні черги, не зважаючи на збільшений штат співробітників, які під кінець робочого дня не відчували ніг, виконуючи замовлення читачів, переносячи за зміну гори книг. Саме 2003 року зафіксовано найбільшу кількість користувачів за єдиною реєстрацією - 14625 та найбільший показник видачі документів - 1291379 [11, с 5]. Висока інтенсивність праці, збільшення навантаження за всіма напрямками роботи книгозбірні спонукали її працівників пришвидшити процес запровадження новітніх технологій у бібліотечну працю. У період з 2000 до 2003 р. проведено необхідну підготовчу до автоматизації бібліотечних технологій роботу: здійснено рекаталогізацію фондів читальних залів та абонементів, уніфіковано процес систематизації документів, фонди економічної та гуманітарної літератури переведено з таблиць ББК на УДК, створено ЕК на активну частину фонду. По-третє, розпочато наукову роботу та видавничу діяльність книгозбірні. Перша в історії книгозбірні наукова стаття "Бібліотечний сервіс: ваша оцінка та пропозиції. Підсумки соціологічного дослідження в бібліотеці Хмельницького технологічного університету Поділля" тоді ще головного бібліотекаря Рибалко P.M., у подальшому зав. науково-методичного відділу, була опублікована у 1996 р. [19]. Результ її 15-річної самовідданої праці в університетській книгозбірні характеризують наступні дані: нею розроблено 258 регламентуючих документів, першу програму наукової роботи "Бібліотека та книга в житті молоді", надано 33 письмові консультації, здійснено 7 наукових досліджень, зібрано інформацію з історії бібліотеки університету у неопублікованому виданні. Крім того, Раїса Митрофанівна створила систему підвищення кваліфікації бібліотеки, довідковий апарат з бібліотечної справи у методичному відділі. За тривалу діяльність на бібліотечній ниві вона не мала почесних звань і нагород, та у кожному бібліотечному процесі залишилася частинка її наполегливої праці [23, с 106-107]. Поступово до наукової роботи залучилися й бібліографи. За період з 1991 до 2005 pp. створено 44 науково-допоміжних та біобіблографічних покажчиків, зав.відділами Дишель А.О., Бичко О.М. та провідними фахівцями відділу опановано роботу зі світовою БД наукової періодики EBSCO, розпочато діяльність зі створення власних наукових повнотекстових БД. Серед основних видань книгозбірні у цей період заслуговує на увагу інформаційний бюлетень "Бібліотека в освітньому просторі" [12], ініціатором створення якого була наступниця P.M.Рибалко, К.А.Чабан. Наразі вийшло вже 20 номерів бюлетеня, починаючи з 2014 р. видання виходить в електронній формі. Вагомою частиною наукової праці стала й проектна діяльність бібліотеки. Неоціненний внесок у її розвиток належить головному бібліотекареві, а згодом і зав. відділу Василишиній В.О. та Великосельській О.М., а також художнику книгозбірні Чернишовій Т.М., які з метою практичної допомоги в плануванні досягнення вершин життєвого успіху студентів розробили першу загально університетську програму підтримки талановитої, перспективної молоді "Молодий спеціаліст XXI століття", в рамках якої реалізована низка проектів: презентаційних, виставкових, конкурсних, "Кар'єра" та ін. [5; 6]. Досвід роботи книгозбірні неодноразово висвітлювався на науково-практичних конференціях, у т.ч. всеукраїнських та міжнародних. Визнанням досягнень бібліотеки стали 2 всеукраїнські конференції, проведені на базі бібліотеки у 2001 та 2005 роках. Унікальний досвід роботи університетської книгозбірні було висвітлено за цей період у 55 статтях та 2 виданнях [14]. По-четверте, нові бібліотечні меблі, оздоблення літературної вітальні, придбання технічних засобів: акустичної установки, телевізора, принтерів, сканерів, музичного центру, проектора та інших, надання додаткових послуг користувачам сприяли покращенню обслуговування користувачів книгозбірні, підвищенню рівня проведення масових заходів. Так, наприклад, 2005 р. за надання додаткових послуг отримано понад 147,5 тис. грн., які були використані на розвиток фонду, придбання технічних засобів, стимулювання працівників книгозбірні. Таким чином, протягом другого періоду було створено умови для подальшого розвитку віртуальної роботи з користувачами, розширено межі їх обслуговування, сформовано команду фахівців, які на науковій основі здатні запроваджувати в роботу бібліотеки нові технології. На кінець 2005 року було автоматизовано основні бібліотечні процеси - від замовлення нових документів до їх видачі користувачам на всіх пунктах обслуговування, що дало змогу відмовитися від паперової бібліотечної техніки, скоротило час на технічне опрацювання нових документів та їх видачі користувачам; започатковано ЕБ університету, удосконалено структуру веб-сайту, змінено його дизайн, законсервовано ряд каталогів та картотек, напрацьовані навички наукової та видавничої діяльності, розпочато роботу з бібліотеками вишів Хмельницького обласного методичного об'єднання. З 2006 р. (початок третього періоду) розпочався поступовий спад у використанні традиційних бібліотечних послуг. Із розвитком Інтернету та технічних засобів, збільшенням кількості комп'ютерних приладів у населення зменшилися потреби студентів у бібліографічних довідках, у доступі до навчальної літератури, яку, зважаючи на недосконалість законодавства з авторського права, досить часто можна знайти у відкритих, або закритих (електронні бібліотеки вишів) базах даних. Тотальне запровадження автоматизованих технологій у бібліотечну практику призвело до оптимізації структури книгозбірні (6 підрозділів та 43 одиниці штатного розпису), мало свій економічний та якісний ефект, спричинило зміни у пріоритетах діяльності бібліотеки вишу. Якщо раніше левову частку робочого часу бібліотечних працівників займало ослуговування користувачів на абонементах і в читальних залах, у якому брало участь до 60% штату книгозбірні, то на початку 2016 р. безпосередньо з читачами працює до 30 % відсотків персоналу. 75 % відвідувачів - користувачі віртуальної системи обслуговування через веб-сайт книгозбірні. Враховуючи сучасні реалії та перспективи, робота книгозбірні була переорієнтована на пошук, створення та організацію електронних ресурсів, всебічне сприяння науковій діяльності університету, а саме на :
Зрозуміло, що діяльність бібліотеки Хмельницького національного університету не обмежується тільки науковою роботою. За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, популяризацію української книги та літератури, видання змістовних інформаційно-бібліографічних видань 2006 р. книгозбірня відзначена обласною премією в галузі бібліотечної справи ім. М.Смотрицького. Відзначав грамотами роботу книгозбірні й рідний університет: за високі досягнення в бібліотечно-інформаційній діяльності, активне впровадження інноваційних освітніх технологій, творчий внесок в удосконалення процесу навчання і виховання молоді, популяризацію української мови, просвітницьку діяльність (2012 р., 2015р., 2016 p.). Разом з університетом, як учасник виставки "Інноватика в сучасній освіті", 2011 р. бібліотека відзначена в номінації "Інновації у використанні інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі". Книгозбірня університету має Подяки від наукових книгозбірень об'єднання, обласної наукової універсальної бібліотеки за багаторічну співпрацю в забезпеченні інформаційного обслуговування користувачів. Таким чином, за 55-річну історію існування, наукова бібліотека Хмельницького національного університету, як інформаційно-аналітичний та комунікаційний центр,зайняла гідне місце у науковому середовищі міста, області й регіону, який активно сприяє підготовці сучасних фахівців, вихованню патріотів України, розвитку молодих науковців, підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників, збереженню наукового доробку викладачів, як частини наукової та культурної спадщини нашої держави. Джерела:
|
||||
|
||||