|
Шинкарук В.Ю., Особливості індивідуального спілкування фахівців у бібліотеці Спільна діяльність - один із основних видів людського спілкування та найважливіший чинник життя організації. Вона неможлива без обміну інформацією з метою успішного розв'язання завдань, без наявності індивідуальних контактів між колегами.Кожен бібліотечний колектив — це співтовариство людей, спрямоване на досягнення соціально значимих цілей. Колектив об’єднує своїх членів як самим процесом сумісної діяльності, так і структурою організації і системою стимулювання. Колектив співробітників бібліотеки вишу є відкритою підсистемою,яка вступає в процесі своєї діяльності в контакти з іншими організаціями і колективами, а також з численними користувачами бібліотеки. Тому соціальний статус і престиж книгозбірні вищого навчального закладу багато в чому залежить від психологічного клімату її колективу, вміння фахівців гармонійно будувати міжособистісне спілкування. Саме колектив є основною сферою застосування здібностей, реалізації потреб і інтересів особистості бібліотекаря. Бібліотечні колективи, за рідкісним виключенням, - жіночі, що час від часу робить емоційні стосунки співробітників напруженими і вразливими. Напруження частіше всього пов’язане з особистими відношеннями в колективі, рідше - з діловими. Покращення комунікативних міжособистісних відносин для бібліотечного колективу мають вирішальне значення. У процесі індивідуального спілкування створюється певний соціально-психологічний клімат, серед основних факторів якого можна відмітити: взаємовідношення по вертикалі і горизонталі, стиль і норми спілкування в колективі, організацію і умови праці, систему стимулювання. Цей напрям став предметом дослідження В.І. Кавінської, яка порушує проблеми формування психологічно здорової атмосфери книгозбірні вищого закладу освіти. Чимало досліджень Алтухової Г.О. присвячено темі спілкування бібліотекарів у колективі та з читачами. Заслуговують на увагу праці Ванєєва А.М., які висвітлюють секрети безконфліктного життя в бібліотеці. Метою статті є аналіз фахової літератури, яка розкриває проблеми та особливості індивідуального спілкування фахівців у бібліотеці вищого навчального закладу та основні засади створення позитивного морально-психологічного клімату в книгозбірні. Велике значення у створенні сприятливого морально-психологічного клімату в бібліотеках має склад колективу з точки зору психологічної сумісності його членів. Прийняті норми ділової взаємодії в колективі складаються в службовий етикет, що диктує правила поведінки в ситуаціях, коли люди виступають в офіційних ролях керівника і підлеглих, керівника вищої ланки і колеги. Ці правила регулюють образ дії фахівців, лінію індивідуального спілкування та поведінки у складних моментах. Службовий етикет формує стиль відносин у колективі, в якому дуже тісно переплітаються формальні і неформальні елементи службових взаємозв’язків. Службовий етикет включає в себе також такі неформальні елементи, як настрій, манеру привітання і звернення до співробітників, форми і методи критики. Важливою в індивідуальному спілкуванні є самоподача. Самоподачею можна назвати систему знаків, зміст яких виявляється в образі, що одержує співрозмовник. Самопред'явлення впливає на подальше спілкування. У межах комунікативного аспекту індивідуального спілкування психологічна взаємодія фахівців концентрується також навколо проблеми контакту. Цю проблему не потрібно обмежувати вміннями і навичками комунікативної поведінки й використанням засобів спілкування. Головний успіх контактів - у сприйнятті колегами один одного. Значну роль відіграє тут зовнішня привабливість людини, завдяки якій вона здобуває особливий комунікативний потенціал. На цьому шляху їй необхідно продемонструвати інші, настільки ж вагомі для гідності своєї особистості, властивості. Це можуть бути такі привабливі психологічні властивості, як розум, доброта, чуйність, ділові якості, соціальний статус, який виявляється в різних формах невербальної і вербальної поведінки. Сприятливий соціально-психологічний клімат характеризується бадьорим настроєм членів колективу, дружнім індивідуальним спілкуванням, якому притаманні згуртованість, взаємовиручка, взаємодопомога і взаємоповага. При такому кліматі практично відсутні, чи мають лише незначне місце, конфліктні ситуації. Серед причин його погіршення можна вважати несприятливу в бібліотечному колективі виробничу обстановку, напружені відносини між фахівцями, непорозуміння і конфлікти, насамперед з приводу відношення співробітників до основних виробничих обов’язків і розподілу роботи. Особливим фактором, що формує соціально-психологічний клімат колективу, є керівник, який знаходиться в постійному контакті з його членами і може регулювати соціально-психологічний клімат, враховуючи індивідуальні особливості фахівця, його достоїнства і недоліки, потенційні можливості. Колектив і керівник повинні взаємодіяти, бути повноцінними партнерами у своїй діяльності. Для створення соціально-психологічного клімату керівнику необхідно мобілізувати всі свої комунікативні якості: аргументовано розподіляти між співробітниками повноваження й відповідальність, вибудовувати правильну лінію поведінки в складних моментах, прислухатися до порад підлеглих, враховувати їх індивідуальні потреби в досягненні узгоджених цілей і в просуванні по службі, відстоювати їх інтереси перед вищим керівництвом університету, будувати всі відносини з ними на довірі і повазі. У результаті в колективі створюються умови, що практично виключають виникнення конфліктних ситуацій. Ефективне регулювання соціально-психологічних відносин у колективі є важливим резервом підвищення ефективності групової діяльності. Для того, щоб розробити заходи з оптимізації психологічного клімату бібліотеки чи окремого структурного підрозділу, необхідно діагностувати рівень їх розвитку та особистості зокрема. Разом з тим необхідно виявити ті фактори, які в даному колективі можуть бути використані для корекції та розвитку позитивного психологічного клімату. Інформацію про це дають конкретні соціологічні дослідження, спеціальні опитування, інтерв’ю, що проводяться фахівцями бібліотеки. Для прикладу, НБ ХНУ систематично займається вивченням морально-психологічного стану колективу, взаємовідносин між працівниками. Такі дослідження набули системного характеру з 1999 року, коли було проведено анкетування і вперше зроблено аналіз морально-психологічного клімату колективу "Бібліотекарі про себе". Серед анкетувань працівників НБ: "Професія — бібліотекар", "Традиції та інновації в роботі бібліотеки", "Імідж-профіль бібліотекаря", "Опитування персоналу бібліотеки, проведеного з метою діагностики соціально-психологічного клімату колективу", "Починаючий бібліотекар у колективі", "Бібліотекар, як член виробничого колективу", "Морально-психологічний клімат НБ ХНУ" та інші. Такі дослідження дають змогу виявити слабкі місця в житті колективу, згуртувати працівників, зацікавити їх спільними результатами праці, налагодити в колективі обстановку відкритості, демократичного висловлення думки та причетності кожного до справ бібліотеки. Довіра – неодмінна умова ефективності індивідуального спілкування фахівців. Довіра як психологічний стан людини реалізується в поведінці бібліотекарів. Довіра - це не просто відношення між людьми, це основа для формування сприятливого психологічного клімату. Створення атмосфери довіри вимагає уваги до усіх аспектів діяльності бібліотеки: її структури, практики менеджменту, технологічних систем, неформальної культури спілкування, цінностей і очікувань фахівців, а також поведінки тих, хто займає керівні посади. Важливим для бібліотекаря є етика спілкування з колегами та користувачами. Професійна етика бібліотекаря – це сукупність специфічних вимог і норм моральності при виконанні професійних обов'язків обслуговування споживачів інформації. Вона формує у фахівця поняття професійного обов'язку й честі, прищеплює навички культури спілкування й високого професіоналізму. На сучасному етапі діяльності в нашій бібліотеці все більшого значення надається навчанню спілкування й взаємодії в колективі, команді, вихованню почуття відповідальності працівника. Кожен фахівець, знаходячись у постійному контакті з колегами, може регулювати соціально-психологічний клімат, враховуючи індивідуальні особистості та потенційні можливості кожного. Задля допомоги працівникам нашої книгозбірні у створенні гармонії в бібліотеці, правильного регулювання відносин між людьми щорічно в рамках підвищення кваліфікації проводяться консультації, як от: "Культура спілкування бібліотечних працівників", "Психологічні особливості індивідуального спілкування в бібліотеці", "Психологічні та професійні особливості роботи в жіночому колективі", "Як запобігти конфлікту в бібліотеці", "Роль психологічної культури в практиці бібліотечного спілкування", "Психологічний клімат у бібліотечному колективі", "Духовні передумови формування творчої особистості бібліотекаря", "Професійна етика бібліотекаря" та інші. Для сприяння гарних відносин у колективі НБ, окрім консультацій, проводяться різноманітні форми навчання, такі як курси, майстер-класи, тренінги, тести. 26 листопада 2013 року в Україні затверджено Кодекс етики бібліотекаря. Мета Кодексу – визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників і всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування. Кодекс пропонується як набір етичних положень і рекомендується для використання кожним бібліотекарем та інформаційним працівником для гідного здійснення ними своєї професійної діяльності та підвищення ефективності виконання посадових обов'язків. Цим документом регулюються і взаємини з колегами та працедавцями. Для гармонізації відносин у бібліотечному колективі бібліотекар зобов'язаний з повагою ставитися до колег по роботі, захищати їх права, підвищувати авторитет бібліотечної професії, а також запобігати будь-яким проявам дискримінації на робочому місці через вік, громадянство, політичні переконання, фізичні чи розумові можливості, стать, сімейний стан, походження, расу, релігію чи сексуальну орієнтацію. Етика бібліотекаря включає в себе етику спілкування в бібліотеці, риторику бібліотекаря, етику слухача та бібліотечний етикет. Правила етикету особливо необхідні бібліотечним фахівцям у конфліктних ситуаціях: у таких випадках вони служать захисним засобом від образ і безтактності невихованих відвідувачів. Правила пропонують бібліотекареві зустрічати відвідувача привітною посмішкою й дотримуватися етикету в одязі і в усьому зовнішньому вигляді. Дотримання етикету позитивно впливає на авторитет, полегшує роботу з користувачами. Етика бібліотекаря й обслуговування читачів – взаємозалежні поняття. Обслуговування означає надання необхідних послуг, доброзичливу допомогу при спілкуванні читачів з джерелами інформації, створення здорової, робочої, творчої атмосфери. Етика містить у собі розуміння людського характеру, природи вчинків, потреб людей та особливостей їхнього спілкування. Знання законів етики, усвідомлення свого професійного обов’язку допомагають співробітникам нашої книгозбірні відчувати відповідальність за якість обслуговування користувачів, творчо ставитися до кожного запиту абонента. Культура індивідуального спілкування бібліотекаря з користувачем є складовою частиною створення комфортної обстановки в книгозбірні. При цьому цінується доброзичливе ставлення до відвідувача, що означає людяність і привітність персоналу, довіру до користувача. Фахівці зобов'язані пам'ятати не тільки про людські слабкості користувачів, але, в першу чергу, – про свої. Тільки тоді людський фактор може стати гарним помічником при пошуку й наданні інформації. Маємо пам'ятати, що невиховані та недоброзичливі люди завдають шкоди здоров'ю оточуючих, ображають людську гідність, знижують самооцінку, підривають впевненість у собі й у людях, сприяють психологічному надламу особистості. Таким чином невиховані люди завжди створюють дискомфорт. Тому бібліотечні працівники повинні постійно дивитися на свою установу очами користувача, сприяти попередженню й вирішенню конфліктів. У цьому нашим фахівцям допомагають дотримання професійної етики, почуття власної гідності, самонавіювання, уміння контролювати поведінку, володіти собою в будь-яких ситуаціях. Сучасне становище бібліотек ВНЗ в інформаційному середовищі примушує їх активізувати свої зусилля для того, щоб довести свою значимість, постійно підвищувати престиж та імідж, які, в першу чергу, залежать від рівня та комфортності бібліотечно-інформаційного обслуговування. Імідж – це загальне уявлення про бібліотеку, що залежить від щоденної роботи й виробляється протягом довгих років. Ефективність іміджевої бібліотечної політики залежить від діяльності всього колективу, керівництва бібліотеки, які повинні систематично формувати імідж на основі наявних ресурсів. Позитивний імідж бібліотеки створюють і етика бібліотекаря, і ерудиція, і мовна культура фахівців. Важливим, безумовно, є комунікативний процес. Вміння бібліотечних працівників спілкуватися між собою та з користувачами є основою успішної професійної діяльності всього колективу. Тому виникає необхідність постійного професійного навчання та удосконалення комунікативних навичок фахівців. Для успішного виконання професійних обов'язків бібліотечні працівники зобов'язані володіти усім комплексом засобів у галузі інформації, пропонувати нові види бібліотечно-інформаційних послуг, володіти навичками індивідуального та ділового спілкування, підвищувати свою професійну майстерність, дотримуватись професійної етики бібліотечного співтовариства, міжнародних стандартів і суспільних норм. Цьому сприяють проведення для фахівців бібліотек вищих закладів освіти семінарів, тренінгів, занять з підвищення кваліфікації, покликаних підвищити їх культуру спілкування та ділову етику. Список використаних джерел 1. Бібліотека в освітньому просторі. Професійна культура бібліотекаря: поведінка, культура мови і спілкування, зовнішня культура: інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. № 9 / гол. ред. О. Б. Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2010. – 76 с.2. Кодекс етики бібліотекаря [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ula.org.ua/fileadmin/uba_documents/others_documents/doc_for_ubadoc/Code_of_Professional_Ethics_2013_Edited_Nov26.pdf/. 3. Дригайло В. Г. Проблеми управління бібліотекою університету в сучасному періоді [Електронний ресурс] / В. Г. Дригайло. - Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/konf-2011t/101.pdf. 4. Кавінська В.І. Проблемний простір психології бібліотекаря вишу [Електронний ресурс] / В. І. Кавінська. - Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/konf-2015-6/kavynska.pdf 5. Кірішева О. М. Імідж сучасної бібіліотеки в інформаційному суспільстві / О. М. Кірішева // Медичні бібліотеки як соціальні інформаційні бази медичної науки та охорони здоров'я : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 трав. 2008 р. – К., 2008. – C. 87–92. 6. Мацей О.О. Формування управлінської культури працівників середньої та низової ланки в бібліотеці вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / О. О. Мацей // Карпатські бібліотечно-краєзнавчі студії : зб. пр. / МОН України, Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника ; відп. ред. М. В. Бігусяк, наук. ред. О. Б. Гуцуляк. – Івано-Франківськ : НБ ПНУС, 2015. – Вип. 1. – С. 172-178. – Режим доступу: http://lib.pu.if.ua/files/zbirnyky/zbirnyk-2015-1.pdf . - Назва з екрана. 7. Ярощук В. Створення позитивного іміджу бібліотеки / В. Ярощук // Культура України XXI століття : діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах : зб. матеріалів регіон. наук.-практ. конф., 30 листоп. – 1 груд. 2001 р. / М-во культури і мистецтв України, Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв, Рівнен. держ. гуміт. ун-т. - Київ ; Рівне, 2001. – С. 32–39. |
||||
|
||||