|
Молчанова С. А., Національно-патріотичне виховання в бібліотеці вищої школи Вишівська бібліотека – не лише важливий підрозділ вищого навчального закладу, але й необхідна складова формування загальної культури студентської молоді, соціальний інститут, який активно приймає участь у виховному процесі, особлива ланка в системі національного виховання. Діяльність бібліотеки направлена, з однієї сторони, на забезпечення основних умов для навчання і наукової діяльності, з іншої, – на культурний розвиток кожного студента. Виховання патріотизму, терпимості, толерантності при цьому завжди залишалося особливою за значенням темою, а за сучасних умов набуло особливої гостроти й актуальності. Студентство - одне з найбільш активних соціальних верств населення, яке володіє високим інтелектуальним потенціалом, майбутня культурна, політична, бізнесова еліта України. Проте сьогодні складна соціально-економічна ситуація в країні породила розчарування частини молоді і є серйозною перешкодою національно-патріотичному вихованню. Кожен третій юнак і дівчина не пов’язують своє майбутнє з Україною, і справа не тільки в тому, що невизначеність молоді у майбутньому, зумовлена високим рівнем безробіття, змушує її замислюватись про можливість виїзду за кордон. Напевно, в цьому є й провина тих, кому доручене виховання підростаючого покоління. Попри все, згадаймо події Майдану, який практично створила молодь. У центрі уваги були інші цінності: свобода, повага до людини, боротьба з корупцією, соціальна справедливість. Наука доводить, що справжнє виховання є глибоко національним за своїми сутністю, змістом, характером. Згідно з національною доктриною розвитку освіти в Україні національно-патріотичне виховання є одним з головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Воно спрямоване на виховання свідомого громадянина, патріота, на формування уміння жити в громадянському суспільстві, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури [3, с. 309]. Працівники бібліотеки мають вагомий досвід національно-патріотичного виховання студентів. Проте варто наголосити, що для того, щоб розвинути у молоді високі патріотичні почуття, поглибити її знання про історію і культуру рідного краю, про його національних героїв, необхідно самим володіти такими якостями, як висока культура, моральність, самосвідомість і за допомогою різноманітних засобів прищеплювати стійку громадянську позицію, високу культуру міжнаціональних взаємовідносин, художньо-естетичну, екологічну культуру майбутнім фахівцям. У цьому плані бібліотекарів можна порівняти з педагогічними працівниками. Потрібно лише, щоб ця справа лягла на серце тим бібліотекарям, котрі самі перейматимуться ідеєю національного виховання і зуміють прищепити цю ідею в серця молодого покоління. Сучасні інформаційні ресурси дозволяють проводити роботу з національно-патріотичного виховання в різних напрямках: громадянському, історико-патріотичному, краєзнавчому. Завдання бібліотекаря – за допомогою фонду художньої та публіцистичної літератури, кіноматеріалів висвітлювати правдиву історію українського народу, прищеплювати шанобливе відношення до рідної мови, а також до традицій та культури інших народів, формувати здоровий спосіб життя як національного надбання тощо. Для вирішення цих завдань бібліотекарями університетської книгозбірні щорічно проводяться різноманітні патріотично-виховні заходи, які дозволяють виховати у молоді національно-патріотичні почуття, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави, поглибити знання про державну символіку України (історію походження Герба, Прапору) тощо. Так, традиційно до роковин Т. Г. Шевченка проводяться різноманітні просвітницькі акції (літературознавчі та літературно-мистецькі години, години спілкування тощо). Особливо хочеться відмітити заходи, що були присвячені 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря. Так, у рамках Міжнародного літературно-мистецького Шевченківського свята "В сім’ї вольній, новій", відбувся національно-мистецький форум "У вінок Кобзареві", проведено літературознавчу годину "Кобзарю мій, твої слова святі...", літературно-мистецьку годину "На вічному шляху до Шевченка", годину спілкування "Кохання в житті Шевченка" та ін. Уже стало традицією до Дня Незалежності України проводити в бібліотеці книжкові вернісажі, експонувати виставки. Наприклад, 2014 року до 23-річниці проголошення Незалежності України відбувся книжковий вернісаж "Україно, моя Україно". До уваги читачів були представлені видання, які розкрили складний і тернистий шлях становлення української держави, історію створення її символів, різні аспекти історичного та культурного життя нашої країни. На абонементах та в читальних залах експонувались книжково-ілюстративні виставки: "Ти — одна й неподільна, Україно моя вільна", "Благословенні кольори української долі" (до Дня Державного Прапору України), "Україна — Європейський Союз: посилення стратегічного партнерства", "Майдан. Тернистий шлях до свободи", "Україно моя, Україно". Про національні символи України ведеться мова і під час уроків національно-патріотичного виховання, мета яких — виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну, шанобливого ставлення до її символіки. До відзначення Дня Перемоги над фашистським свавіллям у Другій світовій війні для студентської молоді щороку проводяться різнопланові національно-патріотичні заходи, серед яких: уроки пам’яті, години пам'яті, на які часто запрошуються ветерани Другої світової війни; презентації книг, які присвячені тим, хто в буремні воєнні роки наближав світлий день Перемоги та ін. Ці заходи знайшли великий відгук серед студенства. Серед вже проведених заходів слід відмітити особливо вдалі. Так, до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та до Дня Перемоги у Другій світовій війні відбувся захід "Ви захистили нас. Ви дали нам життя", в якому також прийняли участь студенти літературного театру "Глорія" кафедри української філології ХНУ. На захід був запрошений ветеран Другої світової війни, полковник, кавалер численних нагород та урядових відзнак З. А. Елевич. У виконанні студентів прозвучали пісні і вірші про війну, які викликали сльози на очах ветерана та багатьох присутніх. А до 25-річниці виведення радянських військ з Афганістану відбулась зустріч студентської молоді з ветераном афганської війни Босаком С. Г. Студенти почули про політичну ситуацію того часу, що призвела до збройного конфлікту, про жахи цієї війни та участь у ній українців, тисячі з яких загинули на афганській землі. Особливе враження справили на студентську молодь пісні і вірші, написані на радянсько-афганській війні. Потрібно відмітити, що стало традицією, що самі студенти приймають активну участь у подібних заходах. Говорячи про національно-патріотичне виховання, не можна залишати поза увагою такий важливий чинник, як виховний ідеал, без якого неможливе будь-яке виховання. Часто на питання "Хто для Вас є ідеалом?", студенти знизують плечима або відповідають, що не замислювались над цим, і лише одиниці говорять про те, що в них є ідеал, якому вони наслідують, до якого прагнуть. Така ситуація склалася, на нашу думку, тому, що після розвалу СРСР, де ідеалом для мільйонів був більшовицький ідеал, українське суспільство ще не встигло сформувати новий взірець людської поведінки. Як це не парадоксально, за часів СРСР слово "патріотизм" теж мало значення, оскільки воно закладалося у свідомості людини ще змалечку. Починаючи з дитячого садочка, виховували відчуття патріотизму, вчили бути патріотом своєї країни, згадаймо відоме гасло тих часів: "Раньше думай о Родине, а потом о себе". Не порожніми словами для тогочасної молоді були і гуманізм, почуття обов’язку, взаємоповага, пошана до старших поколінь, взаємодопомога, культура поведінки. Це пояснюється перш за все тоталітаристичним характером більшовицької системи, завдяки якій її освітньо-виховна система і зв'язаний з нею виховний ідеал визначалися великою чіткістю, на що звертав увагу і Г. Ващенко. Сучасна картина, на жаль, не така райдужна і однозначна. Хоча, сказати, що взагалі в українців немає виховного ідеалу не можна, оскільки уявлення про нього народ завжди втілював у своїх піснях, літературі, казках і переказах, у своїй народній педагогіці. Ідеал — уявлення про взірець людської поведінки і стосунків між людьми, що виникають із розуміння мети життя. Він об'єднує ціннісні орієнтації, життєві принципи і плани, рівень домагань, задуми і вчинки в цілісну лінію життєвої поведінки людини. Зрозуміло, що формування ідеалу залежить від виховання, умов життя і діяльності, від особливостей власного досвіду. Видатний український педагог Г. Г. Ващенко, проаналізувавши різні підходи до визначення виховного ідеалу, зробив сміливу спробу окреслити його в українському контексті як служіння Богові та Україні: "Тільки на основі високих ідеалів, — пише Г.Г. Ващенко, — може утворитись міцна, суцільна особистість. Отже, коли ми хочемо виховати в українській молоді міцну волю і цільний характер, треба передовсім прищепити й прагнення до високої мети, що об´єднувала б увесь український народ. Такою метою є благо і щастя Батьківщини" [1, с. 174]. Сучасний український ідеал виховання — всебічно, гармонійно розвинена особистість, національно свідома й соціально активна, людина з високою громадянською відповідальністю, з глибокими духовними, патріотичними почуттями. Саме на формування такої людини повинні бути скеровані дії бібліотекарів, які займаються вихованням молодого покоління. Патріотичні почуття вміщують в себе почуття любові та прив’язаності до своєї малої Батьківщини - до тих місць, де людина народилася і зростала, гордості за спортивні і культурні досягнення своєї держави, шанобливе відношення до історичного минулого свого народу, його звичаїв та традицій, усвідомлення власної причетності та відповідальності за долю країни. Батько, Батьківщина – не лише спільнокореневі слова. Як ми не вибираємо батьків, так і не вибираємо Батьківщину. Не може бути абстрактної любові до України як держави без малої Батьківщини в серці. З метою сформувати у студентів знання про історію рідного міста, його визначні історичні пам’ятки, відомих людей, які проживали та живуть у місті в бібліотеці ХНУ проводяться мистецькі години, присвячені видатним діячам м. Хмельницького, уроки пам'яті, присвячені визволенню м. Хмельницького від німецько-фашистських загарбників, зустрічі з краєзнавцями, презентації книжкових виставок, Дні краєзнавчої книги тощо. Зокрема, 2014 року тричі в літературній вітальні проводились мистецькі години "І небо, і земля Миколи Мазура", присвячені відомому скульптору, монументалісту, живописцю, педагогу, почесному громадянину м. Хмельницького М. Мазуру. До Дня української писемності та мови, який відзначається в нашій країні з 9 листопада 1997 року в університетській книгозбірні проводяться різноманітні заходи, зустрічі студентів з видатними подолянами. Для прикладу, минулого року в бібліотеці відбулася зустріч з подільським краєзнавцем-дослідником, істориком, архівістом, заслуженим працівником культури України, академіком П. Я. Слободянюком, який звернув увагу на актуальні проблеми історії незалежної України, малодосліджені сторінки історії Хмельниччини, закликав студентів вивчати свою історію, шанобливо відноситись до своєї культури. Неодноразово в "Клубі цікавих зустрічей", що діє при літературній вітальні книгозбірні, проводилися літературні зустрічі з творчими діячами Хмельниччини —подільським поетом, головою Хмельницького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" В. Ц. Міхалевським, лауреатом обласної премії ім. Т. Г. Шевченка М. М. Кульбовським. А до святкувань Дня Університету в читальному залі презентуються книжкові виставки "Наукові праці викладачів Хмельницького національного університету", на яких представлено понад 650 монографій, підручників, методичних матеріалів з різних галузей знань, виданих науковцями Альма-матер за всю її багаторічну історію. Книжкові виставки також щороку експонуються з метою ознайомлення читачів з історією рідного краю. Великий інтерес викликають книги "Нариси історії Поділля", "Подільська старовина", "Вулиці Хмельницького", "Поділля: із глибини віків у сьогодення", "Описи Подільської губернії (1810 та 1819 рр.)", "Поділля та Південно-Східна Волинь у перші роки радянської влади ( у документах та матеріалах)" та ін. До уваги відвідувачів виставок пропонуються і книги про справжніх патріотів, громадсько-політичних та культурно-просвітницьких діячів нашого народу: "Подільської землі сини", "Я спасення шукав для народу", "З подільського кореня", "Культура Хмельниччини" та інші. 2015 року в рамках національно-патріотичного проекту "Ти - одна й неподільна, Україно моя вільна!" в університетській книгозбірні заплановано багато нових цікавих заходів, які, як ми сподіваємось, знайдуть відгук у серцях наших читачів. Молоді потрібно оволодівати не лише системою наукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, не виключаючи вищих здобутків культури, духовності цивілізованих народів. Г. Ващенко застерігав, що, виховуючи в молоді патріотизм, здорову національну гордість, свідомість своєї національної гідності, "ні в якому разі не можна виховувати в неї національної пихи й презирства до інших народів лише на тій підставі, що вони не українці. Український народ на собі відчув, що таке несправедливість, і сам мусить бути справедливим" [1, с. 177]. Принцип толерантності, як один з принципів національно-патріотичного виховання, передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у студентів відкритості, поважливого ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської. Співробітники бібліотеки використовують для цього різні форми наочної пропаганди книги (інформаційні стенди, книжкові виставки), індивідуальну і масову роботу з читачами, а також свята, вечори, зустрічі. Усі заходи сприяють не лише громадянському самовизначенню, розвитку історичної самосвідомості (співвіднесення своєї долі з історією країни), що є дуже важливим для виховання громадянина-патріота, але й формують толерантне ставлення до інших культур. Потрібно так виховати молодь, щоб вона, де б не знаходилася, в якому б куточку світу не перебувала, відчувала свій зв’язок з Україною, пам’ятала, що вона представляє собою весь український народ, вела себе гідно - так, щоб українців поважали завдяки толерантній поведінці, вихованості. Бібліотека університету, маючи необмежені можливості доступу до різноманітної інформації, виступає одночасно як джерело, з якого молодь черпає свої знання, і як джерело соціальної адаптації студентства. У роботі зі студентами кожного курсу ставляться конкретні виховні цілі залежно від їх особливостей, рівня вихованості, якостей, які слід сформувати на певному етапі, виходячи з основних завдань виховання студентської молоді, визначених Державною національною програмою " Освіта " ("Україна ХХІ століття" ) [2]. У рамках національно-патріотичного проекту "Ти - одна й неподільна, Україно моя вільна!" в НБ ХНУ на 2015-2018 рр. поставлені наступні завдання: виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; формування національної свідомості, гідності громадянина та відповідальності за долю України; виховання поваги й любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті й українських традицій; підготовка свідомої інтелігенції України, збереження інтелектуального генофонду нації; вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення студентській молоді віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи; підняття престижу української мови в академічному середовищі, забезпечення і розвиток українськомовного освітнього простору; формування в суспільній свідомості переваг здорового способу життя, культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості; плекання поваги до своєї alma mater, дотримання і розвиток демократичних та академічних традицій вищого навчального закладу; культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою та ін.); залучення студентської молоді до участі в доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху. З метою вирішення цих завдань бібліотека ХНУ пропонує наступні заходи: До Шевченківських днів:
Таким чином, постійна і цілеспрямована діяльність університетської книгозбірні сприяє формуванню національної інтелігенції, збагаченню й оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти. Реалізація цієї мети стоїть на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців, адже від того, яку молодь ми сьогодні виховаємо, залежить майбутнє нашої країни. Недооцінка національно-патріотичного виховання призводить до послаблення соціально-економічних, духовних і культурних основ розвитку суспільства і держави. Хотілося б також зауважити, що у вирішення завдань національно-патріотичного виховання потрібно залучати саму молодь, яка, усвідомлюючи важливість своєї участі в житті країни, буде любити, знати і поважати її культуру, традиції і історію. Завдання ж бібліотеки як інформаційно-культурного центру і особливої ланки в системі національного виховання - направляти дії молоді в потрібне русло, сприяючи формуванню у неї національної самосвідомості і патріотизму. Список використаних джерел:
|
||||
|
||||