|
Панасюк Т.Г., Роль наукової бібліотеки ХНУ в процесі адаптації студентів-першокурсників до навчання Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини - один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання та становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до змінених соціальних умов та нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг ВНЗ. Нині, згідно з Болонською конвенцією, здійснюється перехід на новітні моделі навчання, істотно змінюються навчальні плани, форми організації занять, критерії оцінювання знань, впроваджуються нові педагогічні технології та стандарти освіти. Основний вид діяльності студента - професійне навчання - стає більш складним за формами та змістом, а тому підвищує вимоги до особистості. Таким чином, початок навчання в університеті — це досить складний і багатогранний процес адаптації в житті кожного студента, до якого входять активне пристосування до нових умов життя, включення в кардинально новий вид діяльності, пристосування до нового соціального середовища. Саме на першому курсі формується загальнокультурна основа майбутньої професійної діяльності, ставлення до навчання, триває активний пошук можливостей самореалізації. Успіх навчальної діяльності студента і якість підготовки фахівця багато в чому залежать від того, наскільки швидко він адаптується. Адаптація в соціально-психологічному контексті — це пристосування особистості до існування в соціумі відповідно його норм і вимог, а також потреб, прагнень, мотивів та інтересів самої особистості. За час навчання в університеті в житті студента відбуваються значні зміни як психологічного, так і соціального плану. Зокрема, здійснюється якісний стрибок від позиції абітурієнта до соціально-психологічної позиції майбутнього спеціаліста, тобто від позиції учнівської молоді до позиції керівника, професіонала. Адаптація випускників середньої школи до системи навчання у вузах є багаторівневим і багатоплановим явищем, яке базується на багатьох механізмах: звикання, пристосування, відтворення, взаємодоповнення, творення, управління та самоуправління. Процес адаптації є інтеграцією впливів різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Адаптація студента до навчального процесу у вищому навчальному закладі включає цілий ряд аспектів: психолого-педагогічний, соціально-психологічний, мотиваційно-особистісний, психофізіологічний і деякі інші, за якими стоять різні зони труднощів. Так, психолого-педагогічний аспект пов'язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, що принципово відрізняється від шкільних методів та форм організації навчального процесу. Соціально-психологічний аспект адаптації, у свою чергу, пов'язаний із труднощами засвоєння нових соціальних норм, встановлення і підтримки студентом визначеного соціального статусу в новому колективі та ін. Особливості організації занять у вищій школі можна визначити такими основними умовами: оволодіння першокурсником навчальною програмою вищих навчальних закладів припускає наявність самостійності. Уміння самостійно працювати, думати, осмислювати навчальний матеріал, сприймати новий, засвоювати його і вміти застосовувати свої знання повинні стати головним завданням кожного студента з першого дня його навчання у вузі; у вищому навчальному закладі замість визначеної шкільної системи застосовуються різні види навчальних занять, що характеризуються великою кількістю навчальної інформації. Тут неможливе просте заучування або запам'ятовування навчального матеріалу, а необхідне осмислення й узагальнення знань, застосування їх на основі вивчення загальних закономірностей і взаємозв'язків. Вирішальне значення при цьому має самостійна робота студента як центральна ланка успішності його навчання; для вищого навчального закладу характерна також періодичність контролю знань студентів (замість шкільної безперервності). Ця новизна і пов'язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар'єр, який повинен бути перебореним. Як показують дослідження, основними труднощами даного аспекту адаптації студенти називають зростання обсягу і складності навчального матеріалу, а також збільшення обсягів самостійної роботи. Відділом навчально-виховної роботи ХНУ в 2012 році було проведено дослідження рівня адаптації до навчання в університеті студентів перших курсів. Предметом уваги психологів стали організаційні та соціально-психологічні проблеми студентів. Серед організаційних виокремлювались труднощі навчального характеру, які виникають у першокурсників через різницю в особливостях навчального процесу школи та вищого навчального закладу. Насамперед, це брак вмінь: самостійно працювати, конспектувати, розподіляти увагу під час лекції та час на підготовку до занять тощо. Інша група проблем - проблеми психологічного характеру. Серед емоцій, характерних для періоду пристосування до нових умов навчання більшість першокурсників відзначає внутрішню напругу, невпевненість у своїх силах. Зміст труднощів, за результатами опитування, складають насамперед: адаптація до вимог викладачів (46,3%), освоєння нової системи навчання (27,4%), великий обсяг самостійної роботи (26,3%). Що, на думку студентів, могло б допомогти їм швидко освоїтися в університеті? 39,4 % опитаних першокурсників називають лекції до вступу у спеціальність; 36% - психологічне консультування; 24,6% - організацію культурного дозвілля. Труднощі, з якими стикаються першокурсники, вказують на необхідність здійснення спеціальної психолого-педагогічної роботи, яка сприяла б підвищенню рівня особистісної готовності до самостійного життя в системі навчання у вищій школі, етичного керівництва процесом адаптації першокурсників, учасником якого виступає і бібліотека вищого навчального закладу. Для першокурсників ХНУ семестр починається з урочистої посвяти у студенти та походу до наукової бібліотеки. З перших днів навчання студенти отримують доступ до усіх інформаційних ресурсів, які може запропонувати бібліотека університету. Працівники наукової бібліотеки ХНУ особливу увагу приділяють обслуговуванню саме першокурсників у період їх адаптації до навчання у вузі. Робота в цьому напрямку регламентується Положенням про проведення Місячника першокурсника в науковій бібліотеці ХНУ, який традиційно проводиться з 1 вересня. Мета цього заходу - ознайомити студентів зі структурою бібліотеки та правилами користування; прищепити навички самостійного інформаційного пошуку в автоматизованих бібліотечних системах, базах даних і мережі Інтернет; підвищити рівень інформаційної культури студентів, який впливає на успішність життєдіяльності особистості та розширює свободу дій людини. Початок знайомства студентів-першокурсників з науковою бібліотекою ХНУ - перше відвідування. Відділ обслуговування ще до початку нового навчального року проводить комплекс організаційних заходів щодо забезпечення якісного обслуговування першокурсників. Згідно з рекомендаціями кафедр, складаються списки підручників з усіх дисциплін першого курсу, готуються комплекти підручників, розробляються графіки обслуговування студентів, виготовляються читацькі картки. У вересні на абонементі молодших курсів проходить Декада першокурсника. Студенти приходять організовано, згідно розкладу занять. З першокурсниками проводяться бесіди про структуру бібліотеки, правила користування бібліотекою, культуру читання, видаються читацькі картки та комплекти підручників. Автоматизована масова видача дозволяє уникнути великих черг на абонементах, а, значить, і першого негативного враження від відвідування бібліотеки. Кожен першокурсник отримує пам'ятку читачеві. Видана в компактній формі буклету, вона містить необхідні відомості про бібліотеку: її структуру, ресурси, послуги та режим роботи. В читальних залах проводяться Дні першокурсника, які включають: знайомство студентів з роботою структурних підрозділів бібліотеки, інформаційними можливостями та літературою за профілем їх навчання, презентації книжкових виставок "На допомогу першокурснику", на яких представлені різноманітні корисні поради (як організувати свій час, як конспектувати лекції, як боротися зі стресом і успішно складати іспити та ін.). Для студентів організовуються екскурсії по бібліотеці, пропонується до перегляду фільм про наукову бібліотеку ХНУ. Система вищої освіти передбачає самостійну роботу студентів, ефективність якої залежить від інформаційної грамотності. Основними ознаками інформаційної культури є вміння орієнтуватися в потоці інформації, грамотно формулювати свої інформаційні запити, здійснювати самостійний пошук та аналіз потрібної інформації. Наукова бібліотека ХНУ приділяє велику увагу організації інформаційної підготовки користувачів. Зі студентами першого курсу проводяться заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань. Сьогодні бібліотека працює за навчальною програмою курсу "Основи інформаційної культури", основна мета якої — дати студенту знання, вміння та навички інформаційного самозабезпечення його навчальної та науково-дослідницької діяльності. Проводять заняття співробітники інформаційно-бібліографічного відділу в залі електронної інформації, де знаходяться комп'ютери для вільного доступу користувачів. Всі лекції супроводжуються демонстрацією слайдів, що робить їх більш наочними, цікавими та допомогає першокурсникам швидко засвоїти матеріал. Головною умовою ефективного вивчення "Основ інформаційної культури" є обов'язкова практична робота студента з оволодіння запропонованими в курсі методиками, алгоритмами, технологіями пошуку та обробки інформації. Програма курсу щорічно змінюється залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин: створення нових електронних ресурсів, підвищення рівня сервісного обслуговування, удосконалення технічного стану комп’ютерного парку. Текстова та демонстративна частина занять доповнюється та редагується з урахуванням змін, які відбуваються на сайті наукової бібліотеки, оновлюються індивідуальні завдання для проведення практичної частини. В ході проведення занять виявляється значний інтерес студента до роботи з електронними ресурсами. Практика показала, що проведення занять "Основи інформаційної культури" має позитивний результат: значно збільшилась кількість студентів, які користуються електронним каталогом та базами даних самостійно. Однією з найбільш ефективних форм взаємодії бібліотекаря і читача є діалогова форма спілкування, тому в роботі з першокурсниками особлива увага приділяється індивідуальним консультаціям. Бібліотекарі допомагають студентам в пошуку інформації, скеровують їхній пошук у правильне русло, звертають увагу на помилки у здійсненні інформаційного запиту на потрібну інформацію, тим самим розвиваючи та формуючи інформаційну культуру читача. Мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати у свідомості студентства необхідні компетенції, дати знання з різних предметів, а й виховати громадянина, патріота, морально досконалу особистість, відкриту до інтелектуального та творчого розвитку. Успішній соціально-психологічній адаптації студентів-першокурсників сприяють і різноманітні просвітницькі заходи, спрямовані на формування духовного світу студентів. До цієї роботи бібліотека підходить творчо, використовуючи різноманітні форми організації культурно-просвітницької роботи у всіх своїх підрозділах: виставкову діяльність, зустрічі з авторами та презентації їхніх книжок, проведення літературних вечорів, мистецьких уроків, годин духовності. Багато років при бібліотеці університету діє "Клуб цікавих зустрічей", який став центром культурного та інтелектуального спілкування. Для проведення заходів в літературній вітальні бібліотеки використовуються різноманітні форми роботи: година-екскурс, урок-концерт, заочна подорож, актуальний діалог, година-реквієм, урок-роздум, відкриття імені, літературознавчі години, години цікавих повідомлень та ін. Запроваджено нові форми роботи: поетичний вернісаж, віртуальна кіноподорож, година проблемного дослідження, музичний калейдоскоп. Започатковано багато тематичних циклів просвітницьких заходів: "Забуті побратими Кобзаря", "Абетка відомих імен", "Мистецькі уроки", "У храмі муз", "Жіночі голоси української літератури", "Презентація книг із серії "Сто великих…", "Увінчані Нобелем". Тематика заходів формується разом з кураторами груп і включає питання культури, мистецтва, літератури, відзначення знаменних та пам'ятних дат, знайомства з відомими особистостями краю та України, науковцями університету. Гуманітарно-просвітницька діяльність бібліотеки особливо важлива на 1-му курсі. Від того, наскільки цікавим буде перший захід, залежить те, як часто будуть приходити студенти до книгозбірні потім. Колектив наукової бібліотеки перебуває в постійному творчому пошуку, видозмінюючи існуючі, стандартні форми і методи роботи для того, щоб зацікавити сучасного читача. Процесу адаптації студентів першого курсу до навчання сприяє і така форма роботи з першокурсниками, як кураторство студентських груп співробітниками бібліотеки, яку в 2013 навчальному році розпочала наукова бібліотека ХНУ. Система кураторства — одна з форм участі бібліотекарів у навчально-виховній роботі серед студентів, в наданні їм допомоги на початковому етапі навчання у виші, адаптації студентів до нових умов навчання й життя. Бібліотекар-куратор є порадником, до якого в першу чергу звертається староста навчальної групи чи самі студенти для вирішення різноманітних питань, що виникають у процесі взаємодії студента з бібліотекою. Комплекс завдань, які вирішує та забезпечує куратор студентської групи включає: ознайомлення з організацією роботи бібліотеки, документальними та інформаційними ресурсами, умовами доступу до них; роз'яснення прав й обов'язків читачів; виховання довірливого ставлення до бібліотеки, бажання стати її постійними відвідувачами, створення психологічного комфорту, вивчення сфери інтересів та потреб першокурсників, надання студентам допомоги в процесі їх роботи у бібліотеці; залучення студентів до активної участі в культурно-просвітницькій роботі бібліотеки, інформування студентів про заходи, що організує книгозбірня; забезпечення необхідних контактів із деканами факультетів та кураторами навчальних груп в університеті. Працівникам бібліотеки дуже важливо створити атмосферу довіри і дружнього ставлення до першокурсників, адже бібліотека має стати їх надійним супутником в океані знань, на шляху здобування освіти. При вступі до вузу першокурсники входять в абсолютно нове для себе освітнє середовище, несхоже на звичну шкільну обстановку. Частиною цього нового середовища є вузівська бібліотека, яка, виконуючи свою місію сприяння освітньому та виховному процесу, безпосередньо сприяє адаптації студентів у вузі.Використана література
|
||||
|
||||