|
Дитинник Л.В.,
Роль бібліотеки вищого навчального
закладу в організації навчально-виховного процесу Сьогодні, в умовах розвитку України як незалежної держави, коли освіта повинна стати вищим пріоритетом - бо держава та нація без сучасної системи освіти є державою й нацією без майбутнього - необхідним стало серйозне покращення всієї справи навчання і виховання підростаючого покоління, забезпечення якісно нового рівня розвитку освіти. "Той, хто тримає у своїх руках освіту, здатний змінити обличчя землі" - сказав філософ Лейбніц. Ставлення суспільства до освіти, виховання і навчання підростаючого покоління – один із головних показників рівня його розвитку та прогресивності. Так, процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Успішна організація навчально-виховного процесу залежить від багатьох чинників, зокрема, від роботи бібліотеки навчального закладу, яка має стати сьогодні основною ланкою в забезпеченні інформацією, як студентів, так і викладачів. Призначення будь-якої бібліотеки – бути джерелом інформації, пропонувати користувачам необмежений доступ до розмаїття світових інформаційних ресурсів, адже недаремно говорять: "Хто володіє інформацією, той володіє світом ". Сьогодні змінюється роль бібліотекаря від людини, що рекомендує і видає книжки, до спеціаліста в галузі нових інформаційних технологій. У цьому контексті бібліотека посідає особливе місце. Формування фондів книжок, журналів, аудіо - , відео - , СD-, та DVD-дисків, надання можливості перегляду, створення умов для отримання повної інформації – все це поєднує мету навчального закладу, навчальні плани, освітні ресурси. Організація роботи бібліотеки на сучасному рівні – оснащення комп’ютерами, доступ до Інтернет, програмне забезпечення для ведення електронного каталогу, формування фонду мультимедійних засобів та організація для студентів і викладачів умов для роботи з інформацією – перетворюють її на сучасний інформаційний заклад. Змінюються і завдання. Необхідно навчити студента працювати з джерелами інформації як на традиційних, так і на електронних носіях, з електронним каталогом, базами даних, пошуковими інформаційними системами. Майбутній вчитель повинен уміти не лише знайти, а й опрацювати інформацію, проаналізувати її, застосувати у конкретному випадку. Тому освоєння нових інформаційних технологій у бібліотеці Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії відбувається у двох напрямах: бібліотечному та освітньому. Автоматизовані інформаційні бібліотечні системи впроваджуються в усі бібліотечні процеси: внутрішні та зовнішні. Бібліотеки освоюють нові інформаційні технології обробки та зберігання інформації, а також нові підходи до інформаційного обслуговування користувачів. Автоматизація книгозбірні звільнила працівників від рутинної роботи. За допомогою сучасних технологій здійснюється облік фонду, облік відвідувань та видачі книг, створюється електронний каталог, друкуються бібліографічні покажчики і списки літератури. Стрімкий розвиток Інтернету як ресурсної наукової, освітньої та довідкової інформації впливає на довідково-бібліографічне обслуговування. Значне розширення інформаційного поля веде до якісних змін послуг, пов’язаних з доступом до глобальної інформаційної мережі та інформаційних ресурсів. З одного боку, Інтернет – це доступ до великих інформаційних масивів, можливість для студентів, що працюють над рефератом або науковою роботою, досить швидко отримати необхідну інформацію. Це, безумовно, аргумент застосування Інтернету в навчальному процесі. З іншого боку, Інтернет – це інформаційні ресурси різноманітних напрямів, обсяг яких постійно зростає. Адже Інтернет – це вільна мережа, і у ній в першу чергу розміщується інформація, яка буде запитувана широким колом користувачів. Крім того, в наш час з’явилось багато сайтів, що містять псевдоосвітню інформацію. Тут без поради спеціаліста в галузі інформації, яким є бібліотекар, не обійтись. Він зможе оцінити, чи є інформація повною і достовірною, чи заслуговує на довіру саме джерело інформації. Бібліограф має добре орієнтуватися в середовищі глобальної мережі, шукаючи найсвіжіші дані. Методика пошуку інформації в електронному середовищі близька до традиційного бібліографічного пошуку. І тому саме бібліограф може стати провідним спеціалістом з освоєння ресурсів всесвітньої мережі. Для задоволення інформаційних запитів користувачів використовуються пошукові інформаційні системи, бази даних, он-лайнові словники та енциклопедії. Освітній напрям освоєння інформаційних технологій у бібліотеці – це навчання студентів інформаційній культурі. Вперше поняття "інформаційна грамотність" введено у 1977 році в США і використовувалось у національній програмі реформи вищої освіти цієї країни. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною називає особистість, здатну виявити, розмістити, оцінити певну інформацію та якомога ефективніше її використати. Завдання, що вирішуються при цьому: розвиток комунікативних умінь у системі "людина - комп’ютер"; вивчення термінології у сфері інформаційної культури; ефективне використання бібліотечних фондів, бібліографічних джерел та інших видів інформації; формування вмінь використовувати електронні інформаційні ресурси, пошук інформації в мережі, оцінка якості знайденого матеріалу, обробки інформації; розвиток навичок діяльності в інформаційному середовищі. Відомий німецький соціолог Макс Вебер вважав, що головним у соціальному житті є "очікування", тобто орієнтація на відповідну реакцію. Відповідати очікуванням користувачів, надавати вичерпну інформацію у максимальному обсязі – основне завдання бібліотеки, а бібліотекар має бути інформованим щодо очікувань користувачів. Американські бібліотекознавці стверджують, що бібліотеки покликані відповідати на виклик часу. Таким чином, бібліотечна політика, самі бібліотекарі мають відповідати умовам, що змінюються. В інформаційному суспільстві ХХІ століття бібліотека повинна стати генератором, творцем інноваційного освітнього середовища, необхідного для творчого розвитку педагогів та студентів. |
||||
|
||||