|
О.М. Великосельська, ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Вагомою інформаційною складовою бібліотек XXI століття стали електронні ресурси, які сприяють не тільки оперативному одержанню інформації, але й змінюють методологічні основи навчання. Актуальними на сьогоднішній день для бібліотек залишаються питання організації відкритого доступу до інформації та створення інституційних репозитаріїв у бібліотеках ВНЗ. Сьогодні відкритий доступ до інформації забезпечується двома шляхами: золотим - через журнали відкритого доступу, всі статті яких вільно й безперешкодно доступні кожному та зеленим — через архіви (репозитарії) відкритого доступу, які створюються через депонування та самоархівування вченими своїх праць у відкритих електронних архівах, відповідно до стандартів Open Archives Initiative. Україна активно підтримує ці два шляхи організації відкритого доступу. В січні 2009 року на її території стартував проект під назвою E-LibUkr «Електронна бібліотека: створення центрів знань в університетах України». Кожен науковець може долучитися до підтримки руху відкритого доступу для отримання якнайкращого ефекту від свох публікацій. Дослідницькі статті, заархівовані науковцями у репозитарії, мають багато переваг, адже їх цитують набагато частіше, ніж статті з традиційних журналів, суттєво збільшуюється читацька аудиторія. У більшості галузей науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки самоархівуванню. А подекуди і набагато вище. Отже, такий різновид відкритого доступу робить дослідження набагато впливовішим. Окрім того, життєвий цикл статті (коли дослідження публікують, цитують і надалі розвивають в дослідженнях інших науковців) інтенсифікується та прискорюється, якщо результати дослідження доступні у відкритому доступі. Наукова бібліотека Хмельницького національного університету (далі Бібліотека) першою серед бібліотек Хмельниччини розпочала в 2011 році створення Інституційного репозитарію університету (ElarKhNU). Повна назва ElarKhNU англійською мовою - Electronic Archive Khmelnitskiy National University. Основна мета інституційного репозитарію — сприяти зростанню популярності університету шляхом представлення його наукової продукції у глобальній мережі; збільшити цитованість наукових публікацій вчених, викладачів, аспірантів, магістрів, студентів чи працівників будь-якого структурного підрозділу університету шляхом забезпечення постійного вільного та безкоштовного доступу до них через мережу Інтернет; створитинадійну і доступну систему обліку, накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді повних текстів творів. Адреса репозитарію в Інтернеті: http://library.tup.km.ua:8080/jspui/. Сьогодні Хмельницький національний університет (далі ХНУ) — вищий навчальний заклад європейського рівня підготовки фахівців нової генерації, який має потужний професорсько-викладацький потенціал, модернізовану матеріально-технічну базу та сучасні інноваційні технології навчання. Навчальний заклад засновано у червні 1962 року. За півстоліття функціонування університет пройшов непростий шлях становлення, неодноразово реорганізовувався, підвищуючи свій статус. Указом Президента України від 21.08.2004 р. №954/2004 Хмельницькому державному університету за загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки надано статус національного. В університеті функціонує 7 факультетів, 45 кафедр; навчально-науковий процес забезпечують 81 доктор наук, професори, 453 кандидати наук, доценти. Сформовано 19 потужних наукових шкіл, які очолюють провідні науковці, знані в Україні і за кордоном, створено 28 навчально-науково-виробничих комплексів. За останні три роки науковцями університету отримано більше ста патентів на винаходи і корисну модель, а всього отримано 550 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. На сьогодні університет є засновником і видавцем п'яти фахових журналів: "Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки" (гол. ред. - Скиба М.Є.); "Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки" (гол. ред. -Скиба М.Є.); "Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах" (гол.ред. - Троцишин І.В.); "Проблеми трибології" (гол. Ред. Кузьменко Н.М.); "Порівняльна професійна педагогіка" (гол. ред. - Бідюк Н.М.). За результатами досліджень учених університету щорічно виходять друком сотні статей, у т.ч. в зарубіжних наукових журналах з високим імпакт-фактором, що виводить результати досліджень у міжнародний науковий обіг. Тільки за останні дев'ять років опубліковано 13390 наукових статей (2012 року - 1630 наукових статей, серед яких 110 у закордонних журналах); видано 436 монографій та підручників з грифом МОН України з різних галузей науки як в нашій державі, так і за кордоном; отримано 274 патенти. Щорічно проводиться близько 330 наукових міжнародних і всеукраїнських конференцій. Активно до наукової діяльності з перших років їх навчання залучаються студенти — з 7000 студентів денної форми навчання в наукових гуртках займається 2100 осіб. Все це говорить про високий та постійно зростаючий науковий потенціал ХНУ. Саме університетське середовище є найоптимальнішим для використання існуючих і створення нових інформаційних ресурсів, подальшого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій. Інституційний репозитарій є частиною загальної електронної колекції ХНУ. Управління ElarKhNU здійснює Координаційна рада з роботи над університетським репозитарієм, до якої входять: проректор з наукової роботи, директори 1КЦ та Бібліотеки, заступник директора, завідувач відділу інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення книгозбірні. Бібліотека виступає координатором та основним виконавцем процесу створення ElarKhNU. Співробітниками Бібліотеки розроблено ряд документів, що регламентують роботу інституційного репозитарію, серед яких: "Положення про Репозитарій Хмельницького національного університету" (затверджено на вченій Раді ХНУ 28 грудня 2011р.), що визначає принципи та політику роботи ElarKhNU, його основну мету і завдання; методичні рекомендації «Робота з інституційним репозитарієм ElarKhNU. Для викладачів, аспірантів, студентів», в яких висвітлюється загальний опис ElarKhNU, надається інформація про відкритий доступ, про переваги самоархівування, детально описується процес реєстрації та входу користувача в репозитарій, етапи розміщення електронних документів та їх пошук в репозитарії та ін. При виборі програмного забезпечення вивчено досвід створення репозитаріїв багатьох бібліотек, проаналізовано недоліки та переваги найпоширеніших вільних програмних забезпечень. Перевагу отримало програмне забезпечення DSpace, розробки Массачусетського технологічного інституту, що підтримує протокол обміну метаданими OAI-PMN (Open Access Initiative Protocol for Metadata Harvesting), дозволяючи тим самим інтегрувати електронний репозитарій у міжнародні реєстри ROAR, OpenDOAR та інші. DSpace - це вільне та відкрите програмне забезпечення, призначене для керування цифровими даними, яке підтримує: • збереження різноманітних даних - книг, статей, тез, препринтів, матеріалів конференцій, фото-, відео-, аудіоматеріалів, сканованих об'єктів, наборів дослідницьких даних, засобів візуалізації та симуляції, дистрибутивів ПЗ, навчальних об'єктів тощо; • повнотекстовий пошук та перегляд за фондами, зібраннями, авторами, назвами, ключовими словами тощо; • колективне наповнення, редагування та рецензування з розподілом прав доступу; • керування авторськими правами поданих матеріалів (авторський договір супроводжує кожен поданий автором примірник матеріалу); • обмін даними за протоколом Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAI-PMH), що дозволяє створювати сервіси з використанням метаданих із багатьох репозитаріїв — спеціалізовані пошукові системи, дисциплінарні, територіальні та міжнародні реєстри електронних архівів і публікацій тощо. Структура університетського інституційного репозитарію складається з окремих спільнот. Спільнотою в репозитарії може бути будь-який науковий підрозділ університету (факультет, кафедра, бібліотека, дослідницький центр тощо), що займається науковою діяльністю та зареєстрований в інституційному репозитарії. Депозиторами архіву можуть бути науковці, викладачі, співробітники, студенти та аспіранти ХНУ (за рекомендацією наукового керівника), які мають змогу розміщувати матеріали в репозитарій як самостійно, так і доручивши архівування координатору ElarKhNU (співробітнику бібліотеки). Університетський репозиторій ElarKhNU є універсальним за змістом науковим зібранням. До нього включаються статті, монографії, підручники, методичні матеріали, тематичні збірки, матеріали конференцій, наукові публікації працівників ХНУ, здійснені в інших видавництвах (за умови відсутності заборони на їх розміщення в репозитарії з боку видавництв), автореферати дисертацій, що захищені науковцями вишу, інші матеріали наукового, освітнього або методичного призначення за бажанням їх автора. За видами електронних ресурсів інституційний репозитарій також не має обмеження. Не має обмежень і хронологічним рамкам цих документів. Для Бібліотеки інституційний репозитарій — один з нових напрямів досліджень, і, як будь-яка інновація, відкриває нові можливості, проблеми, перспективи. Бібліотека постійно здійснює рекламу інституційного репозитарію ХНУ: під час виступів на вчених радах ВНЗ, проведенні інформаційних заходів (Днів кафедри, аспіранта, магістра, лекцій студентам з формування основ інформаційної культури та ін.); в ЗМІ; на Web-сайтах бібліотеки та університету; проводить активну персональну роз'яснювальну роботу серед університетської спільноти щодо переваг відкритого доступу та репозитарію для науковців; організує тематичні книжкові виставки. Всі ці заходи сприяють формуванню позитивної думки в університетській спільноті щодо розбудови інституційного репозитарію ElarKhNU, підвищують імідж Бібліотеки. Бібліографічний список 1. Бакуменко, Л. Корпоративні інституціональні репозитарії бібліотек вищих навчальних закладів: відкритий доступ до наукових публікацій /Л. Бакуменко //Вісник книжкової палати.- 2012.- №10.- С.18-22. 2. Бруй О. Інституційний репозитарій: перші кроки / Оксана Бруй // Бібліотечний форум України.— 2006.— 4. - С. 14—17. 3. Колесникова, Т. Формування комунікаційних відносин при організації бібліотекою інституційного репозитарію ВНЗ / Т. Колесникова // Вісник книжкової палати. — 2011.— №7. — С. 15-18. 4. Ярошенко, Т. Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації: перші двадцять років / Т. Ярошенко // Бібліотечний вісник. -2011. -№5.-С.3-10. |
||||
|
||||