|
Чорна Л.П., Стиль та імідж бібліотеки. Фактори формування Імідж (від англ. image), з точки зору Зігмунда Фрейда, — це ідеальний образ людини чи предмета. Термін імідж, введений у фахову літературу в 1970-х роках О.О. Феофановим (професор, доктором філософських наук, засновник сучасної наукової школи, яка вивчає рекламу, паблік рілейшнз і соціологію масових комунікацій в цілому), отримав широке розповсюдження в 1990-і роки по відношенню не тільки до людини, але й до організації, предмету, регіону, системи і т. д. В бібліотекознавстві проблема іміджу активізується в ракурсі іміджу керівника бібліотеки, іміджу книгозбірні через рекламу, впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій та ін. Імідж бібліотеки можна визначити як цілеспрямовано сформований та існуючий у масовій свідомості емоційний образ, який визначається ставленням суспільства до бібліотеки, її послуг та ресурсів. Імідж - це репутація, уява про книгозбірню, яка залежить від її щоденної роботи і формується упродовж довгих років. Тому перше і важливе для майбутніх успіхів бібліотечної установи завдання - посилена робота над створенням сприятливого для неї іміджу. Якість цих змін залежить від діяльності колективу, керівництва бібліотеки, котрі повинні цілеспрямовано, систематично формувати імідж на основі уже існуючих ресурсів. Для повноцінного функціонування книгозбірні необхідними є чотири основні елементи: фонд, користувач, фахівець та матеріально-технічна база, до складу якої входить будівля й приміщення бібліотеки, меблі, виробнича техніка, що є основними складовими формування сприятливого образу установи і мають велике значення для створення її позитивного іміджу. Саме сучасна матеріально-технічна база бібліотечної установи відіграє важливу роль для збереження фонду, оперативності та комфортності обслуговування користувачів, створення належних умов для роботи з інформаційними ресурсами, привабливості бібліотеки для користувачів і нового сприйняття її суспільством. Незважаючи на всі зусилля бібліотечних фахівців за попередні роки імідж книгозбірень принципово до кращого не змінився, і це становище примушує дослідників з різних країн створювати узагальнюючі концепції, які пояснюють уже сформоване становище і окреслюють певні дії на майбутнє. Сьогодні тема іміджу і фірмового стилю бібліотеки є однією з найбільш поширених у професійних колах. На сучасному етапі розвитку бібліотечної справи підбадьорює те, що з’явився інтерес до дизайну з боку книгозбірень. Адже, на думку культурологів, поява дизайну характеризує нову стадію розвитку суспільства, а, відповідно, й бібліотек. Створення іміджу сучасної бібліотечної установи являє собою процес двосторонньої взаємодії, у якому активну роль відіграє як суб’єкт іміджу - образ бібліотеки, так і об’єкт, який сприймає даний імідж - громадськість. Бібліотека ВНЗ - це культурно-інформаційний центр, котрий задовольняє інформаційні потреби, створює умови для розвитку духовно-моральних, культурних, естетичних та інших якостей особистості. Відповідність ресурсного фонду бібліотеки потребам читачів, користувачів, його наукова організація і розкриття є найважливішою складовою іміджу бібліотеки. Тому до комплектування фонду необхідно підходити з особливою старанністю, враховуючи як змістовність, якість, так і кількісні і видові критерії. При цьому потрібно звертати увагу на оптимальне співвідношення традиційних і електронних ресурсів. З точки зору змістовності комплектування при відборі документів враховуються всі фактори освітнього середовища, які відповідають змісту і формам навчання, наукової і виховної діяльності. Щоб залучити потенційного користувача і зацікавити реального, бібліотека повинна бути привабливою для читачів. Розробка технології створення позитивного іміджу бібліотеки завжди має бути в центрі уваги її працівників. Тому для книгозбірні навчального закладу бажано виділити окреме приміщення, що дозволятиме організовувати діяльність кожного відділу в відповідності до поставлених цілей. Кожен користувач хоче отримувати хороший сервіс: швидко і без зайвих затрат часу знайти необхідну інформацію, мати змогу вивчати джерела у світлих комфортних приміщеннях, які зручно розташовані (поруч з навчальними корпусами), оснащені за останнім словом техніки. Важливу роль у підвищенні іміджу бібліотеки відіграє оформлення інтер’єру. Не досить зручні столи і стільці, які стоять рівними рядами й зручні для контролю; не додають затишку похмурі, невиразні кольори, мінімум декору. Додамо до цього символічне присвоєння простору з боку бібліотекаря (розміщення і форма кафедри видачі в читальному залі чи на абонементі та ін.). Усе це наштовхує на думку: "чим твердіший стілець - тим менше спокуси розслабитися і засидітись в залі до пізньої години". На думку фахівців, в одній бібліотеці не повинно бути двох однаково оформлених залів, і навіть в межах одного залу (наприклад, читального) повинні виділятися декілька функціональних зон: кафедра видачі, виставкова зона (з додатковим освітленням), робочі місця для швидкого читання (неповні), які складаються тільки з крісла, або тільки з високого стола-пюпітра і т. д.). Невід’ємною частиною інтер’єру усього приміщення є рослини, які не тільки прикрашають його, але й сприяють підтримці в бібліотечному приміщенні постійного своєрідного мікроклімату, позитивно впливаючи на повітряне середовище: очищають повітря від пилу, наповнюють його киснем, цілюще впливають на психіку людини. Важливою складовою іміджу бібліотеки є зони відпочинку. Саме в таких куточках користувач має можливість присісти на зручний диван з цікавим детективом, журналом або ж кросвордом, послухати улюблену музику, або просто поспілкуватися в невимушеній обстановці з друзями, посидіти за власним ноутбуком в мережі Інтернет. Виділяючи в читальному залі зони, ми надаємо відвідувачу можливість самому вибрати місце для роботи. Ще однією вимогою до бібліотечного дизайну є персональна турбота про кожного читача, повага до нього. А це, в свою чергу, є одним із факторів побудови іміджу бібліотеки. Ведучи мову про бібліотечний дизайн, потрібно пам’ятати, що комфорт і зручності важливі не тільки для читачів, але і для самого бібліотекаря, тому доречно було б починати вирішувати проблему дизайну бібліотеки зі службових приміщень, які мають бути обладнані усім потрібним: виробничою й комп’ютерною технікою, комп’ютерними столами, зручними стільцями, шафами для документації, книжковими полицями, власними куточками для особистих речей і одягу, холодильниками. В оформлені інтер’єру бібліотеки потрібно зробити акцент на розробці системи покажчиків-путівників по залах бібліотеки як для читачів, так і для бібліотекарів. Система координатних покажчиків усередині приміщень бібліотеки виконує інформативну функцію. Розміщення покажчиків слід чітко продумати. Біля дверей кожного відділу, кімнати має бути табличка із зазначенням її функції, навіть якщо це службовий вхід. У холах бібліотечного приміщення бажано постійно експонувати виставки картин краєвидів свого міста та пам’яток архітектури. Картини не тільки прикрашають приміщення, виконують художньо-краєзнавчу функцію, привертають увагу кожного, хто завітав до бібліотеки, але й формують у відвідувачів позитивний образ бібліотеки. Та варто розуміти, що підвищення престижу залежить і від багатьох інших чинників. Тому важливо визначити не лише для себе, яким має бути образ бібліотеки і бібліотекаря, а й який хотіли б мати імідж цієї установи користувачі. Однією з головних складових іміджу книгозбірні є відкритість фондів, коли читач має змогу ознайомитися з виданнями, погортати їх. Саме це є основою ідеальної бібліотеки. Досвід роботи показав, що рекламно-виставкова діяльність бібліотек є необхідною. Виставки - одна із найпопулярніших і ефективних форм рекламно-наочної діяльності. Технологія їх експонування безпосередньо пов’язана з вирішенням головного питання - якій бути сучасній бібліотеці? Розробка книжкової виставки - один із найбільш складних процесів. Нелегко співвіднести ідею виставки з документами, які є у фонді, побудувати книжкові експозиції так, щоб максимально наочно продемонструвати читачу фонди в поєднанні з інтер’єром, зробити все можливе для того, щоб бібліотекар спілкувався з читачем, використовуючи книжкову виставку. Тому варто постійно експонувати виставки: тематичні, праць вчених університету, нових надходжень та багато інших. Слід пам’ятати, що грамотне, професійне оформлення бібліотечних виставок сприяє розкриттю можливостей бібліотеки, її позитивному іміджу. Чи можливо сьогодні вирішити проблему відкритого доступу? Адже простір відкритого доступу взагалі вимагає створення суперечливих умов, оскільки доводиться турбуватися і про книги, і про читачів. На жаль, приміщення наших бібліотек, навіть спеціально спроектованих, практично не дають змоги органічно і функціонально розмістити фонди відкритого доступу через відсутність природного світлового режиму, розмірів та форм приміщення. Бібліотечні програми розглядаються як сполучення різних форм масової, інформаційної, організаційної діяльності, орієнтованої на конкретну соціальну групу. Вони висувають до персоналу додаткові вимоги, без врахування яких кожну справу можна загубити. Отже, не менш важливим для створення позитивного іміджу бібліотеки є образ бібліотекаря, бібліографа. Імідж бібліотекаря доцільно розглядати як елемент системи "Бібліотека" поряд з іншими елементами: бібліотечним фондом, матеріально-технічною базою, контингентом користувачів. Саме від нього залежить статус і роль бібліотеки в суспільстві. Слід пам’ятати, що проводячи заходи, зустрічі, бесіди, бібліотекарі напряму спілкуються з людьми, тому для бібліотечного фахівця дуже важливо вміти вести діалог з читацькою аудиторією. І взагалі, толерантність, терпимість, гнучкість мислення, випереджувальний характер, заповзятливість, комунікабельність, нестандартність у вирішенні проблем — необхідні якості спеціалістів бібліотечної справи. Враження користувачів від заходу обов’язково поповнять скарбничку суспільної думки і відіграють свою роль у формуванні позитивного іміджу бібліотеки. Приязне і нементорське відношення до оточуючих, здатність самостійно приймати рішення, знаходити шляхи розкриття особистої індивідуальності і розуміння свого місця в житті — це і є позитивний імідж. Завдання, які стоять перед бібліотеками в умовах соціально-економічних і громадсько-політичних перетворень в країні вимагають того, щоб працівники бібліотек мали вищу або хоча б середню спеціальну освіту і природний нахил до цієї професії. Висока загальна культура, глибокі професійні знання і вміння спілкуватися з читачем, бажання йти в ногу з часом, вивчення нових технологій - усе це імідж професійного бібліотекаря, який передбачає також і зв’язок із зовнішніми, а, науковою мовою - невербальними компонентами особистості. Отже, створення затишку і доброзичливої атмосфери в бібліотеці, а, відповідно, і гарного іміджу - це результат копіткої роботи бібліотекарів. Штат бібліотеки має бути укомплектований не тільки бібліотечними фахівцями, а й програмістами, системними адміністраторами, іншими фахівцями з інформаційних технологій, що обслуговують численну техніку. Звичайно, приміщення повинно мати електронну систему збереження фонду - електронні ворота, що встановлені на виході з бібліотеки. В цьому випадку користувач може вільно пересуватися по структурних підрозділах з необхідними документами. Недбайливих користувачів, котрі люблять виривати сторінки або наносити будь-яку іншу шкоду бібліотеці, повинні дисциплінувати засоби відеоспостереження. Належні умови комфортності, технічний рівень, інформаційні ресурси, зручний режим роботи для користувачів роблять бібліотеку привабливою для більшого кола читачів, відкривають новий погляд суспільства на сучасний культурно-інформаційний заклад. Імідж бібліотеки складається і з багатьох інших складників, як скажімо, підготовка бібліотечними працівниками буклетів, афіш, оголошень, плакатів, схем, інформаційних матеріалів, прес-релізів для ЗМІ про можливості бібліотеки в наданні послуг її користувачам, про найважливіші події, що відбуваються в її діяльності. Разом з тим, варто привертати увагу громадськості до проблем бібліотеки. Всі рекламні заходи працюють на інформаційний контакт з користувачем, на позитивний імідж, який піднімає авторитет бібліотеки. Потрібно згадати ще про одну складову іміджу бібліотек - маркетингову концепцію. Найбільш поширена маркетингова помилка, яка досить часто шкодить іміджу бібліотеки, а не працює на його покращення - це спрощене розуміння маркетингу, яке зводиться тільки до добування грошей різними можливими засобами. До цілком прийнятних платних послуг можна віднести ксерокопіювання, курси швидкого читання і курси по вивченню іноземних мов (хоча в зарубіжних бібліотеках все це може бути і безкоштовним), надання електронних копій текстів. А втім, питання платних послуг спірне, адже "платність" не викликає поваги до бібліотеки. Сьогодні однією із найбільш гострих і болючих проблем, пов’язаних з іміджем, є проблема можливої трансформації бібліотечної професії в XXI столітті. Бурхливий розвиток процесів інформатизації не стільки поліпшив становище бібліотек, скільки загострив багато питань і породив нові стереотипи. Ситуацію ускладнює відсутність єдиного образу бібліотеки (найчастіше згадуються дві концепції: бібліотека-сховище і бібліотека-інформаційний центр). Інформаційні центри - це спроба пошуку нового іміджу і більш високого соціального статусу. Саме через такі нюанси виникає загроза трансформації і перейменування бібліотечної професії. Становище покращиться лише тоді, коли кожен бібліотекар повірить в себе і буде знати собі ціну. Тому сучасним девізом кожного фахівця мають стати слова "Імідж перш за все!" Бібліотека - важлива частина інфраструктури держави, і абсолютно правильно, що вона змінюється разом з суспільством. Внаслідок суспільних перетворень змінюються її соціальні функції. Саме тому зміст і якість роботи наших бібліотек, їх доступність, наповнення, відповідність потребам кожної конкретної людини вирішальним чином визначають стан інтелектуального розвитку сучасної Європейської країни. Література 1. Божко Н. Сучасна бібліотека як складова іміджу навчального закладу // Бібліотечний форум України. - 2008. - №4. - С.29-32. 2. Воробьева С. В гармонии с цветом... // Библиотека. - 2008. - №7. - С.59-60. 3. Езова С.А. Коммуникативная составляющая имиджа библиотекаря, библиотеки // НТБ. -2007. - №4. - С.15-20. 4. Костирко, Т. Бібліотечна іміджелогія як професійна інновація / Т. Костирко // Вісник книжкової палати. – 2011. – №2. – С.22-23. 5. Лаврова К. Лица необщим выраженьем (Закат эпохи дизайна Haute zavhoz) // Библиотечное дело. - 2007. - №1. - С10-13. 6. Матвеев М.Ю. Исследование проблем имиджа библиотек в зарубежных странах (1980-2000-е гг.) // Библиотековедение. - 2006. - №6. - С.92-96. 7. Матвеев М. Маркетинговая концепция и имидж библиотек ("Теневые" стороны коммерциализации) // Библиотечное дело. - 2007. - №4. - С.35-38. 8. Матвеев, М.Ю. Проблема определения имиджа библиотек / М. Ю. Матвеев // Библиотековедение. – 2008. – №6. – С.118-122. 9. Мацей, О.О. Шляхи підвищення іміджу університетської бібліотеки в сучасних умовах : З досвіду НБ ХНУ / О. О. Мацей // Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини. – 2009. – С.65-71. 10. Осаула, В. Образ бібліотечно-інформаційної професії в умовах інформатизації суспільства / В. Осаула // Вісник книжкової палати. – 2011. – №9. – С.22-24. 11. Осколкова О. Формуємо імідж спільними зусиллями // Бібліотечна планета. - 2004. - №3. - С.14-17. |
||||
|
||||