|
Шекенева В. І. ВІД ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЯКОСТІ ОСВІТИ: БІБЛІОГРАФІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ УНІВЕРСИТЕТУ Бібліографічна робота традиційно вважається одним з найважливіших напрямків діяльності бібліотеки ВНЗ. Від того, наскільки ефективно вона організована, залежить успішне вирішення головного завдання бібліотеки університету – інформаційне забезпечення навчального процесу та наукових досліджень. Робота інформаційно-бібліографічного відділу (ІБВ) багатогранна, відповідальна, непроста і дуже цікава. Відомий вислів: бібліографія – "мозок бібліотеки". В ній поєднано різноманітні бібліотечні процеси, проте найбільша складова – інтелектуальна. Інформаційно-бібліографічна служба допомагає орієнтуватись у безмежному морі інформації, користуватись сховищами знань – книгами і електронними ресурсами. За 50 років бібліографічна робота бібліотеки ХНУ пройшла декілька етапів розвитку і досягла сучасного рівня. Перший бібліограф з’явився у штаті бібліотеки у 1969 році. В подальшому роль бібліографічної діяльності постійно зростає, що знаходить своє відображення в організаційно-функціональній структурі бібліотеки. У 1978 р. важливою подією в діяльності бібліотеки стало відкриття бібліографічного відділу, який очолила Слава Федорівна Кручко та 17 років керувала цією відповідальною й необхідною ділянкою бібліотеки. Це були роки, коли закладались основи бібліографічної роботи – однієї із головних ділянок книгозбірні. Створюється довідковий апарат, на базі якого здійснюється бібліографічне обслуговування в режимі "запит-відповідь" та інформування професорсько-викладацького складу в режимі ДОК та ВРІ, складаються бібліографічні списки та покажчики різної тематики, проводяться бібліотечно-бібліографічні заняття для студентів. Наступний етап бурхливого розвитку бібліографічної діяльності припадає на 1990-і роки. Інформаційно-бібліографічну роботу проводять усі відділи обслуговування, але провідне місце займає ІБВ. З 1994 по 1997 рр. відділ очолює досвідчений професіонал і толерантна людина Людмила Казимирівна Хамардюк. А найбільша заслуга у розвитку відділу належить Аллі Овсіївні Дишель (1997–2001 pp. зав. відділом) – бібліографа за покликанням, талановитого, творчого і відповідального працівника. Завдяки її наполегливості та новаторському ставленню до справи змінюються та удосконалюються форми інформаційно-бібліографічного обслуговування. Зростає кількість бібліографічних довідок, інформаційних масових заходів. А найголовніше, що під її керівництвом відділ розпочав впровадження новітніх технологій, створення та видання бібліографічних покажчиків наукових праць професорсько-викладацького складу університету. Сучасний етап розвитку бібліографії характеризується діяльністю в умовах реформування вищої освіти та автоматизації бібліотечної справи. Ще наприкінці 1990-х років у бібліотеці університету розпочалось широке запровадження комп’ютерних технологій в усі бібліотечні, інформаційні та управлінські процеси на основі програмного забезпечення "УФД/Бібліотека". Це стало основою подальшого поступу бібліотеки. Одною з найважливіших умов автоматизації бібліотеки є заміна традиційного довідково-пошуко-вого апарату (системи каталогів та картотек) електронним каталогом (ЕК). І до цієї найважливішої справи в роботі бібліотеки мають безпосереднє відношення фахівці-бібліографи. Співробітники ІБВ на основі вивченням досвіду бібліотек ВНЗ країн СНД займаються впровадженням новітніх інформаційних технологій в бібліографічну роботу. Інформаційно-бібліографічна діяльність стає на новий, вищий рівень. Головним в роботі ІБВ відтепер є створення власних баз даних (БД), в першу чергу – "Картотеки статей" (СКС) для ЕК. Аналітичний розпис статей з більш, як 400 назв журналів відбувається в автоматизованому режимі. А згодом створено ще одну БД ЕК "Складова частина документа", яка відображає інформацію з наукових збірників, що видаються в університеті. Автоматизація процесів у відділі та економія бібтехніки призводить до щорічного зменшення кількості карткових картотек. У 2003 році рішенням методичної ради було затверджено залишити у картковому вигляді лише чотири картотеки: Систематична картотека статей; Історія ТУП; Архів виконаних довідок; Реєстраційна картотека періодики. Отже, деякий час, поряд із створенням електронної форми СКС, її традиційний аналог продовжує поповнюватись картками з описом статей. Наступним кроком стало поступове зменшення кількості розділів СКС, що підтримувались в картковому вигляді, а з 2006 року СКС законсервовано. В цей час вивчення досвіду бібліографічної діяльності показує, що перспективи якісного та оперативного обслуговування в кооперуванні зусиль з іншими бібліотеками. Для зменшення показника навантаження з розпису періодичних видань, з 2004 р. новою формою бібліографічної роботи НБ ХНУ стає міжбібліотечна кооперація з Хмельницькою обласною бібліотекою для юнацтва. Було затверджено договір про співпрацю з обміну електронними записами аналітичного розпису статей періодичних видань. Система кооперування з ХОБЮ мала свої недоліки та переваги, потребувала систематичного внесення коректив. Але пройшовши тернистий шлях, зараз маємо надійного партнера, з яким набули неабиякого досвіду корпоративної діяльності. Сьогодні відділ працює над розширенням кола співпраці з іншими бібліотеками міста та області. Отже, головним інформаційним продуктом бібліотеки стає БД "Електронний каталог", що відображає активний фонд бібліотеки та забезпечує багатоаспектний оперативний пошук інформації для виконання різноманітних запитів користувачів. Бібліографи відділу багато часу працюють над створенням проблемно-тематичних покажчиків і списків літератури з актуальних напрямів науки, в т. ч. до масових заходів, на замовлення кафедр, виконують розширені тематичні письмові довідки. Тому у відділі функціонує сектор інформаційної роботи, який з 1998 по 2005 рік очолює відповідальна і енергійна Жанна Валентинівна Підлісна. З 1999 року бібліотека вже мала власний web-сайт, до речі, один з перших бібліотечних сайтів в Україні, який і на сьогодні постійно змінюється, стає досконалішим як за дизайном, так і за інформаційним змістом. Він забезпечує якісно нові можливості реалізації завдань бібліотеки щодо надання користувачам широкого доступу до інформаційних ресурсів та представлення НБ в світовому інформаційному просторі. Відтепер доступ до ЕК бібліотеки мають як читачі, які працюють в бібліотеці, так і віддалені користувачі в режимі он-лайн. Це суттєво змінює роботу ІБВ, збільшує коло її користувачів. Враховуючи важливість і перспективність цього напряму роботи, у відділі було створено сектор автоматизованого пошуку інформації, який в 2001 р. очолила досвідчений фахівець Анжела Геннадіївна Кандул. В цьому ж році завідуючою інформаційно-бібліографічним відділом була призначена Оксана Миколаївна Бичко. Стрімкий розвиток інформаційних технологій впливає на зміст та форми довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО). Широке використання електронних ресурсів підвищує якість обслуговування користувачів, тому їх популярність постійно зростає серед відвідувачів бібліотеки. Деякі електронні ресурси, наприклад, правові бази даних, були сприйняті як якісний "прорив" в обслуговуванні різноманітних запитів з питань законодавства. Тому без жалю відмовившись від підтримки відповідних розділів СКС, ІБВ значно покращив якість виконання довідок, використовуючи такі електронні ресурси. Спочатку у 1998 р. бібліотека придбала повнотекстову БД "Законодавство України", а потім у 2002 р. більш професійний ресурс – інформаційно-правову систему "ЛІГА:ЗАКОН". Вона містить весь спектр нормативно-правових і відомчих документів, що діють на території України. Крім того, "ЛІГА:ЗАКОН" включає інформацію ділового та довідкового характеру і забезпечує можливості аналітичної роботи з документами. Бібліографи почали обслуговування користувачів з наданням індивідуальних консультацій. У 2001 р. відбулась подія, яка значно вплинула на бібліографічне обслуговування в бібліотеці – відкриття електронного читального залу на шість автоматизованих робочих місць (АРМ). Це забезпечило доступ читачів до електронних носіїв інформації навчального та наукового характеру, дало можливість працювати з ЕК бібліотеки. Далеко не кожен студент в той час мав свій персональний комп’ютер вдома, отож читальний зал був завжди заповнений гомінкою молоддю. Працівники відділу із знанням справи обслуговують кожного користувача в режимі "запит–відповідь", надають індивідуальні консультації, виконують розширені тематичні довідки (пошук та підбір повнотекстової інформації з використанням фонду бібліотеки, ресурсів Інтернет). З 2003 р. у залі електронної інформації встановлено сканер і два принтера. Цей період в роботі ІБВ був дуже напруженим, адже доводилось поєднувати бібліографічне обслуговування із наданням сервісних послуг (сканування, друк тексту, запис на магнітних носіях) і виконувати одночасно декілька різних процесів. Протягом 2005 р. збільшилась кількість комп’ютерів, було придбано нові комп’ютерні столи для залу каталогів та електронної інформації, що значно покращило умови обслуговування. Сьогодні зал електронної інформації – це сучасний ресурсний центр на 14 автоматизованих робочих місць, що надає своїм користувачам широкий спектр послуг. У 2004 р. в роботу відділу було впроваджено програму "Облік довідково-бібліографічного обслуговування", яка дозволяє в автоматизованому режимі обліковувати: кількість користувачів, відвідувань, довідок (за видами, джерелом виконання) та консультацій, а також кількість та вартість платних послуг тощо. Ця статистична програма значно полегшила облік користувачів і надала можливість моніторингу попиту на електронні ресурси. В цьому ж році встановлено сканер-штрихкод, що дозволило здійснювати книговидачу в автоматизованому режимі з використанням програми "УФД/Бібліотека". Пошук нових форм і методів бібліографічного сервісу постійно триває. Бажання йти в ногу з часом спонукає розширити зону обслуговування за рахунок віддалених користувачів. Для цього велика увага приділяється вивченню досвіду роботи віртуальних довідкових служб бібліотек Росії та України, які дозволяють за допомогою консультанта значно скоротити час самостійного пошуку та дають можливість одержати кваліфіковану відповідь провідних фахівців бібліотеки. Результатом стало створення в 2006 році відділом інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення НБ ХНУ он-лайнової віртуальної довідкової служби на сайті бібліотеки. Вся робота координується інформаційно-бібліографічним відділом, який відповідає за якісне та своєчасне виконання довідок бібліографами за підтримки фахівців інших структурних підрозділів. Аудиторія віртуальної довідкової служби обмежена користувачами НБ ХНУ, тобто основний контингент складають викладачі, студенти, аспіранти, магістри і співробітники університету та бібліотеки. Технологія виконання віртуальної довідки включає: разовий запит, пошук бібліографічної або повнотекстової інформації, відповідь користувачу. Більшість довідок виконується завдяки електронним ресурсам бібліотеки: БД "Електронний каталог", БД "Електронна бібліотека", БД "ЛІГА:ЗАКОН", але досить активно використовуються і ресурси Інтернету. Кваліфікований бібліограф рекомендує, виконуючи віртуальну довідку, тільки достовірну інформацію, надійні мережеві ресурси. Всі запити та відповіді зберігаються в "Архіві виконаних довідок", який формується з метою скорочення часу пошуку інформації, звернення до вже знайденої інформації, аналізу якості виконання довідок. Разом із простими запитами дуже часто зустрічаються й надзвичайно складні, тому що користувачі звертаються до фахівців, як правило, після невдалої спроби самостійного пошуку інформації. Це потребує від бібліографів (вони є основними виконавцями) застосування професійних методів та алгоритмів пошуку інформації. Результат створення "Віртуальної довідки" виявився неймовірним! З року в рік спостерігається збільшення її популярності серед користувачів. Якщо у 2008 р. бібліографи виконали 150 віртуальних довідок, то річний план 2009 р. виконано за один квартал. Розвиток Інтернет-технологій відкрив для бібліотек новий рівень можливостей для обслуговування користувачів. Від 2000 р. бібліотека університету входить до складу Консорціуму бібліотек України з надання доступу до електронних академічних журналів зарубіжних видавництв (Springer, Blackwell, EBSCO). Це вимагало від бібліографів певних зусиль в практичній роботі з новими інформаційними масивами та підвищило можливості довідково-бібліографічного обслуговування науковців – вже не тільки пошук в БД бібліотеки, додалась регулярна робота в Інтернет, з повнотекстовими БД. Можливість одержати інформацію через Інтернет привертає увагу багатьох користувачів. Для професійного пошуку інформації та наближення ресурсів Інтернету до користувача було прийнято рішення щодо їх впорядкування. В 2002 р. бібліографи презентували на сайті бібліотеки "Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету" як нову форму ДБО – вебліографія (бібліографування сайтів, електронних ресурсів Інтернет). Тематика навігатора відповідає навчальним програмам університету. Це анотований путівник по сайтах, що пропонують електронні книги, статті з періодичних видань, матеріали конференцій та семінарів тощо. Бібліографи проводять пошук за різними напрямами наукової та навчальної діяльності та систематизують знайдену інформацію. Робота над навігатором потребує багато зусиль та часу, адже серед величезного потоку інформації необхідно відібрати найбільш корисну для навчального процесу. На сьогодні навігатор Інтернет-ресурсів містить 35 рубрик з різних галузей знань. Постійно зростаючий попит користувачів на ресурси навігатора свідчить про необхідність подальшого його розвитку як засобу орієнтації в електронних ресурсах. З 2008 р. ефективним засобом покращення дистанційного обслуговування стала "Сторінка викладача" на сайті бібліотеки. Її розділ "На допомогу науковцям" теж представляє собою вебліографічний список для аспірантів, дисертантів, здобувачів вченого звання, молодих наукових працівників. Навігаційна функція Інтернет стає пріоритетною. ХНУ – один з провідних навчальних закладів області, тому і бібліотека створюючі власні ресурси, завжди віддавала пріоритет краєзнавству. Завдяки копіткій щоденній праці бібліографів протягом років відстежується вся інформація в друкованих ЗМІ про наш університет, його досягнення. Якщо раніше для цього було створено картотеку "Історія ТУП", то із впровадженням автоматизації вся інформація збирається у відповідній рубриці ЕК. Крім того, на сайті бібліотеки бажаючі завжди можуть знайти її в бібліографічній БД "Публікації про університет", та повнотекстовій БД "Публікації про нашу бібліотеку" які підтримуються співробітниками ІБВ. З 2004 року у відділі започатковується створення архіву статей про ХНУ, що містить повнотекстові матеріали, скановані з періодичних видань. Це цінний доробок для систематизації історії університету, його реклама, з якою можуть знайомитись широкі кола громадськості. У 2009 р. у НБ ХНУ створюється "Анотована повнотекстова база даних наукових публікацій", яка містить електронні версії журналів та збірників, виданих в ХНУ. Бібліографами здійснювалось ретроспективне опрацювання номерів журналу "Вісник ХНУ", що не мають паперового примірника: з електронної версії журналу проводився анотований аналітичний розпис статей. Цю базу даних, яка створена на основі ЕК, можна вважати краєзнавчою, де більша частина відображених публікацій – науковий доробок викладачів ХНУ. Значним вкладом відділу в наукову роботу НБ ХНУ є створення бібліографічних та біобібліографічних покажчиків. Перший покажчик було підготовлено в далекому 1975 р. З того часу щороку бібліографи створювали рекомендаційні покажчики різної тематики на допомогу навчальному процесу. До того ж, із відкриттям бібліографічного відділу, розпочали ведення картотеки "Наукові праці викладачів", яка згодом стане основою для створення покажчиків "Публікації викладачів" та покажчиків серії "Бібліографія вчених університету". Сьогодні процес підготовки покажчиків зазнав багатьох змін. Наприклад, детальний тематичний рубрикатор ЕК, який є предметом особливої гордості НБ ХНУ, дозволив відмовитись від створення бібліографічних покажчиків за темою, тому що не варто було дублювати інформацію, яку швидко можна знайти в ЕК та згрупувати у список літератури. Це дало можливість бібліографам відділу зосередили всі зусилля на підготовці покажчиків краєзнавчого характеру. Метою їх є розкриття результатів наукової та педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу університету, їх популяризація. ІБВ спільно з редакційно-видавничим центром університету підготували та видали 20 біобібліографічних покажчиків. Велика заслуга в цьому головного бібліографа, досвідченого фахівця, добросовісної і надзвичайно інтелігентної людини Тетяни Миколаївни Горобець. Завдяки комп’ютерним технологіям стало можливим створення електронної версії покажчиків, розміщення їх на сайті – БД "Праці вчених університету" та "Публікації викладачів університету". У 2007 році НБ ХНУ вперше підготувала електронне видання на компакт-диску (CD-ROM). Це електронна версія оновлених та доповнених біобібліографічних покажчиків праць вчених університету, створених за період 2002–2007 рр. Останнім часом біобібліографічні покажчики виходять до ювілейних дат. Для них ретельно збирається з різних джерел інформація про життєвий та професійний шлях конкретного науковця з метою максимального виявлення всіх опублікованих праць вченого та літератури про нього. Це тривалий, копіткий процес. Інформаційні технології значно вплинули і на розвиток створення щорічних покажчиків "Публікації викладачів університету". Якщо раніше джерельною базою для них слугував лише фонд бібліотеки, то з 2006 року ведеться додаткова робота з річними звітами з НДР кафедр (для виявлення джерел, відсутніх у фонді бібліотеки). Завдяки такій роботі досягається більш високий ступінь повноти реєстрації інформації. З 2008 р. в покажчиках "Публікації викладачів університету" використовуються гіпертекстові посилання до статей, що мають електронну версію. Починаючи з 1998 року, було підготовлено 40 бібліографічних покажчиків, електронна версія яких є на сайті бібліотеки. Частина з них вийшла друком в редакційно-видавничому центрі ХНУ. До 45-ї річниці НБ ХНУ з метою висвітлення діяльності бібліотеки було створено довідково-бібліографічне видання "Бібліотека – ключ до пізнання світу". Постійні контакти бібліотеки з керівництвом університету, окремими викладачами та кафедрами лежать в основі систем інформування – ВРІ та ДОК. Цією важливою ділянкою роботи протягом багатьох років опікується досвідчений бібліограф, талановита, ініціативна та ерудована Валентина Василівна Іваненкова. Щомісяця нею для керівництва університету готуються інформаційні списки з проблем вищої освіти за окремими темами: навчально-виховна робота, наукова робота, вища освіта за кордоном, дистанційне навчання та ін. Тематика інформування в режимі ДОК змінюється та поповнюється за вимогами часу, з врахуванням обсягу інформаційних надходжень. Так, в зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу, у списках ДОК з’явилась рубрика "Міжнародна інтеграція в галузі вищої освіти. Болонський процес". На основі підготовленої для керівництва інформації, на сайті формується бібліографічна БД "Вища школа", яка поповнюється щомісячно, а в кінці кожного року інформація систематизується за окремими темами. Необхідною складовою бібліографічного обслуговування є вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) відповідно до тематики науково-дослідних робіт науковців. Застосування нових технічних можливостей для накопичення та переробки великих обсягів інформації кардинально вирішує інформаційні потреби наукової діяльності університету. Абонентами ВРІ є професорсько-викладацький склад університету. Серед абонентів – М.Є. Скиба, Р.І. Сілін, В.М. Нижник, В.Г. Каплун, М.П. Войнаренко та ін. Обслуговування науковців в режимі ДОК та ВРІ здійснюється в першу чергу на основі Власних БД. Крім того, додаються нові можливості інформування завдяки мережі Інтернет – використання електронних ресурсів бібліотек України та світу. До того ж, відтепер для передачі інформації в режимі ДОК та ВРІ активно використовується електронна пошта. Одним з найважливіших напрямків роботи ІБВ є сприяння підвищенню інформаційної компетентності студентів, пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань серед інших категорій користувачів. Вміння оперативно знаходити інформацію, оцінювати її і ефективно використовувати є необхідним для професіонала будь-якої галузі. В умовах впровадження сучасних інформаційних технологій, зростання ролі інформації в освітньому і науковому процесах проблема формування та розвитку інформаційної культури особистості набуває особливого значення, стає одним з пріоритетних напрямків вищої школи. Заняття з бібліотечно-бібліографічних знань переходять в консультування та навчання методам взаємодії з автоматизованою системою. З нового навчального 2001 р. для студентів перших курсів усіх факультетів стаціонару проводяться лекційно-практичні заняття "Основи інформаційної культури" в залі каталогів та електронної інформації. Це було не просто, зважаючи на те, що курс не внесено в навчальний розклад університету і доводилось відшуковувати вільні пари для проведення занять. Найскладніше було організувати заняття у перехідний період, коли ЕК та традиційна система каталогів та картотек співіснували паралельно. В цих умовах необхідно було навчити студентів вести пошук інформації як в автоматизованому режимі, так і в карткових каталогах. З тих часів змінювались та удосконалювались форми і методи проведення занять, а лобіювання питань, пов’язаних із включенням курсу "Основи інформаційної культури" до навчального плану, на жаль, й досі триває. Але, незважаючи ні на що, вересень–жовтень для бібліографів – "гаряча" пора! Щоденно в цей період доводиться бути в ролі викладачів для веселих, захоплених, в ейфорії від нового статусу першокурсників. Не всі з них, зрозуміло, намагаються одразу засвоїти основи бібліографії. І тут дуже важливо створити атмосферу дружнього ставлення до них, довіри і виявити компетентність. Адже бібліотека має стати їх надійним супутником в океані знань, на шляху здобуття освіти. Співробітниками інформаційно-бібліографічного відділу у 2002 р. розроблено спеціальний курс "Основи інформаційної культури", програма якого складається з двох етапів: заняття для студентів першого курсу "Основи інформаційної культури та бібліографії" та заняття для студентів старших курсів "Науковий пошук інформації. Галузева бібліографія". Заняття – лекційно-практичні. Місце проведення – зал електронної інформації, де знаходяться 14 комп’ютерів для вільного доступу користувачів. Лекції проводяться з використанням слайдів програми PowerPoint, що робить їх більш наочними та цікавими. Обов’язковим і важливим елементом занять із студентами є практичне засвоєння методів автоматизованого пошуку інформації. Треба зауважити, що програму курсу доводиться щороку корегувати, враховуючи внутрішні та зовнішні обставини: використання та створення нових електронних ресурсів, підвищення рівня сервісного обслуговування, технічний стан комп’ютерного парку. Текстова та демонстративна частина щороку доповнюється та редагується. Використання комп’ютерів, слайдів значно полегшило ефективність та умови проведення такого навчання. Багато зусиль в проведення занять із студентами доклали висококваліфіковані фахівці, ініціативні та відповідальні: головний бібліограф Валентина Іванівна Шекенева та провідний бібліограф Ірина В’ячеславівна Бекас. У 2007 р. ІБВ розроблено інноваційний проект "Від інформаційної культури – до якості освіти", який включає заходи, спрямовані на підвищення інформаційної компетентності користувачів. Серед них – диференційована система навчання, яка, крім занять зі студентами першого курсу, передбачає проведення інформаційних масових заходів ІБВ: "День магістра", "День фахівця", "День кафедри", "День аспіранта" тощо. Основною метою заходів є презентація та реклама електронних ресурсів та інформаційних можливостей бібліотеки. Демонстрація електронних ресурсів здійснюється з використанням слайдів. Для наукових досліджень необхідно вміти використовувати різні джерела пошуку інформації, тому програма таких заходів дуже змістовна: огляд електронних ресурсів, державних бібліографічних покажчиків, реферативних журналів тощо. Широко рекламується БД "На допомогу науковцям", яка містить корисну інформацію для аспірантів, дисертантів, здобувачів вченого звання, молодих наукових працівників. Особлива увага приділяється таким питанням, як патентний пошук, огляд спецвидів та НТД, користування послугами МБА. З викладачами університету на "Днях кафедри" обговорюються проблеми джерел комплектування літературою за профілем кафедри (БД "Система комплектування"), книгозабезпеченості дисциплін кафедри (БД "Книгозабезпеченість навчального процесу ХНУ"), аналізу використання фахової літератури тощо. Відповідно до вимог Болонського процесу, особлива увага відводиться магістратурі. У 2005 р. розроблено програму занять НБ ХНУ із студентами магістратури. Заняття проводяться за допомогою навчальних презентацій, що дозволяє більш наочно демонструвати матеріали лекції, сприяє кращому сприйняттю. Обов’язковим і важливим елементом занять із студентами є практичне закріплення знань – пошук інформації за темою своєї наукової чи магістерської роботи. При цьому використовуються всі ресурси та можливості бібліотеки, інших бібліотек та інформаційних центрів. Бібліотека у співпраці з викладачами розпочала роботу над створенням методичного посібника для магістрів "Науковий пошук інформації". Таким чином, бібліотека стає не тільки інформаційним, але й навчальним центром. Основною формою навчання користувачів залишається індивідуальне консультування, що здійснюється в процесі ДБО. "Від інформаційної культури – до якості освіти" – постійне гасло роботи бібліографів. Робота з електронними ресурсами потребує від бібліографів спеціальних навичок і умінь. Вони повинні знати загальні принципи роботи в мережі, методику пошуку бібліографічної, текстової, аудіо-, графічної інформації, тематико-видовий склад документів і пошукові можливості БД; зміст і структуру електронних ресурсів бібліотек та інформаційних установ; мати навички роботи з програмними продуктами, запису інформації на різні види носіїв. Це потребує постійного самовдосконалення. Особливо зважаючи на те, що працюємо зі студентами – активними, завжди раніше інших обізнаними щодо новинок в світі інформаційних технологій. Попри шалений наступ віртуальних технологій і пов’язаних з ними нових форм бібліографічної роботи, залишаються і традиційні – "Дні інформації". Адже ніщо не замінить простого бажання читача тримати книгу в руках. В ці дні в бібліотеці, в залі каталогів та електронної інформації, експонується нова література з різних галузей знань. Провідний бібліограф ІБВ Світлана Миколаївна Капустіна дуже ретельно і відповідально підходить до відбору і презентації новинок бібліотечного фонду, а також до організації постійно діючої виставки в залі електронної інформації "Подаруй бібліотеці книгу!". Інформаційні ресурси бібліотеки ХНУ створюються на допомогу навчальному процесу, науковій роботі університету та для ефективного пошуку інформації. Кількість користувачів університетської бібліотеки в останні роки значно виросла, змінились їх запити. Це зумовлено динамічним розвитком університету, відкриттям нових спеціальностей і підрозділів (інститутів, кафедр), збільшенням контингенту студентів. Все це потребує інновацій для покращення інформаційно-бібліографічного забезпечення наукових досліджень та освітньої діяльності. Реклама електронних ресурсів – це запорука ефективного їх використання, тому відділ постійно працює над розширенням популяризації бібліографічних та сервісних послуг. Розроблено друковану рекламу навігатора Інтернет-ресурсів, "Віртуальної довідки" та ін. Для користувачів залу електронної інформації створено схематичні матеріали щодо правил пошуку в ЕК. Бібліографи беруть активну участь у професійних конференціях – всеукраїнських, міжнародних, міських; готують виступи та наукові публікації, в т.ч для бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі". Проводять інформаційні та тематичні огляди для співробітників бібліотеки в рамках системи підвищення кваліфікації. Співробітники відділу щороку надають консультації для кафедральних бібліотек, бібліотекарів міста, області та інших бібліотек України з питань основних напрямів діяльності відділу, електронних ресурсів бібліотеки, автоматизованого пошуку інформації, аналітичного розпису наукових журналів в автоматизованому режимі та ін. Адже розповісти є про що! У різні роки до структури ІБВ входив сектор науково-технічної документації. З 1988 року його очолювала Лора Матвіївна Савченко, яка внесла значний вклад в упорядкування фонду сектору. А у 1998–2008 рр. зав. сектором працювала Галина Василівна Вдовіна – невтомний ентузіаст улюбленої справи, мудрий працівник, відповідальна людина. Завдяки її наполегливості фонд сектора регулярно поповнювався новими ГОСТ, ДСТУ та іншими важливими для студентів та науковців документами, кожен відвідувач отримував вичерпну професійну консультацію. Зараз сектором опікується провідний бібліограф, грамотна та працьовита Наталія Володимирівна Нагорна, адже це відповідальна ділянка – у фонді зберігаються цінні видання: нормативна документація та спецвиди літератури (дисертації та автореферати дисертацій, звіти з НДР, офіційні бюлетені тощо). На базі сектора проводяться заняття для студентів старших курсів з основ стандартизації та патентного пошуку. ДБО в бібліотеці ХНУ вже не можливо уявити без використання новітніх технологій, впровадження нових форм та методів пошуку інформації. Це підвищує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів, статус і престиж бібліотеки. Інформаційно-бібліографічне обслуговування здійснюється в режимі "запит–відповідь" з використанням електронних ресурсів, віддалених користувачів – в рамках он-лайнової віртуальної служби ХНУ, за допомогою електронного каталогу, Інтернету, інших БД, які відкривають коло нових, раніше недоступних бібліографу і користувачеві можливостей. На сьогодні ІБВ підтримує 13 БД та інформаційних сторінок на сайті НБ ХНУ. Доступ до ресурсів інших бібліотек області та міста став можливим, завдяки "Зведеному електронному каталогу бібліотек Хмельницької області". Але головне завдання – збереження основних принципів обслуговування: оперативність, кваліфікований пошук інформації, її якість і достовірність. Протягом тривалого часу в ІБВ працює сталий колектив, команда однодумців – О.М. Бичко, В.І. Шекенева, А.Г. Кандул, С.М. Капустіна, Н.В. Нагорна, В.В. Іваненкова. В період з 2000 р. у відділі працювали А.О. Дишель, Г.В. Вдовіна, Т.Н. Горобець, Ж.В. Підлісна, І.В. Бекас, О.М. Шевцова, Т.Д. Борщик, І.Ю. Соловйова. Багато науковців завдячують їм у пошуку джерел для наукових робіт, кандидатських та докторських дисертацій, а студенти – для курсових, дипломних, наукових, контрольних робіт, рефератів. Девіз бібліографів – працюємо для читача і разом з ним. Бібліографія завжди була і залишається вірним супутником науки в університеті. |
||||
|
||||