|
Онищук Т. К.
ПЕРША ЗАВІДУВАЧКА БІБЛІОТЕКОЮ
Відзначаючи 50-річний ювілей бібліотеки університету, ми згадуємо тих, хто починав її створювати, знаходився біля її витоків. Перша завідуюча бібліотекою, Катерина Степанівна Степанець, працювала тут 19 років. Народилась вона в Мордовії, росла і навчалась в Челябінській області, закінчила два курси філологічного факультету Челябінського педагогічного університету. В 1945 році, одружившись, виїхала у Білорусію. Тут доля вперше звела Катерину Степанівну з бібліотечною справою, якій вона залишалась відданою все своє життя: вона почала свою трудову діяльність завідуючою бібліотекою військової частини, де служив її чоловік. Переїхавши в 1953 році на постійне місце проживання в місто Хмельницький, Катерина Степанівна набиралась досвіду роботи з книгою в системі освіти, очолювала шкільні бібліотеки Чорного Острова, Ярмолинець.
З 1965 року К.С. Степанець розпочала роботу в бібліотеці Технологічного університету Поділля (тоді – філіал загальнотехнічного факультету Українського поліграфічного інституту, пізніше – технологічний інститут побутового обслуговування). Почала працювати бібліотекарем разом із Міль М.І., потім в бібліотеку із методичного відділу інституту прийшла Н.Б. Беднарська. У 1966 р. вступила до Київського інституту культури. Разом з нею навчались Н.Б. Беднарська, М.М. Вєтухова. Поєднуючи практичну роботу в бібліотеці із заочним навчанням, виявляла неабиякі організаторські здібності. В 1967 році Катерина Степанівна стала завідуючою. Довелося вчитися керувати людьми, бачити і вирішувати різні проблеми, знаходити вихід із складних ситуацій.
Відомо, що бібліотека починається з комплектування. Очолюючи невеликий колектив, К.С. Степанець, енергійна і працьовита людина, взяла на себе одну з найважливіших ділянок – комплектування і формування фондів. Катерина Степанівна їздила в бібліотеки Львівського політехнічного інституту, Харківського політехнічного та авіаційного інститутів, сама відбирала підручники для бібліотеки. Так, з Харкова вона відправила залізницею в Хмельницький цілий контейнер книг. Бібліотеки Львова і Києва надсилали посилки поштою.
Нелегка праця керівника, але вона вимагала в молодої і завзятої Катерини Степанівни багато сил та уваги до всіх інших напрямків роботи: контролювала облік, обробку та каталогізацію, займалась бібліографічною та масовою роботою, допомагала в обслуговуванні читачів, в розстановці фонду, сприяла покращенню матеріально-технічної бази бібліотеки.
Завдяки зусиллям Катерини Степанівни та всього колективу, за підтримки керівництва вузу фонд бібліотеки у 1972 році зріс у десять разів і складав 196,5 тисяч примірників. Змінювався і його склад: хоча навчальна література займає більшу частину, зростає кількість наукової, довідкової літератури. Важливе місце посідає періодика, особливо наукова. Бібліотека комплектується художньою літературою, виданнями з мистецтва та спорту, книгами на іноземних мовах. Збільшується кількість читачів, відвідувань, книговидач. Всі ці питання постійно перебувають у полі зору завідуючої, під її пильним контролем.
Багато уваги приділяла Катерина Степанівна розвитку структури бібліотеки, науковій організації праці. Якщо спочатку в бібліотеці був лише один відділ, то з роками функціонувало вже чотири: комплектування і обробки літератури, інформаційно-бібліографічний, книгозбереження, відділ обслуговування. Проводиться перерозподіл фонду між новоствореними підрозділами: двома абонементами (молодших та старших курсів), читальними залами навчальної і наукової літератури та періодики, абонементом художньої літератури.
У 1978 році ректорат приймає рішення про будівництво окремого дев’ятиповерхового будинку для бібліотеки. Проект нової будівлі розроблявся за активної участі К.С. Степанець. Зводилась будівля силами студентських загонів протягом 10 років, і зараз вона височіє поруч з навчальними корпусами та гуртожитками, радуючи і притягуючи до себе студентську молодь.
Розуміючи необхідність проведення виховної роботи серед студентської молоді, К.С. Степанець тримає в полі зору організацію і підготовку різноманітних масових заходів. Відповідала за цю роботу старший бібліотекар В.О. Ткач, яка працювала в тісному контакті з деканатами і кафедрами університету. Щороку проводилось понад 10 масових заходів для студентів.
К.С. Степанець часто згадує своїх надійних помічників та однодумців: Н.Б. Беднарську, С.І. Поробок, М.М. Вєтухову, А.А. Левандовську та ін., які були поряд з нею протягом багатьох років.
Катерину Степанівну поважали в інституті. Під час зборів та урочистостей вона завжди була в президії. Її праця належно оцінена: вона ветеран інституту, нагороджена Почесною грамотою Міністерства вищої і середньої освіти СРСР (1970 рік), двома відзнаками переможця у соціалістичному змаганні, медаллю "Ветеран праці" та багатьма Почесними грамотами.
Ішли роки. У 1984 році перша завідуюча бібліотекою Катерина Степанівна Степанець пішла на заслужений відпочинок 19 років свого життя, праці, душі, енергії віддала вона бібліотеці. Починала рядовим бібліотекарем; працюючи, отримала вищу освіту, стала керівником, багато зробила для становлення, розвитку бібліотеки, створення та організації її колективу.
Сьогодні Катерина Степанівна – приємна, толерантна жінка, мати двох дорослих синів, бабуся і прабабуся. Передає дітям і онукам свої знання, великий життєвий досвід, любов до книги, яку пронесла через все життя. Спілкується з іншими ветеранами, разом пригадуючи минуле.
Працівники бібліотеки і тепер з теплотою та вдячністю згадують першого керівника книгозбірні. |