|
Беймук Н.З., Художня література
як засіб індивідуальної роботи з користувачами
"Люди перестають думати, коли перестають читати", - твердять філософи. Це правда, адже єдине місце, де сьогодні можна скласти уявлення про книжкові скарби народу - це бібліотека. Після кількох десятиліть хронічного книжкового дефіциту нині спостерігаємо справжню книжкову повінь. Користувач - і пересічний, і вкрай вибагливий, має змогу задовольнити будь-які запити. Кажуть, у кожного свій смак. Це так, але смак формують, його розвивають, плекають. У сучасних студентів читацький смак, як правило, вже сформувався. Він лише певною мірою може трансформуватися залежно від життєвих обставин, оточення, тощо. Тому залучити до книги молоду людину, котра тягнеться до клавіатури комп’ютерів, телевізійних пультів, пробудити зацікавленість до читання - завдання бібліотекарів. Чи стане книга для людей простим приємним об’єктом проведення вільного часу чи джерелом життєвого досвіду, умінням будувати своє життя яскраво, насичено, максимально корисно для себе і для інших, багато в чому залежить від бібліотекаря. Співчутлива увага до своїх користувачів, жива участь у їх житті, визначене, виражене бажання допомогти, установка на не осуджене розуміння всіх вад їхньої поведінки – саме таким повинен бути вплив на читачів. Якось у розмові про книги письменник Анатолій Дімаров сказав: "Щоб знати, розуміти, любити літературу, потрібно її читати... Треба захотіти взяти до рук книжку... Але, щоб людина захотіла прочитати якусь книжку, вона має знати, що така книжка є..." Тому так важливо проводити індивідуальну роботу з користувачами для популяризації художньої літератури. Бібліотекар повинен використати вже сформовані читацькі інтереси і поступово розширювати кругозір читача, допомагати у вихованні культури читання. Особа користувача багатогранна, але бібліотекар, насамперед, стикається з тією сферою життєдіяльності людини, яка пов’язана з книгою, читанням, пошуком інформації, тобто з читацькою діяльністю. Говорячи про читацьку діяльність в бібліотеці, ми маємо на увазі, що користувач активний у взаємодіях з книгою та бібліотекою. Читацька діяльність стимулюється суспільством, його соціальними інститутами, в тому числі бібліотеками. Центральне місце в технологічному циклі індивідуальної роботи займає процес задоволення запитів користувача, в ході якого бібліотекар вступає в безпосереднє спілкування з користувачем. Запити користувача на художні твори бувають конкретними і тематичними. При конкретному запиті користувачеві можуть бути потрібні:
В ході уточнення запиту (особливо тематичного) бібліотекар виявляє мету запиту, рівень підготовки користувача, види видань, мовні характеристики, жанри. Під час виконання запиту бібліотекар здійснює пошук запитуваних користувачем видань, використовуючи книги, періодичні видання із бібліотечного фонду, електронний каталог та інші елементи довідково-бібліографічного апарату. Важливий елемент в обслуговуванні - приймання повернутих користувачем видань. В цей час бібліотекар не тільки контролює стан книг, а й проводить бесіду з читачем, виявляє його ставлення до прочитаного, рівень сприйняття, перевіряє правильність особистої рекомендації і на цій основі намічає шляхи подальшої індивідуальної роботи. Загальна схема задоволення запиту видозмінюється, коли користувач, не звертаючись із запитом, намагається знайти самостійно необхідні видання у фонді відкритого доступу. Цьому сприяє сама організація фонду, достатньо високий рівень освіти і культури читання. В разі звернення безпосередньо до фонду відкритого доступу користувач не формулює запит словесно, а знаходить книгу самостійно, використовуючи засоби розкриття фонду - книжкові виставки, полиці. У разі невизначеного запиту основний акцент робиться на його уточнення при рекомендації літератури. Бібліотекар має допомогти користувачеві конкретизувати його читацький інтерес, оформити у вигляді запиту. Для цього в бесіді з користувачем необхідно виявити цілі читання, характер захоплень, враження від прочитаних раніше книг, а потім порекомендувати близькі його інтересам книги. У випадку тематичного запиту основне завдання-пошук видань для рекомендації по заданій користувачем темі. Дуже важливо вибрати із великої кількості інформації про книги тільки те, що потрібно конкретному користувачеві, швидко аналізувати ситуацію, адже у кожного свої потреби та інтереси, погляди на книгу і бібліотеку, своя система очікувань, пов’язаних з ними. Якщо бібліотекар зуміє зрозуміти користувача, буде більш уважно, більш терпимо ставитися до нього навіть тоді, коли користувач не зовсім правий, він знайде контакт з ним. Таким чином, в процесі задоволення запитів здійснюється вплив на зміст та характер читання. При цьому бібліотекар використовує конкретні форми і прийоми індивідуальної роботи. Універсальною формою є бесіда. За метою можливі такі різновиди бесід з користувачем:
Існують загальні правила проведення бесід:
Бібліотекар звертає увагу користувача на оформлення книги, на розташовані в тексті ілюстрації. Серед прийомів стимулювання читання, які використовує бібліотекар, необхідно виділити такі: 1. Створення початкової начитаності. Бібліотекар дає можливість людині начитатися тієї літератури, якій він надає перевагу і здатний активно сприймати (детективи, пригоди). В результаті відбувається "перенасичення" в читанні певного жанру літератури. Дуже важливо визначити, коли це станеться, щоб запропонувати користувачеві книгу, яка відповідає його подальшому духовному самовдосконаленню. 2. "Книга-сюрприз". Прийом, розрахований на тісний контакт з користувачем, коли бібліотекарю відомі читацькі інтереси й уподобання. Бібліотекар пропонує заздалегідь заготовлений твір "потрібну книгу" і користувач, задоволений тим, що саме для нього призначена книга, як правило, рідко відмовляється від неї. 3. "Рекомендація за допомогою повернутої літератури". Коли користувач приходить в бібліотеку, він звертається дуже часто до раніше повернутих книг, намагаючись підібрати щось для себе. Читацьку установку на повернуті книги бібліотекар може використати як прийом в роботі. В цьому випадку до повернутих книг можна додати спеціально підібрані художні книги із різних розділів фонду. Таким чином "потрібна книга" опиниться в руках користувача. При цьому важливо будувати рекомендації так, щоб у користувача залишалося відчуття самостійно прийнятого рішення про вибір книги. Тільки працюючи з кожним індивідуально, через художню книгу можна вплинути на виховання молоді, допомогти їй здобути всебічні знання. На сторінках журналів "Библиотечное дело" ведеться дискусія про доцільність бібліотечного керівництва читанням. Одні бібліотекарі – за збереження цього напрямку, хоча і в пом’якшувальній формі, інші – за повне "вигнання" керівництва читанням з бібліотеки. Так, відомий бібліограф О.І. Терешин виступає проти бібліотечного керівництва читанням, але, якщо користувач не навчився керувати своїм читанням сам, тоді є потреба допомогти йому. Бібліотекар виступає в такому разі як наставник. О.І.Терешин пропонує розвивати бібліотечну педагогіку, яка заснована на співробітництві бібліотекаря та користувача, які спілкуються на рівних. Тобто користувач приходить в бібліотеку, спілкується з бібліотекарем, відносини набувають характеру співробітництва, стиль якого залежить і від бібліотекаря, і від користувача. "Від бібліотечного керівництва читанням до бібліотечної педагогіки співробітництва,"- стверджує бібліограф. Бібліотекар А.В. Соколов висловлює думку про переорієнтування принципів бібліотечної діяльності в умовах ринкових відносин. "Будь-яка людина без будь-яких обмежень має право на доступ до будь-якої книги (документу), які знаходяться у фондах". Протилежну думку з цього питання висловлює американський вчений Дж. Шире: "Академічна свобода – це право викладача вчити істині без будь – якого втручання зі сторони, бібліотекарю має бути надане таке ж право, щоб він не боявся обвинувачень в тому, що він діє як цензор...". Всі ці питання надзвичайно важкі – не менш, ніж питання зцілення хворих лікарем, адже бібліотекар має справу з невідчутними речами – духовними потребами, художнім смаком. Не треба відходити від них, а вивчати професійно і досконало. Бібліотекар зобов’язаний тактовно запропонувати кожному свою допомогу, а користувач має право таку допомогу прийняти чи відмовитись від неї. Зорієнтуватися в морі сучасної художньої літератури може тільки та бібліотека, яка сама знаходиться в постійному пошуку. Тому питання: "Що ви читаєте?" – головне на тих заходах, які проводить бібліотека. Безперечно, найважливіші художні книги кожен має вибрати для себе сам, але добра порада розумної людини допоможе знайти справжню літературу. Співробітники нашої бібліотеки постійно шукають нові шляхи спілкування з користувачами, нові форми розкриття фонду художньої літератури. Ніколи не залишаються без уваги користувачів тематичні виставки художньої літератури. Це і виставка-вікторина "Літературне життя Поділля", виставка-дискусія "Відбудуємо власну історію", і "Найпопулярніші книги року: читачі рекомендують, читачі сперечаються". Добре зарекомендувала себе постійна виставка "Етюди з життя України". Користувачі завжди мають можливість переглянути нові надходження книг вітчизняних авторів: Загребельного П., Костенко Л., Мотрич К., Мушкетика Ю., Павличка Д. Популяризації вітчизняного культурного надбання підпорядкована і культурно-просвітницька діяльність нашої бібліотеки. Успішній роботі бібліотеки сприяє співпраця з кафедрами університету, зокрема з кафедрою української філології. Адже студенти гуманітарно-педагогічного факультету нашого навчального закладу вивчають художні твори вітчизняної та світової літератури за програмою. Разом з викладачами кафедри складаються списки літератури, якої немає у фонді, уточнюється екземплярність, відбираються художні книги у книгарнях м. Хмельницького. До відкриття нової спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти" (Українська мова і література та англійська мова та література) за останній час бібліотекою придбано чимало зразків української художньої літератури – збірки "Відлуння десятиліть", "Віщий гомін", "Далекі зірниці", "Таємниці віків" та ін. Співробітники абонементу підбирають художні книги за темами, які вивчають студенти гуманітарно-педагогічного факультету:
В електронному каталозі розписані всі збірки художніх творів. Кожен може дізнатися, які автори і які твори увійшли до збірки. Літературно-художні журнали є узаконене і незаперечне слово в художній літературі. Тому в електронний каталог внесені художні твори, які публікувалися в літературно-художніх журналах. Все це дає більш повну інформацію для користувачів про фонд художньої літератури, розширює межі читання. Для кращої популяризації української художньої літератури проведено анкетування "Мотиви та фактори читання студентством української художньої літератури". Книга і молодь – тема невичерпна і актуальна в усі часи. Особливо злободенна вона для нашої молодої держави. Давно відома істина: від того, що і як читає молодь, залежить майбутній інтелектуальний і економічний потенціал суспільства. Духовне відродження в нашій країні залишається однією із основних проблем. І, можливо, колись ще настануть в Україні благословенні часи, коли студенти замість Донцової чи Марініної будуть читати Василя Шкляра чи Юрія Андруховича. Будь-який користувач прагне отримати від літератури те, чого не може отримати від життя-віртуального здійснення мрій і бажань. Але молода людина виявляє зацікавленість і до того, до чого її можуть спонукати вже зацікавлені люди, якими є бібліотекарі. Тому так важливо популяризувати кращі зразки української художньої літератури в бібліотеках вишів. Артур Кестлер сказав, що в бібліотеках ховаються "бібліотечні ангели" – таємничі істоти, які допомагають нам знайти те, що нам потрібно в даний момент. Кестлер був вражений тим, як часто його просто "вело" до тих книг, в яких він знаходив поштовх до розвитку ідеї, над якою працював. А якщо Ви хочете за допомогою художньої літератури зробити Ваше життя більш творчим, то читайте поволі, урізноманітніть читання, застосовуйте в житті все те добре, що почерпнули під час читання, і чекайте щасливих збігів обставин, складіть план творчого читання. І хай допомагають Вам у цьому "бібліотечні ангели". Хай у нашому житті буде багато книг – хороших і різних, але обов’язково високохудожніх і духовних! Список використаних джерел
|
||||
|
||||