Айвазян О.Б., Онищук Т. К.
Перші роки в історії наукової бібліотеки
Хмельницького національного університету
у фактах та документах (1962 - 1982 рр.)
Наукова бібліотека Хмельницького національного університету, одна з найбільших книгозбірень області, в 2012 році разом з університетом відзначає 50-літній ювілей. Працівники бібліотеки вже не вперше звертаються до своєї історії. Попередні видання – "Скарбниця знань університету" (2002 р.) та "Бібліотека – ключ до пізнання світу" (2007 р.) знайомили читачів з основними напрямами роботи книгозбірні у різні періоди своєї діяльності і були основані на звітах про роботу бібліотеки, які зберігаються в бібліотеці з 1987 р., а також на спогадах її ветеранів, керівників та співробітників. Окремі факти з історії книгозбірні відображено в збірниках документів і матеріалів, підготовлених викладачем університету І.Х. Ткачуком, які відображають історію закладу, та інших публікаціях[24, 37, 430, 449].
Ця стаття ставить за мету дослідження історії книгозбірні університету за період з 1962 до 1982 рр. на основі архівних матеріалів і, перш ніж перейти безпосередньо до історії НБ ХНУ, варто дати коротку історичну довідку, адже як університет, так і бібліотека були активними учасниками творення тогочасної історії.
У 60-х роках ХХ ст. Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР нарощувала темпи соціалістичного будівництва, відкриваючи нові виробництва, які потребували освічених, висококваліфікованих фахівців, особливо технічного напрямку. В м. Хмельницькому, який став обласним центром у 1954 році, активно розвивалася промисловість і, зважаючи на те, що практично вся вища освіта області на той час була зосереджена в колишньому обласному центрі – м. Кам’янці-Подільському, в 1962 році в м. Хмельницькому було відкрито загально-технічний факультет Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова [430, с. 19]. Варто також зазначити для сучасного читача, що на той період вся країна жила за п’ятилітніми планами розвитку, так званими "п’ятирічками". В СРСР існувала одна партія – комуністична, і в кожному закладі, в кожній установі, на кожному підприємстві діяли партійні організації, які очолювали парторги, проводячи активну ідеологічну роботу, в т.ч. заняття в школі марксизму-ленінізму, організацію соціалістичних змагань, святкування революційних пам’ятних дат та інше. Всі бібліотеки на той час були активними провідниками ідеології партії, на що не можливо не звертати увагу, говорячи про історію книгозбірні в 60–80-х роках ХХ ст.
Як уже відомо, Хмельницький ЗТФ було створено Наказом по Українському політехнічному інституту (м. Львів) від 6 червня 1962 р. В наступні місяці проводилась активна робота з формування структури філіалу, штатів викладачів та співробітників. "Напевне, мало хто знає, що першим штатним працівником факультету була бібліотекар Марія Міль (Рижук), і перші книги, що появились в бібліотеці, були безкоштовно передані нам поліграфічним інститутом", які у вересні 1962 р., за наказом про відрядження, вона отримувала у Львові [430, с. 28, 177]. В наступному наказі від 21 вересня зазначалося, що 17 вересня 1962 року відбулося святкове відкриття Хмельницького ЗТФ Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова. Факультет було розміщено в капітально відремонтованому триповерховому будинку, де створені шість аудиторій, п’ять лабораторій і бібліотека з читальним залом. Отже, у вересні 1962 р. бібліотека розпочала обслуговування своїх перших читачів, якими стали 250 студентів, прийнятих на перший курс.
Нагальною проблемою для новоствореного університету стало забезпечення студентів необхідною навчально-методичною літературою. Тому впродовж наступних навчальних років питання наповнення фонду бібліотеки знаходилось під постійною увагою керівництва. В плані Ради факультету, затвердженому на 1963–1964 навчальний рік, стояло питання про роботу бібліотеки [430, c. 45]. В протоколах засідання Ради факультету за 1964 р. відзначалося, що "фонд бібліотеки зріс до 7800 томів, завдяки чому студенти забезпечені основними підручниками та методичними вказівками" і, водночас, йшлося про невідкладне вжиття заходів для придбання необхідної технічної літератури. Цю пропозицію вніс на раді факультету старший викладач Г.П. Ільїн [69, арк. 1, 4].
Постійне зростання контингенту студентів (що порівняно з 1962 р. збільшився в два рази і становив 950 студентів), які навчалися за 12 спеціальностями, про що йшлося в звіті про роботу Хмельницького загально-технічного факультету українського поліграфічного інституту за 1964 рік, спричинило необхідність активізації поповнення бібліотечного фонду підручниками, яких вже не вистачало [69, арк. 5]. Окремі викладачі відзначали однобокість бібліотечного фонду: "Бібліотека факультету майже не має наукової літератури, що є вагомим недоліком і гостро відчувається викладачами, котрим навіть для навчальної роботи одних підручників недостатньо" [69, арк. 82].Ця проблема залишилася і в наступному навчальному році, про що говорять виступи викладачів на Раді факультету в липні 1965 р. Обговорюючи питання підведення підсумків весняної лабораторно-екзаменаційної сесії, викладач Л.Б. Мітіна зазначала: "В цьому навчальному році не вистачало підручників з іно-земної мови, але й до сьогодні ми так нічого й не придбали. Потрібно знайти кошти й закупити необхідну кількість підручників". Її підтримав молодий викладач Я.Т. Кіницький, який висловив тривогу з приводу відсутності коштів на придбання літератури з ТММ.Керівництво факультету з розумінням ставилося до проблем книгозабезпечення навчального процесу, тому в рішенні Ради факультету у п. 8. була зазначена необхідність винайти фінанси на придбання необхідної кількості підручників [69, арк. 70, 72].
Отже, бібліотека ЗТФ діяла практично із самого відкриття навчального закладу, обслуговуючи студентів стаціонару, заочної та вечірньої форм навчання, викладачів і співробітників інституту. Близько двох років весь фронт робіт книгозбірні забезпечувала Марія Іванівна Міль (Рижук), яка заочно здобувала фахову освіту в Харківському державному інституті культури та водночас – практичний досвід роботи в інститутській книгозбірні. А роботи вистачало: комплектувати фонд (замовляти, їздити у відрядження, отримувати, обробляти і систематизувати книги, передплачувати періодичні видання), створювати пошуковий апарат (каталоги і картотеки), обслуговувати читачів, працювати з боржниками, ставити виставки та багато іншого. "Умови роботи першого бібліотекаря мало нагадували теперішні. Дві невеличкі холодні кімнатки були зовсім не пристосовані для зберігання книжкового фонду та обслуговування читачів. Тепла фуфайка та валянки – це основні атрибути одягу взимку. Але природній оптимізм, комунікабельність, вміння долати негаразди допомагали Марії Іванівні в роботі і сприяли тому, що бібліотека розвивалася і мужніла" [24, с. 82].
На розширеному засіданні Ради факультету 24.03.1964 р. М.І. Міль доповідала, що за час існування факультету до бібліотеки надійшло багато навчально-методичної літератури, і, загалом, необхідними підручниками студенти забезпечені. До всіх знаменних дат готувалися стенди та виставки книг, в комплектуванні бібліотека підтримувала тісний зв’язок з книготоргом. Серед недоліків – наявність незасистематизованої літератури, незакінчений каталог, студенти-боржники книгозбірні, відсутність входу до книгосховища з читального залу та малий штат, оскільки такий великий обсяг роботи один працівник не може виконувати якісно і вчасно [69, арк. 102].
Пронедоліки в роботі книгозбірні на Раді факультету говорили й викладачі І.Х. Ткачук і П.К. Новицький, які, окрім названих недоліків, вважали, що бібліотека повинна висвітлювати нові надходження з науки й техніки та весь час має бути відкрита, щоб студенти не ходили по факультету і не шукали бібліотекаря [69, арк. 103]. Розуміючи становище Міль М.І., адже неможливо одній людині водночас бути в книготорзі і обслуговувати читачів; принагідно, хочу подякувати викладачу історії І.Х. Ткачуку, який ніколи не був байдужим до справ книгозбірні і в подальшому докладав багато зусиль для розвитку її фондів, вивчення та презентації її історії у виданнях та в музеї університету.
Зважаючи на вказане, в наступному навчальному 1964–1965 р. штат бібліотеки поповнився двома штатними одиницями. До книгозбірні прийшли працювати бібліотекарями Н.Б. Беднарська та К.С. Степанець. Також як Міль М.І., вони заочно навчалися в інститутах культури, про що свідчать накази про надання відпусток для здачі сесій, і, водночас з роботою, брали дієву участь у суспільному житті інститутського колективу, яка того часу була дуже активною: "Вечори відпочинку, поїздки в ліс, спортивні змагання, участь у художній самодіяльності – все це об’єднувало людей, посилювало бажання працювати, робити спільну справу" [24,с. 82].
Із зростанням книжкового фонду, збільшенням кількості читачів, започаткуванням інформаційної і просвітницької роботи бібліотека стає невід’ємною частиною навчального й виховного процесу, і наприкінці 1967 року, за наказом ректора Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, бібліотекаря Степанець К.С. призначено на посаду завідуючої бібліотекою з 20 жовтня 1967 р. [72, арк. 29]. В грудні того ж року вона, як зав. бібліотекою, стала членом Ради ХТІПО з розгляду пропозицій про присвоєння вчених звань, учбових, методичних, конкурсних, господарських та інших питань [71, арк. 101 ].
За статистичним звітом інституту за 1966–1967 навчальний рік матеріальна база книгозбірні не змінилася, вона, як і на початку, мала один читальний зал і книгосховище. Книжковий фонд нараховав 15000 примірників на суму 13106 крб [70, арк. 8]. Штат книгозбірні складався з чотирьох одиниць: зав. бібліотекою Степанець К.С. з окладом 110 крб, ст. бібліотекаря Міль М.І. з окладом 85 крб, ст. бібліографа Герасимчук В.Ф. з окладом 79 крб та бібліотекаря Беднарської Н.Б. з окладом 75 крб [73, арк. 10–11, 14]. Покращення роботи книгозбірні, активність працівників не пройшли непоміченими, і за наказом № 25 від 27.10.1967 р. на честь 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції Н.Б. Беднарську за хорошу роботу в приймальній комісії і активну участь в громадському житті інституту нагороджено Почесною грамотою, а К.С. Степанець за старанне ставлення до праці оголошено подяку.
З метою оптимізації подальшої роботи бібліотеки, особливо з питань комплектування необхідною навчальною літературою, за наказом ректора № 31 від 19.02.1968 р. в ХТІПО затверджено першу бібліотечну Раду в наступному складі: ст.викладач С.Г. Іванов, зав. бібліотекою К.С. Степанець, асистент Г.М. Плащова, в.о. зав. кафедрою іноземних мов Й.М. Пацула, ст. викл. В.В. Нестеровський, ст. лаб. Д.Т. Яковлева, студ. ІІ курсу Л.П. Пальнова [74,арк. 47].
В наступному році робота інститутської книгозбірні удосконалювалась і розширювалась, про що свідчать матеріали звіту про роботу ХТІПО за 1967–1968 навчальний рік. За звітом зав. бібліотекою на Раді інституту, робота бібліотеки була спрямована на забезпечення всіх груп читачів необхідною літературою, періодичними виданнями та бібліографічним обслуговуванням. Комплектування літературою проводилось шляхом попередніх замовлень за тематичними планами. Заявки на літературу погоджувались з завідуючими кафедрами і проректором з наукової та навчальної роботи. В результаті наполегливої праці викладачів та бібліотекарів фонд книгозбірні за один рік збільшився в два рази і становив на 1 липня 1968 р. 31441 примірник на суму 29510 крб За цей рік було придбано 166 назв журналів, 35 книг та 13 найменувань журналів іноземними мовами; обслуговано за єдиною реєстрацією 1644 читачів, яким видано 51317 прим. бібліотечних документів. Один раз в квартал видавався інформаційний бюлетень "Новини радянської і зарубіжної літератури"; оформлено картотеку "Бібліотечна ленініана", 10 книжкових виставок і два стенди, ленінський куточок. За звітний період проведено чотири бібліографічних огляди до знаменних дат: 50-річчя радянської влади, 50-річчя Радянської армії "50 героїчних років", до 100-річчя з дня народження В.І. Леніна "Ленін в спогадах сучасників", до 50-річчя Комуністичної партії України. Як бачимо, для бібліотеки інституту, втім, як і для всіх інших книгозбірень країни, та й не тільки для них, ідеологічна складова роботи знаходилась на той час чи не на першому місці після комплектування.Проведено також два вечори: зустріч студентів з письменниками і поетами Хмельниччини і вечір, присвячений 100-річчю з дня народження О.М. Горького. Крім того, було започатковано бібліотечно-бібліографічні уроки, так звані ББЗ; тобто, в усіх студентських групах першого курсу проводилися бесіди на тему "Як користуватися алфавітним і систематичним каталогами" [76, арк. 25–27].
З 1968 року починається робота зі створення кафедральних бібліотек. Саме в цьому році відкривається кабінет марксизму-ленінізму. Головне завдання кабінету, враховуючи заняття всіх працівників університету в школі марксизму-ленінізму, полягало в наданні методичної та бібліографічної допомоги їм і студентам в самостійній роботі над першоджерелами, в підготовці до семінарських занять. В кабінеті проводилися консультації, видавалася література: "В його фонді є два комплекти творів К. Маркса і Ф. Енгельса, два комплекти творів Леніна (4–5 видання), п’ять комплектів "КПРС в резолюціях", найнеобхідніша довідкова література. Кабінетом проведено значну роботу по комплектуванню бібліотеки інституту необхідними учбовими посібниками та іншою літературою по суспільним наукам " [76, арк. 52–53 ].
Відтоді на окремих кафедрах, починаючи з 1969 року, також створено бібліотеки з пунктами видачі, і хоча працювали там кафедральні працівники, вся відповідальність за фонд таких книгозбірень, його поповнення та збереження лягала на бібліотеку університету, яка регулярно здійснювала обробку нової літератури, переобліки фондів кафедральних бібліотек та навчала основам бібліотечної праці матеріально відповідальних за фонд лаборантів і викладачів.
Незважаючи на досягнуті результати, питання розвитку та діяльності книгозбірні і надалі знаходилось під контролем ректорату і вже в наступному навчальному році (в травні 1969 р.) знову розглядалося на засіданні Ради інституту. У доповіді проректора дано детальну характеристику роботи книгозбірні за всіма напрямами діяльності і зазначалося, що бібліотека відіграє важливу роль в роботі вузу, оскільки її призначенням є максимальне забезпечення навчальною та довідковою літературою, першоджерелами та допоміжною літературою майбутніх фахівців вищої кваліфікації. Разом з тим, бібліотеці необхідно розвивати фонд наукової літератури, надавати всебічну допомогу в справі "ідейно-політичного виховання та розвитку культурного світогляду молоді" [75,арк. 280]. Далі у доповіді відзначалося, що з початку роботи інституту книжковий фонд подвоївся і становить 50 тис. примірників. Лише за останні п’ять місяців бібліотека придбала близько 8 тис. прим. книг завдяки ініціативі окремих викладачів. Так, старший викладач В.Г. Каплун, знаходячись у Львівському лісотехнічному інституті, домовився про безкоштовну передачу бібліотеці 2 тис. примірників книг; також згідно з наказом № 118 від 25 червня 1968 р. за проявлену ініціативу та проведену велику роботу з комплектування бібліотеки інституту навчальною літературою асистенту В.Б. Рудницькому було оголошено подяку [74, арк. 214].
Вагому допомогу в роботі бібліотеки наприкінці 60-х років ХХ ст. надавали студенти, бібліотечні активісти: Трифон Н., Вайцбліт Р., Зикін Т., Силецька В. – гр. МА–21; Рященко М., Корсун, Дубовік Н., Слюсарчук В. – гр. ХТ–21, Болотинська Т. з четвертого курсу вечірнього відділення та багато інших. Вони проводили пропаганду книг серед студентів, допомагали своєчасній обробці видань і підтримували порядок в читальному залі, де для кращого обслуговування було відкрито доступ до енциклопедичної та довідкової літератури. Найактивнішими читачами визнано кращих студентів інституту – Лозового, Шкроба, Вернера та ін., формуляри яких охоплювали десятки книг з різноманітних галузей знань тих спеціальностей, яким вони навчались. Продовжувалось бібліографічне обслуговування, робота з першокурсниками. На допомогу їм в читальному залі був оформлений стенд "Як працювати над книгою". Комісія з перевірки роботи книгозбірні відзначила позитивне в роботі бібліотеки – здійснення масової роботи, зокрема, організацію виставок до важливих історичних та революційних дат: ювілеїв з дня народження В.І. Леніна, Н.К. Крупської, Ленінського комсомолу "50 героических лет", до дня Радянської конститутції, до 100-річчя періодичного закону Менделєєва, до 1 травня та Дня Перемоги "Слава воїнам-визволителям". До послуг читачів працювали постійно діючі виставки : "Нові книги", "Вивчаючим історію КПРС", "На допомогу вивчаючим іноземну мову ", "Краєзнавчий куток" та ін.; крім того, працівниками бібліотеки збирався матеріал про наше місто та область. Особлива увага надавалася збору матеріалів та літопису історії інституту. Основні статистичні показники роботи книгозбірні продовжували збільшуватися: 1968 р. обслуговано понад 2200 читачів, яким видано 69 тис. документів; відвідування за рік становило 36 тис. осіб. Окрім нестачі підручників, бібліотека мала й інші труднощі в своїй роботі, а саме: відсутність необхідної матеріальної бази та занадто малий штат. "Читальний зал має замалу площу, постійно переповнений і не в змозі задовольнити всі потреби студентів. Книгосховище вже два роки тому перестало відповідати зростаючим фондам. Нові книги доводиться складати на підлозі в проходах між стелажами, що сильно ускладнює пошук літератури. Виготовлені стелажі неможливо наростити, оскільки вони прогинаються. Весь штат книгозбірні складається з чотирьох одиниць, в той час, коли штат відкритого на рік раніше Івано-Франківського інституту нафти та газу становить 16 чоловік ".
Покращити матеріальну базу бібліотеки планувалося із введенням в експлуатацію нового навчального корпусу, де було передбачено приміщення для інститутської книгозбірні з трьома читальними залами, в т.ч. для науковців, придбання необхідних меблів та технічного оснащення: "Зокрема, ми думаємо придбати машину "АСУ – 20", яка буде по відділах давати інформацію про нову літературу, що надійшла до бібліотеки, так, як на вокзалі вона дає інформацію про рух поїздів та вартість проїзду". Планувалося також придбати збільшувач мікро-фотоплівок і машинку для друку списків нової літератури та каталожних карток, обладнати електро- та світлову бібліотечну інформацію та сигналізацію тощо [75, арк. 293–298].
Позитивно характеризують роботу бібліотеки і викладачі. Зав. кабінетом марксизму-ленінізму Р.І. Корчак відзначав, що колектив бібліотеки сумлінно ставиться до роботи, документація книгозбірні знаходиться в належному стані, робота виконується за планом. Працівники бібліотеки велику увагу приділяють наочності. Організована постійно діюча книжкова виставка, яка систематично поновлюється новими надходженнями. Виступаючий зауважив: "Приміщення бібліотеки дуже мале. Інститут зростає швидко, а ріст бібліотеки відстає від росту і запитів студентів. Незважаючи на труднощі й велике навантаження, співробітники бібліотеки працюють успішно. Так, в цьому році прибуло багато літератури, подарованої іншими інститутами УРСР, яку вчасно обробили і видають студентам. Згуртовано багаточисельний читацький актив. Працівникам бібліотеки слід більше звертати уваги на проведення диспутів, зустрічей з письменниками ".
Ректор інституту С.М. Ганжуров відзначив, що хороша робота бібліотеки має велике значення для роботи молодого інституту, в книгозбірні укомплектовано немалий фонд, але він ще недостатній. "Працівники бібліотеки трудяться наполегливо, але треба сказати прямо, що викладачі кафедр мало допомагають їм, мало цікавляться їх роботою. Особливо це стосується питань комплектування навчальної літератури. Багато викладачів бувають у відрядженнях в містах, де в книжкових магазинах є необхідна література. Потрібно зв’язуватися з відповідними торгівельними організаціями, щоб різними шляхами допомагати нашим працівникам бібліотеки поповнювати книжковий фонд. Колектив бібліотеки дружний, але їм потрібно допомагати, тому, що їх лише п’ять чоловік, тоді як по штату потрібно 16 одиниць. Отже, навантаження на кожного працівника бібліотеки зараз дуже велике. В найближчий час здається в експлуатацію новий учбовий корпус, в якому буде розміщена бібліотека ".
Рада постановила: зобов’язати зав. бібліотекою і зав. кафедрами посилити роботу з комплектування книжкового фонду художньою і навчальною літературою за профілем вузу; покращити масово-виховну роботу бібліотеки, більше проводити читацьких конференцій, диспутів, обговорень книг, зустрічей з письменниками; створити в новому приміщенні фонди вільного доступу; погодити наявний в бібліотеці перспективний план комплектування книжкового фонду з кафедрами; покращити роботу бібліотечної ради [75, арк. 281–283].
Зважаючи на розширення функціональних обов’язків бібліотеки, збільшення контингенту студентів, в 1969 р. штат бібліотеки почав розширюватися. До книгозбірні прийшли працювати С.В. Мартинюк, яка невдовзі перейшла на викладацьку роботу, М.М. Пронтішева та С.Ф. Кручко, яка згодом очолила відділ бібліографії і керуваним до виходу на пенсію. Вже у квітні 1970 р. штат книгозбірні збільшився ще на дві одиниці і становив 11 працівників. На цей час в бібліотеці працювали: К.С. Степанець, Н.Б. Беднарська, М.М. Сусло, С.Ф. Кручко, М.І. Міль, М.М. Пронтішева, Г.Д. Дитинюк, Н.Є. Марчук, В.О. Ткач, Н.І. Хоткевич, Л.Г. Воробйова [76, арк. 94].
Незважаючи на збільшення штату, його було недостатньо для своєчасної обробки великого потоку нової літератури, і ректором М.І. Карпіленко видано наказ№ 421 від 18.09.1970 р. про залучення студентів для надання допомоги в роботі бібліотеки в зв’язку із швидким зростанням книжкового фонду та необхідністю негайного користування книгами. За наказом, декани факультетів і куратори груп мали забезпечити участь студентів у технічній обробці літератури в міру потреби бібліотеки; впродовж навчального року кожний студент повинен відпрацювати в бібліотеці не менше п’ять годин у вільний від навчання час. На зав. бібліотекою К.С. Степанець покладався обов’язок скласти графік роботи студентів і вести облік відпрацьованих годин [78, арк. 118].
Учервні1969 р. (наказ № 151 від 7.06.1969 р.) Хмельницькому інституту побутового обслуговування від Київського автодорожного інституту було передано загально-технічний факультет (ЗТФ) у м. Кам’янці-Подільському. Таким чином, у бібліотеки також з’явився філіал [77, арк. 254]. Станом на 1.07.1970 р. книжний фонд бібліотеки філіалу ХТІПО складав 20209 прим., журналів 3482 прим. або 369 річних комплектів. Навчальною літературою за такими дисциплінами як нарисна геометрія, вища математика, теоретична механіка, іноземна мова, теорія механізмів і машин, технологія металів студенти філіалу були забезпечені на 100 %. Недостатньо у фонді було методичної літератури, з загальної хімії та теорії ймовірностей. Основні показники бібліотеки ЗТФ за 1969–1970 н.р. становили: 1009 читачів, 17235 відвідувань, 21613 прим. книговидач. В бібліотеці проводилися бесіди з читачами, систематично поновлювався плакат "Книжкові новини" про літературу, яка вийшла з друку і надійшла у продаж, а також щомісячно проводилася виставка нових книг, що надійшли в бібліотеку ЗТФ. Працівниками та активом бібліотеки-філіалу впродовж 1969–1970 н.р. проводилась масово-політична робота. Зі студентами першого курсу проведено читацьку конференцію по книзі "У истоков партии". На вечорі "Вогник" була організована зустріч студентів з випускниками ЗТФ. Розширюється приміщення бібліотеки, організовано читальний зал, виділено фонд читального залу. Штат бібліотеки-філіалу становить дві одиниці. [80, арк. 264–265 ]*. (Надалі статистичні показники філіалу в м. Кам’янці-Подільському входитимуть у загальні показники бібліотеки).
На початку 70-х років видається ряд документів, спрямованих на збереження бібліотечного фонду. Наказом № 44 від 23.01.1971 р. зав. кафедрами, де відкриті бібліотеки, зобов’язувалися виділити матеріально відповідальних осіб за літературу, а на зав. бібліотекою К.С. Степанець покладалися обов’язки проводити щорічну перевірку наявності, обліку і стану літератури, яка закріплена за кафедрами і кабінетами. При проведенні перевірок звертати увагу на обертання фонду та строки повернення книг [81, арк. 18]. Крім того, згідно розпорядження по інституту, вводилася практика чергувань відповідальних по бібліотеці, в обов’язки яких входило опечатувати всі двері та здавати ключі під розписку черговому вахтеру корпусу [83, арк. 132]. В цей же період у 1972 р. видано перший наказ про порушення окремими студентами правил користування бібліотекою інституту, згідно з яким студентам-порушникам було оголошено догану, позбавлено права користування бібліотекою до кінця навчального року [84, арк. 85].
Разом з обслуговуванням читачів, роботою з фондом та ідейно-виховною діяльністю набуває значення інформаційно-бібліографічна робота, започатковується збір інформації про науковий доробок викладачів. За розпорядженням проректора з наукової роботи ректорат зобов’язав зав. кафедрами подавати до бібліотеки інституту список наукових робіт викладацького складу кафедри з повним бібліографічним описом, а за наявністю у автора примірника наукової праці ректорат просив передати його до книгозбірні [79, арк. 2].
У 70-ті роки розпочинається активна співпраця бібліотеки з товариством "Знання"; вперше організовано пересувну виставку для огляду на урочистих зборах до 50-річчя утворення СРСР. У 1972 р. за наказом ректора про розподіл обов’язків між ректором та проректорами бібліотеку підпорядковано проректору з навчальної роботи. Штат бібліотеки в 1972 році становив вже 15 одиниць, і до кожного свята окремі працівники бібліотеки отримували Почесні грамоти і подяки. Серед нагороджених з 1972 по 1974 рр.: завідуюча К.С. Степанець (двічі) – за багаторічну і добре поставлену роботу бібліотеки; старший бібліотекар Н.Б. Беднарська (двічі) – за довголітню бездоганну роботу і відмінне ведення бібліотечних каталогів; бібліотекар А.А. Левандовська (двічі) – за чітке і культурне обслуговування на абонементі, профспілкову роботу; старший бібліотекар Н.І. Хоткевич (двічі) – за організацію і проведення масових заходів в студентських гуртожитках та хорошу організацію довідково-інформаційної і довідкової роботи серед викладачів і студентів; зав. відділу обслуговування Н.Є. Марчук (двічі) – за хорошу організацію роботи, чітке обслуговування студентів і впорядкування книжкового фонду в основному книгосховищі бібліотеки і активну участь у розповсюдженні абонементів на культурно-масові заходи; старші бібліотекарі С.І. Кручко та М.І. Міль – за хорошу організацію довідково-інформаційної і довідкової роботи серед викладачів і студентів інституту; старший бібліотекар Г.Д. Дитинюк – за велику громадську роботу по випуску стінної газети "Радянський студент"; бібліотекар М.М. Пронтішева – за активну участь у громадській роботі, як профорга бібліотеки; бібліотекар Л.В. Ільчук (Яковлева), – за ввічливе і чуйне обслуговування студентів, виконання соцзобов’язань до 57 річниці Великого Жовтня; бібліотекар Н.Т. Тютик – за хорошу організацію роботи приймальної комісії, бібліотекар В.О. Ткач – за високі показники в соціалістичному змаганні і сумлінне ставлення до роботи, а також активну участь в громадському житті інституту.
У вересні 1972 р. на Вченій раді знову розглядалося питання про роботу бібліотеки. Основну доповідь робила зав. бібліотекою К.С. Степанець. Голова комісії з перевірки бібліотеки А. Пасечник зачитав довідку про перевірку роботи книгозбірні. Із схвальними відгуками про бібліотеку виступили проректор по учбовій роботі О.Г. Онищенко та зав. кафедрою технології і машинобудування А.М. Музичук. Рада відмітила, що бібліотекою проводиться певна робота по забезпеченню літературою та науково-бібліографічним обслуговуванням професорсько-викладацького складу і студентів вузу, спостерігається зростання кількісних показників роботи книгозбірні, в т.ч і фонду, який нараховував близько 200 тис. примірників, проведення просвітницьких заходів (80 інформаційних оглядів, 85 книжкових виставок, вісім днів відкритого огляду нових надходжень, п’ять масових заходів: дві читацькі конференції за книгами А.Коваля "Дипломанты" та Андреева "Спокойных не будет" і три тематичних вечори "Муза в красной косынке", "В мире прекрасного", "К 150-летию со дня рождения Н.А. Некрасова"). Серед недоліків книгозбірні відзначалася недостатня робота з інформування про нові надходження, слабкий зв’язок бібліотеки з кафедрами по забезпеченню науково-методичною і довідковою літературою, нестаток підручників. Відзначалося також недостатнє науково-методичне керівництво Бібліотечної Ради з питань комплектування фонду та передплати періодичних видань. Рішення Ради інституту щодо роботи бібліотеки давало повну характеристику її діяльності з усіх напрямів роботи [311].
На виконання рішення Ради інституту, протокол № 1 від 27.09.1972 р. (наказ 3 94-в від 9.10.1972 р.), створюється нова бібліотечна Рада у такому складі: І.Д. Коломієць – зав. кафедрою фізики – голова; члени ради: І.А. Германюк. – зав. кафедрою політекономії і марксистсько-ленініськолї філософіі, Г.П. Базюк – зав. кафедрою технології виробничих процесів, В. Вашека – студентка третього курсу, член комітету комсомолу, В.К. Круглов – зав. кафедрою хімічної технології, В.М. Серветник – зав. кафедрою машин і апаратів легкої промисловості, К.С. Степанець – зав. бібліотекою інституту, Л.П. Фурманчук – ст. бібліотекар Камянець-Подільського ЗТФ [85].Серед головних завдань Бібліотечної ради – сприяння пропаганді політики партії та керівництва країни, покращення показника книгозабезпеченості шляхом доукомплектування літератури за профілем вишу, систематичний контроль замовлень на нову літературу за тематичними планами видавництв та замовлень "Книга-поштою", посилення науково-методичного керівництва в комплектації книжкового фонду, а також надання допомоги бібліотеці в проведенні масових заходів, сприяння поширенню бібліографічних знань серед студентів та викладачів, аналіз планів і звітів про роботу бібліотеки та їх затвердження, запровадження автоматизованих технологій у бібліотечні процеси.
Динаміка зростання фонду представлена на графіку.
Динаміка зростання фонду
Отже, на початку 1970-х років, через 10 років після заснування, бібліотека ХТІПО практично відповідала вимогам "Типового положення про бібліотеку вищого навчального закладу", де визначалася як наукова, навчально-допоміжна та культурно-просвітницька установа навчального закладу. Бібліотека відносилася до п’ятої групи з оплати праці, мала два структурних підрозділи: відділ комплектування та обробки; відділ обслуговування та книгозбереження, а також філіал книгозбірні в Кам’янець-Подільському загальнотехнічному факультеті. Штат бібліотеки становив 17 працівників, в т.ч. два – на ЗТФ. Серед них:14 працівників з вищою освітою, в т.ч. дев’ять з бібліотечною і тільки три працівника з середньою спеціальною освітою [86, арк. 73]. 1973 року бібліотеку було віднесено до IV групи за оплатою праці, а 1979 р. – до третьої групи.
Серед основних проблем бібліотеки залишалися малий штат та нестача приміщень, не зважаючи на відкриття 1972 р. читального залу для викладачів, де було зібрано наукову, довідкову, методичну літературу та періодику.
На допомогу науковцям в залі працювала служба міжбібліотечного абонемента. Викладачі мали змогу отримати книги з понад 25 бібліотек Радянського Союзу, серед яких були московські: Дер-жавна бібліотека ім. Леніна (ДБЛ), Державна публічна науково-технічна бібліотека (ДПНТБ); київські: Науково-технічна бібліотека (НТБ), Центральна наукова бібліотека Академії наук (ЦНБ АН), Науково-технічна бібліотека Київського політехнічного інституту (НТБ КПІ); Ленінградські: Публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна, наукова бібліотека Ленінградського державного університету (НБ ЛДУ); також наукові книгозбірні Львова, Одеси та ін. [86, арк. 76].
В середині 70-х років ХТІПО перетворюється в багатопрофільний ВНЗ, який готує спеціалістів для багатьох галузей народного господарства. Разом з інститутом розвивається і бібліотека. Потік нових надходжень невпинно зростав, і для його якісної та вчасної організації в 1976 р. було створено відділ комплектування. Його очолила Н.Б. Беднарська, яка згодом перейшла на введену в 1978 р. посаду зам. зав. бібліотеки, а відділ комплектування очолила Паробок С.І. В тому ж році було введено посаду завідувачки бібліографічного відділу, а на початку 80-х – чотири посади: зав. секторами, головного бібліотекаря, старшого методиста. Варто зазначити, що питання збільшення штатів бібліотеки вирішувалося адміністрацією вишу в Міністерстві вищої та середньої освіти УРСР і не завжди позитивно. Так, наприклад, 1976 р. у відповідь на клопотання адміністрації інституту ректору Р.І. Сіліну надійшов лист, в якому планово-фінансове управління міністерства повідомляло, що питання повної комплектації штатів бібліотеки може бути вирішене тільки в 1977 р. за умови виділення Міністерством фінансів УРСР необхідних асигнувань [87, арк. 22]. 1979 р. Мінфін повідомляв, що питання збільшення чисельності обслуговуючого персоналу бібліотек буде розглядатися міністерством у 1980 р. [88]. Наприкінці 1980 р., в зв’язку з переведенням бібліотеки з четвертої групи до третьої групи за оплатою праці, було передбачено в рамках перспективного плану розвитку інституту введення нових посад на наступні п’ять років. Згідно цього плану штат книгозбірні мав збільшитися на 15 одиниць, серед яких були посади редактора, старшогоредактора,методиста, палітурника, головного бібліографа, начальника відділу (мікрофільмування, фотокопіювання, множильного матеріально-технічного забезпечення) [89].Зазначені листи, службові записки зав. бібліотекою К.С. Степанець, зав. планово-фінансовим відділом Ткаченко М.А. та інші документи засвідчують, що адміністрацією бібліотеки та інституту проводилась активна кадрова політика, спрямована на забезпечення якісної системи обслуговування користувачів бібліотеки достатньою кількістю кваліфікованих кадрів.
Проблема нестачі приміщень для фонду та удосконалення організації обслуговування читачів бібліотеки також турбувала керівництво інституту. Наприкінці 1970-х років за ініціативи ректора інституту проф. Р.І. Сіліна розпочалось будівництво дев’ятиповерхової бібліотеки. "Будуємо такий потужний об’єкт за своїм проектом. Будова іде під назвою "Вставка", тому що розташовувалась вона між першим навчальним корпусом і першим гуртожитком. Будуємо своїми силами, своїх будівельних загонів, силами слухачів підготовчого відділення…" – згадував тодішній проректор ХТІПО В.П. Кошель [449, с. 581]. У 1982 р. будівництво закінчилося – розпочалися внутрішні роботи, які продовжувались до 1988 р., коли бібліотека здійснила переїзд у нове приміщення.
Підводячи підсумки перших 20-ти років діяльності НБ ХНУ, можемо констатувати, що за цей період було закладено основу для подальшого успішного розвитку книгозбірні. На 1.01.1983 р. фонд бібліотеки нараховував понад 508 тис. примірників. В таблиці представлено динаміку збільшення нових надходжень до бібліотеки на початку 80-х років ХХ ст.
| Рік | Всього | Навчальна література | Наукова література | Довікова література |
| 1980 | 24260 | 14256 | 7064 | 1310 |
| 1981 | 32327 | 19048 | 10025 | 1883 |
| 1982 | 34278 | 21217 | 8548 | 3452 |
Площа бібліотеки в ІІІ та ІV навчальних корпусах становила 1474 м2, на якій розташовувались три абонементи, два читальних зали на 350 посадочних місць, 19 технічних засобів. Штат бібліотеки разом з працівниками філіалу становив 36 одиниць.
Кількість читачів за єдиною реєстрацією нараховувала 7159 осіб (базова бібліотека – 5889, бібліотека філіалу – 1270), відвідування становили близько 300 тис. на рік; документовидача складала понад 600 тис. примірників. Облік відвідувань та документовидачі в читальному залі учбової літератури проводився вибірково (три дні на місяць), на абонементах і в читальному залі наукової літератури – щоденно. В зв’язку із збільшенням відвідуваності, на навчальних абонементах було відкрито короткостроковий абонемент та створено новий пункт видачі – абонемент художньої літератури. Читачі обслуговувались за студентськими квитками, викладачі – за посвідченнями.
Успішно розвивалися всі напрями бібліотечної діяльності – комплектування, бібліографічна та просвітницько-виховна робота. За 1982 рік було придбано близько 40 тис. примірників та 4076 назв нових бібліотечних документів, проведено 121 масовий захід, в яких взяли участь понад 4000 читачів; успішну діяльність МБА характеризує наступна таблиця.
| Рік | Кількість бібліотек, де абонується бібліотека | Кількість викладачів | Читачів-студентів | Кількість вимог з інших бібліотек |
Кількість книг, виданих іншим бібліотекам | Кількість замовлень від читачів |
Кількість відмов | Кількість виконаних замовлень |
| 1978 | 89 | 91 | 48 | 2 | 2 | 1410 | 1312 | 44 |
| 1979 | 96 | 99 | 38 | 2 | 3 | 1121 | 1083 | 38 |
| 1980 | 103 | 111 | 43 | – | – | 954 | 928 | 29 |
| 1981 | 154 | 132 | 11 | 4 | 1 | 784 | 709 | 75 |
| 1982 | 69 | 53 | 12 | 58 | 24 | 1080 | 1055 | 25 |
| Навчальні абонементи | З 9.00 до 19.15 |
| Абонемент художньої літератури | З 9.00 до 18.15 |
| Читальний зал навчальної літератури | З 9.00 до 22.00 |
| Читальний зал наукової літератури та періодики | З 10.00 до 19.00 |
| Вихідний день | Неділя |
Під час сесій читальний зал навчальної літератури працював без вихідних.
Такий розпорядок роботи засвідчує, що в бібліотеці було створено належні умови для обслуговування читачів, які забезпечував колектив книгозбірні з 36 працівників. 77 % працівників мали вищу освіту, 13 з них – вищу бібліотечну. Впродовж зазначеного періоду працівники бібліотеки брали активну участь у суспільному житті колективу інституту, соціалістичних змаганнях, де завжди посідали перші місця й отримували перехідний червоний вимпел. Всі працівники з вищою освітою відвідували теоретичний семінар "Комуністичне виховання молоді", а працівники з середньою освітою навчалися в школі з вивчення основ марксизму-ленінізму. Крім того, за наказами по інституту, працівники бібліотеки брали участь у спортивно-масовій та оздоровчій роботі, сільсько-господарських роботах, художній самодіяльності, приймальній комісії, комуністичних суботниках, здавали норми ГТО (від бігу на різні дистанції, кидання гранат, віджимання – до кульової стрільби тощо), навчалися основам цивільного захисту. За період з 1975 по 1982 рр. керівництво університету за високі показники в навчально-методичній, науковій роботі, за активну участь в забезпеченні якісного і своєчасного виконання науково-дослідних робіт та суспільному житті, виконання взятих соціалістичних зобов’язань відзначило грамотами, подяками, а іноді преміями наступних працівників: В.Н. Осташ (двічі), М.Н. Пронтишеву, Н.Т. Тютик (4), Г.Н. Костильеву, (бібліотекаря К-П ОТФ), С.І. Поробок (3), Н.Є. Марчук (4), М.М. Вєтухову (4), С.Ф. Кручко (3), З.М. Москалюк (3), З.С. Бєлінську (3), Н.Б. Беднарську(2), В.О. Ткач (4), М.М. Маруняк (2) (К–П ЗТФ), К.С. Колесник (7), В.В. Погребнову (2), А.А. Левандовську, Л.В. Махнюк (3), С.Й. Федорук (2), Г.А. Гнатюк, І.А. Карпенко. Неодноразово відзначалася і завідуюча бібліотеки К.С. Степанець, а 1979 року її кандидатуру було представлено на Дошку пошани університету.
Такими були перші 20 років історії НБ ХНУ, а попереду її очікували переїзд у дев’ятиповерхову будівлю, буремні 1990-і роки, криза, початок автоматизації технологічних процесів, лідируючі позиції в Україні із запровадження нових технологій на початку ХХІ ст., розвиток наукової та видавничої діяльності, обласна премія в галузі бібліотечної справи ім. Мелетія Смотрицького та багато інших подій. Але найголовніше в історії книгозбірні, це люди: ректорат, викладачі, студенти і бібліотечні працівники, які разом створювали нашу бібліотеку і сприяли виконанню її основної місії – якісному інформаційному забезпеченню навчального і наукового процесів вишу, вихованню молодого покоління висококваліфікованих фахівців.
|