Айвазян О.Б.

ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ НБ ХНУ – НОВІ ПІДХОДИ

    Важливим завданням всіх бібліотек без виключення є підвищення якості обслуговування користувачів. Нові перспективи для вирішення цього питання відкрилися з появою автоматизованих бібліотечних систем. Напередодні 50-річного ювілею не зайве проаналізувати зміни, що сталися в процесі обслуговування НБ ХНУ та їх вплив на його якість. Хочу зазначити, що історія створення відділів обслуговування, діяльність їх працівників, закладені традиції вже висвітлювались в статті Онищук Т.К. та Айвазян О.Б. "Професійний успіх – якісне обслуговування" [Скарбниця, с. 48–54], присвяченій 40-річчю нашої книгозбірні. За 10 останніх років в системі обслуговування пройшли зміни, які потребують окремого осмислення та аналізу.
   Структура обслуговування читачів в нашій книгозбірні має гарні традиції. Вся вона спрямована на своєчасне задоволення читачів необхідною інформацією. Перші 30 років вона розвивалася згідно накопичення фондів, залежала від наданих бібліотеці приміщень, кількості студентів в університеті. Саме тому довгий час в книгозбірні існував один відділ обслуговування, який об’єднував і абонементи, і читальні зали бібліотеки. Із розвитком інституту, збільшенням фонду та кількості читачів, із введенням в експлуатацію нового приміщення бібліотеки на 4656 м2 структура сиcтеми обслуговування почала швидко розвиватися. На початку роботи книгозбірні весь фонд знаходився в одному приміщенні і зберігався разом. Із відкриттям нових читальних залів та абонементів з фонду було виокремлено наукову літературу. Із збільшенням кількості читачів, ускладненням їх запитів, виникла необхідність галузевого розподілу фондів, що і було зроблено в 1994 році, після чого структура обслуговування користувачів складалася з п’ять відділів. Найстаріший з них – відділ навчальних абонементів, який поділявся на два сектори та займав два спеціалізованих поверхи бібліотеки з ярусами. Відділ технічної та природничої літератури об’єднував три сектори, у т.ч. сектор НТД. Відділ економічної літератури включав два сектори на двох поверхах книгозбірні; відділ літератури гуманітарного профілю, який складався з трьох секторів: читального залу літератури гуманітарного профілю, абонементу художньої літератури та просвітницької роботи. Такий розподіл фонду сприяв прискоренню обслуговування користувачів, які водночас могли користуватися книгами, методичною літературою та науковими виданнями за запитом.
   Варто зазначити, що наприкінці 90-х років минулого століття і на початку другого тисячоліття завантаженість читальних залів і абонементів була колосальною. Невпинно зростали всі статистичні показники, що стало одним з чинників переходу бібліотеки на першу категорію за оплатою праці у 2001 р.
 
Динаміка кількісних показників читачів, обслужених на всіх пунктах обслуговування

   У зв’язку із тотальним запровадженням інформаційних технологій в бібліотечні процеси, створенням електронного каталогу на активний фонд, з 2004 р. облік документовидачі на всіх пунктах видачі здійснюється в електронному режимі, що значно скоротило час на обслуговування користувачів, у т.ч. на абонементах, і під час масової видачі та здачі літератури. Крім того, надання додаткових послуг користувачам, як наприклад, "нічний абонемент", "ксерокопіювання", "сканування" та ін. також сприяло підвищенню ефективності та комфортності обслуговування читачів, яким відпала необхідність по декілька разів звертатися до одного джерела, щоб зробити виписки.


Динаміка кількісних показників документовидачі

   Поряд з традиційною щороку удосконалювалась віртуальна система обслуговування. Бази даних: електронний каталог, ефектронна бібліотека, віртуальна довідкова служба, розробка і встановлення нових сервісів (МБА, книгозабезпеченість, замовлення нової літератури та інших) відповідали вимогам часу, миттєво доводили інформацію до читачів, давали можливість працювати з бібліотечними документами в університеті і вдома, не заходячи до бібліотеки.
   Таким чином, за чотири роки, в період з 2001 р., коли було видано перші ламіновані читацькі картки до 2004 року, коли в звіті про роботу бібліотеки вперше зафіксовано показник відвідуваності web-сайту (166 тис.), було закладено підвалини для віртуальної системи обслуговування, яка продовжує наповнюватися новими сервісами і весь час удосконалюється. Так, 2008 року до користувачів електронними ресурсами приєдналися і студенти дистанційної форми навчання. Варто зазначити, що бібліотека, враховуючи вимоги авторського права, авторизувала доступ до електронної бібліотеки та окремих БД.
   Останні п’ять років бібліотека працює над розширенням доступу до наукових ресурсів університету, популяризацією наукового доробку викладачів, а також об’єднанням бібліографічних ресурсів бібліотек області задля більш повного використання їх науковцями краю. 2010 року було створено і виставлено на web-сайті аналітичну повнотекстову базу даних наукових публікацій викладачів університету, яка охоплює чотири наукових журнали вишу, збірники наукових праць студентів тощо. Якщо раніше для пошуку необхідної статті користувач мав переглянути на web-сайті бібліотеки всі номери журналів, то завдяки новому сервісу пошук проводиться за тематикою, автором або за трансформацією слова, оскільки в БД було введено і анотації до статей. Наступним кроком в роботі з науковими БД стало створення репозитарію наукових статей викладачів, який дасть змогу проводити аналіз цитування наших викладачів в зарубіжних наукових БД.
   Створення зведеного електронного каталогу бібліотек Хмельницької області надало можливість не тільки ознайомитися з фондом книгозбірень інших навчальних закладів області, але й зробити замовлення необхідних видань як через МБА, так і через електронну доставку документів. Статистика свідчить, що ця БД активно використовується читачами, отже, діяльність бібліотеки сприяє активізації наукової роботи на теренах області.
   Ефективність роботи сучасної книгозбірні наразі оцінюється не стільки кількісним складом фондів, скільки наявністю електронних ресурсів та БД, до яких вона надає доступ користувачам. Ще з 2001 року бібліотека стала членом консорціуму з метою надання доступу до іноземних наукових видань. Сьогодні наші читачі мають доступ до БД Shpringer, Уран та ін.
   Такі колосальні зміни в обслуговуванні користувачів не могли не вплинути на структуру системи обслуговування. Зрозуміло, що читачі, які все більше віддають перевагу електронним ресурсам та Інтернету, користуються додатковими послугами книгозбірні, вже менше відвідують традиційні читальні зали. Отже, і структура обслуговування зазнала змін. Крім того, із введенням автоматизованого обліку документовидачі відпала необхідність у веденні статистики в ручному режимі і щоденних її підрахунках, якими займалися керівники структурних підрозділів і водночас слідкували за правильністю ведення різноманітних картотек, читацьких формулярів, реєстраційних карток, щоденників роботи, тобто, відповідали за достовірність статистичних даних. Тому, поступово, з чотирьох відділів обслуговування залишилося два: обслуговування на абонементах та в читальних залах. Натомість, створено відділ електронної бібліотеки, який займається комплектуванням, організацією електронних ресурсів, їх збереженням та обслуговуванням читачів.
   Зазнало змін і інформаційно-бібліографічне обслуговування. Електронний каталог, як комплексна БД з досконалим пошуковим апаратом, практично замінив всі карткові каталоги книгозбірні, які були поступово законсервовані разом з СКС. З 2007 р. всі бібліографічні довідки виконуються в автоматизованому режимі за допомогою ЕК. З кожним роком збільшується кількість користувачів віртуальнї довідкової служби. Зменшилась кількість фактографічних та інших бібліографічних довідок, в основному працівниками виконуються тематичні запити читачів. Виник новий вид довідок (поки що він не має визначення в термінологічних довідниках). Ми його назвали – розширена тематична довідка, коли читачеві подається не тільки бібліографічна інформація, а й повнотекстові електронні документи за темою запиту. Значно скорочує пошук користувача вебліографія, яка на сайті книгозбірні представлена Навігатором інтернет-ресурсів за профілем вишу.
   Наймолодшим відділом, який бере участь в обслуговуванні користувачів, є відділ електронної бібліотеки, який надає послуги в залі електронної інформації, де студенти можуть переглянути повнотекстові документи в локальній мережі бібліотеки, а також скористатися додатковими сервісами зі сканування, роздруку та запису на магнітні носії необхідної інформації. Обслуговування електронними документами має свої специфічні особливості. Електронна книга не видається студенту на певний термін. Він може скористатися нею у будь-який час за наявності читацької картки та точки доступу до мережі Інтернет. Сучасні користувачі звертаються до повнотекстової бази даних частіше через web-сайт бібліотеки, а їх кількість порівняно з 2007 роком зросла майже в чотири рази.
   Виходячи із сказаного, ми можемо констатувати, що на сучасному етапі наукова бібліотека Хмельницького національного університету всім категоріям користувачів надає максимально повні бібліотечно-інформаційні послуги на базі сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Це основна концептуальна ідея розвитку бібліотеки в нинішніх умовах і на перспективу.