Айвазян О.Б.,
м. Хмельницький

Історія та сучасність наукової бібліотеки Хмельницького національного університиету.

   В статті йдеться про історію, розвиток та реорганізацію основних чинників роботи бібліотеки: ресурсної бази, обслуговування користувачів та її структурної будови.

   Наукова бібліотека Хмельницького національного університету, одна з найбільших книгозбірень області, в 2012 році разом з університетом відзначає 50-літній ювілей. За цей період книгозбірня пройшла складний шлях організації, становлення, розвитку й трансформації в інформаційно-культурний центр класичного університету та обласний науково-методичний центр бібліотек вишів.
   Ресурсна база бібліотеки, те, що ми раніше називали фондами, розпочиналася з 1180-ти примірників, подарованих Львівським поліграфічним інститутом ім. І.Федорова. Сьогодні традиційний фонд становить близько 620 тис. примірників з різних галузей знань, який забезпечує навчальний та науковий процес університету. 3 кінця 90-х років ресурсна база бібліотеки почала наповнюватися електронними документами, з 2002 року відкрито електронну бібліотеку, яка на сьогодні включає понад 5 тис. навчальних та наукових документів, періодичні наукові видання університету та БД наукових журналів світу. Понад 29 тис. документів зібрано в БД "Художня література", сформовано фонд з понад 1000 довідкових та енциклопедичних видань, науково-допоміжної бібліографії.
   Важливою складовою фонду книгозбірні є обмінний фонд, який створено в 1990 році. За роки його існування налагоджено книгообмін з бібліотеками вишів Києва, Рівного, Закарпаття, Тернополя, Кам’янця-Подільського. Документами з обмінного фонду нашої книгозбірні були поповнені фонди бібліотек коледжів та училищ таких міст, як Маріуполь, Дніпропетровськ, Харків, Житомир, Черкаси, Київ, Запоріжжя, Донецьк, Сімферополь, Полтава, Львів, Краматорськ, Херсон та ін.
   Весь фонд книгозбірні розподілено на підсобні фонди структурних підрозділів бібліотеки, трьох інститутських книгозбірень та 9 кафедральних бібліотек.
   Говорячи про ресурсну базу, не можна обминути web-сайт бібліотеки. Його значення в інформаційному забезпеченні користувачів невпинно зростає. Web-сайт нашої книгозбірні можна розглядати як інтегрований інформаційний продукт, що має розвинуту структуру і постійно вдосконалюється. За його допомогою здійснюється доступ до основних ресурсів книгозбірні: електронного каталогу, електронної бібліотеки, а також віртуальних виставок, бібліографічної та вебліографічної інформації тощо. Саме web-сайт є тим необхідним компонентом бібліотеки, який забезпечує зв'язок між різнорідними інформаційними ресурсами — і тих, що належать книгозбірні, і тих, що знаходяться за межами її структури.
   Значні зміни сталися і в системі обслуговування користувачів. Нові перспективи для підвищення якості обслуговування відкрилися з появою автоматизованих бібліотечних систем. Структура обслуговування читачів в нашій книгозбірні має гарні традиції. Вся вона спрямована на своєчасне задоволення читачів необхідною інформацією. Перші 30 років накопичувала фонди, залежала від наданих бібліотеці приміщень, кількості студентів в університеті. Саме тому довгий час в книгозбірні існував один відділ обслуговування, який об'єднував і абонементи, і читальні зали бібліотеки. Із збільшенням кількості читачів, ускладненням їх запитів виникла необхідність галузевого розподілу фондів, що і було зроблено в 1994 році, після чого структура обслуговування користувачів складалася з 5 відділів. До найстарішого відділу — навчальних абонементів, приєдналися відділи економічної літератури, гуманітарних наук, технічної та природничої літератури, інформаційно-бібліографічний відділ. Варто зазначити, що наприкінці 90-х років минулого століття і на початку другого тисячоліття завантаженість читальних залів і абонементів була колосальною. Невпинно зростали всі статистичні показники, що стало одним з чинників переходу бібліотеки на першу категорію за оплатою праці в 2001 році.

Динаміка кількісних показників читачів на всіх пунктах обслуговування та документовидачі

   З 2004 року облік документовидачі на всіх пунктах видачі здійснюється в електронному режимі, що значно скорочує час на обслуговування користувачів. Крім того, надання додаткових послуг користувачам, як наприклад, "нічний абонемент", "ксерокопіювання", "сканування" та ін. також сприяло підвищенню ефективності та комфортності обслуговування читачів.
   Поряд з традиційною щороку удосконалювалась віртуальна система обслуговування. Основні бази даних книгозбірні: електронний каталог, електронна бібліотека, віртуальна довідкова служба, розробка і встановлення нових сервісів (МБА, книгозабезпеченість, замовлення нової літератури та ін.) відповідали вимогам часу, миттєво доводили інформацію до читачів, давали можливість працювати з бібліотечними документами і в університеті, і вдома, не заходячи до бібліотеки.
   Таким чином, за 4 роки, в період з 2001 p., коли було видано перші ламіновані читацькі картки, до 2004 року, коли в звіті про роботу бібліотеки вперше зафіксовано показник відвідуваності web-сайту (166 тис), було закладено підґрунтя для віртуальної системи обслуговування, яка продовжує наповнюватися новими сервісами і весь час удосконалюється. Так, 2008 року до користувачів електронними ресурсами приєдналися і студенти дистанційної форми навчання. Варто зазначити, що бібліотека, враховуючи вимоги авторського права, авторизувала доступ до електронної бібліотеки та окремих БД.
   Останні 5 років бібліотека працює над розширенням доступу до наукових ресурсів університету, популяризацією наукового доробку викладачів, а також об’єднанням бібліографічних ресурсів бібліотек області задля більш повного використання їх науковцями краю. 2010 року створено і виставлено на web-сайті аналітичну повнотекстову базу даних наукових публікацій викладачів університету, яка охоплює всі наукові журнали вишу, збірники наукових праць студентів тощо. Якщо раніше для пошуку необхідної статті користувач мав переглянути на web-сайті бібліотеки всі номери журналів, то завдяки новому сервісу пошук проводиться за тематикою, автором або за трансформацією слова, оскільки в БД було введено і анотації до статей. Наступним кроком в роботі з науковими БД стало створення репозитарію наукових статей викладачів.
   Такі колосальні зміни в обслуговуванні користувачів не могли не вплинути на структуру системи обслуговування. Зрозуміло, що читачі, які все більше віддають перевагу електронним ресурсам та Інтернету, користуються додатковими послугами книгозбірні, вже менше відвідують традиційні читальні зали. Отже, і структура обслуговування зазнала змін. Поступово з 4-х відділів обслуговування залишилося два: обслуговування на абонементах та в читальних залах. Натомість створено відділ електронної бібліотеки, який займається комплектуванням, організацією електронних ресурсів, їх збереженням та обслуговуванням читачів. Зазнало змін і інформаційно-бібліографічне обслуговування. Електронний каталог, як комплексна БД з досконалим пошуковим апаратом, практично замінив всі карткові каталоги книгозбірні, які були ппоетапно законсервовані разом з СКС. З 2007 р. всі бібліографічні довідки виконуються в автоматизованому режимі за допомогою ЕК. З кожним роком збільшується кількість користувачів віртуальної довідкової служби. Зменшилась кількість фактографічних та інших бібліографічних довідок, в основному працівниками виконуються тематичні запити читачів. Виник новий вид довідок (поки що він не має визначення в термінологічних довідниках). Ми його назвали — розширена тематична довідка, коли читачеві подається не тільки бібліографічна інформація, а й повнотекстові електронні документи за темою запиту. Значно скорочує пошук користувача вебліографія, яка на сайті книгозбірні представлена Навігатором інтернет-ресурсів за профілем вишу.
   Виходячи з вищесказаного, ми можемо констатувати, що за 50 років існування в НБ ХНУ накопичено значний інформаційний ресурс, спроможний забезпечити сучасного користувача як в стінах книгозбірні, так і за її межами.