О.Б. Айвазян, БІБЛІОТЕКА КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЧОЛОВІЧОЇ
ГІМНАЗІЇ В статті йдеться про діяльність бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії з комплектування й збереження книжкових фондів наприкінці XIX - на початку XX cm. Ключові слова: бібліотечна справа, Поділля, бібліотека Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії, фонд, краєзнавство. Питання діяльності бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії вивчали І.В Сесак, О.Т. Щур, Л.В. Дитинник, С.Т. Стаднік, І.К. Міхалевич та ін., які висвітлювали, в основному, питання заснування та статистичного аналізу кількісного складу фондів книгозбірні1. Мета цієї статті - на прикладі бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії встановити цілісну картину способів комплектування фондів книгозбірень У Подільській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст., роботи з ними. Першими освітніми середніми навчальними закладами на Поділлі були дві чоловічі гімназії - Кам'янець-Подільська (1833 р.) та Немирівська (1838 p.), підпорядковані Дирекції народних училищ. Одночасно з гімназіями виникли і бібліотеки, які відігравали значну роль у навчально-виховному процесі. Бібліотека Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії розпочала Діяльність 1834 року. Основу її фонду склала література закритих училищ та дублети Вінницької гімназії. Початковий фонд становив 1057 примірників.2 Впродовж досліджуваного періоду, до 1917 року, фонд книгозбірні збільшився до 20 тис. примірників, що робило її однією з найбільших у Подільській губернії на той час. У 30 - 50-ті pp. XIX ст. бібліотека Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії була єдиною як для вчителів, так і для учнів. Очолювали її спочатку вчитель російської мови Ф.С. Марчевський, а з 1852 р. - учитель історії Маліновський. У 60-х роках XIX ст. бібліотека поділилася на фундаментальну та учнівську. Оскільки в штаті гімназії посади бібліотекаря не було, його обов'язки виконували викладачі, обрані педагогічною радою. У різні роки фундаментальну бібліотеку гімназії очолювали А. Воробйов, Г. Голубовський, О. Васильєв, І. Міхалевич, П. Любарський, А. Макушин, учнівську - Є. Підговецький, Н. Грієльський, Г. Вергун, С. Ніколаєв.3 Враховуючи, що книгозбірнями опікувалися бібліотекарі за сумісництвом з викладацькою діяльністю, які іноді мали помічників, обов'язкова видача книг, як наприклад, в учнівській книгозбірні, проводилася переважно в неділю після обідні, а також в інші дні за потребою учнів та викладачів.4 Бібліотеки займали різні приміщення. Книги зберігались у шафах. 1901 року, крім книг, у бібліотеці були лексикони, атласи та мапи, 21 посібник для малювання, 23 - навчальних посібники, у тому числі 2 навчальні посібники - з російської історії ("Отечественная история в картинах").5 Діяльність бібліотеки знаходилась під постійним контролем дирекції гімназії. Щороку завідувачі здавали звіти про роботу. Так, у звіті за 1913 рік завідуючі фундаментальною та учнівською бібліотеками Кам'янець-Подільської гімназії А.О.Макушін і С.І.Ніколаєв зафіксували дані про кількість книг і навчальних посібників, занесені в таблицю, список придбань вартістю понад 5 руб., потребу в поповненні новими виданнями.6 Найбільше уваги приділялося складу та наповненню фонду, який комплектувався з різних джерел за рекомендованими Міністерством народної освіти списками. 1874 року серед рекомендованих міністерством книг були: "Учебник немецкого языка" К. Билецкого, "Об элементарных звуках человеческой речи и русской азбуки" М.А.Тулова, "Учебник французского языка сравнительно с русским и латинским" В.С.Игнатовича, "Готовое умножение и деление в таблицах (на всякую желаемую величину)" в 3-х тетрадях" Г.О. Езерського та інші.7 Списки необхідних книг подавали викладачі, їх затверджувала педагогічна рада гімназії. Контроль за новонадходженнями до всіх навчальних закладів системи Міністерства народної освіти, крім дирекцій, здійснював і начальник Київського учбового округу, який в грудні 1878 року зауважив директору гімназії, що в поданих списках книг неодноразово бачив книги сумнівного змісту.8 Замовлені книги постачалися через магазини Києва (Літова, Південноросійський, книготоргівлі), Одеси (Августа Дейбнера, Сміла Берндта), у Ризі - через магазин Н. Кіммеля, у Берліні - через художній магазин O. Брокмана та ін.9 Поповнювався фонд гімназійних бібліотек і подарованими виданнями. Серед дарувальників було багато товариств, зокрема, Санкт-Петербурзьке Товариство природодослідників при імператорському університеті, від якого в квітні 1875 р. надійшло 2 випуски наукових праць, Товариство здійснення допомоги при корабельних аваріях, яке 1880 року подарувало гімназії брошуру Санникова "Святость подвига спасения утопающих"10 та ін. Дарували книги й окремі особи, як, наприклад, викладач Н.Є. Конопацький, від якого 1882 року надійшло до фундаментальної бібліотеки 44 назви видань.11 1901 року В.К. Гульдман - член-кореспондент Імператорського Московського товариства археології та член-секретар Подільського губернського статистичного комітету подарував бібліотеці свою книгу "Памятники старины Подолии. Материалы для составления археологической карты Подольской губернии", видану в м. Кам'янці-Подільському того ж року.14 Купували книги і за рахунок грошових пожертв гімназії, з яких на бібліотеку виділявся можливий відсоток. Фонди книгозбірні поповнювалися новою літературою, придбаною читачами на заміну втрачених книг. Дані про найбільш цінні книгонадходження з початку XX ст. стали включати до звітів. Так, із звіту завідувача фундаментальної бібліотеки А.Макушина про роботу книгозбірні за 1913 р. видно, що за рік придбано 133 назви видань у 174 примірниках. З найбільш цінних відмічено: "Императорская охота на Руси (конец 18 и 19 в.в.)" Н.Кутепова, "Рукописи Пушкина. Автографы Пушкинского музея Императорского Александровского лицея". "Альбом-книжка", содержащий снимки из жизни цесаревича, "Русские пословицы и поговорки в рисунках В.Васнецова", "Подвиг 300-летнего служения России Государей Дома Романовых", "Выставка 1812 года", "Естественная история насекомых" Н. Холодковского, "История гражданской и церковной жизни Подолии" МЛ. Яворовського та ін.13 До учнівської бібліотеки, зазвичай, книг надходило менше, іноді окремі видання передавалися з фундаментальної книгозбірні. 1864 року керівництво гімназії з метою збереження і поповнення фонду учнівської книгозбірні визначило низку заходів: а) зобов'язало канцелярію ні в якому разі не видавати учням свідоцтв і документів без довідки з бібліотеки про повний розрахунок, б) не видавало учням відпускних квитків, поки вони не здадуть книги до бібліотеки, в) зобов'язало бібліотекаря справно вести як хронологічний, так і систематичний каталоги, і щорічно звіряти їх з Фондом на наявність книг, г) звернулось до опікуна за пожертвою на користь учнівської бібліотеки, д) запросило учнів четвертих вищих класів та їх батьків пожертвувати з тією ж метою по 1 крб. на рік, є) прийняло подаровані видання викладачів Троїцького, Куликовського, Кашинського Стефановича, Полуніна, Шнейдера, Ковальского, Сереброва, Бергха Гондалевського.14 У січні 1914 р. завідуючий учнівської бібліотеки С.І.Ніколаєв представив перелік найбільш цінних видань, придбаних за 1913 p., зокрема, Сервантеса "Дон Кихот Ламанчский" у 2-х тт., "Романы повести и рассказы Кота-Мурлыки" в 7-й тт., "Собрание сочинений И.Бунина" в 5-й тт. та інші. Потребували нових надходжень такі відділи фонду, як історичний, географічний, російської літератури, дитячих книг.15 Динаміку наповнення бібліотек - фундаментальної та учнівської -Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії засвідчує таблиця:
За складом та змістом фонд бібліотек був недосконалим. За свідченням директора фундаментальної книгозбірні, 1882 року в ній було чимало книг бідних за змістом, застарілих, більшість - латинською та польською мовами. У філологічному та історичному відділах бракувало наукових видань.16 Звіт 1901 року свідчить про суттєве поліпшення бібліотечних фондів: "Обидві бібліотеки за кількістю наявних книг та за їх різноманітним змістом можна назвати достатніми. Але подальше їх комплектування новими виданнями є бажаним. Найгірше в учнівській бібліотеці забезпечений книгами відділ для середнього віку: кількість книг цього відділу ледве задовольняє потреби учнів у читанні, тому і поповнення цього відділу новими книгами з року в рік становить основне завдання педагогічної ради".17 У гімназійних бібліотеках практично була відсутня україномовна література. 1876 року на запит директора гімназії, які книги з історії та літератури на "малороссейском языке" знаходяться в бібліотеках, завідувач фундаментальною книгозбірнею Г.Васильєв повідомив про наявність: "1.Энеиды" на малороссийском языке, перелицованной И. Котляревским; 2. Народных южно-русских сказок, изд. Рудченко".18 Важливе місце в комплектуванні фундаментальної бібліотеки займала передплата періодичних видань. Вишукування коштів на передплату завжди було проблемою для керівництва. 1870 року збори директорів гімназій у своєму рішенні зазначили: "Кошти, призначені щорічно на виписку книг та ясурналів для гімназії, можна розподіляти наступним чином: у класичних гімназіях з 400 руб. використовувати 80 крб. (п'яту частину) на виписку журналів".19 Дирекція гімназії дотримувалася цього рішення впродовж багатьох років. 1874 року, наприклад, кошторис Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії передбачав на придбання й утримання книгозбірні та кабінетів 400 крб., зокрема, на придбання інструментів для фізичного кабінету - 114 крб. 56 коп., матеріалів для уроків - 15 крб., виготовлення посібників - 90 крб. 90 коп., на книги для фундаментальної бібліотеки -219 крб., і лише 75 крб. - на періодичні видання "Журнал Министерства народного просвещения", "Циркуляр по управлению Киевским учебным округом", "Московские ведомости", "Русский вестник", "Русская старина" та ін.20. А1901 року на бібліотеки і фізичний кабінет було витрачено 755 крб. 96 коп., а саме: на придбання книг, навчальних посібників та періодичних видань - 456 крб. 62 коп., на придбання навчальних посібників з малювання -32 крб.54 коп., на оправу книг - 68 крб.80 коп., на дві шафи - 70 крб.21 Аналіз надходжень періодичних видань до фундаментальної бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії наприкінці XIX - на початку XX ст. свідчить про поступове їх збільшення в складі фонду:
1901 року до фундаментальної книгозбірні окрім вищеназваних видань було виписано також "Русский филологический вестник", "Вера и разум", "Русский архив", "Исторический вестник", "Вопросы философии и психологии", "Русская школа", "Филологические записки", "Этнографическое обозрение", "Вестник воспитания", "Образование", "Вестник всемирной истории". 22 До учнівської бібліотеки надходило менше періодичних видань. 1871 року, наприклад, вона отримувала лише одну газету "Семейные вечера", яка коштувала 10 крб.35 коп.23 Придбані книги заносились до каталогів - хронологічного та систематичного. Абетково-систематичний каталог книг і періодичних видань учнівської бібліотеки гімназії 1913 року складався з 11-ти розділів: 1. Книги релігійно-морального змісту; 2. Твори філософські та законодавчі; 3. Історія; 4. Географія; 5. Математика та природознавство; 6. Російська мова, російське мовознавство, класичне та загальне; 7. Книги Французькою мовою; 8. Мистецтво; 9. Дитячі книги; 10. Періодичні видання; 11. Різні. Такі розділи, як історія, математика та природознавство, географія та російська мова поділялися на більш дрібні підрозділи. Найбільшу кількість книг включав 4-й розділ, записи якого займали в каталозі 33 сторінки.24 Каталоги в той час велися в зошитах, записи робилися ручкою по мірі надходження літератури. Тому важко було передбачити, скільки місця залишити для того чи іншого розділу, що призводило до плутанини нерідко в зошитах було важко розібратися. Усі недоліки облікової системи та помилки виявлялися під час перевірок керівництвом гімназії. Так, у рапорті комісії за наслідками перевірки фундаментальної бібліотеки гімназії, проведеної 1864 року, було представлено список відсутніх книг, список книг, що рахуються за особами, які вже не служили або померли, список зіпсованих книг - 200 примірників. Загалом, йшлося про 600 томів книг та 182 періодичні видання - 13 % фонду фундаментальної книгозбірні. Комісія представила також список книг, визнаних корисними для читання учнів, та список книг, визнаних непридатними і призначених для вилучення з фонду. Крім того, комісія встановила, що в бібліотеці знаходилось 15 шаф, яких було недостатньо для бібліотеки, не було місця для видань великих форматів, більшість книг не мала оправи.25 Перевірки за 1876-1877 pp. дають більш детальне уявлення про ведення каталогів. Статистичний каталог знаходився в хаотичному стані, що ускладнювало пошук книг і користування бібліотекою. Книги вписувались у відділи не за авторами і не в абетковому порядку, а по мірі надходження, що призвело до того, що твори одного письменника, придбані в різний час, як в каталозі, так і в шафах, знаходились у різних місцях. Те ж з іноземною літературою, яка записувалась у різних відділах.26 У роботі з каталогами бібліотеці досить часто допомагали викладачі гімназії, бо ця робота потребувала знання класифікації, системи розстановки книг у бібліотеці, а також терпіння і вільного часу. У квітні 1878 року, наприклад, учитель російської та латинської мов кандидат богословія Є. Бахайловський за дорученням педагогічної ради здійснив опис книг, які залишилися після колишнього директора гімназії Г.Б'якетера. Допомагав йому на добровільних засадах учитель гімназії Антон Жук. Книги були передані бібліотеці, внесені до хронологічного та систематичного Каталогів.27. У 1880 році виникла необхідність переписати каталоги. Цю роботу тривалий час проводила комісія викладачів, створена за дорученням педагогічної ради.28 Велика увага і надалі приділялася збереженню фондів. Активно велася боротьба з боржниками книгозбірні. Особливо багато книжок залишалося у викладачів, які звільнялися з гімназії. Складність полягала ще й в тому, що для списання втрачених видань завідувач бібліотеки повинен був отримати дозвіл Міністерства народної освіти та Київського учбового округу. Так, наприклад, листом Міністерства народної освіти від 24 листопада18б5 р. за № 9452 вдову старшого вчителя Кам'янець-Подільської гімназії Юлію Маліношевську звільнили від сплати за втрачені книги з гімназійної книгозбірні під час завідування нею покійним чоловіком Маліношевським.29 Траплялися випадки, коли бібліотечні книги знаходили в домівках співробітників. У 1866 році на квартирі викладача Каменського було знайдено 55 книг, 8 належали фундаментальній бібліотеці, окремі видання - книжковому магазину гімназії. Книги, що належали гімназії, були вилучені і повернуті до бібліотеки та магазину.30 У лютому 1881 р. завідувач фундаментальної бібліотеки гімназії І.К. Міхалевич напередодні перевірки каталогів та майна книгозбірні звернувся до Києва з проханням дати дозвіл на списання 8 втрачених книг, яким він не міг зробити заміну через те, що вони відсутні в книжкових магазинах Києва та Москви. У березні надійшов дозвіл на списання цих видань.31 1867 року бібліотеки гімназій започаткували краєзнавчу роботу. У журналі Міністерства народної освіти за листопад 1867 р. було надруковано пропозицію міністра народної освіти про створення при гімназіях "Библиотеки о местном крае". І вже в січні 1868 р. директор училищ Подільської губернії повідомляв керівнику Київського учбового округу, що на базі фундаментальної книгозбірні гімназії планувалося створити відділ, куди мали ввійти твори про Поділля, історичні та статистичні відомості про Подільську губернію та місто Кам'янець-Подільський. Відбір таких видань здійснювали вчителі В.Л.Вернштам і А.Г.Романовський-Романько. В рапорті на ім'я директора гімназії П.Д.Коленка вони повідомили, що список краєзнавчих книг склали, включивши твори польських авторів, "написані із значною долею фанатизму", які часто надають значну кількість фактів, що можуть слугувати матеріалом для всебічного вивчення краю. У списку, в основному, книги російською мовою: "Поучительные слова и речи к подольской пастве, говоренные Кириллом, Архиепископом Подольским и Брацлавским", изд.2, Москва, 1837, в двух томах, "История Малороссии" Николая Маркевича, "Акты, относящиеся к истории Западной России ", "Люблинская уния или последнее соединение мирского княжества с Польским королевством на Люблинском сейме в 1569 г." Кояловича, "Естественная история губерний Киевского учебного округа" проф. Кесслера, "О рыбах, водящихся в водах губерний Киевского учебного округа" та журнали "Міністерство народної освіти", "Киевлянин", всього 58 назв. Крім того, було складено також список книг, відсутніх у бібліотеці гімназії, але потрібних для краєзнавчого відділу.32 Частину книг бібліотека передавала іншим книгозбірням. 1869 року передала до Царства Польського 87 назв книг з історії, в основному польською мовою; 16 томів - з географії, 5 - із статистики, 8 книг — з російської літератури; 24 томи з Бібліотеки романів та історичних записок" "Рицарська клятва на труні, або два портрети", "Поступове читання для дітей першого віку", "Російська книга для освічених людей", "Досвід в російському мовознавстві вихованців Варшавського навчального округу", "Підручник російського мовознавства для середніх навчальних закладів". А ще 17 назв з теорії літератури, 33 - (польською та російською мовами) з математики, 44 - з історії природознавства, 12 - з правознавства, 44 - з іноземної літератури та 24 книги грецьких та римських класиків. Загалом, до списку, складеного зав. фундаментальної бібліотеки А.Воробйовим, було включено близько 300 назв видань.33 З початком Першої світової війни Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію було евакуйовано до м. Симбірська, звідки вона повернулася аж 1917 року.31 Отже, наприкінці XIX - на початку XX ст. бібліотека Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії була однією з найпотужніших книгозбірень краю і виконувала традиційні для бібліотеки функції - комплектування, наукова та технічна обробка літератури, створення допоміжного пошукового апарату, обслуговування користувачів, збереження фондів, надання допомоги іншим навчальним закладам та організаціям. У цей період було закладено основи краєзнавчої роботи бібліотеки. Однак, робота книгозбірні мала й недоліки - каталоги велися в зошитах. У комплектуванні фундаментальної та учнівської бібліотек гімназії проглядала ідеологічна спрямованість. Книги купувалися виключно російськомовні. Примітки 1.Дитинник Л.В. Становлення і розвиток бібліотек системи Дирекції народних училищ на Поділлі (кінець XIX - початок XX ст.) / Л. В. Дитинник // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / Кам'янець-Подільський національний університет ім. І.Огієнка, Наук, б-ка; редкол.: О.М.Завальнюк (голова), В.С.Прокопчук (відп.ред.) [та ін.]. -Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. - С. 137 - 143; Михалевич И.К. Каменец-Подольская гимназия. Историческая записка о пятидесятилетнем ее существовании (1833-1883).в 2-х ч. - Каменец-Подольск, 1883; Сесак І.В. Освіта на Поділлі. У 2-х частинах.- 4.1: Початкові школи Поділля у другій половині XIX - на початку XX ст./ І.В.Сесак, Г.Д.Мітін. - Кам'янець-Подільський, 1996. - 152 с; Сесак І.В. Освіта на Поділлі. У 2-х ч. - Ч.ІІ: Середні навчальні заклади Поділля в другій половині XIX - на початку XX ст. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. - 184 с; Сесак І.В. З історії бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії (XIX ст.) / І.В.Сесак, С.Т.Стадник // Духовні витоки Поділля: творці історії краю.Ч.1. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. - Кам'янець-Подільський; Хмельницький: Поділля, 1994. -С. 234-235.; Щур О.Т. Стан гімназій та училищ на Поділлі в другій половині XIX ст. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів і аспірантів. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, 2003. -Вип.2. Т.1. - С.99-102. 2. Сесак І.В. З історії бібліотеки Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії (XIX ст.). -С. 234. 3. Державний архів Хмельницької області, ф. 319, оп.1, спр.1027, арк. 91,93. 4.Там само, ф.67, оп.1, спр. 499, арк. 52-53. 5. Там само, ф.319, оп.1, спр.719, арк. 12. 6. Там само, спр.1027, арк. 2. 7.Там само, спр.91, арк. З, 29, ЗО, 33. 8. Там само, арк. 229. 9. Там само, спр.246, арк. 2, 20, 41; спр.504, арк. 11, 76, 77, 84; спр.906, арк. 112. 10.Там само, спр. 91, арк. 59, 108. 11.Там само, спр.276, арк.36. 12.Там само, спр.719, арк. 13. 13.Там само, спр.1027, арк.18. 14.Там само, ф.67, оп.1, спр.293, арк. 5-9 15.Там само, ф.319, оп.1, спр.1027, арк. 8 16.Там само, спр.276, арк. 29. 17.Там само, спр.719, арк. 33. 18.Там само, спр.91, арк. 94, 115. 19.Там само, ф.67, оп.1, спр. 532, арк. 23. 20.Там само, арк. 30. 21.Там само, ф.319, оп.1., спр.719, арк. 53. 22.Там само, арк. 13 23.Там само, ф.67, оп.1, спр. 532, арк. 18. 24.Алфавитно-систематический каталог книг и периодических изданий уче нической библиотеки Каменец-Подольской мужской гимназии / сост. библиотекарь В.И.Гусовский. - Каменец - Подольский: Типогр. Кенигсберга и Фитермана, 1913. - 166 с. 25.Держархів Хмельницької області, ф.67, оп.1, спр.315, арк. 14-15. 26.Там само, ф.319, оп.1, спр.91, Арк.118. 27.Там само, арк. 162. 28.Там само, спр.246, арк. 12. 29.Там само, ф.67, оп.1, спр.315., арк. 25. 30.Там само, арк. 47. 31.Там само, ф.319, оп.1, спр.246, арк. 5, 10. 32.Там само, ф.67, оп.1. спр. 464, 19 арк. 33.Там само, спр.315, арк. 26-37. 34.Там само, ф.319, оп.1, спр. 1115, арк.15. Summary There is spoken in the article about the activity of the Libraries of Kamyanets-Podilskyi mail school with acquisition and preservation of book funds at the endy XIX at the beginning of XX centuries. Keywords:Podilskiy Province, Libraries of KamyanetsPodilskyi mail school, Library fundation. Local History. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|