|
Фоміних В.В., Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних
закладів на сучасному етапі
Наукова бібліотека Хмельницького національного університету потужний інформаційний та культурно-освітній центр, який бачить свою основну задачу в сприянні інноваційним освітнім та науковим процесам нашого університету. Будучи провідним підрозділом ВНЗ, бібліотека відображає рівень його розвитку. Одним з критеріїв для отримання ВНЗ ліцензії є відповідність фонду бібліотеки завданням вузу, причому насамперед навчальним. Принципово нова політика комплектування фондів бібліотек вищих навчальних закладів визначається науковим підходом до прийняття управлінських рішень в його формуванні та використанні бібліотечного моніторингу для прогнозування цього процесу. Лекції не можуть дати всього комплексу знань, якими повинен оволодіти студент. Все більше значення набуває самостійна робота учня з книгою. І тут рівень організації роботи бібліотеки і, перш за все, її можливості в забезпеченні навчального процесу літературою мають серйозне значення. З розвитком ринкових відносин змінилася традиційна технологія комплектування фондів. Сучасній системі комплектування притаманні такі риси: різноманіття джерел документонадходжень, широке використання Інтернет, автоматизація традиційних технологій комплектування. В той же час достатньо і проблем у системі комплектування - разом із скороченням кількості видань трансформувалася система інформації про підготовку до випуску і випуск літератури. Більшість видавництв відмовилися від перспективної інформації – тематичних планів. У той же час значно зріс потік розрізненої, неорганізованої рекламної інформації, яка випадково потрапляє до бібліотеки. У результаті, бібліотеки не мають відомостей про заплановані до випуску видання, позбавлені можливості оформити попереднє замовлення і часто не мають інформації про видання, які вже вийшли. Таким чином виникають істотні прогалини у бібліотечних фондах. Найбільш трудомістким і мало результативним став процес виявлення і придбання видань, що випускаються недержавними видавничими організаціями та приватними особами. Не лише відсутність повної та достовірної інформації стоїть сьогодні на шляху повного комплектування фондів. Криза торкнулася і системи книгорозповсюдження. І, як наслідок, надзвичайно підвищуються матеріальні і трудовитрати на придбання літератури. Криза збуту комерційної літератури змусила видавництва більше уваги приділяти галузевій та некомерційній літературі, а, відповідно, бібліотекам - як її цільовому споживачу; але бібліотеки настільки обмежені у коштах, що не можуть постійно придбавати новинки. Практично недоступними стали видання країн СНД. Знаходимо вихід у тому, що купуємо видання Росії через посередників і, звичайно, ціни на ці видання зростають майже вдвічі. Основними джерелами комплектування наукової бібліотеки ХНУ є:
У бібліотеці ХНУ формується новий організаційно-технологічний режим придбання видань, заснований на вивченні ефективності традиційних і нових джерел комплектування. В автоматизованому режимі ведеться БД "Замовлення літератури", в якій кожне замовлення містить інформацію про організацію-постачальника, до якої надіслано дане замовлення, дату відправки та відмітку про виконання. Вже другий рік, як впроваджено в роботу сервіс "Замовлення документів для навчального процесу та науково-дослідницької роботи", який надає можливість оперативного замовлення документів викладачами, науковцями, співробітниками університету для поповнення фонду наукової бібліотеки через її Веб-сайт. На сайті виставлені каталоги видавництв, які своєчасно поновлюються. Замовлення надходять у БД "Потреби" "УФД. Бібліотека", де обробляються працівниками відділу комплектування та обробки документів. Особлива увага при комплектуванні документами звертається на дисципліни кафедр, які акредитуються, на виконання їх замовлень з придбання літератури. Використовуючи можливості нових технологій, бібліотека поліпшує якість формування фонду, проводячи постійний моніторинг книгозабезпеченості навчального процесу за допомогою БД "Книгозабезпечення навчальних дисциплін". Надається перевага якісному, а не кількісному напрямку у комплектуванні фонду. Використання автоматизованих систем обробки та обліку даних дозволяє швидко надати будь-яку інформацію для прийняття управлінських рішень. Певний досвід з цього питання накопичено в бібліотеці ХНУ. Раніше політика комплектування була спрямована на забезпечення навчальних дисциплін у відношенні: один підручник на двох студентів (0,5:1). Сьогодні пріоритетним є комплектування фондів читальних залів бібліотеки, а це 3-5 примірників документів, при цьому не враховуються потреби абонементів у навчальній літературі. Починаючи з 1999 року, ми працюємо з програмним продуктом "УФД. Бібліотека", за допомогою якого обробляється весь обсяг нових надходжень. Набагато полегшує роботу з комплектування автоматизоване формування облікових та фінансових документів (інвентарні книги, книги сумарного обліку, акти тощо). Технологія роботи з періодичними виданнями надає можливість проводити процес реєстрації періодичних видань з автоматичним формуванням записів електронного каталогу, з наступним аналітичним розписом -статей. "Електронний каталог" є найголовнішою базою даних бібліотеки. Всі види документів, які надходять до бібліотеки, заносяться в ЕК, предметизуються та штрих-кодуються. Наразі його обсяг - більше 287 тисяч назв і близько 390 тис. примірників документів. В систему ЕК входять книги, періодичні видання, автореферати дисертацій, звіти з НДР, статті з періодичних видань. На сьогоднішній день в ЕК відображено весь активний фонд, включаючи періодичні видання. Видання, які знаходяться у відділі збереження фондів, заносяться в ЕК по мірі запитів читачів. Процес створення ЕК починається в відділі комплектування, коли відомості про документ вводяться в базу даних "Замовлення". При одержанні нового документа проводиться редагування запису, яке включає в себе процес індексації, тобто визначення поличного індексу, авторського знаку, каталожного індексу, надання предметних рубрик. Подальше редагування бібліографічного запису передбачає визначення типу документа, додаткової інформації, а саме: відомостей щодо назви, про відповідальність, інформації про видання, серію. Електронний каталог вимагає постійного редагування, внесення змін, які відбуваються в книжковому фонді. Редагування здійснюється з метою виявлення та виправлення помилок бібліографічних, граматичних, змістових, технологічних. Враховуються також розділові знаки та пробіли. Працівники відділу здійснюють контроль за якістю бібліографічного опису та предметних рубрик в ЕК та проводять консультації з методики заповнення полів, складання предметних рубрик. Основні етапи контролю ЕК: - відповідність бібліографічного опису документів ДСТУ, який діє на сьогоднішній день; (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила) - відповідність предметних рубрик змісту документа; - відповідність авторського знаку; - відповідність індексів змісту документа; - визначення адреси місцезнаходження кожного примірника; - виправлення орфографічних помилок. Спрощено процес перевірки на дублетність: електронний каталог дає відповідь про наявність документа у фонді бібліотеки. Під час поточного редагування визначається відповідність внесених у БД ЕК записів чинним стандартам і правилам складання бібліографічного опису (БО), а також наявність у записі всіх елементів БО, що мають бути введені в ЕК, (інвентарний номер, відомості про кількість примірників, ISBN, видавництво, індекси ББК, предметні рубрики і т. ін.). Поточне редагування ЕК є універсальним і відбувається щоденно при введенні бібліографічних описів у каталог методом безпосереднього перегляду описів документів. Планове редагування у більшості випадків є вибірковим – редагуються окремі розділи УДК, окремі поля опису документів ( автори, назва, рік видання, назва видавництва) тематичні рубрикатори, АПП, тощо. Наприклад, зараз у нас проводиться редагування описів щодо правил ГОСТу скорочень, були різні скорочення у відомостях щодо назви: підручник, учебное пособие, методичні вказівки тощо. Також редагуються тематичні рубрикатори, іноді доводиться ставити значення через знак =, вписувати слова-синоніми, зводити значення однини і множини. У зв’язку із змінами таблиць УДК також виникає необхідність редагування ЕК. Помилки, зроблені на різних етапах формування БЗ, обумовлені, насамперед, людським фактором, різним рівнем кваліфікації (не всі працівники досконало знають правила БО і мають навички роботи в програмі "УФД. Бібліотека"). Редагування ЕК - це ще одна нова форма роботи кожної бібліотеки, що впроваджує в роботу автоматизовані технології. Постійно займатися редагуванням ЕК нас змушує турбота про наших читачів, тому що ЕК ними активно використовується. Адже не удосконалюючи створене, не створиш досконале. Список використаної літератури 1. Астапенко, Т. Управління фондами: наукове підгрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти (досвід Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова) / Т. Астапенко // Вісник книжкової палати. – 2010. – №5. – С.24-272. Вилегжаніна, Т. Поточне комплектування - один із важливих аспектів управління формуванням бібліотечного фонду / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. – 2007. – №4. – С.4-7. 3. Панарина, О.С. База данных "Книгообеспеченность" - инструмент информационного обеспечения учебного процесса и система управления формирования фонда вузовской библиотеки / О. С. Панарина, В. И. Сосипатрова // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №7. – С.10-17. 4. Поліщук, О. Редагування електронних каталогів – новий напрямок підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів бібліотек // Бібліотечний форум України.- 2006.- №4.- С.27-30. 5. Стрішенець, Н. Відбір при комплектуванні: мистецтво чи наука? / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 2009. – №1. – С.7-15. 6. Стрішенець, Н. Поняття "комплектування" в американській бібліотечній термінології / Н. Стрішенець // Вісник книжкової палати. – 2009. – №2. – С.23-26. |
||||
|
||||